Ернест Хемінгуей – письменник який вмів розважатися, дивувати і був здатен на шалені вчинки

Сьогодні виповнюється 121 рік від дня народження класика світової літератури Ернеста Хемінгуея.

Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в Оук-Парк, США, в родині лікаря. З ранніх років багато читав і захоплювався полюванням і риболовлею. У шкільні роки юний Ернест писав замітки і робив репортажі для шкільної газети. Саме в той час він і вирішив стати письменником. Його перші оповідання надрукували у шкільному журналі «Скрижаль» 1916 року. Після школи Е. Хемінгуей переїхав до Канзас-Сіті і вступив там до університету. Там працював репортером у газеті, висвітлюючи хроніку подій. Під час Першої світової війни Хемінгуей служив в Італії. 1918 року письменник отримав важке поранення і через рік повернувся до США. Хемінгуея було нагороджено срібною медаллю «За звитягу» і «Військовим хрестом». Після війни Хемінгуей працював журналістом у Чикаго і Торонто; паралельно писав оповідання. Згодом письменник переїхав до Парижа, де повністю присвятив себе літературній діяльності.

1926 року світ побачив роман Е. Хемінгуея «Фієста. І сонце сходить», який приніс йому перший письменницький успіх. Через рік вийшла збірка оповідань «Чоловіки без жінок», а 1933 року – «Переможцю не дістається нічого». Яскраві драматичні оповідання Хемінгуея, такі як «Вбивці», «Коротке щасливе життя Френсіса Макомбера» і «Сніги Кіліманджаро» привернули до себе заслужену увагу критиків і читачів і ще більше зміцнили славу письменника. Та дійсно грандіозний успіх приніс Хемінгуею його роман «Прощавай, зброє», який вийшов 1929 року.

1930 року Е. Хемінгуей повернувся до США. Письменник усе життя багато подорожував, що цілком відображено у його творах. Протягом наступних років вийшли його відомі романи «Смерть після полудня» (1932), «Зелені пагорби Африки» (1935), «По кому подзвін» (1940).

1953 року Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію за повість «Старий і море» (1952). 1954 року письменник отримав Нобелівську премію з літератури. Пізніше жив на Кубі, подорожував Африкою. В останні роки життя Хемінгуей страждав від діабету і гіпертонії, проте лікарі були зосереджені тільки на його уявних «психічних розладах».

Втомившись від постійних мук, 2 липня 1961 року Ернест Хемінгуей застрелився у своєму будинку в Кетчумі, США, не залишивши передсмертної записки.

До вашої уваги деякі з найкращих цитат Е. Хемінгуея: