Френсіс Скотт Фіцджеральд – геній американської літератури «епохи джазу»

Епатажна людина, яскрава особистість, марнотратний багатій, люблячий і відданий чоловік і дуже талановитий письменник – усе це про одного з найвідоміших американських письменників  початку XX століття, визнаного класика американської літератури Френсіса Скотта Фіцджеральда.
 
24 вересня виповнюється 125 років від дня народження Ф. С. Фіцджеральда, тож згадуємо письменника і його найкращі цитати.
 
Фіцджеральд народився 24 вересня 1896 року в місті Сент-Пол, штат Міннесота, у досить забезпеченій католицькій родині. Навчався у Принстонському університеті, однак навчання не закінчив, оскільки 1917 року пішов добровольцем до армії, та у військових діях за кордоном він участі не брав, натомість виконував обов’язки секретаря генерала. А ще в армії він писав – саме в період служби Фіцджеральд закінчив свій перший роман «Романтичний егоїст».
 
1919 року Фіцджеральд демобілізувався. Він мріяв стати успішним письменником і тому дуже багато писав. 1920 р. світ побачив роман «По цей бік раю», який одразу зробив письменника знаменитим і приніс йому чималий прибуток. У той же рік Фіцджеральд одружився із Зельдою Сейр, разом з якою насолоджувався веселим заможним життям, сповненим вечірок, прийомів і подорожей. Але варто зазначити, що окрім розваг, у житті письменника в цей період було і багато роботи – він писав для журналів, що приносило йому досить відчутний прибуток.
 
Цікаво, що Фіцджеральд використовував аспекти свого особистого життя як матеріал для власних творів і якось він навіть сказав: «Не знаю, чи реальні ми з Зельдою люди, чи персонажі одного з моїх романів».
 
Слідом за першою книгою пішли твори «Прекрасні й приречені» (1922) і «Великий Гетсбі» (1925) – роман, який багато критиків, та й сам Фіцджеральд, вважають шедевром американської літератури того періоду.
 
Наступні роки життя Фіцджеральда були дуже важкими. 1930 року у коханої дружини письменника Зельди виявили серйозний психічний розлад, а далі діагностували шизофренію. 1934 року Фіцджеральд написав роман «Ніч лагідна», багато в чому автобіографічний – у ньому Фіцджеральд описав свій біль, боротьбу за збереження шлюбу і зворотний бік їх із Зельдою розкішного життя. В Америці книга великого успіху не мала, і Фіцджеральд взявся за написання сценаріїв у Голлівуді.
 
У жовтні 1939 року Фіцджеральд почав писати роман про життя Голлівуду «Останній магнат», який залишився незавершеним.
 
Френсіс Скотт Фіцджеральд помер від серцевого нападу 21 грудня 1940 року в Голлівуді.
 
Найкращі цитати Френсіса Скотта Фіцджеральда:

«Пізніше». Коли очікувати український переклад нового роману Стівена Кінга?

Весною цього року світ побачила нова книжка популярного американського письменника Стівена Кінга «Пізніше» (англ. «Later»).
 
Що відомо про роман і коли він вийде українською?🤔❓
 
Редактор «Hard Case Crime» Чарльз Ардай назвав «Пізніше» «страхітливим, чуттєвим, несамовитим і чесним романом».
 
ℹ️ Головний герой книги, Джеймі Конклін, мешкає разом із матір'ю в Нью-Йорку. Він просто хоче бути звичайним підлітком ... але у нього є вельми незвичайний дар. Дар, який його мама просить приховувати від інших. Джеймі вміє розмовляти з мертвими, а значить, йому доступні секрети, які покійний забрав із собою в могилу. Однак володіння цим даром може коштувати Джеймі занадто дорого. У чому він скоро і переконується, коли подруга його мами, детектив Ліз Даттон, просить його допомогти розгадати останнє послання серійного підривника. А на кону – десятки, сотні невинних життів...
 
Якщо ви прихильник/прихильниця творчості легендарного «короля жахів» Стівена Кінга, і коротка інформація про його новий роман вас заінтригувала, чекайте на український переклад «Пізніше» вже цього року. Українську версію роману планує представити видавництво «Клуб сімейного дозвілля». Ми вже не можемо дочекатися🙂.

О. Генрі: майстер гостросюжетних новел із неочікуваним фіналом

Відомий нині в усьому світі американський письменник-прозаїк О. Генрі (справжнє ім'я Вільям Сідні Портер) народився 11 вересня 1862 року в Грінсборо (штат Північна Кароліна, США), в сім'ї лікаря. У 17 років Вільям почав працювати у місцевій аптеці, отримавши диплом фармацевта. Через три роки поїхав до Техасу, де пробував себе у різних професіях – працівник на ранчо, співробітник земельного управління, касир і рахівник у банку.

Свої перші літературні спроби зробив ще до початку 1880-х років. 1894 року В. Портер почав видавати гумористичний тижневик «Роллінг Стоун», що майже повністю складався з його власних нарисів, жартів, віршів і малюнків. Та на жаль, журнал проіснував лише рік. В той самий час, коли закрився журнал, Портера звільнили з роботи у банку і звинуватили у недостачі. Він зумів вийти з-під варти під заставу і переїхав до Х'юстона, де, власне, і розпочав свою професійну журналістську й літературну діяльність. Отримавши виклик до суду, вирішив сховатися, але згодом все ж повернувся додому через хворобу дружини. Його було заарештовано і засуджено до 5 років в'язниці за звинуваченням у розтраті. 1898-1901 роки письменник провів у в'язниці штату Огайо, де працював аптекарем при тюремній лікарні, а в години нічних чергувань писав оповідання, які нелегальним шляхом надсилалися до журналів. Тоді ж виник і псевдонім «О. Генрі».

Роки, проведені за ґратами, можна вважати періодом формування письменницької індивідуальності О. Генрі. Після дострокового звільнення він переїхав до Нью-Йорка, де поступово вибудував зв'язки з найбільшими газетами і журналами, видав свої перші книги і врешті-решт став одним із найпопулярніших американських авторів.

Усі події непростого і навіть драматичного життя письменника знайшли відбиття у сюжетах його творів. Неповторний майстер блискуче побудованої, «закругленої» фабули, з її характерною «подвійною» розв'язкою (перша – помилкова, друга – несподівана), створив безліч виразних «образів-масок».

Його творчий спадок включає понад 280 оповідань, скетчів, гуморесок. За життя автора вийшло близько 10 збірок: «Чотири мільйони», «Палаючий світильник», «Серце Заходу», «Голос великого міста», «Шляхетний шахрай», «Шляхи долі» та інші; приблизно стільки ж вийшло після смерті письменника.

Помер О. Генрі 5 червня 1910 року в Нью-Йорку.

Попри те, що ставлення критиків до творчості письменника є неоднозначним, любов читачів до нього незмінна: нині О. Генрі, як і раніше, в багатьох країнах займає міцне місце серед авторів, яких постійно перечитують.

Найцікавіші цитати О. Генрі:

Ернест Хемінгуей – письменник який вмів розважатися, дивувати і був здатен на шалені вчинки

Сьогодні виповнюється 121 рік від дня народження класика світової літератури Ернеста Хемінгуея.

Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в Оук-Парк, США, в родині лікаря. З ранніх років багато читав і захоплювався полюванням і риболовлею. У шкільні роки юний Ернест писав замітки і робив репортажі для шкільної газети. Саме в той час він і вирішив стати письменником. Його перші оповідання надрукували у шкільному журналі «Скрижаль» 1916 року. Після школи Е. Хемінгуей переїхав до Канзас-Сіті і вступив там до університету. Там працював репортером у газеті, висвітлюючи хроніку подій. Під час Першої світової війни Хемінгуей служив в Італії. 1918 року письменник отримав важке поранення і через рік повернувся до США. Хемінгуея було нагороджено срібною медаллю «За звитягу» і «Військовим хрестом». Після війни Хемінгуей працював журналістом у Чикаго і Торонто; паралельно писав оповідання. Згодом письменник переїхав до Парижа, де повністю присвятив себе літературній діяльності.

1926 року світ побачив роман Е. Хемінгуея «Фієста. І сонце сходить», який приніс йому перший письменницький успіх. Через рік вийшла збірка оповідань «Чоловіки без жінок», а 1933 року – «Переможцю не дістається нічого». Яскраві драматичні оповідання Хемінгуея, такі як «Вбивці», «Коротке щасливе життя Френсіса Макомбера» і «Сніги Кіліманджаро» привернули до себе заслужену увагу критиків і читачів і ще більше зміцнили славу письменника. Та дійсно грандіозний успіх приніс Хемінгуею його роман «Прощавай, зброє», який вийшов 1929 року.

1930 року Е. Хемінгуей повернувся до США. Письменник усе життя багато подорожував, що цілком відображено у його творах. Протягом наступних років вийшли його відомі романи «Смерть після полудня» (1932), «Зелені пагорби Африки» (1935), «По кому подзвін» (1940).

1953 року Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію за повість «Старий і море» (1952). 1954 року письменник отримав Нобелівську премію з літератури. Пізніше жив на Кубі, подорожував Африкою. В останні роки життя Хемінгуей страждав від діабету і гіпертонії, проте лікарі були зосереджені тільки на його уявних «психічних розладах».

Втомившись від постійних мук, 2 липня 1961 року Ернест Хемінгуей застрелився у своєму будинку в Кетчумі, США, не залишивши передсмертної записки.

До вашої уваги деякі з найкращих цитат Е. Хемінгуея:

«Людина, яка пише книги, робить це головним чином для того, щоб вчити інших» (Ірвінг Стоун)

Ірвінг Стоун – американський письменник, найбільш відомий завдяки своїм біографічним романам про видатних особистостей; один з основоположників романізованого біографічного роману.

Ірвінг Стоун народився 14 липня 1903 року в Сан-Франциско (США) в родині дітей емігрантів. Батьки майбутнього письменника були власниками невеличкої крамниці, та великих доходів не мали. Юний Ірвінг, щоб допомогти родині, продавав газети, доставляв овочі, працював розсильним. 1924 року він отримав ступінь бакалавра і почав викладати економіку в Південно-Каліфорнійському університеті. 1926 року Стоун переїхав до Нью-Йорку. Там він писав театральні п'єси протягом близько семи років. Всього за цей час І. Стоуном було написано 18 п'єс, дві з яких були поставлені на Бродвеї, однак успіху не отримали.

1934 року він одружився з Джин Фактор, яка почала допомагати йому в роботі над романами. Всього Ірвінг Стоун написав 25 романів про життя видатних людей. Серед них – романізовані біографії Ван Гога, Джека Лондона, Мікеланджело, Джорджа Вашингтона, Бенджаміна Франкліна, Чарльза Дарвіна й інших. Також письменник видав декілька збірок прозових творів.

Цікаво, що Ірвінг Стоун був засновником і членом великої кількості літературних, наукових, ветеранських товариств, регулярно обирався членом піклувальних рад цілої низки каліфорнійських навчальних закладів. Подружжя Стоунів заснувало літературну щорічну премію Ірвінга і Джин Стоунів, яка вручається за кращу біографічну або історичну повість.

Ірвінг Стоун пішов з життя 26 серпня 1989 року в Лос-Анджелесі (США).

До вашої уваги деякі цікаві цитати І. Стоуна: