Куліш: правда, сказана зі сцени

18 грудня – день народження Миколи Куліша (1892–1937), одного з найважливіших українських драматургів ХХ століття, чия творчість стала дзеркалом епохи й водночас ­– гострим викликом їй.
 
Микола Куліш увійшов в історію літератури як митець, який умів говорити зі сцени правду – складну, незручну, часто небезпечну. Його п’єси не розважали у звичному сенсі, а змушували думати, сперечатися, впізнавати себе й суспільство в гротескних, трагічних і водночас болісно реалістичних образах.
 
Шлях до театру
Микола Куліш народився 18 грудня 1892 року на Херсонщині. Пережив Першу світову війну, революційні події та громадянську війну – досвід, який глибоко вплинув на його світогляд і драматургію. У 1920-х роках Куліш активно долучився до літературного й театрального життя України, швидко заявивши про себе як драматург нового типу.
Його тексти вирізнялися сучасною проблематикою, експериментальною формою, поєднанням трагічного й сатиричного, а головне – гострим відчуттям часу.
 
Драматургія, що випереджала епоху
Перші великі успіхи Куліша пов’язані з п’єсою «97» (1924), у якій драматург звернувся до теми голоду на півдні України. Це був рідкісний приклад чесної розмови про трагедію, яку сучасники ще не встигли осмислити.
 
Найвідоміші п’єси Миколи Куліша – «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната» – стали подіями не лише в літературі, а й у театрі. У них автор досліджував проблему національної ідентичності, мови, духовної розгубленості людини в добу радикальних змін.
 
Особливе місце у творчості Куліша посідає сатира, спрямована проти міщанства, духовної порожнечі та насильницької уніфікації людини. Його персонажі часто доведені до гротеску, але за цією формою стоїть глибокий трагізм.
 
Куліш і театр «Березіль»
Визначальним для сценічної долі п’єс Куліша стала співпраця з режисером Лесем Курбасом і театром «Березіль». Саме тут його твори отримали новаторське сценічне втілення, що поєднувало експеримент, символізм і сучасну театральну мову.
 
Постановки п’єс Куліша у «Березолі» викликали жваві дискусії, захоплення й різку критику. Вони ламали звичні уявлення про театр і відкривали нові можливості сценічного мислення.
 
Заборонений драматург
Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років творчість Миколи Куліша опинилася під дедалі жорсткішим ідеологічним тиском. Його п’єси забороняли, самого автора піддавали критиці як «націоналіста».
 
У 1934 році Куліша було заарештовано, а 3 листопада 1937 року – розстріляно в урочищі Сандармох разом з іншими представниками української інтелігенції. Його ім’я на десятиліття замовчували.
 
Повернення до читача і глядача
Сьогодні Микола Куліш – один із ключових авторів українського театрального канону. Його п’єси знову ставлять на сценах театрів, а тексти звучать напрочуд сучасно.
 
Драматургія Куліша – це не лише документ своєї доби, а й застереження майбутнім поколінням. Це правда, сказана зі сцени – без прикрас і компромісів.
Закликаємо звернутися до творів Миколи Куліша – щоб почути голос автора, який не змовчав навіть тоді, коли мовчання було безпечнішим.

Українська сучасна драматургія стає більш доступною для світу

Український інститут у партнерстві з Worldwide Readings Project і Birkbeck Center for Contemporary Theater започаткував Цифрову бібліотеку перекладів української драми. Мета цього проєкту – поширення національної драматургії у світі, успішна комунікація між сучасними українськими авторами й театрами різних країн, встановлення нових творчих партнерств.
 
У цифровій бібліотеці доступні п’єси українських драматургів, перекладені іноземними мовами (поки що п’ятьма мовами). Бібліотека має відкриту структуру і її фонд постійно оновлюється. Українські автори можуть легко надавати переклади своїх п’єс за допомогою спеціальної форми. Пошук на сайті здійснюється за жанром, часом написання твору, темою, розміром тексту, кількістю персонажів. Після вибору тексту можна переглянути закріплену за ним картку-паспорт зі стислим змістом твору і відомостями про автора і перекладача. Інформація на картці викладена англійською мовою. На сайті можна ознайомитися з великою частиною змісту п’єси, а от повний текст можна отримати, звернувшись безпосередньо до правовласника, контакти якого зазначені на перших сторінках п’єс і на особистих авторських профілях.   
 
Українські драматурги можуть надсилати переклади своїх п’єс за електронною адресою: udt.contact@gmail.com.