20 лютого в Україні вшановують День
Героїв Небесної Сотні – пам’ятну дату, присвячену людям, які загинули,
відстоюючи ідеали свободи, гідності, демократії і права на європейський вибір під
час Революції Гідності 2013 – 2014 років. Цей день встановлено указом
Президента України у 2015 році для вшанування подвигу цих громадян і
нагадування про ціну, яку інколи доводиться заплатити за право бути собою.
Революція Гідності – це масштабний мирний
протест, який тривав майже 94 дні, від листопада 2013 року до лютого 2014 року.
На Майдані Незалежності в столиці сотні тисяч людей вимагали поваги до прав
людини, чесних виборів і європейського курсу розвитку держави.
Найтрагічнішим моментом цих подій
стали дні 18 – 20 лютого 2014 року, коли в центрі Києва силові структури
застосували зброю проти протестувальників. Саме 20 лютого загинуло найбільше
протестувальників, а разом з іншими загиблими та смертельно пораненими ці мирні
активісти стали відомі як Герої Небесної Сотні.
Назва «Небесна Сотня» з’явилась
наприкінці лютого 2014 року за аналогією зі структурними підрозділами
Самооборони Майдану – «сотнями». Вона стала символом пам’яті про мужність і
самовідданість тих, хто не побоявся протистояти насильству й заплатив за це
найвищу ціну.
Пам’ять про Героїв Небесної Сотні – це
не лише про втрати. Це нагадування про силу громадянської позиції, про
жертовність заради спільного майбутнього і про те, що гідність, свобода і право
жити у демократичному суспільстві – це ті цінності, за які варто стояти до
кінця.
📚Книги-свідчення про Майдан і Героїв Небесної Сотні
Щоб краще зрозуміти події Революції
Гідності, їхню хронологію, людський вимір і значення для сучасної України, пропонуємо
вам звернутися до книг, що є свідченням часу або ґрунтовним дослідженням подій:
📗«Майдан.
Пряма мова» упоряд. та прим. О. Ю. Чебанюк, О. Ю. Ковальової
Це документально-усна історія,
упорядкована музеєм Революції Гідності та науковцями, де зібрано понад 35 інтерв’ю
свідків і учасників Майдану. Книга передає події Революції Гідності через
особисті розповіді людей, що пережили їх на власні очі. Такий підхід допомагає
читачеві відчути дух Майдану не лише як історичної події, а як живої спільноти
людей, які об’єдналися заради цінностей свободи та гідності.
📘«Небесна
сотня»
Це книга-реквієм, присвячена пам’яті
учасників Революції Гідності, які загинули під час протестів. У виданні зібрані
спогади про те, ким були ці люди, що вони думали й за що боролися. Книга-посвята
розповідає про їхню самовідданість і є нагадуванням про ціну свободи та
гідності, яку заплатили Герої Небесної Сотні.
📕«Майдан:
Революція Духу» Антін Мухарський
Це видання, що поєднує текст і
фотографії, щоб передати атмосферу протестних подій 2013–2014 років. Книга
описує життя Майдану, солідарність людей та ті моменти, що зробили його
символом боротьби за свободу й гідність. Через документальні сюжети та
зображення читач може краще зрозуміти не лише фактичний перебіг подій, а й
переживання учасників.
📗«Майдан
від першої особи: 45 історій Революції Гідності»
Це зібрання 45 свідчень безпосередніх
учасників протестів, зібраних у рамках проєкту «Майдан: усна історія». У книзі –
розповіді студентів, волонтерів, активістів, журналістів і митців – про їхній
досвід, переживання та думки під час Майдану. Такий формат дає змогу почути
голоси тих, хто був безпосередньо залучений у подіях і пояснити їхню мотивацію,
страхи, надії й віру у майбутнє.
📕«Люди
Майдану. Хроніка. Фотоальбом»
Це документально-ілюстрований
фотоальбом, який фіксує людей, сцени та хронологію подій Майдану. Фотоальбом
допомагає побачити свідчення революції через реальні світлини учасників,
барикад, маршів і протестів – та краще оцінити силу народу, що стояв за свої
переконання. Це дуже важливий візуальний матеріал для розуміння соціального та
гуманітарного вимірів Революції Гідності.
📘«Небесна
Сотня. Життєписи. Книга 1» Світлана Терейковська
Це видання пам’яті Героїв Небесної
Сотні – документальний матеріал, який містить факти, спогади, хронічні описи та
розповіді про людей, які загинули під час Революції Гідності 2013–2014 років.
Видання має на меті зберегти історичну пам’ять і людські історії тих, хто стояв
за цінності свободи, гідності та права обирати майбутнє для своєї країни. Крізь
цю книгу можна простежити людський вимір протесту – не лише події, а й
переживання, думки, вчинки й світлі спогади, які залишилися після загиблих
активістів Майдану.
📖Ці книжки – не просто записи фактів. Вони відкривають
людські долі, переживання, страхи й надії. Через них ми можемо не лише згадати
про тих, кого вже немає, а й відчути, чому свобода і гідність для нас важливі
сьогодні.
Пам’ять – це не лише подія в минулому.
Це жива нитка, що пов’язує наше сьогодення з тими, хто віддав життя за
можливість вільно жити й обирати власний шлях. Герої Небесної Сотні – не просто
назва пам’ятної дати, це імена, обличчя і приклади людської відваги, які варто
пам’ятати.
💙Герої не вмирають. Пам’ятаємо. Слава Україні!🇺🇦
Сьогодні,
17 лютого, у багатьох країнах відзначають День спонтанного прояву доброти –
невелике, але тепле свято, нагадування про щирі, безкорисливі вчинки, зроблені
від серця без вимоги подяки чи винагороди. Спонтанна доброта – це
коли раптове бажання допомогти ближньому виникає щиро й несподівано, і робить
життя трошки світлішим для кожного з нас.
Маленькі
добрі справи –
усмішка незнайомцеві, слово підтримки, чашка гарячої кави у холодний день чи
просто допомога з важким пакунком – можуть змінити чийсь
настрій, а інколи й цілий день. Це нагадування про те, що доброта – це проста звичка, яка
доступна кожному щодня.
Доброта
не обмежується лише вчинками. Вона живе в слові, у здатності почути, підтримати
й зрозуміти. І книга – це один зі способів ділитися
добротою, адже кожна історія, кожен образ, кожен урок можуть пробуджувати в нас
емпатію й бажання діяти по-людськи.
📚Книжки
про доброту, емпатію та людяність
До вашої уваги добірка книжок, які
допомагають усвідомити силу маленьких жестів і значення взаємопідтримки:
📘«Крадійка
книжок» Маркус Зузак
Історія про те, як залишатися людиною
навіть у найтемніші часи. Доброта тут проявляється у ризику, у читанні книг для
тих, кому страшно, у скибці хліба, дарованій полоненому. Дівчинка Лізель живе в
нацистській Німеччині, знаходить розраду в книгах і вчиться справжньої
відданості.
📙«Диво»
Р. Дж. Паласіо
Найкраща книга про те, як важливо
приймати тих, хто не схожий на нас. Вона вчить спонтанної доброти – просто
посміхнутися, сісти поруч за обідом, підтримати того, хто почувається самотнім.
Хлопчик з незвичним обличчям вперше йде до звичайної школи.
📗«Ловець
повітряних зміїв» Халед Госсейні
Ця книга про емпатію через біль і
каяття. Вона показує, що доброта – це іноді важкий шлях виправлення власних
помилок і здатність жертвувати собою заради іншого. Історія двох друзів з
Афганістану, чиї долі розійшлися через зраду, але можуть знову зійтися через
прощення.
📕«Маленька
паризька книгарня» Ніна Ґеорґе
Дуже тепла історія про «літературну
аптеку». Жан Одинак – власник книжкової баржі на Сені – вміє те, чого не вміє
жодна аптека: підібрати людині саме ту книгу, яка зцілить її серце. Він називає
себе «літературним лікарем» і безпомилково відчуває, який біль ховається за
очима кожного, хто переступає поріг його крамниці. Ця історія – про те, що
справжня доброта часто виглядає як увага: просто побачити іншу людину, почути
її й дати їй саме те, що потрібно. І про те, що іноді найсміливіший вчинок – це
нарешті вирушити назустріч власному зціленню.
📗«Брати
Лев’яче Серце» Астрід Ліндгрен
Культова історія про двох братів, чия
любов і відданість сильніші за будь-які перешкоди. Ця книга вчить справжньої
людяності та мужності: бути добрим – це не лише допомагати словом, а й мати
відвагу захищати тих, хто цього потребує. Це розповідь про те, що навіть
маленьке серце може бути «лев'ячим», якщо воно сповнене емпатії та світла.
📙«Історії
про доброту і дружбу» Маріяграція Бертаріні, Анна Казаліс
Це збірка доступних і добрих історій,
які вчать дітей і дорослих помічати добро навколо, розуміти інших і
підтримувати у важкі моменти.
📘«Самоспівчуття.
Перевірена сила доброти до себе» Крістін Нефф
Хоча ця книга спрямована не лише на
доброту до інших, вона досліджує серйозну тему емпатії до самого себе, що є
фундаментальною для того, щоб потім бути добрим до інших. Авторка науково
обґрунтовано показує, як самоспівчуття змінює внутрішній діалог і допомагає
бути добрішим у взаємодії з людьми.
📕«Спитайте
Мієчку» Євгенія Кузнєцова
Дві сестри тікають від міської метушні
до бабусі Теї – туди, де ніхто не вимагає правильних відповідей і де час іде
інакше. Але літо не залишає їх наодинці з тишею: на порозі старого будинку
з'являються люди з минулого й майбутнього, і кожна зустріч – це привід
зрозуміти щось важливе про себе й одне одного. Книга про те, як багато можна
сказати без слів – теплом, присутністю, увагою. І про те, що спонтанна доброта
часто живе саме там, де немає поспіху.
✨День спонтанного прояву доброти – не лише привід
подарувати усмішку чи слово підтримки другові чи незнайомцю. Це нагадування про
те, що кожен з нас може зробити цей світ трошки добрішим уже сьогодні. І книжка
– чудовий спосіб розпочати таке добро з себе: подарувати її, позичити,
прочитати разом з другом чи колегою, обговорити історію, яка сподобалася.
Читання і доброта пов’язані тісно.
Через книги ми вчимося розуміти інших – їхні радощі, болі, страхи і надії. А
коли вчимося розуміти – стаємо добрішими. І це, можливо, найцінніше, що може
запропонувати нам і світ, і кожна прочитана сторінка.
У бібліотеці естетичного виховання
імені Олександра Довженка ЦБС Солом’янського району м. Києва 14 лютого ми
відзначили одразу два прекрасні свята – День святого Валентина та День
дарування книг.
Попри холод за вікном, у нас цього дня
було дуже затишно. Користувачі приходили й дарували книги📖 –
нові, гарні, такі, що вже хочеться читати. Дякуємо кожному, хто приніс частинку
свого книжкового світу до нас💛.
А ще цього дня в бібліотеці була
доступна «чарівна баночка» «Обери рядок для серця»✨. Кожен, хто
завітав, міг витягнути маленький папірець із приємним книжковим побажанням чи
передбаченням. Хтось отримав «Нехай поруч буде той, хто не пропускає жодного
рядка про тебе», хтось – «Любов приходить на сторінках, які ти ще не відкрив».
Посмішки були гарантовані😊.
Такі маленькі активності – це і
розвага, і чудовий спосіб нагадати, що бібліотека – це місце, де можна
зігрітися душею. Тут можна поділитися чимось хорошим, отримати підтримку,
знайти нову книгу чи просто побути серед людей, яким теж важливо читати й
відчувати тепло. Саме тому ми робимо такі ініціативи – щоб у буденності завжди
знаходилося місце для маленьких радощів і добрих слів.
Дякуємо всім, хто був з нами 14 лютого💙
Приходьте ще – у нас завжди є чим вас
здивувати.
Лютий
–
місяць, у якому особливо багато розмов про любов. Саме в цей час ми відзначаємо
День
Святого Валентина – свято почуттів, і Міжнародний
день дарування книг – свято знань, пам’яті
та духовного спадку. На перший погляд, це різні події. Та насправді їх поєднує
дещо дуже важливе: любов як цінність, яку хочеться передати іншому.
Книга
–
один із найдавніших і найщиріших способів такого дарунка. Вона зберігає слова,
думки, почуття людей, які жили задовго до нас, і дозволяє цим почуттям жити
далі. Саме тому ми пропонуємо поглянути на любов не як на швидкоплинну емоцію,
а як на явище, здатне пережити століття – у сторінках
літературних творів.
📖Закохані,
які пережили століття
💔Ромео і
Джульєтта
(Вільям
Шекспір, трагедія «Ромео і Джульєтта»)
Історія
двох юних сердець, що стали заручниками ворожнечі дорослого світу, давно
перетворилася на символ трагічного кохання. Ромео і Джульєтта прожили дуже
коротке життя, але їхня любов виявилася сильнішою за страх, заборони й навіть
смерть. Саме ця сила зробила їх безсмертними в культурі й літературі🌹.
❄️Кай і
Герда
(Ганс
Крістіан Андерсен, казка «Снігова королева»)
Це
історія не лише про дитячу прив'язаність, а й про відданість, віру та здатність
не здаватися. Герда проходить довгий і небезпечний шлях, щоб врятувати Кая, і
її щира, самовіддана любов розтоплює холод, у якому той опинився. У цій казці
любов постає як найвища моральна сила, що перемагає темряву й байдужість❄️✨.
🌾Наталка і
Петро
(Іван
Котляревський, п’єса «Наталка Полтавка»)
Одна
з найсвітліших історій кохання в українській літературі. Наталка і Петро –
приклад вірності, чесності та внутрішньої гідності. Їхня любов не залежить від
соціального становища чи матеріальних благ, адже головною цінністю для них
залишається щире почуття. Це кохання, вкорінене в традиції й моральні засади
українського народу🌻.
🎶Маруся
Чурай і Гриць
(Ліна
Костенко, роман у віршах «Маруся Чурай»)
Ця
історія – про складність вибору, відповідальність і трагедію зради. Любов
Марусі – глибока, болісна, нерозривно пов’язана з творчістю й долею. Хоча
кохання не рятує героїв від трагедії, воно продовжує жити в піснях, які
пережили своїх творців. Тут любов стає частиною національної пам’яті🎵.
🏔️Іван
і Марічка
(Михайло
Коцюбинський, повість «Тіні забутих предків»)
Їхнє
кохання –
майже позачасове: містичне, пристрасне, вкорінене в гуцульську землю й давні
вірування. Марічка гине молодою, але не зникає – її
образ продовжує жити в його пам’яті й видіннях, зливаючись із міфологічним
простором Карпат. Любов переходить межу реальності й стає частиною духовного
світу героя — такого ж містичного й трагічного, як сама ця історія🌲.
🎀Елізабет
і Дарсі
(Джейн
Остін, роман «Гордість і упередження»)
Одна
з найулюбленіших любовних історій у світовій літературі – і не випадково.
Елізабет Беннет і Містер Дарсі долають не лише соціальні бар'єри, а й власні
упередження та гордість. Їхнє кохання народжується повільно, через
непорозуміння –
і саме тому воно таке переконливе💚📖.
⏳Флорентіно
і Ферміна
(Габріель
Гарсія Маркес, роман «Кохання в часи холери»)
Флорентіно
Аріса чекає на своє кохання понад п’ятдесят років – і дочікується. Цей
роман переконливо доводить: справжні почуття не підкоряються часові, розлуці чи
життєвим обставинам. Любов може змінювати форму, мовчати десятиліттями, але не
зникати. І коли настає її час, вона здатна розквітнути з новою силою, попри
прожите життя🌸⌛
✨Історії цих закоханих доводять: справжня любов не
зникає разом із часом. Вона змінює форми, переходить у слово, музику, пам’ять,
але продовжує жити – доки ми читаємо й переосмислюємо ці тексти.
У
дні, коли ми говоримо про кохання і даруємо книги, варто згадати: кожна книга – це
міст між поколіннями, а кожна прочитана історія – спосіб зберегти те, що
було важливим колись і залишається важливим сьогодні.
Тож
нехай любов і надалі живе у сторінках📚❤️
Незабаром відзначатиметься День
дарування книг, і з цієї нагоди хочеться говорити не про кількість сторінок чи
гучні новинки на полицях. Хочеться говорити про довіру. Адже книга – це не
просто річ. Це досвід, яким ми ділимося з тими, хто для нас важливий.
Коли ми даруємо книгу, ми даруємо не
папір і палітурку. Подарувати книгу – це ніби сказати: «Ці ідеї допомогли мені, можливо, вони відгукнуться і тобі»🤝.
У цьому є щось дуже особливе. Книга –
це запрошення до розмови, навіть якщо вона відбудеться без слів. Ви не стоїте
поруч і не пояснюєте кожну сторінку, але довіряєте читачеві пройти цей шлях
самостійно. Ми просто даємо людині простір для власних думок і відкриттів.
День дарування книг нагадує нам: читання
– це завжди діалог. Автор говорить із читачем через роки й століття. А той, хто
дарує книгу, стає частиною цієї розмови. Він обирає: ось це варто передати далі📚.
Особливо цінними стають ті книжки, що
потрапляють до нас наче випадково. Подаровані без гучних рекомендацій, без
модних списків. Іноді саме така «тиха» книга стає точкою повороту – допомагає
визначитися з професією, підтримує в складний момент, відкриває нову тему, про
яку раніше не замислювався✨.
Бібліотека – це місце, де такі
подарунки тривають щодня. Тут книги чекають на свого читача, а читач – на свою
книгу. Кожна книга, передана до фонду, – це шанс, що вона знайде саме того
читача, якому вона зараз потрібна. Це віра в те, що вчасне слово чи чиясь
історія справді можуть підтримати або щось змінити.
Даруючи книгу бібліотеці, ми робимо її
доступною для багатьох. Даруючи книгу близькій людині – ми відкриваємо їй ще
один горизонт. І в обох випадках відбувається те саме: ми ділимося чимось
важливим❤️.
Можливо, книга, яку ви подаруєте,
стане для когось не просто читанням на вечір. Можливо, вона стане розрадою,
поштовхом, новим інтересом або навіть новим шляхом.
Тож у День дарування книг не просто
передавайте паперові томи. Поділіться історією, яка вас колись підтримала чи
здивувала. Можливо, саме ваша книга стане для когось тим самим вчасним
відкриттям.
11 лютого – Міжнародний день жінок і дівчат у
науці. Це свято не про урочисті промови, а про щире визнання: жінки й
дівчата творили й творять науку, попри історичні труднощі й гендерні бар’єри.
Воно започатковане резолюцією Генеральної Асамблеї ООН і нагадує про важливість
рівного доступу до освіти й наукової діяльності для всіх🌍📊
Наука – це не лише лабораторії й
рівняння, це історії людей, які ставили запитання, шукали відповіді і змінювали
світ. У цьому дописі згадаємо кілька постатей – світових і українських
науковиць – і порадимо книжки, що надихають і розповідають про науку доступною
мовою.
🌟Світові
науковиці, про яких варто читати
Марія Склодовська-Кюрі
Фізикиня й хімік, яка стала першою
жінкою, що отримала Нобелівську премію, і єдина в історії, хто здобув її двічі
(за фізику і за хімію). Вона відкрила полоній і радій та заклала основи
досліджень радіоактивності – теми, що змінила науку ХХ століття.
Книги: «The Elements of Marie Curie:
How the Glow of Radium Lit a Path for Women in Science» Дава Собел
«Марія Кюрі» Юлія Потерянко
Джейн Гудолл
Британська приматологиня й етологиня,
яка понад шість десятиліть (з 1960 року) досліджувала шимпанзе в Танзанії. Її
спостереження змінили уявлення про поведінку приматів і про зв’язок людини з
природою.
Книга: «Jane Goodall: The Woman Who
Redefined Man» Dale Peterson
«У пошуках надії» Джейн Гудолл
Інші імена, які варто знати
Розалінд Франклін (дослідження
структури ДНК), Геді Ламарр (разом з композитором Дж. Антейлом винайшла методи
розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перелаштування частоти,
необхідні для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до наших днів), Ту Юю
(Нобелівська премія з фізіології або медицини 2015 року за відкриття нового
методу лікування малярії) – кожна з них на своєму шляху змінила наше розуміння
світу.
🇺🇦Українські науковиці
В Україні жінки складають близько 45%
науковців, що серед світових країн вважається доволі високим показником.
Хоч і не всі широко знані за межами
професійних спільнот, є постаті, які варто згадати:
Софія Окуневська – перша жінка-лікарка
в Австро-Угорщині та перша українка Галичини, яка здобула університетську
медичну освіту.
Марина В’язовська – математикиня,
лауреатка Філдсової премії – однієї з найпрестижніших світових нагород у
математиці – за свої результати в теорії упаковки сфер у багатовимірному
просторі. Її праці мають застосування у теорії кодування та інформації.
Елла Лібанова – економістка і
демографка, перша жінка-членкиня Президії Національної академії наук України
(НАНУ), яка багато років очолює Інститут демографії та соціальних досліджень.
Ірина Бельська – докторка
фізико-математичних наук, астрономка з широким внеском у вивчення властивостей
малих тіл Сонячної системи; її ім’ям названо астероїд.
Наталія Виноград – епідеміологиня,
співпрацює з МОЗ і ВООЗ у питаннях біобезпеки та інфекційних захворювань.
Катерина Ющенко – програмістка і
піонерка комп’ютерних наук; у 1950-х роках розробила одну з найперших мов
програмування високого рівня.
Ці приклади показують: наука – не
абстракція, а конкретні життєві шляхи, які відкривають нові горизонти через
працьовитість і допитливість.
📚Книжки
українською мовою про науку та науковиць
До вашої уваги видання, які надихають
читати про науку, відкриття та тих, хто їх здійснює:📘«Жінки в науці. 50 безстрашних першопрохідниць, що
змінили світ» Рейчел Ігнотофскі
Це ілюстрована книга, що розповідає
про 50 жінок-науковиць з різних галузей – від фізики й математики до медицини
та інженерії. Книга популярно показує, як важливо мати рівні можливості для
всіх, хто любить науку.
📗«Жінка і наука в Україні; До 25-річчя заснування
громадської організації «Жінки в науці»» Віра Троян
Монографія, що висвітлює роль
жінок-науковиць в українській науково-освітній сфері, історичний контекст та
сучасні виклики.
📕«Жінки в космосі» Людмила Щербанюк
Біографічна книжка про жінок, які
творили історію космічних досліджень – від перших польотів до наукової роботи в
умовах мікрогравітації. На її сторінках – життєві історії астронавток і
дослідниць, які долали бар’єри й літали до зірок.
📘«Це зробила вона» Тамара Гундорова та ін.
Ілюстрована збірка з історіями 50
українських жінок, серед яких є й ті, чий внесок у науку, техніку й освіту
змінив життя інших. Це книга про те, що жінка може досягати значних звершень у
будь-якій сфері.
📕«Це теж зробила вона» – другий том
Продовження першої збірки: ще більше
історій про видатних українок, відомих і маловідомих, чий внесок у науку,
технології, культуру та суспільство заслуговує на увагу й пам’ять.
🔍Чому
це важливо
Попри прогрес, жінки досі менше
представлені в окремих галузях науки, і це не лише статистика: за даними ООН, у
деяких сучасних сферах (як-от квантові технології чи ІТ) частка жінок
дослідниць залишається низькою.
Та історії, про які ми сьогодні
згадали – і біографії в книжках, які можна читати – це не констатація факту. Це
дзвінок до дії: наука – для всіх, і перший крок до неї починається з
допитливості й доступу до знань📖.
10 лютого у світі відзначають День
безпеки в Інтернеті (Safer Internet Day). Його проводять щороку в
лютому, щоб нагадати: інтернет – це не лише зручний доступ до знань, а й
простір, у якому важливо бути уважними й відповідальними.
Сьогодні інформаційна грамотність – це
частина сучасного читання. Ми читаємо не лише книжки, а й новини, дописи,
коментарі, сайти, електронні документи. І від того, як ми це робимо, залежить
дуже багато.
🔎Як
читати в інтернеті свідомо
✅️Перевіряйте джерело. Хто автор тексту? Чи вказано,
звідки взята інформація? Надійні матеріали зазвичай мають чітке походження.
✅️Остерігайтеся фейків. Гучні заголовки, емоційний тиск,
відсутність фактів – часті ознаки неправдивих новин.
✅️Порівнюйте інформацію. Якщо тема важлива, варто
подивитися, як її подають кілька різних джерел.
©Авторське
право – теж про повагу
Книги, тексти, фото, відео в мережі
мають авторів. Користуючись матеріалами онлайн, важливо:
- не привласнювати чужі тексти;
- зазначати автора або джерело (пам’ятайте:
цитування із зазначенням автора – це не лише вияв поваги, а й ваше законне
право на використання інформації);
- користуватися легальними
електронними бібліотеками й відкритими ресурсами.
👧🧒Безпека дітей онлайн
Для дітей і підлітків інтернет –
частина щоденного життя. Тут важливо:
☝️говорити з ними про особисті дані й приватність,
☝️пояснювати, що не вся інформація в мережі є правдивою,
☝️заохочувати звертатися до дорослих, якщо щось насторожує
або лякає.
📚Бібліотека – безпечний простір для знань
Сучасна бібліотека – це не лише полиці
з книжками. Це місце, де допомагають орієнтуватися в інформації:
✔️підказують перевірені джерела,
✔️навчають працювати з текстами та електронними ресурсами,
✔️підтримують культуру читання – і офлайн, і онлайн.
У День безпеки в Інтернеті хочеться
нагадати: читати відповідально – означає думати, перевіряти й поважати працю
інших. І цьому можна навчитися. Зокрема – в бібліотеці.
День безпечного Інтернету (Safer
Internet Day) відзначають щороку у другий вівторок лютого з ініціативи мережі
Insafe/INHOPE за підтримки Європейської Комісії. Мета цієї ініціативи –
формувати відповідальне, безпечне та критичне ставлення до онлайн-середовища,
особливо серед дітей і молоді.
Сьогодні Інтернет – це навчання,
спілкування, банківські послуги, державні сервіси, читання книжок і доступ до
світових бібліотек. Але разом з можливостями існують і ризики: фішинг,
кібербулінг, витік персональних даних, шахрайство.
Безпечний Інтернет починається з
простих речей:
- створювати складні унікальні паролі;
- не поширювати персональні дані у
відкритому доступі;
- перевіряти джерела інформації;
- не переходити за підозрілими
посиланнями;
- поважати інших користувачів у
спілкуванні.
Цифрова грамотність – це нова форма
відповідальності. А бібліотека – простір, де можна не лише читати книги, а й
навчитися орієнтуватися в інформаційному світі без ризику.
🧠До вашої уваги онлайн-вікторина «Інтернет без ризику»
Днями у всьому світі відзначали Всесвітній
день читання вголос (World Read
Aloud Day). Це щорічна подія, започаткована LitWorld у 2010 році, щоб
відзначити і нагадати: читання вголос – це не лише про слова,
а про єднання, розуміння й живий контакт між людьми.
День
читання вголос підкреслює, як слушно й важливо робити книгу «живою»
–
чути її голос, інтонацію, ритм, ділитися історіями й замислюватися разом.
📍Наші
читання
У
Бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка ЦБС Солом’янського
району м. Києва не вперше приділяють увагу читанню вголос. Час від часу ми
організовуємо заходи, присвячені саме такому читанню – не лише в
особливий день, а просто тому, що це
важливо. Інколи ми проводимо ці заходи спільно з нашими
партнерами, наприклад, з франко-українським закладом освіти «Rikiki».
📌Мета цих
зустрічей:
🔴створити простір живого спілкування
навколо книги;
🔴дати можливість людям чути й проживати
тексти, які викликають щирі емоції;
🔴підтримати тих, хто любить читати або
хоче це робити впевненіше;
🔴допомогти дітям і дорослим відкрити нові
твори через голос, емоцію, інтонацію.
На
таких заходах хтось читає вголос улюблений уривок, хтось ділиться тим, що
зворушило чи змусило замислитися, а всі разом слухають, обговорюють і
переживають слово як живий досвід. Під час таких заходів книга стає приводом
для розмови й взаєморозуміння.
Читання
вголос –
це не тільки дитячий досвід. Це спосіб обʼєднувати покоління, підтримувати тих,
хто ще вчиться, й дарувати увагу тим, кому важливо бути почутим. Тут не
ставлять балів за техніку читання – ми просто ділимося
історіями у дружньому колі.
📚Мета
цього дня проста і зрозуміла:
✅️показати, що читання вголос допомагає
розвивати мовлення та грамотність;
✅️зміцнює емоційний зв’язок між тими, хто читає,
і тими, хто слухає;
✅️нагадати, що книга – це не лише текст на
сторінці, а жива розмова;
✅️сприяти тому, щоб якнайбільше людей, великих і
маленьких, відчули радість від книжки.
📅У рамках цього дня в різних країнах
проводять читання творів, зустрічі авторів і читачів, спільні сесії в школах і
бібліотеках. Все це – щоб нагадати: слово, вимовлене вголос, має
силу.
💬Читання
вголос – про нас усіх
Читання
вголос не потребує особливого звання чи професії. У
читача не має бути
ідеальний голос, натомість важлива увага до людини поруч😊. Саме цю просту, людську силу ми святкуємо щороку – і в
нашій бібліотеці, і в усьому світі.
📚 Читаємо вголос – бо книга має звучати.