Один із «книжкових законів» вже підписаний Президентом України

19 червня Верховна Рада України проголосувала за два законопроєкти, що стосуються книжок і покликані захистити український культурно-інформаційний простір від руйнівного російського впливу й підтримати національні культурні індустрії. 7 липня Президент України Володимир Зеленський підписав один із цих законопроєктів, а саме законопроєкт № 6287 про «внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження». Цей закон передбачає субсидії на оренду приміщень для книгарень, які продають книжки українською мовою; а також підтримку дитячого читання завдяки цільовій допомозі – тепер на кожну дитину при народженні та при досягненні 14-річного віку держава видаватиме сертифікат на купівлю книжок.
 
Другий законопроєкт, який ще очікує на підписання, це законопроєкт №7459 «про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».  Якщо цей закон набере чинності, в Україну не ввозитимуться і не продаватимуться книжки російських видавництв, а з наступного року не видаватимуться книжки авторів-громадян держави-агресора.

«Коли закінчиться війна, Я хочу тата обійняти»

Сьогодні відзначається День захисту дітей. Діти – це сенс життя. Діти – це майбутнє. У цей день нам би дуже хотілося влаштувати цікавий розважальний захід для малечі, але, на жаль, ми не можемо цього зробити – цього року війна росії проти України позбавила нас такої можливості. А ще через війну багато українських дітей втратили можливість безпечно гратися надворі, спокійно гуляти вулицями своїх міст і селищ, просто жити у своїй домівці, добре харчуватися, спокійно спати... Війна відібрала в українських дітей дуже багато чого.
 
Ми сподіваємося, що вже наступного року у День захисту дітей ми запросимо малечу до бібліотеки і проведемо для них якийсь веселий і пізнавальний захід, почитаємо разом з ними позитивні вірші чи казки, а поки що до вашої уваги добірка віршів про ті реалії, у яких зараз, на жаль, змушені жити українські діти: бомбардування, обстріли, життя у підвалах, голод, поранення, втрата батьків і багато-багато сліз. Попри всі жахи, які зараз переживає наша країна і наші діти, ми віримо у нашу перемогу і в те, що українські малюки вже незабаром назавжди витруть сльози зі своїх личок і почнуть усміхатися і радісно сміятися. Сподіваємося увесь світ допоможе нам захистити українських дітей.

Маріуполь – незламне і нескорене місто України

Маріуполь – це наш біль, наша рана, і наша гордість. З першого дня повномасштабної війни в Україні, російські загарбники нищили постійними обстрілами це прекрасне місто. Там вже не лишилося цілих будівель. Рашисти цілеспрямовано створювали в місті гуманітарну катастрофу. Вбивали цивільне населення. Росіяни авіаударом знищили пологовий будинок і лікарню у центрі міста, а також знищили Маріупольський драматичний театр, де ховалися жінки та діти.
 
Захисники Маріуполя героїчно нищили рашистів попри дуже значну кількісну перевагу ворога. У квітні 2022 р. загарбники почали штурм маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь», у бомбосховищах якого ховалося багато цивільних громадян України. Комбінат було практично повністю зруйновано російськими авіанальотами. Тільки на початку травня окупанти погодилися на евакуацію цивільних, які перебували на комбінаті, але там залишилися наші захисники – поранені і знесилені герої. Утримання ними «Азовсталі» до цього терміну забезпечило Україні час на формування резервів, перегрупування сил й отримання допомоги від партнерів. Ми закликаємо світ усіляко сприяти визволенню захисників Маріуполя. Наші герої повинні жити!
 
До вашої уваги поезії про понівечене, але нескорене місто Маріуполь, яке обов’язково відродиться після нашої перемоги.

День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї

29 квітня, у День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї, Європейський Союз вшановує пам’ять тих, хто загинув і постраждав внаслідок застосування хімічної зброї.
 
Заборона хімічної зброї сьогодні є загальносвітовою нормою. З моменту набрання чинності Конвенції про хімічну зброю 1997 року майже 99% запасів хімічної зброї, задекларованих державами, які нею володіли, було знищено. Однак нинішні реалії демонструють, що не всі держави дотримуються загальновизнаних норм щодо заборони на використання хімічної зброї.
 
Ця жахлива зброя була застосована росією в Сирії, спричинивши сотні жертв, у тому числі дітей. 2020 року під час замаху на російського опозиційного політика Олексія Навального на території росії було використано отруйну нервово-паралітичну речовину «Новичок». Цей вид зброї також використовувався у Великобританії, Малайзії та Іраку.
 
З початком повномасштабної війни росії проти України було вже кілька повідомлень про ймовірне застосування хімічної зброї  військами рф. Так, 12 квітня 2022 р. засновник полку «Азов» Андрій Білецький повідомив, що внаслідок застосування хімічної зброї російською армією у Маріуполі постраждали три бійці «Азова». На додачу до цього, заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що ризик застосування хімічної зброї росією існує і він доволі високий.
 
Відомо, що в арсеналі росії є така хімічна зброя: Новичок, Зарин, Іприт, VX, Люїзит, Зоман.
 
Ми закликаємо світ допомагати Україні у протистоянні російській агресії і в тому числі в убезпеченні цивільних громадян і військових від хімічної зброї, яку росія може застосувати у будь-який момент.

«Атомний Вій опустив бетонні повіки»

36 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася найстрашніша в історії людства ядерна катастрофа – аварія на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 2022 року світ знову у небезпеці від немирного атому, а причиною цієї небезпеки є росія, яка прийшла з війною до України. Близько п’яти тижнів ЧАЕС перебувала під окупацією ворога, який, судячи з усього, взагалі не усвідомлює усієї страшної загрози, яку несе атомна електростанція. Росіяни копали окопи у «рудому лісі», підіймали своєю ворожою технікою радіоактивний пил і нищили обладнання станції. Нині окупантів на ЧАЕС вже немає, однак вони і досі тримають під контролем ще одну українську атомну електростанцію в Енергодарі. Там російські невігласи стріляють в атомні блоки, ведуть бої на майданчиках ядерних об'єктів, перешкоджають енергопостачанню. Українська влада і український народ постійно закликає світову спільноту сильніше тиснути на росію і змусити окупанта припинити агресію і піти з України та зокрема не наражати світ на небезпеку повторення чорнобильської катастрофи.

 

Ми, українці, дуже добре усвідомлюємо загрозу і протягом 36 років робили і робитимемо і надалі усе для того, щоб трагедія Чорнобиля не повторилася, але нам необхідна допомога світу у боротьбі з росією, яка постійно наражає усіх нас на небезпеку від немирного атома своїми обстрілами і ракетними ударами.

 

Вшановуючи пам'ять усіх постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, пропонуємо до вашої уваги вірш Ліни Костенко, присвячений чорнобильській катастрофі:

 
Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер?
Яка орда нам гідність притоптала?
Якщо наука потребує жертв, —
чому ж не вас вона перековтала?!
 
Загидили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
нікого з вас довіку не простять!

Поезія, що надихає і підтримує

«Це моя і твоя Україна. І весь світ нас з тобою знає. Нас з тобою весь світ поважає, бо ми биті, та не подолані» - це рядки з вірша «ЦЕ МОЯ І ТВОЯ ВІЙНА» сучасної української поетеси Анастасії Дмитрук, яка стала дуже популярною після того, як світ побачив її вірш «Никогда мы не будем братьями» – вірш-звернення до росіян, який був написаний у березні 2014 року як реакція на російську анексію Криму. Саме цей вірш став початком громадянської лірики поетеси. З того часу Анастасія Дмитрук написала багато віршів, присвячених нашим захисникам, адже, як каже сама поетеса, саме наші мужні воїни стали її музами. Починаючи з 2014 року і особливо з початком повномасштабної війни в Україні, поезії Анастасії Дмитрук надихають і підтримують мільйони українців у боротьбі за свободу.
 
У цьому дописі до вашої уваги кілька поезій Анастасії Дмитрук

Як поговорити з дитиною про війну?

Триває другий місяць повномасштабної війни в Україні. Ми точно знаємо, що переможемо, але зараз ми розуміємо, що, на жаль, легкою і швидкою перемога не буде. У перші дні повномасштабної агресії росії проти України багато людей виїхало у більш безпечні місця – за кордон чи західні регіони нашої держави, які тепер також все частіше обстрілюють загарбники. Люди виїжджали з надією на те, що війна не затягнеться надовго і вони повернуться додому – до свого звичного життя – вже найближчим часом, однак війна триває… Останніми днями все більше українців повертається до своїх домівок попри те, що загроза не минула. У більшості регіонів України, навіть відносно безпечних, часто лунають сирени, чутно вибухи. Для дітей, які досі перебували на більш спокійних територіях, прибуття до неспокійних місць стає непростим випробуванням. Діти можуть відчувати страх, тривогу, сум і злість. У цьому дописі до вашої уваги кілька порад (опублікованих на сайті Unicef), які допоможуть підтримати і заспокоїти дитину, яка змушена жити у стані війни.
 
Отже, 6 порад щодо того, як поговорити з дитиною про війну:
 
1. Дізнайтеся, що дитина вже знає про нинішню ситуацію, і що вона про це думає
 
Оберіть вдалий час і місце для такої розмови – наприклад, під час сімейного обіду. Перед сном на тему війни з дитиною краще не розмовляти. Запитайте у дитини, що вона знає про те, що зараз відбувається, і що вона про це думає. Інколи легше почати таку розмову, займаючись якоюсь справою – малюючи разом, читаючи книгу тощо. Важливо не применшувати і не ігнорувати занепокоєння дитини. Якщо вона ставить питання, яке може здатися вам занадто складним, важливо не просто сказати «Заспокойся», а натомість дати правдиву відповідь відповідно до віку.
 
2. Розмовляйте спокійно
 
Діти мають право знати, що відбувається, але інформацію потрібно подавати обережно, використовуючи мову, що відповідає віку дитини. Дивіться на реакцію і продовжуйте розмову, враховуючи рівень занепокоєння дитини.
Якщо ви також стурбовані, це нормально, однак пам’ятайте, що діти «підхоплюють» емоційний стан батьків, тож намагайтеся не ділитися усіма своїми страхами і тривогами з дітьми. Розмовляйте спокійно і стежте за мовою свого тіла.
 
3. Не формуйте упередження і ненависть
 
Не варто формувати в дитини відчуття ненависті чи упередженість до певного народу. Краще уникати слів і словосполучень, таких як «погані люди», «зло» тощо. Краще зосередити увагу на співчутті до інших людей, які, наприклад, втратили свої домівки, чи дітей, які втратили батьків.
 
4. Сконцентруйте увагу на тих людях, які допомагають іншим
 
Важливо розповідати дитині, що люди активно допомагають одне одному, виявляючи при цьому доброту і сміливість. Знаючи про це, дитина почуватиметься більш комфортно. Якщо ваша дитина також виявить бажання долучитися до добрих справ, підтримайте її.
 
5. Час від часу повертайтеся до розмови про війну
 
У дітей можуть виникати нові запитання і тривоги. Обов’язково регулярно обговорюйте їх. Якщо помічаєте, що дитина чимось занепокоєна, запитайте, що саме її турбує.
 
6. Обмежуйте потік новин
 
Уважно слідкуйте за тим, що бачить і чує або читає в новинах ваша дитина, адже там часто можна побачити страшні кадри, які можуть викликати у дитини стан глибокого смутку.  
 
Наскільки це можливо, намагайтеся створювати позитивні відволікаючі фактори, наприклад, грати в якусь гру чи разом гуляти.

«Книжковий арсенал» у травні 2022 р. не відбудеться через війну

Вчора організатори міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» повідомили про те, що, на жаль, через повномасштабну війну РФ проти України проведення фестивалю, яке було заплановане на травень 2022 року, доведеться скасувати.
 
 Також у повідомленні сказано, що таке рішення є важким, але абсолютно зрозумілим і очевидним. Зараз команда Мистецького арсеналу працює за трьома ключовими напрямками:
 
- інформування світової книжкової спільноти про російсько-українську війну;
- реалізація і переформатування відповідно до вимог часу фіналу проєкту  “Україна—Шотландія: Літературний проєкт співпраці”;
- трансформація проєкту “Література на експорт” відповідно до нових умов. Тепер він спрямований на поширення каталогів наших видавців за кордоном.
 
Разом з тим, команда Мистецького арсеналу обіцяє після перемоги обов’язково повернутися до діяльності, яку любить найбільше і неодмінно провести ХІ Книжковий Арсенал «з його неповторною атмосферою свободи висловлювань, дискусій, зустрічей читачів та письменників і теплих обіймів під мирним небом у дворі Старого арсеналу».
 
Чекатимемо з нетерпінням!

Бібліотеки, які були зруйновані чи пошкоджені Російськими загарбниками

48-й день повномасштабної війни, яку веде Російська Федерація проти України.
 
48-й день обстрілів, бомбардувань, руйнувань і вбивств українських громадян.
Весь світ знає, що відбувається – Росія в Україні вбиває мирне населення і тварин, нищить житлові будинки, церкви, лікарні, школи, дитячі садочки, музеї, бібліотеки…
 
Саме бібліотекам, які зазнали ушкоджень або були зруйновані російськими військовими, хочемо приділити в цьому дописі окрему увагу.
 
Згідно з даними, представленими Українською бібліотечною асоціацією, яка спільно з Благодійним фондом «Бібліотечна країна» фіксує пошкодження, яких зазнали бібліотеки в ході повномасштабної війни, перелік українських бібліотек, які обстріляли росіяни, виглядає наступним чином:
 
1. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка
2. Центральна бібліотека ім. В. В. Маяковського ЦБС Київського району м. Харкова
3. Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
4. Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва
5. Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського
6. Чернігівська міська бібліотека для дітей ім. О. П. Довженка
7. Старобільська дитячо-юнацька бібліотека, Луганська обл.
8.Сєвєродонецька міська публічна бібліотека, Луганська обл.
9. Шуліківська сільська бібліотека, Луганська обл.
 
Наразі нам відомо, що цей список не повний. На цей момент в Україні вже є й інші бібліотеки, які постраждали від дій російських загарбників.

Вірші про війну, яку Росія принесла до України

Друзі, у цьому дописі хочемо поділитися з вами віршами українських поетів про повномасштабну війну проти нашої прекрасної України. Ці поезії пронизані болем і сльозами, а ще вони пронизані праведним гнівом і рішучістю, завдяки яким ми обов’язково переможемо.

«Україно, ти – сонце весняне» 💙💛🌻

Ми всі безмежно любимо Україну – її барвисті ліси, широкі лани, сині ріки, величні гори, її родючу землю та блакитне МИРНЕ небо. Нині, на жаль, наша Батьківщина позбавлена мирного неба, але наша любов до України тепер стала ще більшою. І ми впевнені, що наші захисники повернуть нам МИРНЕ небо вже незабаром…

Не втрачайте віру в перемогу і любіть Україну. Надихайтеся поезіями про нашу Батьківщину.