💡📚Що таке грамотність і чому вона важлива

8 вересня відзначають Міжнародний день грамотності. Його започаткувала ЮНЕСКО 1966 року, а відзначати цей день почали з 1967 року. 2026 року виповнюється 60 років від дня проголошення цієї міжнародної дати.
 
Але що таке грамотність?
 
Найперше ми думаємо про вміння читати й писати. І це справді її основа. Та сьогодні цього вже недостатньо.
 
Грамотна людина може прочитати інформацію, зрозуміти її, перевірити, поставити запитання й зробити власний висновок.
 
Наприклад, коли ми читаємо новину в інтернеті, важливо не тільки знати слова. Варто подумати:
 
🔹 хто це написав?
🔹 звідки взялася інформація?
🔹 чи є докази?
🔹 чи можна довіряти цьому джерелу?
🔹 чи не намагаються нами маніпулювати?
 
Тому грамотність пов'язана не лише з книжками та шкільними оцінками. Вона допомагає нам навчатися протягом життя, знаходити потрібну інформацію, спілкуватися з іншими людьми та приймати власні рішення.
 
Сьогодні ми щодня читаємо найрізноманітніші тексти: книжки, новини, інструкції, повідомлення, оголошення, дописи в соціальних мережах. Інколи це кілька сторінок, а інколи – лише кілька речень на екрані телефона. Але в кожному випадку важливо не просто прочитати слова, а зрозуміти, що саме нам повідомляють.
 
ЮНЕСКО визначає грамотність ширше, ніж просто вміння читати й писати. Вона включає здатність розуміти, тлумачити, створювати й передавати інформацію та користуватися цими навичками в різних життєвих ситуаціях.
 
💻Є й таке поняття, як цифрова грамотність. Це вміння впевнено й критично користуватися цифровими технологіями: знаходити, оцінювати, зберігати та передавати інформацію, спілкуватися й розв'язувати повсякденні завдання за допомогою цифрових засобів.
 
І це особливо важливо зараз, коли величезна кількість інформації доступна буквально за кілька секунд.
 
До речі, проблема грамотності у світі досі залишається актуальною. За даними ЮНЕСКО, у 2024 році близько 739 мільйонів дорослих у світі не мали базових навичок грамотності. Майже дві третини з них – жінки.
 
Міжнародний день грамотності нагадує про важливу річ: уміння читати, писати, розуміти інформацію й навчатися потрібне людині протягом усього життя.
 
І тут бібліотека відіграє свою роль📚. Ми допомагаємо знаходити книги, інформацію та надійні джерела. Допомагаємо навчатися новому. А ще підтримуємо цікавість до читання й нових знань. Бо вчитися можна в будь-якому віці.
 
А тепер невелика мовна розминка😊
 
Чи знаєте ви значення цих українських слів?
 
1. Ґречний
Це – ввічливий, чемний, шанобливий.
 
2. Вивірка
Це білка. Слово зафіксоване в українських словниках.
 
3. Плай
Гірська стежка. Слово відоме передусім у західноукраїнській мовній традиції.
 
4. Припічок
Горизонтальна площина перед отвором печі; також так називають лежанку біля печі.
 
5. Ґринджоли
Невеликі сани; також прості великі сани.
 
Скільки слів ви знали?😉
 
📖Читайте. Запитуйте. Перевіряйте. Вчіться.
 
Грамотність – це не про те, щоб ніколи не помилятися. Це вміння розуміти інформацію й самостійно робити висновки.

📚Молодь добре знає українську, але менше спілкується нею у побуті🗣️

У нашій країні сьогодні простежується цікава тенденція 📈: молодь дедалі краще володіє українською мовою, але рідше використовує її в повсякденному спілкуванні.
 
За словами заступниці міністра освіти і науки, 2024 року приблизно 75% дітей і підлітків вважали, що вільно володіють українською мовою. 2023 року цей показник був близько 72%, а 2022-го – близько 61%📊.
 
Водночас частка тих, хто «постійно спілкується українською у побуті», у 2022-му становила близько 46%, у 2023-му зросла до ~55%, а у 2024-му знову знизилася до ~49%📉.
 
Серед причин, які підлітки називають для зменшення використання української вдома або поза школою🔍:
 
~33% пояснюють це тим, що звикли спілкуватися іншою мовою;
 
~20% – що в родині користуються російською, хоча в школі – українською;
 
~13% – що поза школою просто немає україномовного середовища;
 
~12% – що недостатньо впевнені в українській;
 
~9% – що в їхньому оточенні існує упереджене ставлення до української мови.
 
Міністерство відзначає: важливо підтримувати тих, хто переходить на українську, навіть якщо поки спілкується «суржиком» – це теж частина шляху до повноцінного володіння мовою.
 
Для нашої бібліотеки це ще один привід 📖: створювати простір, де українська мова звучить щодня – у книжках, розмовах, заходах.

🪶 Мова й пам’ять: як писемність допомагала лишатися собою

Для багатьох людей у світі мова – це просто слова для щоденного спілкування. Але ми, українці, усвідомлюємо, що наша мова надзвичайно важлива, адже вона пройшла такий довгий шлях: покоління берегли її, щоб ми зараз могли спокійно читати, писати й думати українською.
 
Писемність була одним зі способів не втратити себе. Коли голоси замовчували, слова ховалися в листах, народних піснях і рукописах. Так трималася наша пам’ять і культурна самобутність навіть у складні періоди – зокрема під час адміністративних обмежень у XIX–на поч. XX століття, які ускладнювали друк і публічну діяльність українською мовою, рукописи та самвидав переживали ці заборони, передаючи знання та історії з покоління в покоління.
 
Можливо, тому ми так шануємо слово: воно часто було нашим прихистком і містком до коріння. Через письмо передавалися знання, сімейні історії й уявлення про світ.
 
Сьогодні цю традицію продовжують книги, блоги, шкільні зошити й пости в соцмережах. Кожен рядок українською – це місток до тих, хто був до нас. За результатами останніх опитувань, більшість українців називають українську рідною або використовують її регулярно, хоча показники відрізняються залежно від регіону та методології дослідження. (У західних регіонах частіше фіксують вищі показники вживання української.)
 
Мова і пам’ять – не лише про минуле. Це те, як ми залишаємося собою сьогодні.

День української писемності та мови: слова, що єднають📖🪶

Щороку наприкінці жовтня українці відзначають День української писемності та мови – свято, яке нагадує, що мова не лише засіб спілкування, а й частина нашої культури та історії.

 
Традиційно дата цього дня пов’язана з ушануванням Нестора Літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повісті минулих літ» – одного з найдавніших літописів Русі, де збереглося перше свідчення про розвиток нашої писемності.📜
 
Українська мова має глибоке коріння – від староукраїнських грамот XIV–XV століть до творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. Вона пройшла через заборони, цензуру, русифікацію – але вистояла. Сьогодні українська мова лунає у школах, кіно, літературі, наукових працях і піснях, залишаючись живою, сучасною та красивою.🌟
 
✨Чому це має значення
 
Українська мова є носієм культури, історії, самобутності. Писемність – це те, що дозволило фіксувати наші думки, нашу пам’ять, нашу літературу. У часи, коли мова часто була заборонена чи обмежена, писемність стала способом збереження традицій.
 
📚Книжкова добірка про українську мову та її красу

Книги, наведені нижче, допомагають краще зрозуміти походження, розвиток і силу нашої мови.
 
📘«Культура слова: Мовностилістичні поради» Олександр Пономарів
Праця відомого мовознавця. Простими словами пояснює, як уживати слова грамотно, уникати русизмів і берегти чистоту української мови.
 
📘«Історія української мови» Ярослав Радевич-Винницький
Видання 2020 року. Скорочений нарис історичного шляху української мови, її становлення й розвитку.
 
📘«Історія української мови. Історична фонетика. Історична граматика» Ольга Крижанівська
Навчальний посібник українською мовою, що охоплює етапи фонетичного й граматичного розвитку української мови.
 
📘«Історія української літературної мови» Іван Огієнко (2020)
Класичний нарис про еволюцію літературної норми української мови — від давніх текстів до сучасності, з акцентом на норми та зміни.
 
📘«Українська мова в таблицях» Олександр Авраменко
Популярне сучасне видання, що допомагає не лише учням, а й дорослим систематизувати знання про українську мову, правопис і синтаксис.
 
📘«Мова і політика» Лариса Масенко
Дослідження про роль мови в суспільстві та політиці, з прикладами, як вона впливає на ідентичність і державотворення.
 
📘«Про українську мову і українську школу» Михайло Грушевський
Збірка статей класика української історії початку XX ст., присвячених ролі української мови в освіті, її статусу як частини національної культури та боротьбі з русифікацією. Грушевський пояснює, чому рідна мова – ключ до самобутності, розвитку освіти та збереження традицій, з прикладами з історії та сучасності того часу.
 
📘«Українська мова для всіх» Галина Голосовська
Практичний посібник для початківців і тих, хто хоче освіжити знання: граматика, орфографія та вправи для щоденного використання.
 
📘«Палімпсести»Василь Стус
Художній твір – поезія, що показує, як українське слово стає символом гідності. Приклад сили мови в складні часи, з глибокими роздумами про ідентичність.
 
💬Мова – наш повсякденний світ
 
Українська мова – це цілий простір, у якому ми живемо.
Вона змінюється, росте, приймає нові слова, але зберігає серце – мелодійність, ніжність і глибину.
 
Тож шануймо її не лише у свята, а щодня – у розмовах, листах, книгах і думках.

В мові є життя, розум, досвід, почування (онлайн-вікторина)

Українська мова – це не просто засіб спілкування; вона є важливою частиною нашої культури та ідентичності. Наша мова відображає історію, культуру та самобутність українського народу.
 
𓂃🖊Писемність на теренах України виникла дуже давно – відомо, що свою писемність мали вже племена Трипільської й Катакомбної культури Бронзової доби, Зарубинецької та Черняхівської культур. Стародавні автори свідчать, що давні руси мали своє письмо. Розвиток писемності розпочався наприкінці IX – початку X століття. Перші пам’ятки писемності були мовою старослов’янською. Так, у цей період було створено Остромирове Євангеліє –  одну з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства. У пам'ятці зафіксовано типові риси української мови. Це один із найдавніших документів, що свідчить про освоєння писемності на українських землях.
 
💁Розвиток писемності значною мірою пов’язаний з християнством. Після введення на Русі християнства кирилиця, винайдена Кирилом і Мефодієм, поступово витіснила стару писемність. На основі кирилиці відбувався подальший розвиток писемності й формувалася давньоруська писемно-літературна мова.
 
Основоположником сучасної української літературної мови вважають Тараса Шевченка. Серед важливих постатей в активації української писемності, які заклали основи сучасної української літературної мови, можемо назвати також Григорія Сковороду, Івана Франка, Пантелеймона Куліша, Михайла Драгоманова та інших майстрів слова📖.
 
Сьогодні українська писемність продовжує розвиватися, що сприяє великому різноманіттю літератури, поезії, журналістики та науки.
 
Протягом поколінь українська мова була об’єктом обожнювання та захисту. Традиційні свята, обряди та пісні передавалися від батьків до дітей, сповнюючи їхнє життя мелодією рідної мови. Мова стала основою для створення колективної пам’яті нації та засобом передачі мудрості поколінь. Популярні традиційні українські пісні є виразом не лише почуттів, але й надій та мрій нашого народу.
 
Продовжуючи цю традицію, сучасні українці створюють нові літературні твори, збагачуючи мову новими словами, варіантами висловлювань та новими формами виразності. У сучасному світі ми спостерігаємо значне збільшення інтересу до української мови – зокрема, через музику, кіно та популярні вебплатформи.
 
Сьогодні важливість української мови беззаперечна. Вона є нашою «територією» для самовираження, культурної ідентичності та єднання. Комунікація рідною мовою сприяє розумінню та єдності серед українців, адже мова об’єднує нас, допомагає формувати спільні цінності та традиції.
 
До Дня української писемності та мови🪶📜, який відзначається  27 жовтня, ми підготували для вас літературно-мовну вікторину:

Є мова – є нація

24 травня відзначаємо День слов’янської писемності і культури 🪶 🏛, а також вшановуємо пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила (мирське ім'я – Костянтин) і Мефодія – творців слов’янської писемності.
 
📜Брати Кирило та Мефодій дали слов’янам писемність рідною мовою. Саме Кирило й Мефодій були першими, хто переклали на слов’янську мову  такі книги, як Апостол, Псалтир, Чотириєвангеліє, Требник та інші книги, які використовувалися в церковних ритуалах. Кирило та Мефодій увійшли в історію, як ті, хто створили першу слов’янську письмову мову, яка надалі вплинула на формування літературних мов багатьох слов'янських народів.
 
📌Слов’янську писемність було створено в IX столітті (близько 862 року). Новий алфавіт назвали «кирилицею» на честь Костянтина (який, прийнявши чернецтво, став Кирилом), адже саме він створив спеціальну азбуку для мораван, і потім разом зі старшим братом Мефодієм переклав перші тексти з Євангелія і Псалтиря. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. Кирило та Мефодій докладали дуже багато зусиль для популяризації слов’янської писемності й літератури, а також вони зробили дійсно дуже великий внесок у розвиток освіти та культури словʼянських народів.
 
Зі створення власного, самобутнього слов’янського алфавіту (кирилиці) розпочалося утвердження культур слов’янських народів як рівноправних серед інших європейських культур. У цьому полягає величезна історична заслуга братів Кирила та Мефодія.
 
💁До Дня слов’янської писемності і культури ми підготували віртуальну виставку книг:
 
📘«Походження слов’янської писемності»  Михайло Брайчевський

У цій книзі автор розглядає дискусійну проблему формування слов'янської писемності у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. Завдяки теоретичній глибині та неймовірній ерудиції автора в поєднанні з його умінням просто і цікаво розповідати про складні речі, читати цю книгу буде легко і приємно. З цього видання читач дізнається про східнослов'янську писемність до 988 року, про проблеми давньослов'янської ієрогліфіки, зародки фонетичного письма, а також про життя й діяльність Кирила та Методія, їхні винаходи та про початки книжності.
 
📘«Українська мова та культура мовлення» Тетяна Гриценко

У цьому навчальному посібнику подано матеріал про українську мову, її значення в житті суспільства, функції мови, а також про традиційні і сучасні теорії щодо походження української мови. Розглянуто функціональні стилі української мови. Класифікація документів, правила оформлення ділових паперів, мовні кліше, звороти, найуживаніші у кожному типові документів: листи, договори, контракти тощо – все це допоможе осягнути писемну форму офіційно-ділового спілкування.
 
📘«Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу» Іван Огієнко

Улітку 1918 року український вчений, митрополит, політичний, громадський і церковний діяч Іван Огієнко виступив засновником і став першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету, в якому пізніше почав читати курс лекцій “Українська культура”. Саме за цими лекціями і видана ця книга. У ній містяться матеріали на тему культури давньої України, видання доповнене тематичними ілюстраціями.
 
📘«Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» Іван Огієнко (Діаспорне видання 1970 року)

Історично-літературна монографія. Працюючи над вивченням історії церковнослов'янської мови, автор цієї книги зрозумів, що йому також необхідно і детально дослідити життя й діяльність братів Кирила та Мефодія. Автор зазначив: «Без такої роботи не було жадної можливости вірно уяснити повстання азбуки й літературної мови у слов'ян, цеб-то якраз теї доби в історії церковнослов'янської мови, яка поклала свої такі виразні ознаки на все дальше життя церковної й літературної мови у слов'ян. Це все й привело мене до необхідности розпочати свою "Історію церковнослов'янської мови" власне з аналізу життя й діяльности апостолів слов'янських.»
 
📘«Українська мова – мова вільних людей» С. В. Піддубний

Головний меседж цієї книжки визначають слова Пантелеймона Куліша: “Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”. У цій книзі читач знайде багато нових, цікавих і несподіваних відомостей про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, про молитву, пісню і навіть про те, куди предки автора культурно “відсилали” своїх недоброзичливців...
 
📘«Історія української літературної мови» Іван Огієнко

У цій книзі автор в історичному розрізі, доступно і переконливо показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу.
 
📘«Історія української культури» Олена Павлова, Тетяна Мельничук

Цей навчальний посібник репрезентує теоретичну реконструкцію генези української культури, закономірності й тенденції її розвитку. До кожної теми подано запитання для самоконтролю знань, список рекомендованої літератури, словник термінів, тематику індивідуальних завдань для самостійної роботи.
#Бібліотеки_Соломянки #День_слов'янської_писемності_і_культури #українська_мова #Кирило_та_Мефодій

Мово моя українська

9 листопада відзначається День української писемності та мови – свято розвитку державної мови. Цього року це свято, мабуть, має більше значення, ніж будь-коли, адже мова – це наша зброя, а після початку повномасштабної війни рф проти України і всього українського, зокрема і мови, ми маємо свою зброю, тобто мову, ще більше вдосконалювати і розвивати.
 
У цей день традиційно проходять різні заходи, спрямовані на заохочення українців розмовляти рідною мовою, поглиблювати і перевіряти свої знання з української мови. Серед основних заходів цього дня варто відзначити Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика та радіодиктант національної єдності.
 
Ми з вами є свідками того, як з кожним роком наша солов’їна мова розквітає: все більше людей спілкується українською. Наша мова посідає за кількістю її носіїв, відповідно до різних джерел, 25 або 22 місце у світі.
 
До Дня української писемності та мови ми підготували для вас тематичну вікторину «Рідна мова – мати єдності». Перевірте свої знання J

Переходьте за посиланням:

https://view.genial.ly/636a79f027399000127b7641/interactive-content-copy-ridna-mova-mati-yednosti

«Мова – це глибина тисячоліть»

«Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини»

С. Лем

 

Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю і третє за красою лексики. І це тільки один цікавий факт із багатьох про нашу рідну мову. У цьому дописі до вашої уваги відеодобірка різних цікавинок про українську мову.

Мова і писемність – категорії вічні

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

Дмитро Павличко

 
9 листопада відзначається День української писемності та мови. Свято було встановлено 1997 року на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Ми живемо в час, коли українська мова зміцнює свої позиції як мова державна, далі розвиває свою структуру та комунікативний потенціал. Ми з вами добре знаємо, що головним чинником збереження і розвитку мови є застосування її у щоденній комунікації, тож спілкуймося українською. У цьому дописі до вашої уваги тематична вікторина до Дня української писемності та мови, яка допоможе перевірити і покращити свої знання🠟:

https://view.genial.ly/618a793f170fe90dda4f2f7d/interactive-content-movoznavcha-viktorina  👈👍
 

21 лютого – Міжнародний День рідної мови!

Найцінніший дар нації, що живе в наших серцях – це мова. Сьогодні на Землі налічується понад 6 тисяч неповторних, унікальних мов. За пропозицією держав-членів ЮНЕСКО задля збереження і розвитку мов було проголошено Міжнародний день рідної мови, який вперше відсвяткували 21 лютого 2000 року в Парижі. Цікаво, як же з’явилася така сила-силенна різноманітних мов?

Існує цікава біблійна легенда.

Понад чотири тисячі років тому всі люди жили в Месопотамії, в басейні річок Тигра і Євфрата і розмовляли однією мовою.

Ноєві потомки поволі розрослися у великий народ. Їм уже тісно стало жити разом, і тому вони вирішили розійтися по землі. Але перед тим, як розійтися, вони надумали збудувати місто і вежу, яка б верхівкою сягала неба, і так прославитися. Богові не сподобався цей гордий намір. Він перемішав людям мови так, що вони не розуміли одні одних, розмовляючи кожен по-своєму. Тому будівництво не завершилося. Відтоді люди розділилися на різні народи і розійшлися по землі. Незакінчену вежу назвали Вавилон, тобто змішання мов. (За Біблією для сімейного читання з коментарями та ілюстраціями).

Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Попри всі перешкоди для мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. 

В бібліотеці організовано книжкову виставку до Міжнародного дня рідної мови.

Біблійну легенду про виникнення різноманітних мов, про красу української мови почули вихованці двох груп дитячого садка № 383.

Різнобарвність української мови діти відобразили у формі кольорової квітки. Діти із задоволенням виконували аплікацію.

Бібліотекар зачитала вірш Наталії Рибальської "Присвята рідній мові"

Як же обійтися без казочки для малечі. 

 Книжечки вражають маленьких читачів.   
              

Шануємо, звеличуємо, бережімо рідну мову ще змалечку!