пʼятницю, 29 листопада 2019 р.

Як зробити читання однією зі святкових традицій?

Всі знають, що найкращий подарунок це книга. Наближається пора зимових свят, тому покваптеся скласти список кращих книжок у подарунок для своїх рідних та друзів. Проте, новорічно-різдвяні свята це не тільки про подарунки, це також про вечірки, подорожі, єднання з близькими людьми і домашній затишок. Багато людей сумлінно зберігають старі святкові традиції, але не менше людей прагнуть чогось нового і тому започатковують нові традиції. В цьому дописі ми пропонуємо вашій увазі кілька святкових розваг – і усталених, і сучасних – пов’язаних із читанням книг.

Літературних «білий слон»
У багатьох офісах та організаціях, шкільних класах та студентських групах в цю пору року влаштовуються вечірки. Замість того щоб просто купити подарунки кільком своїм колегам, чому б не влаштувати книжкову версію «білого слона»? «Білий слон» – це гра, згідно з правилами якої, якщо ми говоримо про книжкову версію, кожен учасник вечірки приносить загорнену у папір книжку (нову чи вживану), потім ці книжки складаються в одному місці, а учасники визначають, у якому порядку вони відкриватимуть книжкові подарунки. Перший гравець повинен відкрити подарунок, а кожен наступний учасник має вибір: він обирає для себе вже розгорнену іншим гравцем книжку (тобто «краде» його подарунок) чи розгортає новий подарунок. Це має бути дуже весело й цікаво. Врешті-решт кожному гравцеві буде що почитати, всі отримають подаруночок і при цьому ніхто не повинен купувати багато подарунків для усіх колег.

Вечір читання вголос
Можливо, комусь це здасться старомодним, але уявіть собі, як добре буде зібрати друзів чи родину, скажімо, біля каміна та по черзі читати уривки з улюблених книжок. Повірте, це так приємно розділити книжку, яка тебе «зачепила», із близькими людьми. Ще один плюс: така розвага неодмінно буде до вподоби дітям.

Святковий стіл із книжковими стравами
У багатьох книжках описуються різні застілля; так чому б не проявити фантазію та не приготувати святкову вечерю зі страв, про які ви читали в улюблених книжках? Так, можливо, інжирний пудинг чи авокадо, фарширований крабами, це аж занадто екстравагантно, проте така вечеря точно зробить ці свята незабутніми :).

Книжкова версія Всесвітнього дня відмови від покупок
Всесвітній день відмови від покупок відзначається в період зимових свят у багатьох країнах світу; суть свята полягає у тому, що люди на добу відмовляються від будь-яких покупок, нагадуючи собі про те, що надмірне споживання – небезпечна суспільна тенденція. Ідея цього дня: обмінюватися та ділитися краще, ніж купувати нове. Якщо ви також бажаєте відзначити Всесвітній день відмови від покупок, чому б вам не запропонувати друзям принести на вечірку книжки, які вони вже прочитали, і якими хотіли б поділитися? Кожен зможе отримати книжку, яку він ще не читав без необхідності її купувати.

Літературні шаради
Якщо ваша родина любить читати, гарною розвагою на свята була б гра в шаради на літературну тематику. Якщо члени вашої родини читають одні й ті самі книжки, то гра буде ще цікавішою: ви зможете вигадати свої унікальні загадки та підказки, залучити якісь сімейні спогади чи жарти.

Антистресовий вечір читання
Свята це не тільки радість. Для багатьох людей це також метушня, переживання та поспіх, пов’язані з влаштуванням вечірок, купівлею подарунків та підготовкою до подорожей. Якщо це все актуально і для вас, подумайте про те, щоб провести один спокійний, антистресовий вечір. Проведіть цей вечір тільки з кількома найближчими людьми і просто разом почитайте книжки, скажімо, після вечері. Така розвага допоможе вам відновити сили, особливо, якщо ви інтроверт.

Книжкова благодійність як святкова традиція
Якщо ваша родина чи компанія друзів вже любить читати, чому б на ці свята не долучити до читання книжок також і інших людей? Зв’яжіться із місцевими будинками для людей похилого віку, дитячими будинками, лікарнями і т. п. та запитайте, чи хотіли б вони прийняти відвідувачів, які могли б почитати разом із мешканцями/пацієнтами таких закладів. Мета такого заходу – провести час разом і збудувати нові відносини з людьми, котрим бракує уваги та спілкування, особливо у святкову пору.

Ми вчергове наголошуємо, що читання ніколи не виходить із моди. Воно поза часом і тенденціями. Книжки актуальні завжди! Святкові традиції, пов’язані з читанням, дійсно можуть допомогти ще більше зміцнити стосунки з близькими людьми та зблизитися з «новими» людьми.

Якщо для перерахованих вище розваг вам не вистачатиме книжок, бібліотека неодмінно допоможе вам вирішити цю проблему – книжок у нас вистачить на всіх ;)

четвер, 28 листопада 2019 р.

Безоплатна правова допомога: як отримати та її види

В рамках проекту «Я маю право» у бібліотеці відбувся семінар за участі представниці Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ігнатенко Вікторії Миколаївни.

Користувачі бібліотеки, які відвідали семінар, дізналися про те, як працює безоплатна правова допомога, і не тільки.

Вікторія Миколаївна розповіла аудиторії, що таке безоплатна правова допомога, які її види існують, які категорії осіб мають на неї право. Та, мабуть, найважливіше, що наші користувачі дізналися з семінару, це те, як реально можливо отримати безоплатну правову допомогу в нашій державі: для цього потрібно звернутися до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги або до громадських правозахисних організацій. Знайти найближчі представництва/офіси цих установ можна на веб-сайті або за телефоном гарячої лінії, які наша гостя надала аудиторії.

Пам’ятайте, що в разі, якщо у вас виникли юридичні проблеми чи питання, ви маєте право отримати безкоштовну правову консультацію чи допомогу!

середу, 27 листопада 2019 р.

Перша українська феміністка: вшановуємо пам'ять письменниці Ольги Кобилянської

27-го листопада 1863 року у містечку Гура-Ґумора на півдні Буковини у родині дрібного урядовця народилася Ольга Кобилянська – відома українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині.

Протягом 1873-1877 рр. Ольга Кобилянська навчалася у початковій чотирикласній німецькій школі, де заняття проводилися винятково німецькою мовою. Але Ольга з дитинства самотужки також вивчала українську та польську мови. У школі на О. Кобилянську суттєвий вплив мала її вчителька — пані Міллер, яка з ранніх років прищепила їй любов до книг. Після початкової школи Ольга перейшла до дівочої школи, в якій навчалася тільки до п'ятого курсу, тому що для оплати подальшого навчання в її батьків бракувало коштів. Однак жага Ольги до знань була дуже великою, тож вона перейшла на самостійне навчання і зрештою стала однією з найосвіченіших жінок свого часу.
1891 року майбутня письменниця переїхала на постійне проживання до Чернівців, там вона брала активну участь у жіночому русі. 1894 року виступила однією з ініціаторок заснування «Товариства руських жінок на Буковині». Мету цього руху Ольга Кобилянська описала у брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця порушила питання про складне становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за її право на гідне людини життя. Роздуми саме на ці теми наводяться в ранніх творах письменниці. У деяких з них («Гортенза», «Вона вийшла заміж» та ін.) Кобилянська робить наголос на пошуках особистого щастя своїх героїнь. В «Людині» та в «Царівні» особисте щастя героїнь вже пов’язується з соціальними проблемами, активною позицією людини у житті, з необхідністю протистояти обставинам, які обмежують розвиток її духовних сил.
Порушивши морально-етичні проблеми життя інтелігенції у таких новелах, як «Аристократка», «Impromptu phantasie», Кобилянська продовжила розробляти їх і в наступних своїх творах. Так, з'явилося три цілісних образи жінок-інтелігенток в оповіданні «Valse melancolique». Пізніше письменниця повернулася до цієї теми у повістях «Ніоба», «Через кладку», «За ситуаціями». Насправді, тема інтелігенції проходить через усю творчість Кобилянської – від її ранніх оповідань та повістей до “Апостола черні” (1926 р.).
Другою провідною лінією творчості Кобилянської є зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем. Її «Щоденники» свідчать про те, що у другій половині 80-х рр. вона вже замислюється над долею народу, пов’язуючи проникнення в його життя з опануванням соціалістичних ідей. В новелі «Жебрачка» письменниця вперше показує людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині. У середині 90-х рр. письменниця поглиблює знання життя селянства, чому сприяють її тісні контакти з мешканцями буковинських сіл, що згодом увійде в її творчість страшною трагедією-братовбивством («Земля»).
Одним з найпоетичніших творів вважається лірично-романтична повість «В неділю рано зілля копала», написана за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Протягом 1915-1923 рр. Кобилянська пише низку новел на антивоєнні теми, серед яких можна виділити такі твори як «Лісова мати», «Юда», «Назустріч долі», «Сниться» ін. Важливим явищем в історії української прози став роман «Апостол черні», в якому на широкому суспільно-історичному тлі О. Кобилянська порушила проблему інтелігенції та народу, із симпатією змалювавши образи представників духівництва.
У 1926-1929 pp. у Харкові вийшло дев'ятитомне зібрання творів письменниці. 1941 року румунська воєнна жандармерія встановила нагляд за О. Кобилянською, готуючи судову розправу над нею.

Ольга Кобилянська померла 21-го березня 1942 р. Окупаційна влада заборонила публікувати некролог українською мовою та виголошувати промови над могилою письменниці.

Найкращі твори Ольги Кобилянської вийшли у перекладах багатьма мовами, зокрема слов'янськими. За творами письменниці знято фільми: «Земля», «Вовчиха», «Меланхолійний вальс», «Царівна» та ін.

пʼятницю, 22 листопада 2019 р.

Вшановуємо пам’ять жертв голодоморів

У четверту суботу листопада місяця в Україні щорічно, починаючи з 1998 року, відзначається День памяті жертв голодоморів. Цього дня традиційно відбудуться жалобні заходи, поминальні панахиди, реквієми, тематичні виставки та акція «Засвіти свічку».

Трохи історії…
Протягом 1932-1933 рр. відбувався акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР шляхом створення штучного масового голоду. Представники радянської влади в ході реалізації страшного плану знищення українців конфіскували врожай зернових і усіх інших продуктів харчування у селян. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах і здійснювала його експорт за кордон під час голодомору. Статистика того часу жахає: протягом 1932 р. голодом було замордовано сотні тисяч людей, а 1933 року вже мільйони людей загинули від штучно створеного голоду. Тоді керівництво Радянського Союзу заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду та відмовилося від міжнародної благодійної допомоги, яка пропонувалася. В самому СРСР десятиліттями тривала заборона на пам’ять про жертв Голодомору.

Після відновлення державної незалежності український народ домігся скасування заборони теми Голодомору і пам’яті про 7 мільйонів загиблих у 1932-1933 роках людей. Звісно ж, зняття цього табу відбулося також і завдяки тим людям, які, незважаючи на офіційні замовчування, завжди пам’ятали про той жахливий штучний голод та передавали своїм дітям знання та пам'ять про ті жахливі події.

Цьогоріч 23-го листопада відбудуться жалобні заходи на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» за участі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, духовенства та іноземних гостей. О 16:00 буде оголошено хвилину мовчання для вшанування пам’яті жертв голодоморів, а також проведено загальноукраїнську акцію «Засвіти свічку». У цей час кожен охочий може долучитися до акції і встановити свічку на підвіконні.

вівторок, 19 листопада 2019 р.

Найбільш «прибуткові» літературні жанри

А чи знаєте ви, які жанри книжок приносять найбільший прибуток? Зазвичай усі звертають увагу на конкретні назви найуспішніших книжок року чи десятиліття і т. д., а от над тим, які жанри книжок можна вважати найрентабельнішими, мало хто замислюється.

Американський веб-ресурс Bookstr провів власне дослідження та визначив 5 літературних жанрів, котрі приносять найбільший прибуток.

1. Любовний роман/Еротичний роман – $1,44 млрд.
Від надзвичайно успішної трилогії «П'ятдесят відтінків сірого» до безлічі романів від таких авторів, як мегапопулярна Даніела Стіл – усе це дуже-дуже успішні книжки, які допомогли своїм авторам заробити чимало грошей, тож зовсім не дивно, що саме любовні/еротичні романи посідають перше місце у переліку найприбутковіших жанрів літератури.

2. Детективний роман – $728,2 млн.
Що може бути кращим за емоції, які ти переживаєш під час читання детективного роману? Невідомість, яка завжди присутня в таких творах, інтригує та захоплює настільки, що відірватися від книжки просто неможливо. Емоційне піднесення, сюрпризи і несподівані розчарування – це те, що нам дає детектив. Величезна кількість людей в усьому світі надає перевагу саме цьому жанру, тому абсолютно закономірно, що детектив є одним із фінансово найвигідніших жанрів.

3. Релігійні/Мотиваційні твори – $720 млн.
Навіть якщо у вас у житті все добре, додатковий стимул зайвим ніколи не буде. Усім нам час від часу потрібне натхнення, певна мотивація. Книги-посібники, релігійні книжки, мемуари й автобіографії – такі твори часто допомагають нам подивитися на складну ситуацію по-іншому, повірити в свої сили та почати діяти і навіть досягти успіхів. Саме тому такі книжки купують у великій кількості.

4. Наукова фантастика/Фентезі – $590,2 млн.
Дракони, ельфи, відьми, роботи та безмежні можливості… Нам  подобається занурюватися у вигаданий світ літератури, переноситися у нереальні світи. У цього жанру величезна армія відданих прихильників, які приносять авторам науково фантастичних творів та книжок у стилі фентезі значні прибутки.

5. Книги жахів – $79,6 млн.
Бу! Книги жахів, або так званий «хоррор», заслужено потрапили до цього переліку. Дуже багато читачів захоплюються книжками легендарного Стівена Кінга, творами про Дракулу та Франкенштейна, а також багатьма іншими книгами в цьому стилі і, відповідно, забезпечують авторів хоррор-книг стабільними доходами.

У нас у бібліотеці ви можете знайти книжки усіх цих жанрів і не тільки, тож заходьте!

суботу, 16 листопада 2019 р.

Ніхто не може засуджувати інших, поки не навчиться засуджувати самого себе


Починаючи з 1995 року, за рішенням ЮНЕСКО 16-го листопада весь світ щорічно відзначає Міжнародний день толерантності. Цю дату було обрано тому, що саме цього дня було ухвалено Декларацію принципів терпимості, у якій йдеться про рівність абсолютно усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етносу, кольору шкіри та ін. Декларація принципів терпимості звертається до держав, які повинні забезпечити створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.

У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння». Толерантність людини – це найважливіша умова миру та злагоди в суспільстві. Толерантній особистості притаманні моральні й духовні цінності та якості. Олександр Довженко писав: «…людина повинна бути Людиною…».

Особистість та життя кожної людини з дитинства формується під впливом умов, в яких ця людина живе, поглядів людей навколо – зокрема батьків, вихователів і вчителів, тому дуже важливо, щоб кожен із нас прищеплював своїм дітям чи вихованцям виключно хороші якості – доброту, щирість, любов і терпимість до інших людей. Це дуже важливо, тому що моральні принципи здебільшого закладаються саме в юному віці.

Ми всі повинні вміти знаходити спільну мову, щоб людство успішно розвивалося. У світі існує дуже багато різних культур, релігій, переконань, і між людьми, які мають різні погляди, часто виникають суперечки, а інколи навіть війни – найстрашніше, що може бути в житті. Це так безглуздо, і водночас так жахливо, що через розходження в думках люди можуть знущатися один над одним, цькувати, вбивати… І тут на допомогу має прийти «рятівний круг» толерантності.

Основний заклик толерантності – твори добро! Ми маємо вчити дітей не просто бути «такими як усі», а, поважаючи думку інших, висловлювати свою власну точку зору та відстоювати свою позицію. Саме тому ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

четвер, 14 листопада 2019 р.

Секретні бібліотеки світу


Чи знаєте ви, що у деяких пустельних печерах та забутих давніх містах ховаються – інколи протягом століть – покинуті секретні бібліотеки? Скільки  існує таких бібліотек у світі, сказати складно, але деякі з них відносно недавно було знайдено і до них тепер навіть можна завітати, звісно, якщо ви маєте відповідні дозвільні документи.

Однією з таких забутих бібліотек є ДУНЬХУАНСЬКА БІБЛІОТЕКА-ПЕЧЕРА.
У храмовому комплексі печер на півночі пустелі Гобі, що знаходиться у західній частині Китаю, на початку ХХ ст. було знайдено прихований дорогоцінний скарб – колекцію манускриптів періоду IV-XI століть. Тільки уявіть собі: ці рукописи були приховані від людей протягом майже тисячі років! Знайшов їх даоський монах Ван Юаньлу, який згодом частково продав свою цінну знахідку західним дослідникам. Однак багато рукописів все ж вдалося залишити у Китаї. Попри те, що велика частина манускриптів була втрачена, гарною звісткою все ж є те, що завдяки Міжнародному дуньхуанському проекту велика частина документів була оцифрована і тепер знаходиться у відкритому доступі в інтернеті. Тож будь-яка людина в будь-якому куточку світу може «доторкнутися» до цієї унікальної історичної знахідки.

СІМЕЙНА БІБЛІОТЕКА НОВОГО ШОВКОВОГО ШЛЯХУ
Афганська печера, що простягається вздовж Нового Шовкового шляху, приховувала в собі тисячі документів, датованих ХІ століттям, зібраних членами родини, яка колись мешкала на Шовковому шляху. Документи написані багатьма мовами, в тому числі арабською, івритом та перською. Колекція документів, про які йдеться, це сімейний архів родини Бен Даніель – землевласників та підприємців. У цій колекції зібрано записи про угоди, розписки, листування між родичами та діловими партнерами. Крім того, серед рукописів було знайдено  найдавніший відомий перський арабографічний юридичний документ. Очікується, що знайдені папери будуть продані відповідній установі, але поки що достеменно нічого не відомо.

БОДЛІАНСЬКА БІБЛІОТЕКА
Це насправді цілий комплекс із 13-ти бібліотек на території Оксфорду, одна з найстаріших бібліотек Європи. Деяким із цих бібліотек вже понад 400 років. Вони й досі активні, але доступ до матеріалів суворо обмежений (виключно для дослідницьких цілей) і, для того щоб потрапити до цих бібліотек, необхідно подавати відповідний запит. Також можна подати запит на одержання онлайн доступу до цифрових матеріалів через сайт бібліотеки.

У нашій же бібліотеці все  значно простіше – потрібно просто записатися і доступ до усіх матеріалів, що у нас зберігаються, відкрито, тож заходьте і насолоджуйтеся літературою ;)

вівторок, 12 листопада 2019 р.

Ніколи не сміявся без любові. Відзначаємо 130-річчя з дня народження Остапа Вишні

«Нема стiльки шкiдникiв серед тварин, як є їх серед нас, серед людей! Ми - самi собi шкiдники!»
Остап Вишня

13-го листопада 1889 року з’явився на світ відомий український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Губенко). Майбутній літератор народився на невеликому хуторі Чечва на Полтавщині (нині це вже Сумська область) у багатодітній родині селян. Закінчивши школу, вступив на навчання до Київської військово-фельдшерської школи, яку закінчив 1907 року. Далі певний час працював фельдшером, але медицина не приваблювала майбутнього письменника, тому він паралельно з роботою в лікарні займався самоосвітою, завдяки чому врешті-решт (1917 року) вступив до Київського університету. Проте закінчити університет йому не вдалося, так як він незабаром покинув навчання заради журналістської та літературної діяльності. 1918 року був мобілізований до Армії УНР, де, як медик, досяг великих успіхів. Та саме це і стало згодом причиною його першого арешту.
Вперше твір Остапа Вишні (за підписом «П. Грунський») – «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» – вийшов 1919 року. Активний творчий період у житті письменника розпочався 1921 року, коли він вступив на роботу до республіканської газети «Вісті ВУЦВК». Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився також саме 1921 року в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!». Крім літератури, велику роль у житті письменника відігравала і громадська діяльність – він брав участь у роботі літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», в організації та редагуванні перших номерів журналу «Червоний Перець». Робота журналістом багато чому навчила Остапа Вишню. Молодому сатирикові не бракувало життєвих спостережень, комічних барв і жаги творчості. Творчі праці гумориста ставали все більш популярними. В цей час одна за одною виходять збірки усмішок письменника: «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Реп’яшки», «Вишневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот пло­дився», «Лицем до села», «Українізуємось» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні» (1930); двома виданнями (1928 і 1930) вийшло зібрання «Усмішок» у 4-х томах.
Відомо, що Остап Вишня був дуже хорошим другом, він  рятував своїх товаришів матеріально і гумором у підвалах ЧК. В період з 1933 по 1943 роки письменник перебував у ГУЛАЗі, звідки його з політичних мотивів витягнув сам Сталін для боротьби із націоналістами, які стверджували, що «улюбленця цілої України закатувала Москва».

Творчий період після ув’язнення був дуже складним для письменника, адже доводилося приховувати справжню сатиру. Перший твір після концтабору — «Зенітка». 1955 року Остапа Вишню було реабілітовано.

Остап Вишня створив свій власний жанр – усмішку. Його «Вишневі усмішки» стали значним внеском до сатиричної літератури та жартівливого жанру в Україні.

Помер Остап Вишня 28-го вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі.

суботу, 9 листопада 2019 р.

Пізнавальний квест у бібліотеці до Дня української писемності та мови

З нагоди Дня української писемності та мови, який традиційно відзначається в Україні 9-го листопада, бібліотека влаштувала для учнів 3-го класу спеціалізованої школи-дитячого садку «Сяйво» пізнавально-розважальний захід – квест, вікторини, інтерактивні ігри і т. д.
Зустріч розпочалася з короткої екскурсії бібліотекою, яку провела завідувач Ю. Голубенко. Гостям розповіли про устрій бібліотеки, порядок запису до неї та основні правила користування бібліотекою; показали читальну залу, абонемент і дитячий куточок, а також дозволили зайти до книгосховища.
Далі почалося найцікавіше:). Спершу нашим юним користувачам запропонували зіграти у гру «Відгадай слово». Бібліотекарі ставили малечі запитання, на які вони мали відгадати відповіді та потім скласти ці відповіді з літер, які їм заздалегідь видали. Діти наперебій відгадували слова, всі бажали взяти участь у грі, адже вона нагадала популярне українське телевізійне шоу «Хто зверху». Дуже приємно, що дітки відгадували більшість слів, а ті слова, які вони ще не знали, вони старанно запам’ятовували. Тож наші гості мали змогу і продемонструвати свої знання, і навчитися чомусь новому.
А далі був справжній квест: після гри у відгадування слів діти мали переходити до іншої зали бібліотеки, але співробітники не пропускали їх, поки вони не відгадали усі їхні загадки на основі різних казок.
Наступний етап бібліоквесту полягав у тому, що діти мали перекласти слова, які їм зачитували, з російської мови українською мовою. З цим у наших гостей не було жодних проблем – вони прекрасно володіють рідною мовою, тому все швидко переклали і отримали «дозвіл» перейти до наступної локації.
Далі дітям дали можливість трохи перепочити у дитячому куточку та ближче ознайомитися із книжками на абонементі. До речі, наших юних користувачів дуже зацікавила наша постійна виставка «100 великих, знаменитих».
Потім діти виконували різні завдання:
- відгадували казки та казкових героїв на основі короткої інформації, яку їм зачитували;
- грали у гру «Скласти прислів’я про книгу з розсипаних слів»: дітей розділили на дві команди і вони завзято складали прислів’я зі слів, які їм роздали бібліотекарі;
- грали у гру «Зміни одну літеру та отримай нове слово»: це командна гра, під час якої діти змінювали одну літеру в словах, щоб одержати інше слово.
Після цього бібліоквестери перейшли до нашого музею (він же кінозала 😄), де їм було продемонстровано відеоролик про історію та особливості свята День української писемності та мови.
На завершення бібліотекарі провели вікторину на тему «Цікаві факти про українську мову». Діти змогли дати відповіді на більшість запитань, а ті запитання, відповіді на які ще були дітям невідомі, були їм детально роз’яснені.
Бібліотека вже готує нові цікавинки для наших гостей – і дорослих, і малих –  і чекатиме на нові зустрічі!

четвер, 7 листопада 2019 р.

Мова барвінкова 💛💙

Бібліотека запрошує відвідати книжкову виставку до Дня української писемності та мови, який щороку відзначається 9-го листопада.

Також з нагоди свята даруємо вам віршика :)

Наша мова барвінкова,
Милозвучна й ніжна.
Ти ніби пісня світанкова,
Прекрасна й дивовижна.

Ти – перше слово немовляти,
Ти – колискова матері вночі.
Допомагаєш слова кохання промовляти,
Але й вколоти можеш, мов гострі мечі.

Ти нас єднаєш та рідниш.
Ти – це душа всього народу.
З мільйонів вуст ти ллєшся і дзвениш.
Ти нам даєш надію на свободу!

Крістіна Андрощук

середу, 6 листопада 2019 р.

Хелловін у бібліотеці 🎃

Бібліотека слідкує за сучасними тенденціями та з готовністю до них долучається. В ніч проти 1 листопада в багатьох країнах світу відзначається «Вечір усіх святих» або Хелловін. Протягом останніх десятиліть це свято набуло популярності і в Україні також (особливо серед молоді), тому ми вирішили не залишатися осторонь і влаштували свято у бібліотеці.

По-перше, з нагоди Хелловіну ми організували спеціальну виставку книжок у жанрі хоррор, а поруч із нею облаштували фотозону у відповідному стилі.
По-друге, ми організували в бібліотеці костюмовану вечірку, на яку залюбки завітали наші користувачі.
Після перегляду книжкової виставки, нашим гостям було запропоновано взяти участь у «жахливо-розважальній програмі»👻.

Спочатку ми провели показ фільму про Хелловін англійською мовою. У стрічці йшлося про історію свята, традиції та цікаві факти. Далі було проведено вікторину на відповідну тему (також англійською мовою).
Потім гості – і діти, і дорослі – брали участь у конкурсах, виконували різні креативні завдання та фотографувалися у нашій хоррор-фотозоні.

Було страшенно цікаво та весело!