📚Книги, які забороняли

Історії книжок, які свого часу забороняли або цензурували
 
Зараз ми звикли бачити книжки на бібліотечних полицях, у книгарнях та електронних бібліотеках. Але чимало відомих книжок свого часу намагалися заборонити, вилучити з книгарень або переписати через цензуру.
 
Причини були різні: релігійні переконання, політичні погляди, сексуальність, мова твору або просто уявлення про те, що читачеві «не варто» цього читати.
 
Ось кілька відомих історій:
 
📖Джеймс Джойс «Улісс»

 
Роман уперше вийшов окремою книжкою в Парижі 1922 року. Але читачам у США він довгий час був фактично недоступний.
 
Проблеми почалися ще під час журнальної публікації окремих частин роману. У 1920 році публікація епізоду «Навсікая» в американському журналі «The Little Review» спричинила судову справу. А 1921 року редакторок журналу Маргарет Андерсон і Джейн Гіп визнали винними у публікації непристойного матеріалу та оштрафували.
 
Після цього «Улісс» заборонили до поширення у США. Протягом наступних років американські читачі могли діставати примірники роману переважно нелегально. Але ситуація змінилася наприкінці 1933 року. Суддя Джон Вулсі постановив, що роман не є непристойним у юридичному розумінні, якщо оцінювати твір цілком, а не окремі фрагменти. Невдовзі, на початку 1934 року, роман уперше легально вийшов у США у видавництві «Random House», а того ж року апеляційний суд підтвердив рішення Вулсі.
 
Сьогодні «Улісс» є визнаною класикою світового модернізму, без якої важко уявити літературу XX століття.
 
📖Девід Герберт Лоуренс «Коханець леді Чаттерлей»

Роман написаний 1928 року. Того ж року повний текст вийшов приватним виданням у Флоренції, а наступного року – у Франції.
 
А от у Великій Британії повний текст роману довгий час не можна було легально опублікувати через побоювання судового переслідування за непристойність.
 
1960 року видавництво «Penguin Books» підготувало до публікації повний нецензурований текст і фактично пішло на судовий процес, щоб перевірити, як застосовуватиметься новий британський Закон про непристойні публікації 1959 року.
 
Суд тривав восени 1960 року. 2 листопада присяжні виправдали «Penguin Books».
 
Цей процес став переломним моментом для всієї британської книжкової видавничої справи та цензури.
 
📖Салман Рушді «Сатанинські вірші»

 
Це вже зовсім інша історія.
 
Роман британського письменника Салмана Рушді вийшов 1988 року і викликав гостру реакцію в частині мусульманського світу через своє трактування релігійних тем.
 
Індія стала першою країною, яка заборонила ввезення роману. Згодом його заборонили або обмежили в низці інших країн.
 
14 лютого 1989 року лідер Ірану аятола Рухолла Хомейні оголосив фетву із закликом до вбивства Рушді. Після цього письменник багато років перебував під охороною.
 
Тут важливо розрізняти: фетва не була просто забороною книжки. Вона стала закликом до розправи над її автором і спричинила серйозні наслідки для самого Рушді, перекладачів та інших людей, пов’язаних із виданням роману.
 
📖Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»

Мабуть, найбільш парадоксальна історія у цьому списку. Роман розповідає про суспільство, де книги знищують, а читання стає небезпечним. І водночас сама книжка свого часу зазнала цензури.
 
1967 року американське видавництво «Ballantine Books» випустило спеціальне шкільне видання роману – Bal-Hi Edition. У ньому було змінено або вилучено близько 75 фрагментів, зокрема слова hell, damn та abortion. Деякі вислови також замінювали на м’якші.
 
Це видання поширювали в американських школах, і протягом певного часу саме цензурована версія фактично витіснила оригінальний текст у продажу.
 
1979 року Рей Бредбері дізнався про ці зміни та виступив проти них. Після цього до видання повернули повний авторський текст.
 
Парадокс: книжка про знищення літератури сама роками видавалася в цензурованому вигляді.
 
📚Що об’єднує ці історії?
 
У кожному випадку йдеться не просто про «погану» чи «хорошу» книжку. Ці історії показують, як змінювалося ставлення суспільства до свободи слова. Закони змінюються, судові заборони скасовують, а тексти зрештою повертаються до читачів у своєму оригінальному вигляді.
 
📖Коли наступного разу братимете з полиці класичний роман, згадайте: шлях деяких із них до читача був справді складним.

Ділимося з вами трьома зручними позами для читання. Обирайте свою!

🏙️Місто в романі

Як письменники створюють літературний образ міста
 
Місто в романі – це більше, ніж просто назва на карті. Письменник може описати вулицю, площу, будинок чи парк, назвати знайомі читачеві місця. Образ міста складається з багатьох деталей: з його звуків і запахів, архітектури й погоди, людей, їхніх звичок, розмов, спогадів та історій.
 
Іноді місто стає своєрідним учасником подій – впливає на героїв, створює настрій і допомагає розповісти історію.
 
📚Кілька літературних прикладів

📖Станиславів у романі Софії Андрухович «Фелікс Австрія»
 
Події роману відбуваються у Станиславові (так місто названо в самому романі) – нинішньому Івано-Франківську – на початку ХХ століття, за часів Австро-Угорщини. Місто тут створене з безлічі конкретних деталей: вулиць, будинків, побуту, одягу, їжі, розваг, міських звичаїв. Працюючи над романом, Софія Андрухович зверталася до краєзнавчих та історичних матеріалів, а серед її джерел була тогочасна польськомовна газета «Kurjer Stanisławowski», що виходила на початку ХХ століття. Станиславів у романі описаний так детально, що його можна майже побачити й відчути.
 
📖Київ у романі Валер’яна Підмогильного «Місто»
 
Цей роман, опублікований 1928 року, вважають першим урбаністичним романом в українській літературі. У центрі історії – Степан Радченко, який приїздить із села до Києва. Поступово він освоюється в місті, знайомиться з його життям і людьми та прагне знайти в ньому своє місце. Підмогильний показує Київ 1920-х років через вулиці, будинки, побут і повсякденне життя його мешканців. Місто тут – не просто тло подій, а важливе середовище, у якому змінюється герой.
 
📖Венеція в романі Юрія Андруховича «Перверзія»
 
А ось Венеція постає зовсім інакше. У романі 1996 року український письменник Юрій Андрухович розповідає про подорож Станіслава Перфецького до Венеції, де відбувається міжнародний симпозіум. Венеція з її каналами, мостами, старовинними будівлями та карнавальною атмосферою стає простором химерних пригод героя. Автор використовує реальну Венецію, але водночас створює її власний, майже примарний і театральний образ. Письменник не просто описує Венецію, а створює її власний образ – таким, яким місто існує саме в його романі.
 
📖Париж на початку роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці»
 
А тут письменник знайшов особливий спосіб показати місто – через запахи. Події роману починаються в Парижі XVIII століття. Ми сприймаємо місто разом із головним героєм через його надзвичайно гострий нюх. Вулиці, ринки, майстерні, люди – усе має свій запах. Саме запахи допомагають створити атмосферу Парижа й показати його з незвичного боку. Згодом дія роману переноситься в інші місця Франції, зокрема до Грасса, але саме «паризькі сторінки» на початку твору дають дуже виразний приклад того, як письменник може створити образ міста через одне, на перший погляд, незвичне відчуття.
 
🌃То з чого ж складається літературне місто?
 
З вулиць і площ. З будинків і пейзажів. З голосів його мешканців. З місцевих слів і звичок. З історії та пам’яті. А ще – з того, як сам письменник бачить це місто. Тому одні й ті самі Київ, Венеція, Париж чи Івано-Франківськ у різних книжках можуть постати зовсім по-різному. Літературне місто завжди відрізняється від реального – воно народжується в уяві письменника і на сторінках книги.

Продовження зустрічі з В’ячеславом Купрієнком

Друга частина зустрічі бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка в приватній школі «Талантвіль» у Софіївській Борщагівці була присвячена книжкам В’ячеслава Купрієнка.
 
Наші постійні користувачі добре знають допитливе мишеня Мишаська – героя книжок «Мишасько і розгардіяш» та «Мишаськів догоридриг». Цього разу письменник познайомив школярві ще й зі своєю новою книжкою – «Мишасько в центрі Всесвіту».
 
Як і на попередніх зустрічах із В’ячеславом, не обійшлося без читання уривків, жартів, спілкування з дітьми, розігрування сценок з книги та пісень.
 
У новій книжці маленький герой розмірковує над тим, як влаштований Всесвіт, і робить дуже несподіваний для себе висновок: він і є його центром. Звичайно, після такого відкриття пригоди тільки починаються. Книжка розрахована на дитячу аудиторію, має кольорові ілюстрації та продовжує серію історій про Мишаська.
 
В’ячеслав прочитав дітям уривок із нової книжки, а далі було традиційне живе спілкування з аудиторією.
 
На завершення зустрічі охочі придбали книжки з автографом автора, а ще, звичайно, зробили спільні фото на пам’ять📸.
 
Дякуємо В’ячеславу Купрієнку за зустріч, гарний настрій і нові історії про Мишаська.
 
Будемо раді новим зустрічам!📚

Зустріч у приватній школі «Талантвіль» з нагоди Дня захисників і захисниць України

Хочемо поділитися з вами, як 1 жовтня пройшла наша зустріч у приватній школі «Талантвіль», що працює у Софіївській Борщагівці.
 
За рекомендацією нашого користувача команда «Талантвілю» запросила нас, Бібліотеку естетичного виховання імені Олександра Довженка, розповісти учням про роботу бібліотек, а також провести пізнавальну зустріч до Дня захисників і захисниць України та літературну зустріч із письменником В’ячеславом Купрієнком.
 
Зустріч складалася з двох частин.
 
Спочатку ми розповіли дітям про бібліотеки Солом’янки: як вони працюють, чим можуть бути цікаві не лише любителям книжок і що взагалі відбувається в сучасній бібліотеці. Адже сучасна бібліотека – це також зустрічі й розмови, творчі заходи, виставки, майстер-класи, дитячий простір, цифрова освіта, медіаграмотність і багато можливостей для навчання та спілкування.
 
Саме це ми й намагалися показати дітям у нашій відеопрезентації «Бібліотека поза полицями». І, судячи з реакції учнів, дещо з того, про що ми розповідали, виявилося для них новим і цікавим😊.
 
А далі слово взяв В’ячеслав Купрієнко – дитячий письменник, автор і виконавець пісень, колишній військовослужбовець.
 
Він розповів дітям про свій військовий досвід, роботу піхоти та розвідки, про військових і про російсько-українську війну. А ще заспівав власні пісні, присвячені військовослужбовцям.
 
Розмова вийшла не лише про війну. Вона була й про людей, відповідальність, витримку, взаємопідтримку та здатність залишатися сильними у складних обставинах.
 
Для нас було важливо розповісти дітям про історію нашої країни та про тих, хто сьогодні її захищає. Через особисту розповідь, досвід, книжки та музику – без зайвих гучних слів.
 
Дякуємо «Талантвілю» за запрошення, гостинність і можливість поспілкуватися з учнями💙💛.
 
Окремо дякуємо В’ячеславу Купрієнку за цікаву розмову, пісні та особисту історію людини, яка знає про військо з власного досвіду.
 
Ця зустріч ще раз показала, що бібліотека може виходити за межі своїх стін і працювати там, де є люди, яким цікаво дізнаватися нове.

Пам’ятаємо і дякуємо

1 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць України, День Українського козацтва та День ветерана.
 
Ці дати мають різне походження, але сьогодні вони зустрічаються в одному календарному дні.
 
День Українського козацтва нагадує про важливу сторінку української історії. Козацтво було військовою силою і важливою частиною суспільного та державного життя України. Козацькі військові традиції згодом проявлялися і в українських військових формуваннях інших історичних періодів.
 
День захисників і захисниць України – про тих, хто сьогодні захищає нашу державу, її незалежність і територіальну цілісність.
 
А День ветерана – про людей, які мають досвід служби й захисту держави та заслуговують на увагу, повагу і підтримку.
 
У цей день згадуємо різні покоління людей, пов’язаних із військовою історією України: козаків, які залишили по собі чимало документів, літописів і переказів; військових різних періодів української історії; сучасних захисників і захисниць; ветеранів і ветеранок, чий досвід є важливою частиною нашої історії.
 
Читайте книги про українське козацтво, історію українського війська, військові традиції різних періодів та спогади людей, які пройшли через війну. Знання історії допомагає краще розуміти сьогодення.
 
1 жовтня – день, коли варто згадати тих, хто захищав і захищає Україну, та просто сказати: «Дякуємо!»

📚Вітаємо з Днем бібліотек!

30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек.
 
До бібліотеки приходять не тільки за книжками. Сюди приходять, коли хочеться знайти відповідь на запитання. Коли потрібна історія, яка захопить. Коли хочеться відкрити для себе нового автора. Коли треба підготуватися до навчання, знайти потрібну інформацію, перегорнути сторінки улюбленої книги або просто на деякий час побути в тихому просторі.
 
Іноді приходять із конкретною метою – взяти певну книгу.
 
А іноді виходять із бібліотеки зовсім з іншою книгою, ніж планували. 😊
 
Бібліотека часто стає місцем відкриттів.
 
Тут можна знайти першу книжку, яка запам’ятається надовго, відкрити нового автора, випадково взяти цікаву історію з полиці. Сюди приходять діти, які тільки починають читати, і дорослі, які повертаються до книг після перерви. Тут відбуваються зустрічі, розмови, виставки та інші події.
 
Бібліотека – це насамперед люди.
 
Ті, хто щодня працює з книгами, допомагає знайти потрібне видання, радить прочитати щось цікаве, організовує події та заходи й дбає про те, щоб бібліотека залишалася живим і відкритим простором для своїх користувачів.
 
Саме такими ми бачимо бібліотеки Солом’янки – бібліотеками, які поруч із людьми та їхніми щоденними потребами.
 
Тут змінюються книжкові полиці, з’являються нові видання, народжуються нові проєкти й події, але незмінним залишається одне: двері бібліотеки відчинені для кожного користувача.
 
З Всеукраїнським днем бібліотек!
 
Нехай у бібліотеках завжди знаходяться потрібні книги, цікаві історії, добрі розмови та люди, яким хочеться повертатися сюди знову.
 
А ми й надалі будемо поруч – з книжками, порадами та новими відкриттями. 💛💙

Бібліотека поза полицями

Презентуємо роботу «Бібліотека поза полицями», створену для конкурсу бібліотекарів «АІмідж бібліотеки». Авторами відеоролика є Андрощук Крістіна та Голубенко Юлія, бібліотекарі Бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом’янського району м. Києва.
 
Під час створення роботи ми використали можливості штучного інтелекту – для розробки сценарної концепції та структури відео, формування таймінгу окремих частин ролика та підбору музичного супроводу. Для монтажу й візуального оформлення використали Canva та InShot.
 
«Бібліотека поза полицями» – це наша спроба показати бібліотеку такою, якою вона є сьогодні: живою, відкритою, сучасною – з людьми та подіями. Адже бібліотека – це давно більше, ніж полиці з книгами. Це простір, де книга відкриває нове, народжуються творчі ідеї, відбуваються зустрічі, виникають нові знайомства та здобуваються нові навички.
 
У ролику ми показуємо різні грані бібліотечного життя: творчі заходи й зустрічі, спілкування, дитячий простір і можливості для відкриттів, майстер-класи, цифрову освіту та медіаграмотність. Особливе місце посідає наша маленька, але дуже симпатична бібліотечна особливість – зоорелакс і відкритість бібліотеки для домашніх улюбленців, адже навіть черепашка може стати частиною бібліотечного життя.
 
Через фотографії та кадри з життя бібліотеки ми хотіли передати головне: люди приходять сюди за книгою, але також за спілкуванням, натхненням, знаннями, творчістю та новими можливостями.
 
Книга, творчість, діти, тваринки, зустрічі, цифровий простір, люди й усмішки – з цього і складається життя сучасної бібліотеки.
 
Бібліотека давно вийшла за межі полиць з книгами. Бібліотека – це те, що відбувається між людьми. Тут зустрічаються люди та народжуються ідеї.

ПАМ’ЯТАЄМО!

До Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру
 
29 вересня в Україні вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру – одного з найвідоміших місць масових убивств часів нацистської окупації Києва.
 
29–30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацистські окупаційні сили та їхні допоміжні підрозділи розстріляли 33 771 єврея, переважно мешканців Києва. Така кількість жертв за ці два дні зазначена у звітах айнзатцгрупи.
 
Це було цілеспрямоване масове вбивство єврейського населення Києва. Після перших розстрілів Бабин Яр залишався місцем масових убивств протягом 1941–1943 років. Тут нацисти вбивали також ромів, радянських військовополонених, українських цивільних, пацієнтів психіатричної лікарні та інших людей.
 
Тому історія Бабиного Яру виходить далеко за межі двох вересневих днів 1941 року. Це історія масових злочинів нацистського режиму та його політики переслідування і знищення людей за національними, політичними та іншими ознаками.
 
Бабин Яр став одним із символів Голокосту та важливим місцем пам’яті про злочини нацистської Німеччини в Європі. За роки окупації тут було вбито близько 100 тисяч людей.
 
Водночас історія Бабиного Яру – це і історія пам’яті. У післявоєнні десятиліття про трагедію довгий час не розповідали належним чином, а єврейський характер масового вбивства 1941 року замовчувався. Сьогодні Бабин Яр є місцем пам’яті жертв різних груп, знищених під час нацистської окупації.
 
Пам’ятати – означає знати, що сталося, називати жертв і злочинців своїми іменами та зберігати свідчення про минуле.
 
📚Що прочитати й де дізнатися більше?

📕«Бабин Яр», Анатолій Кузнєцов – роман-документ київського письменника, який був дитиною під час нацистської окупації Києва. Книга поєднує особисті спогади автора, свідчення та документальні матеріали. Вперше твір був опублікований 1966 року в журналі «Юність» у скороченому цензурою вигляді. Повний авторський текст вийшов за кордоном 1970 року.
 
📕«Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя» – навчально-методичне видання Українського інституту національної пам’яті та Українського центру вивчення історії Голокосту. Воно містить матеріали віртуальної виставки та документального фільму «Бабин Яр у пошуках пам’яті».
 
📕«Праведники Бабиного Яру», Ілля Левітас – книга про людей, які під час нацистської окупації, ризикуючи власним життям, допомагали рятувати переслідуваних євреїв. Видання розповідає про Праведників та їхні історії.
 
📕«Бабин Яр. Простір живої пам'яті» №136 (2024) – тематичний випуск із матеріалами про історію Бабиного Яру, окупацію Києва, культуру пам'яті, музейні та мистецькі проєкти, присвячені цій темі.
 
📕«Бабин Яр. Голосами» Маріанна Кіяновська – поетична збірка, присвячена пам'яті жертв Бабиного Яру. Це художнє осмислення трагедії через поетичне слово.
 
Також для самостійного ознайомлення варто звернутися до матеріалів Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», Українського центру вивчення історії Голокосту, Меморіального музею Голокосту США та Яд Вашем, де зібрані історичні документи, свідчення, фотографії та дослідницькі матеріали про трагедію Бабиного Яру.
 
Пам’ятаємо жертв. Знаємо правду. Зберігаємо пам’ять.

📚Нові надходження вже на полицях

Книжковий фонд нашої бібліотеки знову поповнився📖.
 
Ми вже не раз розповідали вам про нові надходження – і щоразу приємно бачити, наскільки різноманітними стають наші книжкові полиці. Тут знаходиться місце і для сучасної української літератури, і для світової прози, і для історії, і для біографій, і для книжок, які допомагають краще зрозуміти складні процеси та події.
 
Цього разу серед новинок – чимало видань, які можуть зацікавити дуже різних читачів.
 
📘«Шок свободи. Інша історія Східної Німеччини з 1989 року до сьогодення», Ілько-Саша Ковальчук
Історична книжка про суспільні та політичні процеси у Східній Німеччині після об’єднання Німеччини, про зміни, свободу, демократію та те, як історичний досвід впливає на сучасне суспільство.
 
📘«Велика тривога. Польща 1944–1947. Народна реакція на кризу», Марчін Заремба
Дослідження повоєнного польського суспільства, у якому автор звертається до історії, соціології та психології, щоб показати, як страхи й переживання людей впливали на суспільне життя того часу.
 
📘«Берлін: Падіння – 1945 рік», Ентоні Бівор
Документальна історична праця британського військового історика про останні місяці Другої світової війни в Європі та падіння нацистського режиму. Автор спирається на архівні матеріали й свідчення очевидців.
 
📘«Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна», Максим Бутченко
Сучасне українське видання про розвідку, спеціальні операції та події російсько-української війни. Книга поєднує документальний матеріал і розповідь про людей та події.
 
А для тих, хто шукає художню літературу, також є цікаві новинки:
 
📕«Змова проти Америки», Філіп Рот – роман, у якому автор уявляє, як могла б розвиватися історія Америки в 1940-х роках, якби події пішли інакше.
 
📕«Урізька готика», Галина Пагутяк – роман про українське Підгір’я з елементами фольклору та місцевого колориту.
 
📕«Агата Крісті. Невловима жінка», Люсі Ворслі – біографічне дослідження життя й творчості знаменитої письменниці, створене на основі листів, архівних матеріалів та інших джерел.
 
📕«Гамбіт крадіїв. Королівське пограбування», Кейвіон Льюїс – динамічний роман для підлітків та молоді, продовження серії про команду молодих героїв, які опиняються у світі пограбувань, суперництва та пригод.
 
І це лише частина нових книжок, які вже чекають на своїх читачів📚✨.
 
Тож якщо давно не заходили до бібліотеки – саме час завітати. Можливо, серед новинок на вас уже чекає та сама книга, яку ви шукали.
 
💡Читайте та відкривайте нове.

🌍📚Стежками європейських мов

(Мовний квест до Європейського дня мов)
 
26 вересня відзначається Європейський день мов. Це день, коли вся Європа згадує про те, наскільки різноманітним є її мовний простір. Європейський день мов започаткували 2001 року за ініціативою Ради Європи та у співпраці з Європейським Союзом. Його мета – підтримувати мовне різноманіття, заохочувати вивчення мов і допомагати людям краще розуміти інші культури.
 
2026 року його гасло звучить просто й дуже влучно: «Languages unite!» – «Мови об’єднують!»
 
🌍Мова – це значно більше, ніж набір слів.
 
У кожній мові живуть історія, пам’ять, література, жарти, пісні, звичаї та спосіб бачити світ. Європейський день мов нагадує нам: знати інші мови – означає отримувати ще один ключ до іншої культури. Але щоб відкривати світ, не потрібно забувати власну мову.
 
Українська – наша мова, наша культурна спадщина і важлива частина європейського мовного розмаїття.🇺🇦
 
Тож відкриваймо словники, читаймо книжки в оригіналі, вчімо нові слова й не біймося мовних помилок. Бо кожне нове слово – це ще одна стежка. А стежок у Європі – безліч.📚🌍
 
А чи добре ми знаємо європейські мови?
 
Пропонуємо перевірити себе. Вирушаймо у мовний квест! 🧩
 
🔎ЗАВДАННЯ 1. Впізнай мову
 
Перед вами кілька слів. До якої мови вони належать?
 
А. bonjour, merci, livre
Б. ciao, grazie, libro
В. Guten Morgen, danke, Buch
Г. buenos días, gracias, libro
 
Варіанти:
🇩🇪 німецька
🇪🇸 іспанська
🇫🇷 французька
🇮🇹 італійська
 
Зможете правильно розподілити?
 
🧩ЗАВДАННЯ 2. Знайди мовних родичів
 
Перед вами чотири слова:
 
три – three – drei – tres
 
1. Якою мовою написане кожне слово?
 
2. А тепер подумайте: що об’єднує ці слова, хоча звучать вони по-різному?
 
💡Підказка: шукайте відповідь не в сучасному перекладі, а в історії мов.
 
🗣️ ЗАВДАННЯ 3. Хто сказав би так?
 
Перед вами прислів’я. Спробуйте визначити мову.
 
1. Chi va piano, va sano e va lontano.
2. A caballo regalado no se le mira el diente.
3. L'habit ne fait pas le moine.
4. Übung macht den Meister.
 
А тепер спробуйте здогадатися про значення.
 
📚 ЗАВДАННЯ 4. Поєднай письменника з мовою
 
Хто якою мовою писав?
 
1. Вільям Шекспір
2. Мігель де Сервантес
3. Йоганн Вольфганг фон Ґете
4. Віктор Гюго
5. Данте Аліґ’єрі
6. Леся Українка
 
А ось мови:
 
🇩🇪 німецька
🇮🇹 італійська
🇬🇧 англійська
🇪🇸 іспанська
🇺🇦 українська
🇫🇷 французька
 
Чи вдасться скласти всі пари без помилки?
 
✨А тепер – особливий раунд.
 
Українська – одна з європейських мов.
 
Вона належить до східнослов’янської групи слов’янських мов, а слов’янські мови входять до великої індоєвропейської мовної сім’ї.
 
Українська мова має давню писемну та літературну традицію, а сучасна українська літературна мова формувалася протягом тривалого історичного розвитку.
 
Сьогодні українська є державною мовою України. Це визначено статтею 10 Конституції України.
 
А українська культура давно є частиною європейського культурного простору – через літературу, музику, театр, мистецтво, переклади та живі культурні зв’язки.
 
🇺🇦 ЗАВДАННЯ 5. Яка мовна родина об’єднує ці мови?
 
Українська, польська, чеська, болгарська та хорватська — це…
 
А. романські мови
Б. германські мови
В. слов'янські мови
Г. балтійські мови
 
А тепер бонус:
 
Яка з цих мов НЕ належить до слов'янських?
 
🇵🇱 польська
🇨🇿 чеська
🇭🇷 хорватська
🇭🇺 угорська
 
🏆 ВІДПОВІДІ
 
Завдання 1:
А – 🇫🇷 французька
Б – 🇮🇹 італійська
В – 🇩🇪 німецька
Г – 🇪🇸 іспанська
 
Завдання 2:
три – українська, three – англійська, drei – німецька, tres – іспанська. Усі чотири форми історично споріднені й походять від спільної праіндоєвропейської основи.
 
Завдання 3:
1 – 🇮🇹 італійська: «Поволі їдеш – далі будеш».
2 – 🇪🇸 іспанська: «Дарованому коневі в зуби не заглядають».
3 – 🇫🇷 французька: «За одягом зустрічають, а за розумом проводжають».
4 – 🇩🇪 німецька: «Практика веде до досконалості».
 
Завдання 4:
1 – Шекспір – 🇬🇧 англійська
2 – Сервантес – 🇪🇸 іспанська
3 – Ґете – 🇩🇪 німецька
4 – Гюго – 🇫🇷 французька
5 – Данте – 🇮🇹 італійська
6 – Леся Українка – 🇺🇦 українська
 
Завдання 5:
Відповідь: В – слов'янські мови.
Відповідь: угорська.