Відомі твори Агати Крісті зазнають змін – з книг прибирають потенційно образливі слова

До деяких уривків творів про легендарних Пуаро та міс Марпл внесено правки від «чутливих читачів», і саме з урахуванням цих правок видавництво HarperCollins випускатиме нові видання книг Агати Крісті чи вже випустило після 2020 року.
 
«Чутливі читачі» –  це люди, які читають літературні твори, шукаючи в них контент, який може сприйматися деякими людьми як образливий (стереотипи, упередженість і т. д.); потім вони готують звіти для авторів чи видавців із запропонованими правками. «Чутливі читачі» це порівняно нове явище у видавничій справі, яке привернуло до себе підвищену увагу протягом останніх двох років.
 
Раніше «чутливі читачі» домоглися змін у творах Роальда Дала та Яна Флемінга, а тепер от і до королеви детективів черга дійшла, зокрема змін зазнають уривки романів Агати Крісті, які деякими читачами можуть сприйматися як образи, а також уривки, що містять посилання на етнічну приналежність.
 
У нових виданнях HarperCollins творів про Пуаро й міс Марпл, написаних між 1920 та 1976 роками, деякі уривки переписано таким чином, щоб вони більше не містили висловів і описів, які сучасними читачами можуть інтерпретуватися як образливі, особливо це стосується персонажів, яких головні герої книг Крісті зустрічають за межами Великобританії.
 
Правки «чутливих читачів» легко можна побачити у цифрових версіях нових видань. Відомо, що з творів було видалено посилання на етнічну приналежність, наприклад такі як опис персонажа, як темношкірий, єврей чи циган, або ж опис торса жіночого персонажа як «зроблений з чорного мармуру» чи слова «індійська вдача» судді. До того ж прибрали з творів такі терміни як «східний» та образливе слово на літеру «н» (що позначало расову приналежність); слово «тубільці» замінили словом «місцеві».  
 
Серед прикладів змін є роман про Пуаро 1937 року «Смерть на Нілі», в якому героїня місіс Аллертон скаржиться, що їй дошкуляє група дітей, кажучи, що «вони повертаються і витріщаються, і витріщаються, і їхні очі просто огидні, і носи теж, і я не думаю, що я насправді люблю дітей».  У новій редакції цей уривок виглядатиме так: «Вони повертаються і витріщаються, і витріщаються. І я не думаю, що мені насправді подобаються діти».
 
Хоча це перший випадок, коли зміст романів Крісті було змінено, її роман 1939 року «І не лишилось жодного» раніше був опублікований під іншою назвою, яка містила расистський термін, що востаннє використовувався 1977 року.

10 фактів про Агату Крісті, які має знати кожен її прихильник

Усі ми чудово знаємо її твори, але далеко не кожен з нас добре знає цікаві факти про саму королеву детективу Агату Крісті. Саме ця письменниця стала однією з найбільш плідних авторів 20 століття. На основі її творів згодом знімали популярні кінофільми та серіали. Твори Агати Крісті і в наш час читають мільйони людей в усьому світі. Книги Крісті видані тиражем понад 4 мільярди примірників і перекладені більш як 100 мовами світу. Сьогодні виповнюється 131 рік від дня народження Агати Крісті. До вашої уваги 10 фактів, які ви, можливо, не знали про письменницю.

За що ми любимо королеву детективу Агату Крісті

Якщо і є автор, твори якого читали абсолютно всі прихильники детективного жанру, то це єдина і неповторна Агата Крісті. Письменниця, яка так любила використовувати так звані відволікаючі маневри в своїх творах, написала щонайменше сімдесят дві книжки, в деяких з яких вона використовувала одних і тих самих персонажів, наприклад таких як Еркюль Пуаро – один із найвідоміших вигаданих детективів із неповторними вусами. Цікаво, що приватне життя Агати Крісті було майже таким само загадковим, як її романи. Нещодавно виповнилося 129 років від дня народження видатної письменниці, тому ми вирішили вшанувати її пам'ять і нагадати собі та усім вам, за що ми так любимо Королеву детективу.

1. У Еркюля Пуаро був реальний прототип

Еркюль Пуаро, детектив із легендарного «Убивства у «Східному експресі»», здається диваком, але такий чоловік дійсно існував у реальному житті. Крісті написала свого Пуаро з одного бельгійця, якого вона якось побачила в автобусі на початку 1910-х рр. У чоловіка були унікальні та просто незабутні вуса та дуже цікавий вираз обличчя, який настільки запам’ятався Агаті Крісті, що згодом вона написала цілих тридцять дев’ять книжок про цього персонажа.

2. Люди, які їй не подобалися, ставали жертвами в її книжках

Деякі люди, які мали погані стосунки з Агатою Крісті, ставали жертвами в її романах. Наприклад, відомо, що Крісті не подобалася дружині відомого у свій час археолога Леонарда Вуллі, з яким тоді працював її чоловік, теж археолог, Макс Маллован. Кажуть, що пані Вуллі була проти того, щоб Агата Крісті була присутня на розкопках, тож Маллован був змушений щодня їздити до дружини потягом. Невдовзі після цієї історії Крісті написала роман «Убивство у Месопотамії», в якому вбивають дружину археолога, керівника розкопок. Вона навіть присвятила родині Вуллі книжку.

3. Агата Крісті інколи писала романтичні твори

Королева детективу також могла створювати і романтичні твори, коли їй цього бажалося. 1930 року вона почала писати під псевдонімом Мері Вестмакотт. Вона написала шість досить успішних любовних романів: «Хліб велетнів», «Незакінчений портрет», «Розлучені навесні», «Роза і тис», «Дочка є дочка» і «Тягар». Крісті писала свої знамениті детективні романи та любовні романи одночасно – жінка, яка вміла добре тримати баланс. Тож, як бачите, пані Крісті була не тільки загадковою, але також і сильною жінкою, котра писала історії про інших сильних жінок.

4. Вона була проти насильства

Агата Крісті у своїх творах часто обирала як спосіб убивства жертви отруту або удар по голові. Письменниця, коли це було можливо, уникала жорстоких способів убивства, тільки зрідка описуючи злочини з використанням пістолета. Ерклюль Пуаро також пацифіст, який не носить при собі зброю, а свідки злочинів у романах Крісті ніколи не стріляють у нападників.

5. Вона мала схильність до раптових зникнень

1926 року Агата Крісті зникла зі свого дому в Лондоні на цілих десять днів. Про її раптове зникнення писали газети, її розшукувала поліція. ЇЇ покинутий автомобіль знайшли досить далеко від Лондона. Врешті-решт поліції вдалося знайти Крісті, яка спокійно слухала виступ музичного гурту в готелі. Письменниця ніколи не пояснювала, чому вона тоді пішла з дому, але існує багато версій тієї пригоди – від її потреби втекти від сімейного життя до приступу амнезії та навіть до спроби таким чином збільшити продаж своїх книжок.

6. Агата Крісті стала письменницею на спір

Агати Крісті завжди дуже любила читати книжки, і якось її старша сестра кинула їй виклик, запропонувавши їй спробувати написати власний роман. Крісті сприйняла той виклик дуже серйозно і незабаром написала свій перший роман «Таємнича пригода в Стайлзі». Твір було завершено ще 1916 року, а опубліковано тільки 1920 року – після шести відмов від різних видавництв роман зрештою погодився надрукувати Джон Лейн.

Безперечно, Агата Крісті була достатньо рішучою і талановитою, щоб стати письменницею, а ми, читачі, безмірно вдячні їй за її завзятість.