📚Остап Вишня: усмішка, що рятує від нудьги😄

Сьогодні, 13 листопада, – день народження Остапа Вишні, людини, яка навчила українців сміятися навіть тоді, коли було не до сміху.
 
✒️🤓Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 1889 року на хуторі Чечва біля села Грунь (нині Охтирський район Сумської області) у багатодітній селянській родині з 17 дітей. Закінчив Київську військово-фельдшерську школу, працював фельдшером, а згодом вступив до Київського університету, який залишив, обравши шлях літератора й журналіста.
 
Його творчість – це море доброзичливого гумору й людяності. Саме Остап Вишня започаткував особливий жанр – «усмішку», бо вважав, що слово «фейлетон» звучить занадто суворо. У 1920-х його «Вишневі усмішки» читали по всій Україні – він став одним із найпопулярніших авторів того часу. 😊
 
Та життя письменника не було безхмарним: 1933 року його заарештували й засудили до 10 років ув’язнення за сфабрикованими політичними звинуваченнями. Після звільнення у 1943 році він повернувся до літератури – уже з глибшою, але все такою ж доброю усмішкою.
 
Особливе місце у творчості Вишні посідають «Мисливські усмішки» – теплі, спостережливі твори про природу, людей і красу українського життя. Письменник був справжнім шанувальником лісу, птахів і тихої гармонії світу. 🌳🐦
 
Псевдонім «Остап Вишня» з’явився 1921 року – існує кілька версій його походження, але достеменно відомо, що під цим ім’ям народився найулюбленіший український гуморист.
 
Друга дружина письменника – Варвара Маслюченко, українська акторка, яка підтримувала його в найтяжчі роки.
Остап Вишня помер 28 вересня 1956 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.
 
Його сміх і сьогодні звучить живо й щиро. Бо справжній гумор – це не втеча від болю, а сила, що допомагає його пережити.
🍒📖Недарма Остапа Вишню називають усмішкою української літератури – світлою, людяною, невмирущою.

Гумор – синонім свободи🤭📘

13 листопада виповнюється 135 років від дня народження відомого українського прозаїка, гумориста, сатирика, людини, яка подарувала українцям усмішки, Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) ✒️.
 
У цьому дописі до вашої уваги деякі цікаві факти про Остапа Вишню, якого, до речі, називали «королем українського тиражу» через неймовірну популярність його книг💡.
 
📍Майбутній письменник мріяв стати вчителем, але доля склалася інакше – юного Павла відправили на навчання до Київської військово-фельдшерської школи, адже коштів у родині дуже бракувало, а навчання у школі було безкоштовним🎓.
 
📍Пізніше Павло Губенко вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але, на жаль, так і не закінчив його.
 
📍1919 року в газеті «Народна воля» було опубліковано перший сатиричний твір письменника «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)». Твір було надруковано під псевдонімом П. Грунський.
 
📍На початку 1920-х років Остап Вишня був настільки популярним, що тиражі його книг перевищували тиражі світових класиків. Його гумор був близьким і зрозумілим широкому загалу, тому його тексти читали навіть ті, хто рідко брав до рук книжку📓.
 
📍Вишня став відомим завдяки своїм коротким гумористичним оповіданням, які він називав «усмішками» 🙂. У цих творах він майстерно висміював радянські порядки, проблеми селянського побуту й людські недоліки. За життя він написав понад дві тисячі «усмішок», що є феноменальним досягненням для письменника сатирика.
 
📍1933 року органи ЧК заарештували письменника за підозрою в антирадянській діяльності. Вишня провів у концтаборах 10 років, і ця сторінка його життя стала одним із найтрагічніших моментів😔. Проте після повернення в літературу він продовжив писати, залишившись вірним своєму гумористичному стилю.
 
📍Однією з ключових тем у творчості Остапа Вишні є природа й полювання. Збірка «Мисливські усмішки» яскраво демонструє його тонке почуття гумору, любов до природи і знання мисливського побуту. Та ці оповідання мають також і філософський зміст, адже крізь гумор Вишня висвітлював серйозні питання буття.
 
📍Брат Остапа Вишні Василь Губенко також був письменником і сатириком, але загинув під час сталінських репресій. Ця трагічна подія мала великий вплив на Остапа Вишню, адже між братами були дуже теплі стосунки.
 
📍1943 року Вишня звільнився з таборів і повернувся до літературної діяльності. Та в той час письменник був змушений уникати прямих критичних висловлювань щодо радянської влади, тож його твори того періоду мали м’якший характер, ніж твори більш ранніх періодів.
 
📍Остап Вишня близько дружив з Максимом Рильським та Володимиром Сосюрою🤜🤛.
 
📍В житті Остапа Вишні особливе місце займали собаки. Його любов до собак відображена в багатьох творах, зокрема в «Мисливських усмішках». Це була не просто любов до домашніх улюбленців – Вишня бачив у собаках справжніх друзів, партнерів і повноправних учасників своїх мисливських пригод. Собаки приносили письменнику спокій і радість, і він часто згадував їх як партнерів, які розуміють його без слів🐶ྀི.
 
Творчість Остапа Вишні залишається популярною серед читачів і в наш час. Його твори вивчають у навчальних закладах, а «Мисливські усмішки» є класикою української літератури. Його здатність показати сутність людини, висміяти її недоліки і при цьому зберегти до неї любов залишається актуальною.
 
Остап Вишня зміг створити унікальний стиль, що поєднував гумор, іронію та співчуття до людини❗. Його творчість є вагомим внеском в українську культуру, а його постать символізує незламність і силу духу, яка допомагає долати труднощі навіть у найскладніші часи.

«…радив би все-таки працювати так: спочатку подумати, а потім уже писати, а не навпаки» (Остап Вишня)

Сьогодні пропонуємо вам разом із нами вшанувати пам'ять Остапа Вишні – людини, вибуховий сарказм якої вражав. Щоб почитати твори цього видатного письменника, російськомовні люди вивчали українську, а це дійсно цінно. У відео, представленому в цьому дописі наведені найкращі цитати письменника.
 
Павло Михайлович Губенко, який згодом став відомим під псевдонімом «Остап Вишня», народився 11 листопада 1889 року в с. Чечва на території сучасної Сумської області. Навчався у військово-фельдшерській школі, працював фельдшером. Та згодом вирішив повністю присвятити себе журналістській і літературній діяльності. 1921 року вперше підписався як Остап Вишня під фейлетоном «Чудака, їй-богу!», який було надруковано в «Селянській правді». А далі був успіх – загальні наклади книжок Вишні в 1920-х рр. сягали пів мільйона. В результаті натхненної праці Остапа Вишні утворився новий жанр – усмішка – різновид гуморески і фейлетону. Відомо, що у важкі воєнні часи сатира письменника підбадьорювала наш народ, вселяла віру в перемогу.
 
Остап Вишня помер 28 вересня 1956 року в Києві.

Ніколи не сміявся без любові. Відзначаємо 130-річчя з дня народження Остапа Вишні

«Нема стiльки шкiдникiв серед тварин, як є їх серед нас, серед людей! Ми - самi собi шкiдники!»

Остап Вишня

13-го листопада 1889 року з’явився на світ відомий український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Губенко). Майбутній літератор народився на невеликому хуторі Чечва на Полтавщині (нині це вже Сумська область) у багатодітній родині селян. Закінчивши школу, вступив на навчання до Київської військово-фельдшерської школи, яку закінчив 1907 року. Далі певний час працював фельдшером, але медицина не приваблювала майбутнього письменника, тому він паралельно з роботою в лікарні займався самоосвітою, завдяки чому врешті-решт (1917 року) вступив до Київського університету. Проте закінчити університет йому не вдалося, так як він незабаром покинув навчання заради журналістської та літературної діяльності. 1918 року був мобілізований до Армії УНР, де, як медик, досяг великих успіхів. Та саме це і стало згодом причиною його першого арешту.

Вперше твір Остапа Вишні (за підписом «П. Грунський») – «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» – вийшов 1919 року. Активний творчий період у житті письменника розпочався 1921 року, коли він вступив на роботу до республіканської газети «Вісті ВУЦВК». Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився також саме 1921 року в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!». Крім літератури, велику роль у житті письменника відігравала і громадська діяльність – він брав участь у роботі літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», в організації та редагуванні перших номерів журналу «Червоний Перець». Робота журналістом багато чому навчила Остапа Вишню. Молодому сатирикові не бракувало життєвих спостережень, комічних барв і жаги творчості. Творчі праці гумориста ставали все більш популярними. В цей час одна за одною виходять збірки усмішок письменника: «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Реп’яшки», «Вишневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот пло­дився», «Лицем до села», «Українізуємось» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні» (1930); двома виданнями (1928 і 1930) вийшло зібрання «Усмішок» у 4-х томах.

Відомо, що Остап Вишня був дуже хорошим другом, він  рятував своїх товаришів матеріально і гумором у підвалах ЧК. В період з 1933 по 1943 роки письменник перебував у ГУЛАЗі, звідки його з політичних мотивів витягнув сам Сталін для боротьби із націоналістами, які стверджували, що «улюбленця цілої України закатувала Москва».

Творчий період після ув’язнення був дуже складним для письменника, адже доводилося приховувати справжню сатиру. Перший твір після концтабору — «Зенітка». 1955 року Остапа Вишню було реабілітовано.

Остап Вишня створив свій власний жанр – усмішку. Його «Вишневі усмішки» стали значним внеском до сатиричної літератури та жартівливого жанру в Україні.

Помер Остап Вишня 28-го вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі.