Є мова – є нація

24 травня відзначаємо День слов’янської писемності і культури 🪶 🏛, а також вшановуємо пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила (мирське ім'я – Костянтин) і Мефодія – творців слов’янської писемності.
 
📜Брати Кирило та Мефодій дали слов’янам писемність рідною мовою. Саме Кирило й Мефодій були першими, хто переклали на слов’янську мову  такі книги, як Апостол, Псалтир, Чотириєвангеліє, Требник та інші книги, які використовувалися в церковних ритуалах. Кирило та Мефодій увійшли в історію, як ті, хто створили першу слов’янську письмову мову, яка надалі вплинула на формування літературних мов багатьох слов'янських народів.
 
📌Слов’янську писемність було створено в IX столітті (близько 862 року). Новий алфавіт назвали «кирилицею» на честь Костянтина (який, прийнявши чернецтво, став Кирилом), адже саме він створив спеціальну азбуку для мораван, і потім разом зі старшим братом Мефодієм переклав перші тексти з Євангелія і Псалтиря. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. Кирило та Мефодій докладали дуже багато зусиль для популяризації слов’янської писемності й літератури, а також вони зробили дійсно дуже великий внесок у розвиток освіти та культури словʼянських народів.
 
Зі створення власного, самобутнього слов’янського алфавіту (кирилиці) розпочалося утвердження культур слов’янських народів як рівноправних серед інших європейських культур. У цьому полягає величезна історична заслуга братів Кирила та Мефодія.
 
💁До Дня слов’янської писемності і культури ми підготували віртуальну виставку книг:
 
📘«Походження слов’янської писемності»  Михайло Брайчевський

У цій книзі автор розглядає дискусійну проблему формування слов'янської писемності у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. Завдяки теоретичній глибині та неймовірній ерудиції автора в поєднанні з його умінням просто і цікаво розповідати про складні речі, читати цю книгу буде легко і приємно. З цього видання читач дізнається про східнослов'янську писемність до 988 року, про проблеми давньослов'янської ієрогліфіки, зародки фонетичного письма, а також про життя й діяльність Кирила та Методія, їхні винаходи та про початки книжності.
 
📘«Українська мова та культура мовлення» Тетяна Гриценко

У цьому навчальному посібнику подано матеріал про українську мову, її значення в житті суспільства, функції мови, а також про традиційні і сучасні теорії щодо походження української мови. Розглянуто функціональні стилі української мови. Класифікація документів, правила оформлення ділових паперів, мовні кліше, звороти, найуживаніші у кожному типові документів: листи, договори, контракти тощо – все це допоможе осягнути писемну форму офіційно-ділового спілкування.
 
📘«Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу» Іван Огієнко

Улітку 1918 року український вчений, митрополит, політичний, громадський і церковний діяч Іван Огієнко виступив засновником і став першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету, в якому пізніше почав читати курс лекцій “Українська культура”. Саме за цими лекціями і видана ця книга. У ній містяться матеріали на тему культури давньої України, видання доповнене тематичними ілюстраціями.
 
📘«Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» Іван Огієнко (Діаспорне видання 1970 року)

Історично-літературна монографія. Працюючи над вивченням історії церковнослов'янської мови, автор цієї книги зрозумів, що йому також необхідно і детально дослідити життя й діяльність братів Кирила та Мефодія. Автор зазначив: «Без такої роботи не було жадної можливости вірно уяснити повстання азбуки й літературної мови у слов'ян, цеб-то якраз теї доби в історії церковнослов'янської мови, яка поклала свої такі виразні ознаки на все дальше життя церковної й літературної мови у слов'ян. Це все й привело мене до необхідности розпочати свою "Історію церковнослов'янської мови" власне з аналізу життя й діяльности апостолів слов'янських.»
 
📘«Українська мова – мова вільних людей» С. В. Піддубний

Головний меседж цієї книжки визначають слова Пантелеймона Куліша: “Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”. У цій книзі читач знайде багато нових, цікавих і несподіваних відомостей про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, про молитву, пісню і навіть про те, куди предки автора культурно “відсилали” своїх недоброзичливців...
 
📘«Історія української літературної мови» Іван Огієнко

У цій книзі автор в історичному розрізі, доступно і переконливо показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу.
 
📘«Історія української культури» Олена Павлова, Тетяна Мельничук

Цей навчальний посібник репрезентує теоретичну реконструкцію генези української культури, закономірності й тенденції її розвитку. До кожної теми подано запитання для самоконтролю знань, список рекомендованої літератури, словник термінів, тематику індивідуальних завдань для самостійної роботи.
#Бібліотеки_Соломянки #День_слов'янської_писемності_і_культури #українська_мова #Кирило_та_Мефодій

Факти про слов’янську й українську писемність і культуру

Без мови і писемності не може існувати культура народу. Мова – це душа народу. Мова це і є народ. Писемність же має надзвичайно важливе значення для збереження історії народу, а, як сказав видатний кінорежисер Олександр Довженко, «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Тож, все тісно взаємопов’язано – мова, культура, писемність, історія і майбутнє. Ми з вами прагнемо щасливого майбутнього для себе, для України, тому маємо поважати і плекати і свою мову, і писемність, і культуру. Маємо ними пишатися.
 
24 травня в Україні відзначається День слов'янської писемності і культури. З нагоди свята до вашої уваги цікаві факти про слов'янську й українську писемність і культуру.

День слов'янської писемності і культури

«…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р., в Україні офіційно встановлено День слов'янської писемності і культури, який ми традиційно відзначаємо щороку 24-го травня.

Це свято також відзначається і в інших слов’янських країнах: у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та ін. Цього дня урочисто прославляють засновників слов’янської писемності, святих Кирила та Мефодія. Ці святі рівноапостольні брати походили від знатного роду та проживали у грецькому місті Солуні. Брати були православними монахами і створили слов’янську абетку в грецькому монастирі.

День пам’яті Кирила та Мефодія як День слов’янської писемності і культури вперше святкувався у Болгарії ще в XIX ст., а пізніше традиція відзначати це свято поширилася і на інші країни: Білорусь, Україну, Росію, Молдову. В наші дні на честь цього свята проходять наукові форуми, фестивалі, виставки, книжкові ярмарки, поетичні читання, концерти та інші культурні заходи.

На думку вчених, слов’янську писемність було створено приблизно 863 року. Нову абетку назвали «кирилицею» на честь одного з братів, що її розробили. Кирило, котрий з дитинства демонстрував великі здібності до усіх наук того часу та досконало вивчив багато мов, на базі грецької абетки створив слов’янську абетку. Він вніс суттєві зміни до грецької абетки для того, щоб точніше передати слов’янську звукову систему. Допомагав Кирилові у цій справі його брат Мефодій. Було створено дві абетки – глаголицю та кирилицю. Брати також переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол та Псалтир. За внесок Кирила та Мефодія в культуру Європи Папа Іоанн Павло ІІ 1980 року оголосив братів покровителями Старого континенту.

В Україні на знак поваги до святих братів встановлено низку пам’ятників у різних містах: у Києві (на Михайлівській площі та на території Києво-Печерської Лаври), у Мукачеві та Одесі, а також на тимчасово окупованих територіях – у Донецьку й Севастополі.

Цього дня, 24-го травня, ми не тільки вшановуємо пам'ять Кирила та Мефодія, це свято також є чудовим приводом привітати філологів та вчителів словесності. Шануймо та любімо нашу мову та писемність!