Днями у всьому світі відзначали Всесвітній
день читання вголос(World Read
Aloud Day). Це щорічна подія, започаткована LitWorld у 2010 році, щоб
відзначити і нагадати: читання вголос – це не лише про слова,
а про єднання, розуміння й живий контакт між людьми. День
читання вголос підкреслює, як слушно й важливо робити книгу «живою»–
чути її голос, інтонацію, ритм, ділитися історіями й замислюватися разом. 📍Наші
читання У
Бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка ЦБС Солом’янського
району м. Києва не вперше приділяють увагу читанню вголос.Час від часу ми
організовуємо заходи, присвячені саме такому читанню – не лише в
особливийдень, а просто тому, що це
важливо. Інколи ми проводимо ці заходи спільно з нашими
партнерами, наприклад, з франко-українським закладом освіти «Rikiki». 📌Мета цих
зустрічей: 🔴створити простір живого спілкування
навколо книги; 🔴дати можливість людям чути й проживати
тексти, які викликають щирі емоції; 🔴підтримати тих, хто любить читати або
хоче це робити впевненіше; 🔴допомогти дітям і дорослим відкрити нові
твори через голос, емоцію, інтонацію. На
таких заходах хтось читає вголос улюблений уривок, хтось ділиться тим, що
зворушило чи змусило замислитися, а всі разом слухають, обговорюють і
переживають слово як живий досвід. Під час таких заходів книга стає приводом
для розмови й взаєморозуміння. Читання
вголос –
це не тільки дитячий досвід. Це спосіб обʼєднувати покоління, підтримувати тих,
хто ще вчиться, й дарувати увагу тим, кому важливо бути почутим. Тут не
ставлять балів за техніку читання – ми просто ділимося
історіями у дружньому колі. 📚Мета
цього дня проста і зрозуміла: ✅️показати, що читання вголос допомагає
розвивати мовлення та грамотність; ✅️зміцнює емоційний зв’язок між тими, хто читає,
і тими, хто слухає; ✅️нагадати, що книга – це не лише текст на
сторінці, а жива розмова; ✅️сприяти тому, щоб якнайбільше людей, великих і
маленьких, відчули радість від книжки. 📅У рамках цього дня в різних країнах
проводять читання творів, зустрічі авторів і читачів, спільні сесії в школах і
бібліотеках. Все це – щоб нагадати: слово, вимовлене вголос, має
силу. 💬Читання
вголос – про нас усіх Читання
вголос не потребує особливого звання чи професії. У
читача не має бути
ідеальний голос, натомість важлива увага до людини поруч😊. Саме цю просту, людську силу ми святкуємо щороку – і в
нашій бібліотеці, і в усьому світі. 📚 Читаємо вголос – бо книга має звучати.
Література не лише відображає сьогодення,
а інколи – завдяки фантазії та глибокому розумінню тенденцій людства –
випереджає свій час. Деякі письменники описували події чи ідеї, які згодом
стали реальністю. Пропонуємо розглянути кілька таких випадків, де художнє слово
дивовижно збіглося з майбутнім. 🚢Титан і «Титанік»: Морган Робертсон і «Марність» (1898) За 14 років до катастрофи «Титаніка»,
американський письменник Морган Робертсон написав повість «Марність» (Futility,
or the Wreck of the Titan) про вигаданий корабель Titan. У ній він описав: - безсмертний корабель великого
розміру, - що протаранив айсберг у квітні - і немає достатньо рятувальних човнів
для всіх на борту. Через 14 років у квітні 1912 року
реальний RMS Titanic зіткнувся з айсбергом у Північній Атлантиці й затонув. Збіглося
багато аспектів, включно з реакцією на ситуацію та наслідками катастрофи. Цей випадок – один із найвідоміших
прикладів разючого збігу між художнім сюжетом і реальною історією. Після трагедії твір Робертсона був
перевиданий у 1912 році, що й привернуло до нього широку увагу. 🚀Жюль Верн: з Землі до Місяця та елементи космічних
подорожей Французький письменник Жюль Верн, один
із батьків наукової фантастики, у романі «Із Землі на Місяць» (1865) описав
ідею подорожі на Місяць ракетою – за більше ніж століття до того, як це стало
реальністю з програмою Аполлон. У своїх творах він також описував: - підводний човен на електриці («20
000 льє під водою»), - сучасні технології, віддалено схожі
на ті, що згодом з’явилися у XX столітті. Жюль Верн не «передбачав» майбутнє
містично, але його уява була настільки тісно пов’язана з науковими тенденціями,
що багатьма з ідей він опинився «попереду часу». ✈️Герберт Веллс: техніка і війна майбутнього Англійський письменник Герберт Джордж
Веллс відомий не тільки як класик фантастики, але і як автор, який у ранньому
ХХ столітті описав ідеї, що згодом набули реального втілення. У його романах та
есеях можна знайти образи: - повітряних бойових машин (що
нагадують сучасні літаки та бомбардувальники), - танків та бронетехніки, - космічних подорожей, - ядерної енергії та зброї. У романі «Визволений світ» (The World
Set Free) (1913) Веллс змалював ідею зброї, заснованої на енергії атома. Хоча
це не було точним науковим прогнозом, сама концепція з’явилася за десятиліття
до реального створення ядерної зброї у 1940-х роках. 🌌Літературні збіги та межі «передбачень» У популярній культурі часто згадують і
приклад Джонатана Свіфта. У «Мандрах Гуллівера» (1726) він
писав, що астрономи Лапути знають про два супутники Марса. 👉 Це дивовижний літературний збіг, адже Фобос і Деймос
були відкриті лише у 1877 році. Водночас параметри, наведені Свіфтом, не
відповідають реальним, тож ідеться не про наукове передбачення, а радше про
сатиричну фантазію. 📱Едвард Белламі: кредитні картки та онлайн-шопінг Американський письменник Едвард Белламі
у романі «Погляд назад» (Looking Backward, 1888) описав суспільство майбутнього,
в якому люди користуються єдиною безготівковою системою розрахунків, що нагадує
принцип дії сучасних кредитних карток – за десятиліття до їх реального
впровадження у ХХ столітті. У його баченні також були: - централізовані магазини з доставкою
товарів додому, - система споживання, що віддалено
нагадує сучасні форми дистанційної торгівлі. Белламі не просто фантазував – він
досліджував економічні тенденції свого часу і екстраполював їх у майбутнє. 💊Олдос Гакслі: антидепресанти та генна інженерія Британський письменник Олдос Гакслі в
антиутопії «Прекрасний новий світ» (Brave New World, 1932) описав суспільство,
де: - люди регулярно вживають
психоактивний препарат «сома» для штучного контролю настрою – за десятиліття до
появи перших антидепресантів у 1950-х - застосовується генетична селекція та
інженерія людей – ідея, що стала реальністю з розвитком біотехнологій - розважальні технології викликають
масову залежність. Гакслі, маючи наукову освіту та
глибоке розуміння психології, передбачив не лише технології, а і їхній вплив на
суспільство. 🛰️Артур Кларк: супутники зв'язку та планшети Британський письменник та науковець
Артур Кларк не просто писав фантастику – він робив наукові прогнози. У статті
1945 року (!) він детально описав концепцію геостаціонарних супутників зв'язку –
за 12 років до запуску першого штучного супутника Землі. У романі «2001: Космічна Одіссея»
(1968) та інших творах він описав: - пристрої, схожі на сучасні планшети
та iPad - відеозв'язок через супутники - штучний інтелект Орбіта, на якій розміщують супутники
зв'язку, сьогодні офіційно називається «орбітою Кларка» – на його честь. 💻Вільям Ґібсон: кіберпростір до епохи інтернету Канадо-американський письменник Вільям
Ґібсон у романі «Нейромант» (Neuromancer, 1984) ввів термін «кіберпростір» і
описав: - віртуальну реальність та занурення в
цифровий світ - хакерів та проблеми кібербезпеки - культуру мережевого спілкування Важливо: роман написано в 1984 році,
коли інтернет існував лише в зародковій формі для науковців і військових.
Масове поширення World Wide Web почалося тільки в 1990-х. Ґібсон створив літературну матрицю,
яка згодом стала реальністю для мільярдів людей. 🎧Рей Бредбері: навушники та інтерактивні екрани Американський майстер фантастики Рей
Бредбері в антиутопії «451 градус за Фаренгейтом» (1953) описав технології, які
здавалися фантастичними, а сьогодні – буденність: - маленькі навушники-вкладиші, які
герої називають «морські мушлі» (thimble radios) – за десятиліття до появи iPod
та AirPods - величезні телевізійні екрани на всю
стіну – сьогодні це домашні кінотеатри - інтерактивне телебачення, де можна
«спілкуватися» з екраном Бредбері не просто передбачав гаджети –
він попереджав про їхній вплив: у його романі люди відгороджуються технологіями
від реального життя та глибоких емоцій. Твори таких авторів, як Г. Г. Веллс,
Жюль Верн, Орвелл чи Азімов, надихали науковців та винахідників, пропонуючи
концепти, які пізніше стали технічно можливими. Ці приклади не завжди означають пряме
«передбачення» у буквальному сенсі, але вони показують: уява письменника інколи
вловлює майбутні наукові, технологічні чи соціальні тенденції так раніше, ніж
вони стануть очевидними в реальному світі. 📚Що
варто читати Ці твори – не гороскопи чи пророцтва,
а літературні дослідження можливого майбутнього, які виходили з глибоких знань
про свій час і гуманістичного світогляду: - Морган Робертсон – «Марність» (1898) - Жюль Верн – «Із Землі на Місяць», «20
000 льє під водою» - Герберт Веллс – «Визволений світ»,
інші футуристичні романи Ці книжки показують, як художня
література може не лише відображати свій час, а й розширювати уявлення про те,
що ще попереду.
2 лютого – день
народження двох українських письменників, які належать до різних епох, але
однаково важливі для розуміння нашої літературної традиції: Валер’яна
Підмогильного та Євгена Гребінки. Їх розділяє майже
століття, але поєднує уважність до людини, її характеру й вибору. 📘Валер’ян Підмогильний (1901–1937) Письменник покоління
Розстріляного відродження, перекладач, інтелектуал. Один із перших в
українській літературі, хто послідовно звернувся до урбаністичної теми та
психологічного аналізу особистості. Його роман «Місто»
(1928) –
знаковий текст українського модернізму, у якому місто постає не лише простором
можливостей, а й морального випробування. Ключова думка творчості
Підмогильного: - людина формується у складному діалозі між внутрішніми
прагненнями та тиском середовища. 1937 року
Валер’ян Підмогильний був розстріляний у Сандармосі – разом із сотнями
діячів української культури. Чому варто читати сьогодні: - бо його тексти чесно
говорять про амбіції, страхи, компроміси й ціну успіху – теми, які залишаються
актуальними й нині. 📗Євген Гребінка (1812–1848) Письменник українського
романтизму ХІХ століття, байкар, прозаїк, поет, активний учасник літературного
життя свого часу. Його творчість стала
містком між усною народною традицією та новою писемною літературою. У байках і
прозі Гребінка поєднував гумор, моральні спостереження та фольклорні мотиви. Він також відомий як
автор тексту пісні «Очі чорнії», що набула світової популярності (первісно –
поезія, написана в ХІХ столітті). Гребінка писав і
українською, і російською мовами – що було типовим для
його часу. Втім саме його українські байки відіграли важливу роль у формуванні
нової української літератури, поєднавши народну мову, фольклорні мотиви й
класичні жанрові форми. Ключова думка творчості
Гребінки: - увага до людських вад і чеснот, поданих через прості,
зрозумілі образи. Чому варто читати сьогодні: - бо його тексти
допомагають побачити, як формувалася українська літературна мова й національна
оптика задовго до ХХ століття. Валер’ян Підмогильний і
Євген Гребінка –
це два різні голоси, які разом створюють об’ємну картину української
літератури: від фольклорних джерел
і романтизму –
до модернізму й психологічної прози. Перечитувати їх
сьогодні –
означає краще розуміти не лише літературу, а й себе.
Хочете зробити гарну річ власними
руками, поспілкуватися й просто побути в теплій компанії збираємося в
бібліотеці. У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка ЦБС
Солом'янського району м. Києва збираємося кожну п'ятницю на майстер-класах о 17:00. Під час бібліотечних творчих занять ми
не женемося за ідеальним виробом. Хочеться спробувати щось нове, поспілкуватися
і просто добре провести час. А додому забрати річ зроблену власноруч – на
згадку про приємні миті. Кожну п'ятницю о 17:00 чекаємо всіх,
хто хоче творчо провести час разом!
📜29 січня щороку Україна згадує битву під Крутами – один
із символічних епізодів визвольної боротьби 1917–1921 років. Цей бій відбувся
29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути (нині село Пам’ятне,
Чернігівська область), приблизно 130 км на північний схід від Києва. У ньому
кілька сотень молодих українців – студентів, курсантів і добровольців – стали
на захист Української Народної Республіки проти значно чисельнішої
більшовицької армії. Цей бій тривав кілька годин і
завершився важкими втратами серед українських захисників. Попри поразку, саме
опір на Крутах затримав ворога на кілька днів, що дало час для подальших
дипломатичних кроків УНР щодо укладення мирного Брест-Литовського договору. 🔔Сьогодні подвиг молодих людей у Крутах вшановують як
символ жертовності та любові до свободи, а 29 січня – День пам’яті Героїв Крут –
це нагадування про готовність віддати життя за незалежність своєї держави. Це
визнано на державному рівні відповідними постановами Верховної Ради. ✨Значення
пам’яті Подвиг Героїв Крут не був великим з
військового погляду, але саме моральна сила цього вчинку – молодість,
самовідданість, готовність боронити свою землю – зробили його символом
українського патріотизму й незламності. Сьогодні, у нових викликах для України,
спогад про ці події звучить як нагадування про те, що незалежність – це завжди
результат боротьби та відповідальності кожного покоління. 📚Книги
про бій під Крутами та його значення Ось декілька видань, які добре передають
історичний контекст, хід подій і пам’ять про Героїв Крут:
📘«Крути.
Збірка у пам’ять героїв Крут» упоряд.: Осип Зінкевич, Надія Зінкевич Це документально-історичне видання,
яке містить історичні матеріали, статті, спогади учасників бою та публіцистику
про події 29 січня 1918 року. Книга укладена до 100-річчя бою і дає змогу
читачеві краще зрозуміти події та їх історичний контекст. 📗«Герої
Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року» Іван Ільєнко Збірник документальних матеріалів і
спогадів, що розкривають атмосферу подій, хід бою та долі тих, хто брав участь
у ньому. Такий збірник особливо цінний для тих, хто хоче глибше пізнати не лише
хроніку подій, а й голоси очевидців. 📕«Крути
1918» Костянтин Тур-Коновалов Це історична художня проза про події
січня 1918 року, пов’язані з боєм під Крутами. У центрі – історія молодих людей
(героїв, їхніх переживань і виборів) на тлі реальних історичних подій, де автор
поєднує художній вигад, сюжетні лінії та події, що базуються на історичних
фактах. Автор описує, як юнаки стали до захисту молодої української держави,
опираючись на контекст широкої історії буремних подій того часу. 📘«Крути.
Січень 1918 року» упорядник Ярослав Гаврилюк Це великоформатне документально-історичне
видання, в якому зібрано архівні матеріали, дослідження та документи про
легендарну подію Української революції 1917–1921 років, включно з подіями бою
під Крутами. Текст створено у форматі комплексного дослідження з опорою на джерела. 📗«Героїка
трагедії Крут» упорядник Володимир Сергійчук Ця книга поєднує спогади учасників бою,
роздуми сучасників і публіцистику, які разом осмислюють подвиг юнаків під
Крутами в контексті визвольної боротьби. Значна частина матеріалів подана в
оригінальних формах, деякі раніше друкувалися лише в еміграції. 📙«Крути: У
40-річчя Великого Чину» Семен Збаразький Це історичний матеріал, створений у
діаспорі, який осмислює бій під Крутами в контексті пам’яті українців поза
батьківщиною. Видання репрезентує те, як ця подія сприймалася українською
еміграцією, й має значення для розуміння формування культу пам’яті про Крути
поза радянським простором. 📕«Крутянська
подія» В. Зарицький Це історичний текст, присвячений
аналізу подій під Крутами та їх значення для визвольної боротьби та української
державності. Видання створене в діаспорному середовищі і допомагає зрозуміти
подію крізь призму історичного аналізу, без ідеологічних псевдонаративів.
27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв
Голокосту. Саме цього дня 1945 року було
звільнено нацистський концтабір Аушвіц-Біркенау – один із найбільших символів
знищення людини людиною. Браму табору тоді відкрили солдати Першого
Українського фронту. Голокост – це систематичне, сплановане
нацистським режимом винищення євреїв Європи. Хоча переслідування почалися ще у
1933-му, саме у період 1941–1945 років воно перетворилося на масове вбивство
мільйонів. Жертвами трагедії стали приблизно шість мільйонів євреїв, серед них –
понад півтора мільйона дітей. Мільйони трагедій відбувалися не лише
в таборах смерті, а й у містах і селах – через масові розстріли, гетто,
депортації. Для України ця пам’ять особливо близька. На нашій землі відбувалися
жахливі вбивства єврейського населення: у Бабиному Яру в Києві, у
Кам’янці-Подільському, Бердичеві, Рівному, Дрогобичі та сотнях інших місць. Тут
Голокост часто мав форму «Голокосту від куль» – розстрілів просто неба. Пам’ять про Голокост – це не лише
згадка про минуле. Це відповідальність за правду, за мову, якою ми говоримо про
насильство, за здатність розпізнавати дегуманізацію та ненависть ще до того, як
вони стають злочином. Сьогодні, вшановуючи жертв, ми
говоримо не гучно, а чесно. І пам’ятаємо: трагедії такого масштабу починаються
не з убивств, а з мовчазної згоди, байдужості та знецінення людського життя. 📚Книги-свідчення
Ці тексти – не художні вигадки, а голоси
тих, хто зафіксував трагедію: 📙«Чи
це людина» Прімо Леві Свідчення італійського єврея, який
пережив Аушвіц. Одна з найточніших і найстриманіших книжок про життя в
концтаборі. 📙«Ніч.
Світанок. День» Елі Візель Класичний текст пам’яті. Особиста
історія втрати родини й віри, написана очевидцем. 📙«Щоденник
Анни Франк» Анна Франк Голос дитини, який став голосом
мільйонів. Документ життя в укритті під час нацистської окупації. 📙«Бабин
Яр. Пам’ять на тлі історії» Видання, яке презентує матеріали,
пов’язані з меморіальною експозицією та пам’яттю про трагедію Бабиного Яру. У
ньому використано документи, фото та інформацію, що допомагає читачеві
осмислити, як ця трагедія вписується в ширший історичний контекст та в
українську пам’ять. 🕯Пам’ять – це не ритуал. Це вибір бути уважними до людини
поруч.
2025
рік став важливим для книжкової культури в Україні. Попри війну, економічні
труднощі й постійну напругу, читання залишалося для багатьох українців
простором підтримки, роздумів і внутрішньої опори. За
даними Ukrainian PEN, у 2025 році до щорічного списку найкращих книжок, виданих
в Україні, увійшло 252 видання – художня проза,
нон-фікшн, поезія, дитяча та гуманітарна література. Це свідчить про живий і
різноманітний літературний процес навіть у складний час. 📊Державна
підтримка читання Важливу
роль відіграла державна програма «єКнига» в застосунку «Дія», яка стартувала у
грудні 2024 року. Програма надає 18-річним українцям 908 грн на придбання
книжок. За грудень 2024 року та січень 2025 року українці подали понад 90 тисяч
заявок за програмою. Отримані
кошти можна використати на паперові, електронні або аудіокниги українською
мовою в книгарнях-партнерах, що дало змогу читачам самостійно обирати зручний
формат читання. 📚Популярні
автори й читацькі вподобання У
читацьких рейтингах і публічних обговореннях у 2025 році фігурували як
переклади світових авторів, так і книги українських письменників. Серед імен,
які регулярно згадувалися читачами та книгарнями, – Колін Гувер, Агата
Крісті, Тесс Ґеррітсен, а також українські автори Володимир Станчишин, Іларіон
Павлюк, Андрій Сем’янків (MED GOBLIN). Книга
Іларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма», яка ще у 2024 році подолала
позначку в 100 тисяч проданих примірників, у 2025-му залишалася однією з
найпомітніших і найбільш обговорюваних серед українських читачів. Це
поєднання глобальних бестселерів і вітчизняних авторів показує відкритість
читацьких інтересів і водночас зростання довіри до української літератури. 🪶Поезія й
класика У
читацьких виборах 2025 року простежувався інтерес до поезії та класичної
літератури. Поетичні збірки, антології української поезії ХХ–ХХІ століть і
перевидання класики залишалися помітною частиною культурного читання, що свідчить
про увагу до літературної спадщини та її сучасного осмислення. 🎪Літературні
події Однією
з ключових подій року став фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ у Києві, який 2025
року
відбувався двічі –
навесні (у квітні) та восени (у вересні),
зібравши тисячі відвідувачів і десятки українських видавництв. Подвійний формат
фестивалю став показником активності й стійкості книжкової спільноти. ✨Читання в
житті українців У
читацьких онлайн-спільнотах українці часто ділилися особистими мотиваціями до
читання: для когось це спосіб відпочинку, для когось – саморозвиток або
професійна потреба, а для багатьох – підтримка емоційної
стійкості в часи тривалого стресу. Ці спостереження не є результатом офіційних
соціологічних досліджень, але добре ілюструють різноманітність читацьких
практик у повсякденному житті. 📌Підсумок 2025
рік показав: українці читають усвідомлено й різноманітно – від сучасної прози та
психологічного нон-фікшну до поезії й класики. Читання залишається важливим
культурним жестом, способом зберігати зв’язок із собою, пам’яттю та світом.
22
січня –
день, що має особливу вагу для української державності. Саме цього дня у 1919
році на Софійській площі в Києві було проголошено Акт Злуки –
об’єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної
Республіки (ЗУНР) в одну державу. Цей
крок став політичним і символічним підтвердженням того, що українські землі – від
сходу до заходу –
прагнуть бути разом, мати спільну державу, спільне майбутнє і спільну
відповідальність за нього. 📜Акт Злуки
1919 року Передумовою
об’єднання стали: - розпад імперій після Першої світової війни; - проголошення УНР (1917) та ЗУНР (1918); - усвідомлення необхідності єдності перед
зовнішніми загрозами. 22
січня 1919 року було урочисто зачитано Універсал Директорії УНР, який
проголошував злиття двох українських держав. Формально це означало створення
єдиної соборної України, хоча на практиці реалізувати цю єдність тоді не
вдалося через війну та політичні обставини. Та
попри це, Акт Злуки став моральною й історичною основою ідеї соборності, яка
пережила десятиліття бездержавності. 🤝Ідея
соборності Соборність
–
це не лише про кордони. Це
про: - єдність людей, а не лише територій; - взаємну повагу між регіонами; - усвідомлення спільної історії та спільної долі. У
ХХ столітті українці не раз втрачали можливість жити в єдиній державі, але ідея
соборності не зникла – вона зберігалася в культурі, мові, родинній
пам’яті, книжках і традиціях. 🇺🇦Соборність сьогодні Сьогодні,
в умовах війни та боротьби за незалежність, соборність набула особливо
глибокого змісту. Вона
проявляється: - у взаємній підтримці між містами й громадами; - у захисті всієї країни, незалежно від регіону; - у спільному прагненні зберегти Україну вільною
та цілісною. Соборність
–
це не лише подія минулого.Це щоденний вибір бути разом, чути одне одного
і стояти пліч-о-пліч. Соборність
–
це не лише історія. Це наш вибір.
