четвер, 8 жовтня 2026 р.

📚Книги, які забороняли

Історії книжок, які свого часу забороняли або цензурували
 
Зараз ми звикли бачити книжки на бібліотечних полицях, у книгарнях та електронних бібліотеках. Але чимало відомих книжок свого часу намагалися заборонити, вилучити з книгарень або переписати через цензуру.
 
Причини були різні: релігійні переконання, політичні погляди, сексуальність, мова твору або просто уявлення про те, що читачеві «не варто» цього читати.
 
Ось кілька відомих історій:
 
📖Джеймс Джойс «Улісс»
 
Роман уперше вийшов окремою книжкою в Парижі 1922 року. Але читачам у США він довгий час був фактично недоступний.
 
Проблеми почалися ще під час журнальної публікації окремих частин роману. У 1920 році публікація епізоду «Навсікая» в американському журналі «The Little Review» спричинила судову справу. А 1921 року редакторок журналу Маргарет Андерсон і Джейн Гіп визнали винними у публікації непристойного матеріалу та оштрафували.
 
Після цього «Улісс» заборонили до поширення у США. Протягом наступних років американські читачі могли діставати примірники роману переважно нелегально. Але ситуація змінилася наприкінці 1933 року. Суддя Джон Вулсі постановив, що роман не є непристойним у юридичному розумінні, якщо оцінювати твір цілком, а не окремі фрагменти. Невдовзі, на початку 1934 року, роман уперше легально вийшов у США у видавництві «Random House», а того ж року апеляційний суд підтвердив рішення Вулсі.
 
Сьогодні «Улісс» є визнаною класикою світового модернізму, без якої важко уявити літературу XX століття.
 
📖Девід Герберт Лоуренс «Коханець леді Чаттерлей»

Роман написаний 1928 року. Того ж року повний текст вийшов приватним виданням у Флоренції, а наступного року – у Франції.
 
А от у Великій Британії повний текст роману довгий час не можна було легально опублікувати через побоювання судового переслідування за непристойність.
 
1960 року видавництво «Penguin Books» підготувало до публікації повний нецензурований текст і фактично пішло на судовий процес, щоб перевірити, як застосовуватиметься новий британський Закон про непристойні публікації 1959 року.
 
Суд тривав восени 1960 року. 2 листопада присяжні виправдали «Penguin Books».
 
Цей процес став переломним моментом для всієї британської книжкової видавничої справи та цензури.
 
📖Салман Рушді «Сатанинські вірші»
 
Це вже зовсім інша історія.
 
Роман британського письменника Салмана Рушді вийшов 1988 року і викликав гостру реакцію в частині мусульманського світу через своє трактування релігійних тем.
 
Індія стала першою країною, яка заборонила ввезення роману. Згодом його заборонили або обмежили в низці інших країн.
 
14 лютого 1989 року лідер Ірану аятола Рухолла Хомейні оголосив фетву із закликом до вбивства Рушді. Після цього письменник багато років перебував під охороною.
 
Тут важливо розрізняти: фетва не була просто забороною книжки. Вона стала закликом до розправи над її автором і спричинила серйозні наслідки для самого Рушді, перекладачів та інших людей, пов’язаних із виданням роману.
 
📖Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»

Мабуть, найбільш парадоксальна історія у цьому списку. Роман розповідає про суспільство, де книги знищують, а читання стає небезпечним. І водночас сама книжка свого часу зазнала цензури.
 
1967 року американське видавництво «Ballantine Books» випустило спеціальне шкільне видання роману – Bal-Hi Edition. У ньому було змінено або вилучено близько 75 фрагментів, зокрема слова hell, damn та abortion. Деякі вислови також замінювали на м’якші.
 
Це видання поширювали в американських школах, і протягом певного часу саме цензурована версія фактично витіснила оригінальний текст у продажу.
 
1979 року Рей Бредбері дізнався про ці зміни та виступив проти них. Після цього до видання повернули повний авторський текст.
 
Парадокс: книжка про знищення літератури сама роками видавалася в цензурованому вигляді.
 
📚Що об’єднує ці історії?
 
У кожному випадку йдеться не просто про «погану» чи «хорошу» книжку. Ці історії показують, як змінювалося ставлення суспільства до свободи слова. Закони змінюються, судові заборони скасовують, а тексти зрештою повертаються до читачів у своєму оригінальному вигляді.
 
📖Коли наступного разу братимете з полиці класичний роман, згадайте: шлях деяких із них до читача був справді складним.

Немає коментарів:

Дописати коментар