🌌Мріємо про космос і про спокій на Землі🌎

У цьому дописі згадуємо про людське прагнення до пізнання і водночас про відповідальність за світ, у якому живемо.

 

У ці дні відзначають одразу кілька подій:

 

12 квітня відзначається Міжнародний день польоту людини в космос та Всесвітній день авіації і космонавтики. Саме цього дня у 1961 році Юрій Гагарін здійснив перший політ людини в космос на кораблі «Восток-1», відкривши нову епоху в історії людства.

 

В Україні також відзначають День працівників ракетно-космічної галузі України – професійне свято людей, які працюють над створенням і розвитком космічних технологій.

 

🚀🇺🇦Україна і космос

 

Україна має вагомий внесок у розвиток світової космонавтики. Ім’я нашого земляка, українця Сергія Корольова – одного з основоположників практичної космонавтики – добре відоме у світі. Саме під його керівництвом було здійснено запуск першого штучного супутника Землі та перший політ людини в космос.

 

Важливу роль відіграють і українські підприємства, зокрема «Південне конструкторське бюро» та «Південмаш», які багато років працюють у сфері ракетобудування та космічних технологій.

 

Українці також брали участь у космічних місіях. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який у 1997 році здійснив політ на американському шатлі «Колумбія».

 

💫Мрії, які об’єднують

 

Космос завжди був символом прагнення до нового – до відкриттів, знань і майбутнього. Але сьогодні ці мрії звучать особливо.

 

Ми дивимося в небо не лише з цікавістю, а й із надією. Астронавти часто згадують про «ефект огляду» (Overview effect) – коли з космосу не видно кордонів, а Земля здається дуже крихкою. Це термін, який описує саме психологічну зміну сприйняття Землі астронавтами. Тому поруч із мріями про далекі зірки є ще одна, дуже земна і дуже важлива – мир і спокій.

 

📚Що почитати про космос?

📘«Найкоротша історія часу» Стівен Гокінґ, Леонард Млодінов

Це оновлена й доступніша версія класичної праці про будову Всесвіту, створена для широкого кола читачів. У книзі пояснюються такі поняття, як чорні діри, природа часу та походження Всесвіту без складної математики. Автори прагнуть зробити сучасну космологію зрозумілою навіть для тих, хто не має наукової підготовки.

 

📗«Астрофізика для тих, хто цінує час» Ніл Деграсс Тайсон

Книга коротко й доступно знайомить з ключовими ідеями астрофізики – від Великого вибуху до темної матерії. Вона побудована як серія стислих розділів, які можна читати окремо. Автор пояснює складні явища простою мовою, з гумором і прикладами з повсякденного життя.

 

📙«Блакитна цятка. Космічне майбутнє людства» Карл Саган

У цій книзі автор розмірковує про місце людства у Всесвіті та майбутнє космічних досліджень. Вона поєднує наукові факти з філософськими роздумами про відповідальність за нашу планету. Особливу увагу приділено ідеї крихкості Землі та необхідності її збереження.

 

📕«Посібник астронавта з життя на Землі» Крістофер Гедфілд

Автобіографічна книга астронавта, який ділиться досвідом підготовки до польотів і життя на орбіті. Вона показує, як дисципліна, увага до деталей і вміння працювати в команді допомагають досягати складних цілей. Через космічний досвід автор пояснює, як інакше подивитися на звичайне життя на Землі.

 

📘«Таємничий космос» укладачка Юлія Карпенко, вид-во «Глорія»

Ілюстрована енциклопедія, що знайомить дітей з космосом, планетами та зорями у простій формі. У книзі подано базові відомості про будову Всесвіту та його дослідження людиною. Видання добре підходить для першого знайомства з астрономією та сімейного читання.

 

📗«Зоряний вісник. Космічні перспективи цивілізації» Ніл Деграсс Тайсон

У цій книзі автор пропонує подивитися на сучасні проблеми людства крізь «космічну перспективу». Він розмірковує про війну, політику, релігію, науку та суспільні поділи, показуючи, як знання про Всесвіт допомагає краще зрозуміти самих себе. Книга поєднує наукове мислення з філософськими спостереженнями й підкреслює, що ширший погляд на світ може об’єднувати людей і змінювати наше ставлення до Землі та майбутнього цивілізації.

 

📙«Верхи на шатлі» Майк Маллейн

Це відверта автобіографія астронавта NASA про шлях у космічну програму. Автор описує підготовку, небезпеки польотів і внутрішнє життя команди. Книга дає реалістичне уявлення про те, як насправді виглядає робота астронавта.

 

Космос вчить нас бачити велике. Але водночас нагадує: найцінніше – це життя тут, на Землі.

 

Мріємо про відкриття. І про спокій.🕊️

Подорож планетами

12 квітня відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики, а також День працівників ракетно-космічної галузі України та Міжнародний день польоту людини в космос 👩‍🚀👨‍🚀. 
 
У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва напередодні Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня працівників ракетно-космічної галузі України пройшов захід, присвячений темі космосу – майстриня і волонтерка Олександра, яка вже давно стала доброю подругою бібліотеки, провела майстер-клас для наших користувачів – виготовляли «космічні» рукотвори 🖐️✂️📏🌠. В процесі роботи розмовляли про планети, комети, астероїди, зірки та усе, що пов’язано з космосом☄️🌖.

💁‍♂️«Космічні» свята було встановлено для того, щоб щорічно відзначати на міжнародному рівні початок космічної ери для всього людства, нагадувати про важливий внесок космічної науки і техніки в досягнення цілей сталого розвитку і підвищення рівня добробуту держав і народів,  вшановувати й визнавати досягнення спеціалістів, які займаються розробкою, виробництвом та вивченням ракетно-космічних систем, а також щоб забезпечити реалізацію зусиль, спрямованих на збереження космічного простору для мирних цілей.
 
☝️У цей день в усьому світі проводяться різні тематичні заходи, такі як виставки, конференції, лекції тощо. Мета цих заходів – надихнути молоде покоління більше цікавитися космосом і надалі обирати професії, пов’язані з космічною галуззю, задля подальшого розвитку цієї галузі; сприяти міжнародній співпраці в дослідженні космосу; та підкреслити численні переваги польоту людини в космос 🚀.
 
Україна на постійній основі бере участь у багатьох міжнародних проєктах та програмах, спрямованих на освоєння космосу, тож для нас дуже важливо прищеплювати дітям зацікавленість у космосі і спонукати їх вивчати усе, що з ним пов’язано, щоб у майбутньому якась частина з них зробила і свій внесок у розвиток космонавтики і, можливо, хтось із сучасних дітлахів одного дня прославить Україну на цій ниві 🇺🇦.

Україна і космос

12 квітня відзначається одразу декілька свят, пов’язаних з космосом, а саме Всесвітній день авіації і космонавтики, День працівників ракетно-космічної галузі України та Міжнародний день польоту людини в космос.

 

4 жовтня 1957 року в космос було запущено перший штучний супутник Землі «Супутник І». Ця подія відкрила шлях для досліджень космосу. А вже за кілька років після цього – 12 квітня 1961 року в космос полетіла людина. Тоді Юрій Гагарін вперше облетів Землю на пілотованому космічному кораблі. Хочемо зазначити, що в здійсненні цієї важливої для всього людства події брали участь і підприємства України, велика кількість конструкторів, інженерів і різних робітників.

 

За всю історію космонавтики українські конструктори, вчені та науковці зробили значний внесок у розвиток світової космічної науки. Наші вчені розвинули ідеї міжпланетних перельотів, проробляли теорії ракетної техніки. Вітчизняні підприємства посідали й продовжують обіймати передові місця світової космонавтики. На потужностях Південного машинобудівного заводу та КБ «Південне» в Дніпрі виготовлено понад 400 штучних супутників Землі.

 

У цьому дописі до вашої уваги цікаві та важливі факти про українську космонавтику.

 

1. Наразі єдиний астронавт України, який був у космосі, це Леонід Каденюк. У космос він полетів 19-го листопада 1997 року у складі міжнародного екіпажу на космічному кораблі США «Columbia».

 

2. Україна – одна з небагатьох країн світу, яка має замкнений цикл ракетобудування, починаючи з ракетного палива і закінчуючи готовими корпусами, ракетами-носіями та космічними апаратами. Таким чином, Україна входить до ТОП-5 країн із повним циклом виробництва ракетно-космічної техніки.

 

3. В Україні знаходиться найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль. УТР-2 (український Т-подібний радіотелескоп 2-ї модифікації) – найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль, що розташовується в Харківській області та належить Радіоастрономічному інституту НАН України. Астрономи, які працюють на УТР-2, першими в світі виявили в міжзоряному середовищі спектральні лінії вуглецю (головної «цеглинки», необхідної для появи органічного життя), каталогізували джерела випромінювань у далекому космосі, розробили теорію гравітаційних лінз (щодо того, як викривляється світло від далеких зірок і галактик), вивчили механізми радіовипромінювання Сонця і Юпітера.

 

4. Чимало науковців, які зробили дуже великий внесок у розвиток вивчення космосу, були українцями за походженням. Один із таких основоположників космонавтики, який походив з України, це Сергій Корольов – вчений у галузі ракетобудування й космонавтики, конструктор. Саме під керівництвом Корольова було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос і вихід людини в космос. А народився Сергій Корольов у Житомирі.

 

5. Одна з найуспішніших астронавтів NASA має українське коріння. Йдеться про Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, батьки якої свого часу емігрували до США з Західної України. Пані Гайдемарі довелося пройти довгий і непростий шлях, перш ніж вона вийшла у відкритий космос, але вона все ж це зробила. Цікаво, що батько майбутньої космонавтки зробив усе, щоб зберегти її українську ідентичність. Гайдемарі чудово володіє українською мовою.

 

6. Першим українцем, який побував у космосі ще до здобуття Україною незалежності, був Павло Попович. Його політ відбувся в серпні 1962 року. Попри те, що Попович готувався до польоту в космос одночасно і нарівні з Гагаріним, радянська влада тоді не дозволила йому стати першою людиною в космосі. Цікаво, що пан Попович  виконував у космосі українську пісню  «Дивлюсь я на небо…».

 

7. На замовлення Європейського космічного агентства (ESA) українські інженери з КБ «Південне» розробили блок маршового двигуна четвертого ступеня для ракети-носія «Вега». Виготовили його на заводі «Південмаш» у місті Дніпро.

 

8. Українці брали участь у створенні ракети-носія NASA «Antares». Основна конструкція першої ступені ракети розроблена КБ «Південне» й виготовлена на «Південному машинобудівному заводі ім. Макарова» (у місті Дніпро) у співпраці з українськими підприємствами. Українські фахівці брали активну участь у випробуваннях «Antares», які проводилися в США. 2018 року NASA успішно запустило ракету «Antares», щоб доставити вантажний модуль «Сігнус» до Міжнародної космічної станції.

 

9. Молоді українські вчені перемагають у конкурсах NASA. Так, 2016 року проект української команди «Mars Hopper» переміг у конкурсі NASA в номінації «глядацькі симпатії». Наші науковці запропонували технологію, яка допомогла б пересуватися Марсом. Дослідники запропонували створити літак, який приземлятиметься на поверхню і збиратиме з планети лід, перетворюючи його на газ. При цьому вивільнятиметься енергія, яка створить реактивну тягу для обертання пропелерів і наступного стрибка. А 2017 року до ТОП-25 конкурсу NASA увійшли одразу дві українські команди, які пропонували «земну» модель орбітальної станції та концепцію розумного поселення.

 

10. За часів незалежності в космос вирушили 167 ракетоносіїв українського виробництва, які вивели на орбіту 387 супутників. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракет-носіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». 

Міжнародний день польоту людини в космос 2021: чотири найбільші віхи в польоті людини в космос 👨‍🚀

Інтерес людства до небес є всеосяжним і довготривалим. Пошуки нових знань та інформації, вивчення невідомого та відкриття нових світів вважається частиною генетичного програмування нашого виду. Саме цей інтерес не тільки спонукав людину побувати у кожному закутку Землі, але також завів нас далеко від нашої власної планети.
 
Щоб вгамувати цю нескінченну цікавість, люди почали виходити в космос у 1960-х роках. І з тих пір ми постійно здійснюємо все довготриваліші, і все складніші подорожі, з метою дослідження далеких і чужих пунктів призначення.
 
12 квітня відзначається Міжнародний день польоту людини в космос. За нагоди цього свята пропонуємо вам, шановні наші користувачі та підписники, згадати чотири найважливіші віхи в цій галузі. Дивіться відео 😉

Згадати все. Політ у космос🚀

12-го квітня традиційно відзначається Міжнародний день польоту людини в космос – пам’ятна дата присвячена першому польоту людини у космос. Цей день символізує тріумф науки і всіх тих, хто працював і працює у космічній сфері. Це свято було встановлено ООН 7-го квітня 2011 року на честь 50-ї річниці польоту людини в космос, адже саме 12-го квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» вперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин.

Як відомо, перед тим як до космічного корабля сіла людина, в політ було відправлено чотирилапих друзів людини – у серпні 1960 року радянський космічний корабель, на борту якого були собаки Білка та Стрілка, здійснив політ із поверненням на землю🐶.

Перший в історії космонавтики міжнародний політ відбувся влітку 1975 року, коли у космос було відправлено американський корабель «Аполлон» і радянський корабель «Союз-19».

19-го листопада 1997 року у складі міжнародного екіпажу на космічному кораблі США «Columbia» свій перший політ у космос здійснив перший і  єдиний астронавт незалежної України Леонід Каденюк (політ тривав з 19.11 по 05.12.1997 р.).

У XXI столітті ми спостерігаємо дивовижні успіхи космічної техніки – навколо нашої планети обертаються десятки тисяч супутників, космічні апарати висаджувалися на Місяць і привезли звідти зразки ґрунту, на Марс і Венеру опускали автоматичні зонди, декілька космічних апаратів зуміли вийти за межі Сонячної Системи…

Проголошуючи Міжнародний день польоту людини в космос, Генеральна Асамблея ООН висловила глибоке переконання у «загальній зацікавленості людства у сприянні дослідженню та використанню космічного простору, який є надбанням усього людства, в мирних цілях, у розширенні масштабів цієї діяльності і в продовженні зусиль із забезпечення усім державам можливості користуватися пов’язаними з цим вигодами».