36 років тому, 26 квітня 1986 року,
сталася найстрашніша в історії людства ядерна катастрофа – аварія на Чорнобильській
АЕС. 26 квітня 2022 року світ знову у небезпеці від немирного атому, а причиною
цієї небезпеки є росія, яка прийшла з війною до України. Близько п’яти тижнів ЧАЕС
перебувала під окупацією ворога, який, судячи з усього, взагалі не усвідомлює
усієї страшної загрози, яку несе атомна електростанція. Росіяни копали окопи у «рудому
лісі», підіймали своєю ворожою технікою радіоактивний пил і нищили обладнання
станції. Нині окупантів на ЧАЕС вже немає, однак вони і досі тримають під контролем
ще одну українську атомну електростанцію в Енергодарі. Там російські невігласи стріляють
в атомні блоки, ведуть бої на майданчиках ядерних об'єктів, перешкоджають
енергопостачанню. Українська влада і український народ постійно закликає
світову спільноту сильніше тиснути на росію і змусити окупанта припинити
агресію і піти з України та зокрема не наражати світ на небезпеку повторення чорнобильської
катастрофи.
Ми, українці, дуже добре
усвідомлюємо загрозу і протягом 36 років робили і робитимемо і надалі усе для
того, щоб трагедія Чорнобиля не повторилася, але нам необхідна допомога світу у
боротьбі з росією, яка постійно наражає усіх нас на небезпеку від немирного
атома своїми обстрілами і ракетними ударами.
Вшановуючи пам'ять усіх постраждалих
від наслідків аварії на ЧАЕС, пропонуємо до вашої уваги вірш Ліни Костенко,
присвячений чорнобильській катастрофі:
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер?
Яка орда нам гідність притоптала?
Якщо наука потребує жертв, —
чому ж не вас вона перековтала?!
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
нікого з вас довіку не простять!
Немає коментарів:
Дописати коментар