Людина має крила…

А давайте пригадаємо один із найвідоміших віршів легендарної української поетеси Ліни Костенко «Крила». На думку Ліни Василівни, людина має крила – вони зроблені з правди, любові, доброти, надії, турботи, мрії… Чому ж людина, якщо вона має крила, все ж не може злетіти? Це вже залежить від самої людини. Наші чесноти, наша цілеспрямованість і праця, наша віра – тільки вони можуть допомогти нам «полетіти». Поміркуймо про це…

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,

А з правди, чесноти і довір'я.

У кого – з вірності у коханні.

У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.

У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…

А крила має. А крила має!

Ліна Костенко