«Літопис цивільного спротиву Херсона» – книга про незламних людей

Вийшла нова книга про окупацію Херсона, що тривала від 24 лютого до 11 листопада 2022 року. У книзі, що називається «Літопис цивільного спротиву Херсона у вимірах повномасштабної агресії Росії проти України у 2022 році», зібрані історії сміливих херсонців, які пережили окупацію міста й області росіянами. Історії записані безпосередньо під час інтерв’ю з героями книги – абсолютно різними людьми, яких об’єднала спільна біда.
 
З цієї книги читач зможе дізнатися про ситуації, які слабко задокументовані, не зняті на відео чи фото. Прочитавши книгу, можна зрозуміти і відчути всю повноту драми, яку пережили херсонці, усвідомити усі жахи, з якими стикалися протягом восьми місяців ці відважні та нескорені люди. Тут багато особистого – події, емоції, почуття…
 
Автор книги – доктор історичних наук, професор кафедри історії, археології та методики викладання Херсонського державного університету Олександр Черемісін.
 
Отже, до першої річниці визволення Херсона було задокументовано 27 інтерв’ю з містянами й мешканцями області, які були безпосередніми учасниками подій, саме ці історії і склали основу «Літопису цивільного спротиву Херсона».
 
Читайте у книзі про те, як в окупованому Херсоні підприємці, освітяни, лікарі, спортсмени, журналісти, пенсіонери і не тільки брали участь у мітингах, провадили різні форми спротиву окупантам, передавали важливі відомості про ворога нашим збройним силам, а ще лікували, навчали, тренували і всіляко допомагали одне одному.
 
Зрозуміло, що основна мета таких книг, як «Літопис цивільного спротиву Херсона», полягає у тому, щоб написати правдиву історію спротиву та передати відомості про цей жахливий досвід наступним поколінням, які, сподіваємося, зможуть засвоїти цей урок.

Запуск Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту

Як повідомляє Держкомтелерадіо, незабаром в Україні має з’явитися новий книжковий реєстр, а саме Реєстр видавничої продукції антиукраїнського змісту. Запуск такого реєстру є цілком логічним кроком після того, як 25 червня набув чинності закон, що забороняє ввезення на територію України книг із росії, Білорусі та окупованих територій. Новий реєстр замінить Перелік антиукраїнських книжкових видань, який діяв з 2018 року.

 

У Реєстрі видавничої продукції антиукраїнського змісту буде представлено перелік книг, «зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини». Реєстр формуватиметься на підставі пропозицій держорганів, юридичних і фізичних осіб та з власної ініціативи після моніторингу видавничої сфери росії, білорусі й тимчасово окупованої території України.

 

Також нагадаємо, що ще влітку минулого року задля інформаційної безпеки громадян Міністерство культури та інформаційної політики ухвалило рішення про необхідність вилучити з бібліотек книжки, які містять заклики до ворожнечі, розпалювання ненависті та антиукраїнську пропаганду.

Премію ім. Джорджа Орвелла 2023 року може отримати книга про війну в Україні

Премія імені Джорджа Орвелла є найпрестижнішою премією Великобританії у сфері документальної політичної літератури. Щороку Фонд Орвелла присуджує нагороди за твори, які найбільше відповідають побажанню Джорджа Орвелла «перетворити політичний текст на мистецтво». Серед номінантів на премію імені Джорджа Орвелла 2023 року є книжка британського журналіста Люка Гардінга про війну росії проти України «Вторгнення: кривава війна Росії та боротьба України за виживання» («Invasion: Russia’s Bloody War and Ukraine’s Fight for Survival»).
 
Люк Гардінг – іноземний кореспондент «The Guardian», автор низки бестселерів, який протягом останніх дев’яти років працював на передовій, завдяки чому став справжнім експертом з України. Письменник перебував у Києві у день повномасштабного вторгнення рф до України, а згодом відвідав більшість деокупованих територій і на власні очі побачив наслідки агресії і жорстокості російських воєнних злочинців.
 
Книгу «Invasion: Russia’s Bloody War and Ukraine’s Fight for Survival» («Вторгнення: кривава війна Росії та боротьба України за виживання») було видано у листопаді 2022 року. У книзі автор описує період широкомасштабної агресії росії в Україні з лютого по вересень 2022 року, взявши за основу свої власні репортажі з передової.
 
Гардінг  пише про те, як безглузде насильство росії наштовхнулося на дивовижну стійкість і мужність українських людей, готових ризикувати всім заради збереження своєї свободи. У книзі автор надає описи лідерів цієї монументальної боротьби, приголомшливе зображення звірств у Бучі та на інших деокупованих територіях, а також глибокий погляд на звичайне життя, на яке вплинув найбільший збройний конфлікт у Європі після Другої світової війни. Гардінг фіксує цей вирішальний момент історії з відвертістю, проникливістю та непохитною зосередженістю на людських історіях, які лежать у його основі.
 
Люк Гардінг і зараз працює на передовій, продовжує записувати особисті історії людей і розповідає світові про страшні злочини, які росіяни вчиняють в Україні.

Вторгнення

«Вже цілий рік минув…»

 

Вже цілий рік минув від того дня –

Від дня, коли здригнулася земля,

Коли на Україну налетіла московитська тля,

Надіслана диктатором з кремля.

 

Тоді не впали за три дні,

Не впали ні за місяць, ні за рік.

Ручища від нас геть свої брудні!

Тікайте, вороги, хто ще не втік.

 

Ми стоїмо, стояти будемо й за рік,

Якщо не підуть вороги з ганьбою.

Герої з ЗСУ здолають цей оркопотік,

А Україна завжди буде вільною, ЖИВОЮ!

 

Крістіна Андрощук

24.02.2023

«Сни про Херсон» – книга, написана в окупації

У цьому дописі розповімо вам про книгу «Сни про Херсон», написану Артемом Петриком – кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії та археології Балтійського регіону (Литва), який перед початком повномасштабної війни в Україні приїхав до Херсону провідати батьків. Вирушаючи на Батьківщину, пан Артем не знав, що його звичайна подорож  перетвориться на справжній жах, який навіть уявити собі було складно, поки усе це не почало відбуватися в реальності… Понад вісім місяців окупації, постійне переховування, конспірація і безмежне захоплення відважними херсонцями – усе це пережив автор книги під час візиту до батьків, який мав бути звичайним.
 
Протягом усього часу, проведеного в окупації, а саме з березня 2022 року, а також під час звільнення міста та перших тижнів потому Артем Петрик вів щоденник, в якому описував усі події, свідком яких він став. В результаті вийшла книга про спротив і розправу, про відчай і надію, про останні передсмертні листи і вільні сни в неволі, про тих, хто мріяв, але не дожив, і про тих, хто вижив усупереч безжальному кривавому часу, хто, попри терор окупантів та крики катівень, вірив у визволення і не здавався, не зрадив друзів і принципи – не зрадив Україну.
 
До книги увійшло кілька десятків оповідань – про самого автора та про інших людей, про унікальну спільність херсонців. Сам автор каже, що основна мета створення цієї книги полягає у тому, щоб  після настання довгоочікуваної перемоги і свободи не забули тих, хто до останнього боролися з ворогом – ні тих, хто загинули біля Антонівського мосту та у Бузковому парку, ні тих, кого закатували у підвалах росіяни-окупанти, ні тих, хто полягли в Олександрівських та Станіславських степах.  
 
А ми ніколи не забудемо.

5 українських книг, які варто порадити почитати своїм друзям іноземцям

Багато хто з нас після початку повномасштабної війни рф проти України розпочав свою власну боротьбу з фейками і пропагандою на інформаційному фронті. Завдяки сучасним технологіям ми легко можемо розповідати людям з різних куточків світу про те, що зараз відбувається в Україні. Так, у багатьох із нас з’явилися друзі і знайомі з інших країн. У цьому дописі до вашої уваги добірка книг сучасних українських авторів, які варто порадити почитати іноземцям, щоб вони ще більше дізналися про війну, яка почалася на сході України 2014 року, про анексію Криму та про інші важливі події, які розгортаються протягом останніх років у нашій державі. Усі ці книги доступні англійською мовою і є важливим внеском у суспільний дискурс, завдяки якому можна краще зрозуміти Україну та її незламний народ.
 
1. «Щасливі падіння» Євгенія Білорусець – «Lucky Breaks» by Yevgenia Belorusets

У цій книзі представлена серія коротких оповідань, у яких йдеться про життя українських жінок, котрі через війну на сході України, що почалася 2014 року, змушені були переїхати і шукати притулку в інших частинах нашої країни. Деякі оповідання описують події, що відбуваються у Києві, деякі – події, що відбуваються в зоні бойових дій та на територіях, що знаходяться під контролем росіян і сепаратистів. Об’єднує всі ці історії те, що вони сфокусовані на тому, як драматичні історичні події змінюють повсякденне життя людини, звичне життя українських жінок, яким доводиться переживати так багато втрат… У центрі всіх історій – жінки з різних верств суспільства, різного походження, різного віку. Всі вони самотні і втомлені, але прагнуть налагодити своє понівечене війною життя.  
 
2. «Інтернат» Сергій Жадан – «The Orphanage» by Serhiy Zhadan

Це роман про «апокаліпсис», окупацію, безпорадність і життя в постійному страху, коли ситуація навколо змінюється постійно і завжди несподівано. Варто зазначити, що назви, такі як Донбас, Донецьк, росія чи Україна в книзі не згадуються, але зрозуміло, що у творі описане життя у війні, життя в Донецьку десь 2015 року. У книзі представлена історія звичайного шкільного вчителя – його прагнень, мотивації та цілей. Вона також про цілий регіон, вимушено відокремлений, але той, за який йде боротьба.
 
3. «Сірі бджоли» Андрій Курков – «Grey Bees» by Andrey Kurkov

Цей роман допоможе іноземному читачеві більше дізнатися про Україну, краще зрозуміти культурне й етнічне розмаїття нашої землі, в тому числі більше дізнатися і про кримських татар. Це книга про вплив божевілля війни на людей; про те, як невірне тлумачення історії стає підставою для  порушення прав людини. Події твору розгортаються в період після анексії росією Криму 2014 року і початку війни на сході України. У романі описане життя звичайної людини, яка опинилася серед жаху війни, наслідків військових дій та політичних репресій, спрямованих проти окремої людини, невеликих громад, сімей та національних меншин.
 
4. «Жизня» Олег Сенцов – «Life Went on Anyway» Oleg Sentsov

Олег Сенцов – український кінорежисер, сценарист і письменник, громадський активіст. У цій книзі представлена збірка його автобіографічних оповідань, в яких описане дитинство Сенцова та його дорослішання в Криму в період останніх років існування СРСР та в дуже важкий пострадянський період 1990-х років. В цих оповіданнях є нотки ностальгії, а також відчувається тепле і співчутливе ставлення до людей, які були частиною його життя. У книзі описано похмуру реальність радянської епохи та її відгомін у Криму. Але водночас у книзі є гумор і ствердження того, що прекрасні моменти можуть траплятися навіть під час важких випробувань.   
 
5. «Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо» Сергій Жадан – «What We Live For, What We Die For» by Serhiy Zhadan

Збірка віршів С. Жадана, написаних у період з 2001 по 2015 рік, нагадує, що Україна дуже різноманітна і багатогранна країна з унікальною історією, культурою та самобутністю. Ці вірші зображають важкий для всіх українців пострадянський період, віддзеркалюють структуру українського суспільства, а також повсякденне існування, труднощі, розчарування і проблеми простих українців переважно з робітничого середовища, включаючи військових, студентів, бізнесменів середнього віку, фермерів, іммігрантів, представників меншин.

«88 днів пекла» – комікс про жах російського фільтраційного табору

Видання «The Insider» та американський публіцист, лауреат Пулітцерівської премії Ентоні Дель Кол створили комікс про українця, який пройшов через фільтраційний табір російських загарбників. Комікс має назву «88 днів пекла».
 
Російське вторгнення в Україну перетворило звичайне повсякденне життя мільйонів людей на жах. Одним з аспектів вторгнення було створення великої системи фільтрації, яка передбачає затримання, допити й примусову депортацію сотень тисяч – якщо не понад мільйона – українців.
 
За даними Державного департаменту США, до липня цього року Росія допитала, затримала чи депортувала від 900 000 до 1,6 мільйона громадян України. Управління Верховного комісара ООН з прав людини перевірило існування контрольно-пропускних пунктів і «свавільні затримання, тортури, жорстоке поводження й примусові зникнення» українців, яких загарбники вважають проукраїнськими чи яких підозрюють у будь-яких зв'язках з ЗСУ.
 
Одним із таких українців був Ігор Талалай, який розповів про свій власний досвід, а також про досвід інших людей, які пережили жорстокі допити, жахливі умови і свавільні затримання російськими військовими. Він провів три місяці в системі фільтрації в Донецькій області й розповів про те, що відбувається з українцями, які потрапляють до системи, і як змінюється життя, коли ти виходиш на волю. Саме історія Ігоря Талалая стала основою для коміксу «88 днів пекла».
 
Цей комікс допоможе більшій кількості людей за кордоном зрозуміти, через який жах проходять українці через російську агресію, на яке пекло перетворює загарбник наше життя протягом вже майже року.  

«Зелені хвилі теплі ловлю, Чорне море, тебе я люблю!»

31 жовтня відзначається Міжнародний день Чорного моря. Це свято, що має екологічний характер, було започатковано 1996 року, а передумовою для цього стало підписання 21 квітня 1992 року Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (Бухарестська конвенція) шістьма причорноморськими країнами – Болгарією, Румунією, Україною, Туреччиною, Грузією та рф. Було розроблено план захисту Чорного моря від забруднення, в якому було визначено політичні заходи, дії та графіки, необхідні для досягнення екологічних цілей Бухарестської конвенції. Чорноморський стратегічний план дій визнає, що для зменшення впливу забруднення на екосистему Чорного моря необхідні колективні дії з боку усіх причорноморських країн. Міжнародний день Чорного моря передбачає проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності громадськості про важливість регіонального співробітництва, необхідного для захисту Чорного моря. Святкові заходи включають різноманітні акції екологів і фахівців у сфері екології та захисту Чорного моря.

 

Після початку повномасштабної війни рф проти України в Чорному морі ведуться активні бойові дії. Як це може вплинути на екологію Кримського півострова і на біологічне різноманіття Чорного моря?

 

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим повідомляло про те, що внаслідок руйнівних дій російських загарбників на території тимчасово окупованого Криму та в Чорному морі у травні цього року загинула велика кількість дельфінів і птахів.

 

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Сергій Волошин зазначає: «Навіть побіжний аналіз вражаючих факторів військових дій, таких як: прямий фізичний вплив унаслідок вибухів і зіткнень, звукове (радіолокаційна дія) і шумове (звук набагато вище 85 децибелів) забруднення довкілля, хімічне забруднення (в результаті запуску ракет з підводних човнів) і вибухи (військових кораблів) і тому подібне, безумовно, вказує на те, що всі ці фактори, як окремо, так і в комплексі, можуть призводити і призводять до загибелі різних представників чорноморської фауни».

 

рф це одна з країн, які взяли на себе зобов’язання з захисту морського середовища Чорного моря від забруднення, однак саме ця держава-агресорка вже тривалий час порушує положення Бухарестської конвенції і завдає жахливої шкоди екосистемі Чорного моря.

 

Закликаємо міжнародну спільноту сприяти притягненню агресора до відповідальності заради миру і безпеки у світі.

ЮНЕСКО підтверджує руйнування понад 200 культурних об’єктів в Україні

Станом на кінець жовтня 2022 р. ЮНЕСКО підтвердила руйнування 207 культурних об’єктів в Україні від 24 лютого – 88 релігійних об’єкти, 15 музеїв, 76 будівель, що становлять історичний та/чи художній інтерес, 18 пам’ятників і 10 бібліотек.

 

ЮНЕСКО проводить попередню оцінку шкоди, нанесеної культурним цінностям шляхом перехресної перевірки інцидентів, про які було повідомлено, з кількома надійними джерелами.

 

Наразі ЮНЕСКО разом зі своїми партнерськими організаціями розробляє механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включаючи аналіз супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року.

 

Також відомо, що ЮНЕСКО формує базу руйнувань культурної спадщини в Україні. Для цього організація використовує супутникові знімки, зроблені до і після початку повномасштабної війни в Україні.

 

Найбільших ушкоджень чи руйнувань зазнали культурні об’єкти, що знаходяться на сході нашої держави, а також на Київщині. Так, на Донеччині підтверджено 59 пошкоджених культурних об’єктів, на Харківщині – 51, на Київщині – 30, на Луганщині – 25.

 

При цьому, на цей момент жоден із семи об'єктів всесвітньої спадщини в Україні не постраждав під час війни.

«Коли закінчиться війна, Я хочу тата обійняти»

Сьогодні відзначається День захисту дітей. Діти – це сенс життя. Діти – це майбутнє. У цей день нам би дуже хотілося влаштувати цікавий розважальний захід для малечі, але, на жаль, ми не можемо цього зробити – цього року війна росії проти України позбавила нас такої можливості. А ще через війну багато українських дітей втратили можливість безпечно гратися надворі, спокійно гуляти вулицями своїх міст і селищ, просто жити у своїй домівці, добре харчуватися, спокійно спати... Війна відібрала в українських дітей дуже багато чого.
 
Ми сподіваємося, що вже наступного року у День захисту дітей ми запросимо малечу до бібліотеки і проведемо для них якийсь веселий і пізнавальний захід, почитаємо разом з ними позитивні вірші чи казки, а поки що до вашої уваги добірка віршів про ті реалії, у яких зараз, на жаль, змушені жити українські діти: бомбардування, обстріли, життя у підвалах, голод, поранення, втрата батьків і багато-багато сліз. Попри всі жахи, які зараз переживає наша країна і наші діти, ми віримо у нашу перемогу і в те, що українські малюки вже незабаром назавжди витруть сльози зі своїх личок і почнуть усміхатися і радісно сміятися. Сподіваємося увесь світ допоможе нам захистити українських дітей.

Як поговорити з дитиною про війну?

Триває другий місяць повномасштабної війни в Україні. Ми точно знаємо, що переможемо, але зараз ми розуміємо, що, на жаль, легкою і швидкою перемога не буде. У перші дні повномасштабної агресії росії проти України багато людей виїхало у більш безпечні місця – за кордон чи західні регіони нашої держави, які тепер також все частіше обстрілюють загарбники. Люди виїжджали з надією на те, що війна не затягнеться надовго і вони повернуться додому – до свого звичного життя – вже найближчим часом, однак війна триває… Останніми днями все більше українців повертається до своїх домівок попри те, що загроза не минула. У більшості регіонів України, навіть відносно безпечних, часто лунають сирени, чутно вибухи. Для дітей, які досі перебували на більш спокійних територіях, прибуття до неспокійних місць стає непростим випробуванням. Діти можуть відчувати страх, тривогу, сум і злість. У цьому дописі до вашої уваги кілька порад (опублікованих на сайті Unicef), які допоможуть підтримати і заспокоїти дитину, яка змушена жити у стані війни.
 
Отже, 6 порад щодо того, як поговорити з дитиною про війну:
 
1. Дізнайтеся, що дитина вже знає про нинішню ситуацію, і що вона про це думає
 
Оберіть вдалий час і місце для такої розмови – наприклад, під час сімейного обіду. Перед сном на тему війни з дитиною краще не розмовляти. Запитайте у дитини, що вона знає про те, що зараз відбувається, і що вона про це думає. Інколи легше почати таку розмову, займаючись якоюсь справою – малюючи разом, читаючи книгу тощо. Важливо не применшувати і не ігнорувати занепокоєння дитини. Якщо вона ставить питання, яке може здатися вам занадто складним, важливо не просто сказати «Заспокойся», а натомість дати правдиву відповідь відповідно до віку.
 
2. Розмовляйте спокійно
 
Діти мають право знати, що відбувається, але інформацію потрібно подавати обережно, використовуючи мову, що відповідає віку дитини. Дивіться на реакцію і продовжуйте розмову, враховуючи рівень занепокоєння дитини.
Якщо ви також стурбовані, це нормально, однак пам’ятайте, що діти «підхоплюють» емоційний стан батьків, тож намагайтеся не ділитися усіма своїми страхами і тривогами з дітьми. Розмовляйте спокійно і стежте за мовою свого тіла.
 
3. Не формуйте упередження і ненависть
 
Не варто формувати в дитини відчуття ненависті чи упередженість до певного народу. Краще уникати слів і словосполучень, таких як «погані люди», «зло» тощо. Краще зосередити увагу на співчутті до інших людей, які, наприклад, втратили свої домівки, чи дітей, які втратили батьків.
 
4. Сконцентруйте увагу на тих людях, які допомагають іншим
 
Важливо розповідати дитині, що люди активно допомагають одне одному, виявляючи при цьому доброту і сміливість. Знаючи про це, дитина почуватиметься більш комфортно. Якщо ваша дитина також виявить бажання долучитися до добрих справ, підтримайте її.
 
5. Час від часу повертайтеся до розмови про війну
 
У дітей можуть виникати нові запитання і тривоги. Обов’язково регулярно обговорюйте їх. Якщо помічаєте, що дитина чимось занепокоєна, запитайте, що саме її турбує.
 
6. Обмежуйте потік новин
 
Уважно слідкуйте за тим, що бачить і чує або читає в новинах ваша дитина, адже там часто можна побачити страшні кадри, які можуть викликати у дитини стан глибокого смутку.  
 
Наскільки це можливо, намагайтеся створювати позитивні відволікаючі фактори, наприклад, грати в якусь гру чи разом гуляти.

«Книжковий арсенал» у травні 2022 р. не відбудеться через війну

Вчора організатори міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» повідомили про те, що, на жаль, через повномасштабну війну РФ проти України проведення фестивалю, яке було заплановане на травень 2022 року, доведеться скасувати.
 
 Також у повідомленні сказано, що таке рішення є важким, але абсолютно зрозумілим і очевидним. Зараз команда Мистецького арсеналу працює за трьома ключовими напрямками:
 
- інформування світової книжкової спільноти про російсько-українську війну;
- реалізація і переформатування відповідно до вимог часу фіналу проєкту  “Україна—Шотландія: Літературний проєкт співпраці”;
- трансформація проєкту “Література на експорт” відповідно до нових умов. Тепер він спрямований на поширення каталогів наших видавців за кордоном.
 
Разом з тим, команда Мистецького арсеналу обіцяє після перемоги обов’язково повернутися до діяльності, яку любить найбільше і неодмінно провести ХІ Книжковий Арсенал «з його неповторною атмосферою свободи висловлювань, дискусій, зустрічей читачів та письменників і теплих обіймів під мирним небом у дворі Старого арсеналу».
 
Чекатимемо з нетерпінням!

Бібліотеки, які були зруйновані чи пошкоджені Російськими загарбниками

48-й день повномасштабної війни, яку веде Російська Федерація проти України.
 
48-й день обстрілів, бомбардувань, руйнувань і вбивств українських громадян.
Весь світ знає, що відбувається – Росія в Україні вбиває мирне населення і тварин, нищить житлові будинки, церкви, лікарні, школи, дитячі садочки, музеї, бібліотеки…
 
Саме бібліотекам, які зазнали ушкоджень або були зруйновані російськими військовими, хочемо приділити в цьому дописі окрему увагу.
 
Згідно з даними, представленими Українською бібліотечною асоціацією, яка спільно з Благодійним фондом «Бібліотечна країна» фіксує пошкодження, яких зазнали бібліотеки в ході повномасштабної війни, перелік українських бібліотек, які обстріляли росіяни, виглядає наступним чином:
 
1. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка
2. Центральна бібліотека ім. В. В. Маяковського ЦБС Київського району м. Харкова
3. Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
4. Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва
5. Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського
6. Чернігівська міська бібліотека для дітей ім. О. П. Довженка
7. Старобільська дитячо-юнацька бібліотека, Луганська обл.
8.Сєвєродонецька міська публічна бібліотека, Луганська обл.
9. Шуліківська сільська бібліотека, Луганська обл.
 
Наразі нам відомо, що цей список не повний. На цей момент в Україні вже є й інші бібліотеки, які постраждали від дій російських загарбників.

Вірші про війну, яку Росія принесла до України

Друзі, у цьому дописі хочемо поділитися з вами віршами українських поетів про повномасштабну війну проти нашої прекрасної України. Ці поезії пронизані болем і сльозами, а ще вони пронизані праведним гнівом і рішучістю, завдяки яким ми обов’язково переможемо.

Літературний сайт Book Riot збирає кошти для українських дітей

Популярний американський незалежний сайт Book Riot, присвячений літературі, збирає кошти на допомогу українським дітям. Потім ці кошти будуть передані організації ЮНІСЕФ.
 
Ось, що написано на головній сторінці Book Riot:
 
«Понад 1000 українців, багато з яких діти, були вбиті і понад чотири мільйони переміщені в результаті вторгнення Росії на територію України. Зі свого боку, Book Riot передасть зібрані кошти у розмірі до 5000 доларів США Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ).»
 
Також Book Riot пише про зруйновану рашистами українську інфраструктуру, гуманітарну катастрофу, імперіалістичні спроби РФ повернути Україну на сотні років назад, колонізувати нашу державу і постійне прагнення Росії дестабілізувати ситуацію в Україні і взяти над нами контроль. Не забули представники американського сайту написати і про наш Крим, який 2014 року анексувала РФ.
 
Ми дякуємо Book Riot і всьому світові за підтримку. Весь цивілізований світ з нами.