Вальтер Скотт – більше, ніж письменник

15 серпня виповнюється 250 років від дня народження всесвітньо відомого шотландського письменника Вальтера Скотта. Вшановуючи пам'ять легендарного літератора, згадуємо факти про його життя і творчість.
 
Сер Вальтер Скотт вважається основоположником жанру історичного роману. Усі його твори зрештою стали успішними й відомими в усьому світі. В чому ж секрет? А секрет в унікальності викладення, в дуже яскравих описах і в легкому стилі. Багато хто вважає письменника справжнім генієм. Його творчість справила грандіозний вплив на усю світову літературу.

Цікавий факт

Окрім того, що Вальтер Скотт створив жанр історичного роману, він ще й вигадав таке популярне нині слово «гламур». Вірте чи ні, але саме сер Вальтер вигадав цей модний термін. Хоча тоді слово мало дещо інше значення, ніж зараз – письменник узяв його зі старого шотландського слова «gramarye», що означає магія, що зачаровує око. Слово «гламур» вперше з'являється у його поемі «Слово останнього менестреля 1805 р.».

Вальтер Скотт народився 15 серпня 1771 р. в Единбурзі (Великобританія). Вже з юних років він демонстрував гострий розум і феноменальну пам'ять. Згодом Скотт отримав юридичну освіту, адже так хотів його батько, але величезну частину свого часу він присвячував читанню книг. Ще тоді – в молодості – В. Скотт почав збирати старовинні шотландські балади і пісні.
 
Спочатку Вальтер Скотт займався перекладацькою діяльністю – він робив переклади творів Гете і Бюргера; потім він видав зібрані і відредаговані їм балади під назвою «Пісні шотландського кордону». А 1805 року вийшла перша власна поема В. Скотта – «Пісня останнього менестреля». Подальші поеми, написані Вальтером Скоттом, зробили його знаменитим.
 
Окрім поем, Скотт писав прекрасні романи, які умовно поділяють на дві основні групи. Перша група присвячена минулому Шотландії – «Гай Маннерінг», «Шотландські пуритани», «Монастир», «Антиквар» та ін. Друга група романів присвячена минулому Англії і континентальних країн – «Айвенго», «Кенільворт», «Пригоди Найджела», «Вудсток», «Анна Гейерштейнська» та інші.
 
Вальтер Скотт помер 21 вересня 1832 р. у своєму маєтку, де нині відкритий музей знаменитого письменника.

«Розумний той, хто порушує правила і все ж залишається живим» (Джордж Орвелл)

Сьогодні виповнюється 117 років від дня народження відомого англійського письменника, автора культових антиутопічних творів Джорджа Орвелла (справжнє ім'я Ерік Артур Блер). Письменник народився 25 червня 1903 р. в Індії, в сім'ї англійського колоніального чиновника. Його батько працював в індійському митному управлінні і був вихідцем з аристократичного збіднілого роду. 1921 року Ерік Блер закінчив Ітонський коледж. 1922 року майбутній письменник влаштувався працювати до королівської поліції і поїхав до Бірми, де служив до 1927 р.

Про кар'єру письменника він почав мріяти ще в шість років. Уже в 11 років в одній з газет Орвелл опублікував патріотичний вірш, а 1923 року з'явилися його перші «дорослі» публікації. 1927 року Дж. Орвелл подав у відставку і виїхав до Європи, остаточно вирішивши стати письменником. Намагаючись заробити на життя, працював посудомийником у паризькому готелі, збирачем хмелю в Кенті, помічником букініста, учителем. Враження цих років були передані в книзі «Собаче життя в Парижі і Лондоні», що вийшла 1933 року; тоді ж з'явився псевдонім «Джордж Орвелл», тому що молодий письменник не хотів, щоб його батьки дізналися про життєві перипетії, які відчував їхній син, коли жив у нетрях Парижа і Лондона. Після початку громадянської війни в Іспанії, Орвелл подався до Барселони як кореспондент одного з лондонських тижневиків. Воював, був тяжко поранений фашистським снайпером.  Після початку Другої світової війни Джордж Орвелл просився на фронт, але отримав відмову. У листопаді 1943 - лютому 1944 р. він пише незвичний для себе твір-казку «Колгосп тварин» («Скотоферма»). Сатира була настільки відвертим натяком на Сталіна, що казку відмовлялися друкувати і в Англії, і в Америці; опублікований твір був лише 1945 року. Після цього письменник почав роботу над романом «1984», який став однією з найзнаменитіших антиутопій 20 століття про ймовірний розвиток світової спільноти в тоталітарному напрямку. Саме з роману «1984» вперше стали відомими і використовуваними такі поняття як «думкозлочин», «новомова» та інші. У червні 1949 р. роман «1984» був опублікований в Англії та Америці, а через півроку, 21 січня 1950 року, Джордж Орвелл помер в Лондоні від туберкульозу.

Роман «1984» було перекладено 62 мовами, а 1984 рік було названо ЮНЕСКО роком Джорджа Орвелла.

Томас Гарді – «втілення найбільшої загадки своєї епохи»

«Терпіння – якість, що виростає з духовної мужності та фізичної слабкості»

(Томас Гарді)

Відомий англійський письменник пізньовікторіанської епохи Томас Гарді народився у маленькому селі в графстві Дорсет рівно 180 років тому – 2-го червня 1840 року. Томас зростав у досить ізольованій сільській місцевості та здебільшого спілкувався тільки зі своїми сестрами і братом. Батько майбутнього письменника працював будівельником. Мати бажала для Томаса кращої долі, ніж її власна та чоловікова, тому вирішила неодмінно дати синові освіту, тож у дев’ятирічному віці Томас пішов навчатися до церковної школи у Дорчестері. До того ж, мати завжди наполягала на тому, щоб він читав багато книжок. Після закінчення школи у шістнадцятилітньому віці Томас вирішив стати архітектором і пішов навчатися цій справі до компанії, що займалася будівництвом. Через п’ять років переїхав до Лондона, де навчався мистецтву відбудови храмів. Також у Лондоні Гарді вчився живопису і самостійно вивчав грецьку і латинську мови.

1867 року Томас Гарді повернувся до Дорчестера, щоб займатися відбудовою місцевих храмів, і саме в цей період він почав писати романи. На жаль, рукопис свого першого роману письменник знищив власноруч. 1871 року було опубліковано «Відчайдушні кошти» – вже другий його роман. 1874 року Гарді одружився. Разом із дружиною Еммою Томас Гарді прожив разом у Дорсеті і в Лондоні десять років. За цей період він став уже справжнім професійним письменником. Першу славу у світі літератури здобув після виходу роману «Подалі від шаленої юрми».

З 1887 року Томас Гарді почав писати короткі оповідання, сюжети для яких він брав із повсякденного життя рідного Дорсета, до якого на той час уже переїхав на постійне проживання. Оповідання були дуже успішними – їх публікували у лондонських журналах, а автор, своєю чергою, отримував за них хороші гонорари. Крім того, ім’я Томаса Гарді стало добре відомим серед уславлених літераторів того часу. Короткі оповідання письменника було видано у трьох збірках: «Вессекські оповідання», «Група шляхетних дам» і «Маленькі іронії життя».

1891 року вийшов один із найвідоміших і найкращих романів Томаса Гарді «Тесс із роду д'Ербервіллів» –  твір про пристрасть, трагедію і втрату. Однак спершу цей твір буквально шокував багатьох вікторіанських читачів і налаштував їх проти автора. Від критиків роман також отримав дуже суперечливі відгуки. У зв’язку з цим письменник вирішив надалі писати тільки вірші та поеми. Цікаво, що, попри той факт, що своїми сучасниками «Тесс…» був сприйнятий, м’яко кажучи, не дуже добре, зараз роман вважається класикою англійської літератури, а 2006 року його було включено до переліку 200 найкращих книг за версією BBC «The Big Read».

1913 року світ побачила четверта і остання збірка оповідань Томаса Гарді «Людина, що змінилася». 1928 року письменник пішов у вічність у віці 87 років.