🌍«Моя толерантність»🤝

📅16 листопада – день, коли світ нагадує про важливість приймати інших такими, якими вони є, – Міжнародний день толерантності.

Цей день заснований UNESCO і проголошений Генеральною Асамблеєю ООН для підвищення усвідомлення про цінність толерантності, різноманітності та взаємоповаги.

«Толерантність – це повага, прийняття й цінування багатої та різноманітної культурної спадщини нашого світу, наших форм самовираження і способів бути людиною».

 

💡Чому це має значення

 

• У сучасному світі, коли ми більше взаємодіємо з різними культурами, людьми й ідеями, толерантність стає запорукою миру і порозуміння.

 

• Толерантність – не байдужість, а активне прийняття інших і готовність жити поруч, поважаючи права кожного.

 

• Навички толерантності починаються з кожного з нас: у повсякденному житті, у спілкуванні, у книгах, у бібліотеці.

 

📚«Моя толерантність» – як це проявляється у бібліотеці
 
• Ми читаємо книжки, які відкривають нові культури, погляди, історії.
 
• У наших дописах і зустрічах ми створюємо простір, де кожен має право бути почутим.
 
• Ми навчаємося чути й розуміти: запитуємо «чому?» замість «чому ні?».
 
• Ми дійсно віримо: різні – не значить гірші; інші – не означає чужі.
 
Зробімо простий крок: 16 листопада (або ж у будь-який інший день) звернімо увагу на одну людину, з якою ми зазвичай не спілкуємося – можливо, через відмінність поглядів, віку, культури або життєвого шляху. Послухаймо її історію, поставмо запитання, прочитаймо книжку, яка розповідає про іншу частину світу. І пам’ятаймо: толерантність – це наш щоденний вибір.

Як виховати в собі толерантне ставлення до інших

16 листопада відзначається Міжнародний день терпимості (толерантності). Саме в цей день 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості.
 
У своєму повсякденному житті ми можемо стикатися з ситуаціями чи людьми, яких нам важко терпіти, оскільки вони думають або вчиняють не так, як ми чи не так, як нам би хотілося. Але цей аспект нашої особистості можна вдосконалити, навчившись поважати й цінувати різноманітність.
 
У цьому дописі до вашої уваги короткі корисні поради, які, можливо, допоможуть вам бути більш терпимими до інших.
 
1. Намагайтеся поставити себе на місце іншої людини.
Емпатія допомагає нам зрозуміти, що відчуває інша людина, і бути більш терпимими до дій або способів мислення, які відрізняються від наших власних.
 
2. Попросіть людину пояснити вам її точку зору.
Хороший спосіб змінити негативну ситуацію та проявити терпимість – попросити іншу людину висловити свою думку, наприклад, сказавши: «Розкажи мені більше про те, що ти думаєш. Чому у тебе виникла ця ідея?»
 
3. Не переходьте на особистості під час розмови.
Коли під час розмови з людиною нам стає важко бути ввічливими, точно не варто переходити на особистості, звинувачуючи співрозмовника в тому, що в нього/неї інша думка. Якщо ви не згодні з людиною, скажіть: «Я не згоден/не згодна. Я вважаю…» замість: «Ти помиляєшся. Твоя думка хибна…»
 
4. Не лінуйтеся дізнаватися більше про інших людей та культури.
Рівень нашої толерантності може зрости, якщо ми більше дізнаємося про культуру та особисті риси, погляди й традиції людей, з якими нам можливо потрібно буде взаємодіяти.
 
5. Якщо ви з кимось не згодні, інколи варто просто змінити тему розмови.
Ми всі різні і думаємо по-різному. Це не обов’язково означає конфлікт. Навпаки, щоб подолати складну ситуацію і бути толерантним, можна відкласти  суперечності, змінивши тему розмови.
 
6. Уважно вислухайте людину, перш ніж робити якісь висновки.
Вислухати людину корисно в будь-якій ситуації. Важливо не перебивати, дивитися співрозмовнику в очі та не робити поспішних висновків.
 
7. Пам’ятайте, що ми здатні змінити свої негативні емоції на позитивні.
Коли ми стикаємося з конфліктом, варто пам’ятати про те, що ми господарі власних емоцій.
 
8. Практикуйте повагу до думки інших людей і не сприймайте все на власний рахунок.
Повага до інших означає розуміння того, що вони мають такі ж права, як і ми. Це означає визнавати їхні відмінності, приймати й цінувати їх, а не засуджувати.
 
9. Будьте морально готові змінити свою думку, якщо виникає така необхідність.
Може статися так, що під час розмови ми розуміємо, що насправді ми помиляємося. Коли ми приймаємо це і не наполягаємо на своїй неправильній думці, ми не тільки толерантні, але й скромні. Розвивати цей аспект нашої особистості може бути важко, але це допомагає нам бути більш відкритими до інших.
 
10. Аналізуйте причини, які можуть викликати у вас нетерпимість.
Перший крок до того, щоб стати більш толерантними, – проаналізувати, чому ми буваємо не толерантними. Сімейне походження чи минулий досвід могли вплинути на те, як ми дивимося на ті чи інші речі. Якщо ми віримо, що завжди маємо рацію, нам слід заглибитися в себе, щоб з’ясувати, чи ми праві, чи можемо помилятися.

Байдужість убиває. Кожен з нас має зробити свій внесок у попередження геноциду

У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією (A/RES/69/323) ухвалила рішення проголосити 9 грудня Міжнародним днем пам'яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів.

 

На жаль, у двадцятому столітті було дуже багато прикладів того, що підпадає під поняття «геноциду» – знищення і депортація вірменського народу, переслідування і масове знищення євреїв і ромів, геноцид проти тутсі у Руанді, Різанина у Сребрениці, голодомор 1932-1933 рр. в Україні…

 

Ці страшні події в історії в жодному разі не можна забувати. Історики й дослідники збирають документи, фотографії, свідчення і т. д. саме для того, щоб нинішнє й майбутні покоління мали змогу з ними ознайомитися і завжди пам’ятати значення страшного слова «геноцид» і завдяки цьому запобігати страшним злочинам проти людства, адже це ключове завдання усього суспільства.

 

Коли відбувається геноцид це шокує весь світ, однак ми не можемо не визнати, що цьому страшному злочину завжди передують чіткі тривожні сигнали, і якщо ми звертатимемо на них увагу, а не ігноруватимемо, геноциду можна запобігти.

 

На ранніх етапах жертви геноциду нерідко стають об’єктами ненависницьких висловлювань, дискримінації й насильства. Конвенція про попередження геноциду набрала чинності ще 1951 року, але і нині  одне з наших нагальних завдань, як і раніше, полягає в оперативному розпізнанні цих тривожних сигналів і вжиття відповідних заходів.

 

Попереджувальні знаки це ксенофобські висловлювання, нетерпимість, будь-який прояв дискримінації. Ми всі маємо звертати увагу на такі явища і викорінювати їх у всіх їхніх формах. Важливу роль тут також відіграють технологічні компанії та соціальні медіа-платформи.

 

Ключову роль у профілактичній роботі відіграють також релігійні лідери та цивільне суспільство. Урядам слід гарантувати установам з прав людини та правозахисникам громадянський простір для виконання їхньої найважливішої роботи, а також захищати права тих, хто опинився в небезпеці.

 

Що може зробити кожен з нас, щоб зробити свій внесок у попередження геноциду? Відповідь проста: бути толерантними і прищеплювати цю якість своїм дітям, бути добрішими, боротися з ненавистю, не бути байдужими до будь-яких проявів ворожого ставлення.

Ніхто не може засуджувати інших, поки не навчиться засуджувати самого себе

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності. 1996 року Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості (толерантності), приурочуючи до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.
 
Основні принципи толерантності дуже прості, але надзвичайно важливі, адже вони є одними з основних прав і свобод людини. Дотримуючись цих принципів, ми викорінимо дискримінацію і забезпечимо те, що кожна людина на планеті матиме можливість для самовираження і розвитку – соціального й економічного, а найважливіше, кожна людина матиме більше шансів бути щасливою. Отже, основні принципи терпимості:
 
- відмова від насильства як неприйнятного засобу долучення людини до будь-якої ідеї. Добровільність вибору, свобода совісті, акцент на щирості переконань;
 
- вміння змусити себе, не змушуючи інших. Страх і примус, що йдуть ззовні, не сприяють формуванню толерантності;
 
- толерантність, у європейському розумінні, подає приклад «законослухняності», підпорядкування законам, традиціям і звичаям. Виконання законів, а не волі більшості чи однієї особистості, є важливим чинником у суспільному розвитку;
 
- прийняття іншого – того, хто може відрізнятися за різними ознаками – національними, расовими, культурними, релігійними і т. д.
 
А що Ви знаєте про толерантність і все, що з нею пов’язано? Перевірте себе за допомогою нашої онлайн-вікторини:

👉https://view.genial.ly/6192e5666c7ffc0dc401f0ca/interactive-content-viktorina-do-mizhnarodnogo-dnya-tolerantnosti       👈