📚«451° за Фаренгейтом»: книга, яка попереджала

19 жовтня 1953 року вийшло книжкове видання роману Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом». Відтоді минуло 73 роки, але запитання, які порушує ця книжка, нікуди не зникли.
 
Цікаво, що історія про світ, у якому книжки спалюють, почала складатися в бібліотеці. Рей Бредбері працював над ранньою версією твору в підвалі бібліотеки Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Там можна було орендувати друкарську машинку, оплачуючи час її використання. За дев’ять днів письменник створив текст, який згодом переробив у роман «451° за Фаренгейтом». 451 градус за Фаренгейтом – це приблизно 233 °C. Бредбері обрав цю температуру, бо, за його словами, саме таку назвав пожежник, коли письменник запитав, за якої температури займається книжковий папір. Насправді температура займання залежить від виду паперу та умов, тож число в назві – частина історії створення роману, а не універсальна точна межа.
 
У центрі сюжету – Ґай Монтеґ, пожежник у суспільстві майбутнього. Але його робота зовсім не така, як ми звикли уявляти: він не рятує будинки від вогню, а спалює книжки, зберігання яких заборонене. У цьому світі людям пропонують постійні розваги, швидкі враження та готові відповіді замість складних запитань. Читання, роздуми й незгода стають небажаними.
 
Та одного дня Монтеґ починає сумніватися в тому, що раніше вважав нормальним.
 
Бредбері написав історію не лише про заборону книжок. Роман показує, що відбувається, коли люди втрачають інтерес до читання, перестають ставити запитання і погоджуються отримувати лише ту інформацію, яку їм пропонують.
 
І тут важливо уточнити: небезпека в романі – це не лише заборони й дії влади. Люди в цьому суспільстві також поступово відмовляються від складних розмов, зосереджуються на розвагах і не хочуть замислюватися над тим, що відбувається навколо. Саме тому книжка виходить за межі історії про цензуру.
 
Чому ж роман, написаний понад 70 років тому, досі змушує нас говорити про читання, інформацію та свободу думки?
 
Можливо, тому, що книжки допомагають дізнаватися нове, бачити світ з іншого боку, зустрічати інші думки, перевіряти свої переконання й учитися ставити запитання. Читання не гарантує правильних відповідей, але допомагає продовжувати пошуки.
 
А бібліотека – це простір, де різні книжки, погляди й досвіди можуть зустрітися. Тут можна не погодитися з автором, обговорити прочитане, знайти додаткові джерела та сформувати власну думку.
 
👉Що ще прочитати, якщо зацікавила тема антиутопій?
 
📖«1984», Джордж Орвелл
Світ, у якому влада контролює не лише поведінку людей, а й інформацію, мову та уявлення про минуле. Роман порушує питання стеження, пропаганди й того, що відбувається, коли влада намагається визначати, у що людина має вірити.
 
📖«Оповідь служниці», Марґарет Етвуд
У вигаданій тоталітарній державі під назвою Республіка Гілеад на території нинішніх США жінок позбавляють багатьох прав і підпорядковують жорстким правилам. Це антиутопія про контроль над тілом, свободою, мовою та особистим вибором.
📖«Який чудесний світ новий!», Олдос Гакслі
У цьому суспільстві людей від народження готують до визначених ролей, а стабільність підтримують завдяки споживанню, розвагам і контролю над емоціями. Роман ставить незручне запитання: чи можна вважати суспільство щасливим, якщо його мешканці майже не мають справжньої свободи вибору?
 
«451° за Фаренгейтом» нагадує: свобода думки залежить не лише від того, чи дозволено читати книжки. Важливо також, чи готові ми читати, думати, слухати одне одного й самостійно оцінювати інформацію.

П’ять книг про майбутнє людства, які варто прочитати

Ніхто напевно не знає, яким буде наступне десятиліття, століття чи тисячоліття. Однак багато письменників у різні часи уявляли і змальовували майбутнє у своїх творах, запрошуючи читачів взяти участь у своєрідній «подорожі у часі».
 
У цьому дописі до вашої уваги невеличка добірка книг про майбутнє, які варто прочитати кожному.
 
- «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд

Події книги розгортаються в антиутопічному майбутньому, де репресивна релігійна організація захоплює уряд США. Молодих жінок викрадають, позбавляють прав і змушують народжувати дітей, яких у них відбирають. Ти не маєш права читати, писати і бігати вранці. Тобі не можна працювати, володіти будь-чим і прагнути чогось. Тобі заборонено любити. Бо ти – Служниця… У Республіці Гілеад повноцінні права мають лише Командори та їхні Дружини, у яких є право обирати коханок для своїх чоловіків з метою  народження дітей. До цього здатна тільки кожна сота жінка в Гілеаді. Служниць збирають по всій країні, а потім вони проходять курс підготовки, аби бути гідними виносити дитя офіцера. Джун теж є Служницею. Колись вона мала коханого чоловіка і доньку. А тепер сенс її життя – коритися законам Гілеаду… Однак Джун не така, як усі. Жінка розуміє, що відбувається, вона хоче втекти і ще здатна любити…
 
- «Шосте Вимирання: неприродна історія» Елізабет Колберт

Поєднуючи науку та історію, авторка цієї книги висвітлює вплив людини на навколишнє середовище. 2015 року за книгу «Шосте вимирання» Е. Колберт отримала Пулітцерівську премію. У книзі письменниця наголошує на тому, що спалюючи викопні палива, ми впливаємо на атмосферу, океани та клімат; це призводить до вимирання мільйонів видів. Колберт поєднує яскраві описи природних чудес, таких як Великий Бар'єрний риф, і дикі враження, наприклад від відвідування печери кажанів, щоб пояснити сьогодення та можливе майбутнє Землі. Авторка шукає відповідь на питання, що станеться, якщо темпи вимирання прискоряться. Ця книга – не наукова праця. Вона радше є велетенською статтею для суспільно-природничого журналу зі світовим ім’ям.
 
- «Фізика майбутнього» Мічіо Кайку

У цій книжці, яка вийшла 2011 року, науковець Мічіо Кайку досліджує, як три великі наукові революції – квантова механіка, біогенетика і штучний інтелект, – що кардинально змінили світ протягом останніх ста років, змінять наше життя у XXI сторіччі. Спираючись на дослідження, які вже сьогодні проводять в наукових лабораторіях в усьому світі, Кайку передбачає майбутнє, в якому ми вже не будемо пасивними спостерігачами танцю Природи, а натомість перетворимося на активних хореографів матерії, життя й інтелекту. Це захоплива науково-популярна розповідь, що сплітає докупи найновіші досягнення провідних науковців світу. Книжка ґрунтується на інтерв’ю з понад 300 провідними науковцями, тими, що перебувають на передньому краї науки. Серед передбачень автора: космічні ліфти, контактні лінзи з підключенням до Інтернету та автомобілі, що літають.
 
- «1984» Джордж Орвелл

У цьому фантастичному антиутопічному романі, опублікованому 1948 року, Джордж Орвелл пропонує нам своє бачення життя 1984 року. У похмурому майбутньому громадяни постійно перебувають під наглядом і контролем Старшого Брата та Поліції Думок. Автор змальовує приголомшливий погляд на світ і попереджає про небезпеку тоталітаризму. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би так само чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий бодай найменший прояв свободи, нехай навіть у вигляді можливості мати свої власні глибоко приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?
 
- «Який чудесний світ новий!» Олдос Гакслі

Ця книга була опублікована 1932 року. В ній автор моторошно передвіщає розвиток репродуктивних технологій та психології, а також навчання уві сні. У майбутньому за версією Гакслі діти народжуються в лабораторіях, а суспільство перешкоджає індивідуальним діям і думкам; людей генетично продукують, фармацевтично анестезують і ретельно контролюють для пасивного служіння панівному ладу і «загальному добробуту».  Попри те, що світ мирний, головний герой, книги ставить собі питання: «Чи є там щось більше?» Ця книга, яка захоплювала і жахала не одне покоління читачів, залишається й дотепер на диво актуальною своїми застереженнями й пророцтвами, що збуваються і стають життєвими реаліями сучасного світу.