На варті кордонів🛡️

Є служби, про які не завжди говорять щодня. Але саме вони першими зустрічають виклик – і тримають його.
 
30 квітня в Україні відзначають День прикордонника. Це свято людей, які стоять на межі – у буквальному сенсі. Вони першими бачать, хто приходить у нашу країну з миром, а хто – із загрозою.
 
Державний кордон – це не просто лінія на карті. Це безпека, відповідальність і щоденна робота, яка часто залишається непомітною. Прикордонники перевіряють, захищають, запобігають, реагують. І роблять це за будь-якої погоди, вдень і вночі.
 
Сьогодні їхня роль особливо відчутна. В умовах повномасштабної війни прикордонники разом із Збройними силами України тримають оборону, протидіють диверсіям, забезпечують контроль на кордоні та допомагають цивільним. Вони – серед тих, хто першими прийняв удар у 2022 році. І серед тих, хто продовжує стояти.
 
Це служба, яка вимагає витримки, чіткості рішень і внутрішньої дисципліни. І водночас – великої людяності.
 
📚Книги про службу, державу і захист:

🔹 «Аеропорт», Сергій Лойко
Художній роман, в основу якого покладено реальні події оборони Донецького аеропорту. Через долі військових і добровольців показано, що таке витримка, обов’язок і готовність стояти до кінця.
 
🔹 «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей», Євген Положій
Книга, заснована на реальних свідченнях бійців, які пережили події Іловайського котла. Це чесна розповідь про війну, втрати і силу людського духу.
 
🔹 «Доця», Тамара Горіха Зерня
Події роману відбуваються 2014 року під час російсько-української війни на сході України – у Донецьку, де головна героїня, волонтерка, втрачає дім, роботу та ілюзії, але знаходить нові сенси і перетворюється з цивільної людини на воїна. Роман показує складний і трагічний період початку війни, коли українська армія майже не існувала й оборона країни трималася на запалі та відданості добровольців і волонтерів.
 
🔹 «Точка нуль», Артем Чех
Збірка есеїв про досвід служби в армії. Спокійна, чесна і дуже людяна розповідь про війну без прикрас.
 
🔹 «#Маріуполь #Надія», Надія Сухорукова
Блокадні мемуари маріупольської журналістки, яка вела щоденник під час облоги міста у березні–квітні 2022 року. День за днем вона фіксувала події в місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни – холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті. Це розповідь очевидиці про те, як люди намагаються зберегти людяність і надію там, де, здавалося б, не залишилося нічого, крім руїн.
 
🔹 «Маріуполь. Книга хоробрих», Руслан Давід
Незабутнє свідчення про подвиг бійців, які стали на захист своєї землі під час 82-денної облоги Маріуполя. Автор – учасник тих подій – розповідає про хоробрість братів по зброї та доблесть загиблих героїв: тих, чиї імена не стали медійними, але чий внесок був безцінним. Це історія про боротьбу, коли навколо лише вогонь, але всередині – незламна віра.
 
🔹 «Сліди на дорозі», Валерій Маркус (Ананьєв)
Перша художня книга українського письменника і військового Валерія Маркуса, частина подій якої відбувається на Донбасі під час російсько-української війни. Це роман-автобіографія, написаний від імені десантника, який пройшов запеклі бої літа 2014 року, – чесна розповідь про армійські будні, втрати, страхи і вибір, який доводиться робити щодня. Унікальність книги – близько 100 QR-кодів, розміщених по всьому тексту: вони ведуть до оригінальних відео- та фотоматеріалів, знятих на фронті у 2014 році, жоден з яких не є постановочним. Книга без прикрас – і водночас дуже людяна.
 
Ці книги – не лише про війну. Вони про людей, які беруть на себе відповідальність. Про тих, хто стоїть – навіть коли неймовірно важко.
 
🙏Сьогодні ми дякуємо прикордонникам.
За службу. За витримку. За спокій, який вони тримають для всіх нас.

У Лондоні презентували книгу про війну в Україні, до якої увійшли правдиві історії про наших людей

Кілька днів тому у престижному університетському клубі Лондона «Oxford and Cambridge» відбулася презентація нової книги британсько-української письменниці Анни Шевченко «Навколо війни через 20 історій» («Around the war in twenty stories»).
 
До книги увійшло 20 реальних історій про звичайних українців, зокрема про те,
що їм довелося пережити після початку повномасштабної війни. Тут ви знайдете історію про вчительку, яка веде уроки у бомбосховищі; історію про відважних бібліотекарів, які ховали українські книги під час окупації Херсону; історію про вершницю-чемпіонку, яка втратила свого коня у Бучі; а ще історію маленької дівчинки Міланки, яка ділиться останньою цукеркою, яку вона вивезла зі свого розбомбленого міста; та інші щемливі історії про наших людей під час війни.
 
Анна Шевченко підкреслює, що всі історії, описані у книзі, правдиві; сама книга друкувалася під час артилерійських обстрілів за 40 кілометрів від фронту; уся команда – від авторки до людей, котрі перевозили книгу до Лондона, – працювала над книгою безкоштовно.  Усі гроші від продажу мали бути передані людям, історії яких описані у книзі, але всі вони відмовилися і натомість вирішили спрямувати кошти до обраних благодійних організацій: на фінансування протимінного обладнання для фермерів, на придбання ліків  для дитячої лікарні у Львові, на доставку засобів тактичної медицини на лінію фронту, на допомогу притулку для собак у Харкові та на підтримку дитячої бібліотеки в Херсоні.
 
Авторка планує активно розповідати про свою книгу на різних книжкових фестивалях, а також представити її в Європейському Парламенті в Брюсселі за участю Місії України в ЄС.
 
«Ця книга належить дуже багатьом людям – тим, хто довірив мені свої історії; команді друкарів, які друкували її під обстрілами; дизайнерці, яка створюючи обкладинку книги, паралельно шукала скло для своїх вікон, розбитих через вибух.
 
Перше друковане видання «Навколо війни через 20 історій» є благодійним проєктом – усі кошти від продажу будуть розподілені між благодійними проєктами.» – каже Анна Шевченко.
 
Про автора
Анна Шевченко – британсько-українська письменниця та завзята оповідачка.
Народилася в Києві. Закінчила з відзнакою Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Вона постійний експерт в багатьох ЗМІ по всьому світу.  Перекладач шістьох Британських Прем'єр-міністрів та радник з міжкультурних питань для двох із них. Експерт з політичного примирення та конфліктів Британської Урядової миротворчої організації.
Її роман «Спадок» («Bequest») вийшов у 20 країнах світу, отримав нагороди у Британії, Франції та Німеччині.
Її роман «Гра» став «Книгою місяця» у Франції, вибором бельгійських букіністів як «Книга року» та увійшов до п’ятірки найкращих іноземних книжок року в Україні.

Тема війни в літературі. Топ-5 книг

В літературі завжди відбиваються усі важливі події, які відбуваються в реальному житті. Книги про війну відображають жахи, героїзм, травми, моральні дилеми, пов’язані з війною. Через літературу письменники й поети виступають свідками, оповідачами та критиками, надаючи читачам глибше розуміння наслідків війни як для життя окремих осіб, так і для суспільства в цілому. Ця тема дозволяє нам простежити еволюцію літературних реакцій на війну в різні періоди часу та в різних регіонах, проливаючи світло на стійкість людської творчості перед обличчям лиха.
 
Література відкриває унікальне вікно в минуле, пропонуючи історичний контекст і бачення людського досвіду під час конфлікту з перших вуст. Це допомагає нам зрозуміти суспільні, культурні й політичні фактори, які формували світ у ті періоди. Література передає емоційний та психологічний вплив війни на окремих людей та громади. Це дозволяє читачам співпереживати болю, стражданням і стійкості тих, хто постраждав від війни. Література про війну заохочує читачів замислитися над моральними наслідками конфлікту та насильства. Література – це форма мистецтва, яка виходить за межі часу та простору. Це дозволяє авторам творчо використовувати мову для передачі складних ідей та емоцій, що робить її потужним засобом для фіксації людського досвіду під час війни.
 
Література може впливати на громадську думку та сприяти суспільним змінам. Книги про війну можуть вплинути на те, як суспільство сприймає війну, її ціну та наслідки, сприяючи дискусіям і закликам до дій і змін.
 
До вашої уваги п’ять потужних літературних творів на тему війни:
 
🟩«Війна всюди однакова» Славенка Дракуліч

До цієї книги хорватської журналістки та письменниці Славенки Дракуліч увійшли есеї про війну, які авторка писала від 1991 року і до наших днів – часу повномасштабної російсько-української війни. Ці тексти неодмінно викличуть у читача багато емоцій і змусять замислитися, чому, досягнувши такого велетенського  технологічного і наукового поступу, люди не можуть викоренити зі свого життя війну та вбивства. Есеї С. Дракуліч описують серію воєнних ситуацій, представлених з точки зору звичайної людини. Герої книги це біженці, які намагаються освоїтися в чужій країні, де їм не раді; матері, надломлені очікуванням синів, які, можливо, і не повернуться; зґвалтовані жінки, які відмовляються мовчати; обставини, які перетворюють звичайних людей на жорстоких злочинців; медіа та їхня роль в осмисленні воєнних подій.
 
🟩«Світ і все, що в ньому є» Александар Гемон

У червні 1914 року до Сараєва прибуває ерцгерцог Франц Фердинанд…
Після цього життя Рафаеля Пінто, який зайнятий роботою у батьковій аптеці, змінюється назавжди, та й увесь світ змінюється. Рафаель не готовий ні до війни, ні до служби в армії. Проте він має йти на фронт. Десь в окопах серед Галичини його фантазії остаточно руйнуються. Війна зовсім не схожа на студентські будні у розпусному Відні, літні прогулянки чи романтичні вечори. Єдине, що тримає Рафаеля на фронті, – його стосунки з побратимом Османом. Осман на противагу поетичному Рафаелю не має жодних ілюзій щодо війни, він сміливий і завзятий. З ним можна наважитися на будь-що, на будь-яку авантюру…
 
🟩«На Західному фронті без змін» Еріх Марія Ремарк

Роман засновано на реальних спогадах автора про Першу світову війну. Вісімнадцятирічного Ремарка мобілізували до війська, а через рік він опинився на Західному фронті. Головний герой твору – молодий солдат Пауль Боймер – так само потрапляє на війну, у справжнє пекло. Війна виявляється зовсім не такою, як він її собі уявляв, справжня війна – це смерть, кров, бруд, крики, ницість, а ще це неймовірна мужність і виживання на межі людських можливостей. Роман не лише яскраво описує фізичні та психічні травми учасників бойових дій, в ньому також йдеться про трагічну відірваність від цивільного життя, яку відчуває багато хто після повернення додому. Автор розповідає про покоління людей, які, навіть якщо вони й уникли снарядів, були знищені війною.
 
🟩«Бібліотекарка з Аушвіцу» Антоніо Ітурбе

Події твору розгортаються у 1943 році, в Аушвіці. Чотирнадцятирічна дівчинка Діта Адлерова опиняється в сімейному блоці табору смерті. Там вона стає берегинею найменшої та найпотужнішої бібліотеки у світі. Цю підпільну бібліотеку з 8 видань створено в’язнями. Завдання Діти – приховувати від нацистів ці книги і зберегти їх. Діта знає, що наражає себе на небезпеку. Але вона також знає, що сила книг є важливою, щоб допомогти їй та іншим в’язням зберегти надію в найтемніші часи.
 
🟩«По кому подзвін» Ернест Гемінґвей

Один із найвидатніших романів про війну в історії світової літератури. Один з найвідоміших та найемоційніших своїх творів «По кому подзвін» Ернест Гемінґвей завершив через три роки після приїзду до Іспанії, де висвітлював події громадянської війни для американської преси з 1937 року. Ця книжка описує історію декількох днів життя підривника Роберта Джордана, який, як і сам автор, приїхав з США до Європи на «не свою» війну. Блискучий і трагічний роман про мужність і жертовність, моральний обов'язок і проблему вибору, любов і втрату.

«Сни про Херсон» – книга, написана в окупації

У цьому дописі розповімо вам про книгу «Сни про Херсон», написану Артемом Петриком – кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії та археології Балтійського регіону (Литва), який перед початком повномасштабної війни в Україні приїхав до Херсону провідати батьків. Вирушаючи на Батьківщину, пан Артем не знав, що його звичайна подорож  перетвориться на справжній жах, який навіть уявити собі було складно, поки усе це не почало відбуватися в реальності… Понад вісім місяців окупації, постійне переховування, конспірація і безмежне захоплення відважними херсонцями – усе це пережив автор книги під час візиту до батьків, який мав бути звичайним.
 
Протягом усього часу, проведеного в окупації, а саме з березня 2022 року, а також під час звільнення міста та перших тижнів потому Артем Петрик вів щоденник, в якому описував усі події, свідком яких він став. В результаті вийшла книга про спротив і розправу, про відчай і надію, про останні передсмертні листи і вільні сни в неволі, про тих, хто мріяв, але не дожив, і про тих, хто вижив усупереч безжальному кривавому часу, хто, попри терор окупантів та крики катівень, вірив у визволення і не здавався, не зрадив друзів і принципи – не зрадив Україну.
 
До книги увійшло кілька десятків оповідань – про самого автора та про інших людей, про унікальну спільність херсонців. Сам автор каже, що основна мета створення цієї книги полягає у тому, щоб  після настання довгоочікуваної перемоги і свободи не забули тих, хто до останнього боролися з ворогом – ні тих, хто загинули біля Антонівського мосту та у Бузковому парку, ні тих, кого закатували у підвалах росіяни-окупанти, ні тих, хто полягли в Олександрівських та Станіславських степах.  
 
А ми ніколи не забудемо.