Як поговорити з дитиною про війну?

Триває другий місяць повномасштабної війни в Україні. Ми точно знаємо, що переможемо, але зараз ми розуміємо, що, на жаль, легкою і швидкою перемога не буде. У перші дні повномасштабної агресії росії проти України багато людей виїхало у більш безпечні місця – за кордон чи західні регіони нашої держави, які тепер також все частіше обстрілюють загарбники. Люди виїжджали з надією на те, що війна не затягнеться надовго і вони повернуться додому – до свого звичного життя – вже найближчим часом, однак війна триває… Останніми днями все більше українців повертається до своїх домівок попри те, що загроза не минула. У більшості регіонів України, навіть відносно безпечних, часто лунають сирени, чутно вибухи. Для дітей, які досі перебували на більш спокійних територіях, прибуття до неспокійних місць стає непростим випробуванням. Діти можуть відчувати страх, тривогу, сум і злість. У цьому дописі до вашої уваги кілька порад (опублікованих на сайті Unicef), які допоможуть підтримати і заспокоїти дитину, яка змушена жити у стані війни.
 
Отже, 6 порад щодо того, як поговорити з дитиною про війну:
 
1. Дізнайтеся, що дитина вже знає про нинішню ситуацію, і що вона про це думає
 
Оберіть вдалий час і місце для такої розмови – наприклад, під час сімейного обіду. Перед сном на тему війни з дитиною краще не розмовляти. Запитайте у дитини, що вона знає про те, що зараз відбувається, і що вона про це думає. Інколи легше почати таку розмову, займаючись якоюсь справою – малюючи разом, читаючи книгу тощо. Важливо не применшувати і не ігнорувати занепокоєння дитини. Якщо вона ставить питання, яке може здатися вам занадто складним, важливо не просто сказати «Заспокойся», а натомість дати правдиву відповідь відповідно до віку.
 
2. Розмовляйте спокійно
 
Діти мають право знати, що відбувається, але інформацію потрібно подавати обережно, використовуючи мову, що відповідає віку дитини. Дивіться на реакцію і продовжуйте розмову, враховуючи рівень занепокоєння дитини.
Якщо ви також стурбовані, це нормально, однак пам’ятайте, що діти «підхоплюють» емоційний стан батьків, тож намагайтеся не ділитися усіма своїми страхами і тривогами з дітьми. Розмовляйте спокійно і стежте за мовою свого тіла.
 
3. Не формуйте упередження і ненависть
 
Не варто формувати в дитини відчуття ненависті чи упередженість до певного народу. Краще уникати слів і словосполучень, таких як «погані люди», «зло» тощо. Краще зосередити увагу на співчутті до інших людей, які, наприклад, втратили свої домівки, чи дітей, які втратили батьків.
 
4. Сконцентруйте увагу на тих людях, які допомагають іншим
 
Важливо розповідати дитині, що люди активно допомагають одне одному, виявляючи при цьому доброту і сміливість. Знаючи про це, дитина почуватиметься більш комфортно. Якщо ваша дитина також виявить бажання долучитися до добрих справ, підтримайте її.
 
5. Час від часу повертайтеся до розмови про війну
 
У дітей можуть виникати нові запитання і тривоги. Обов’язково регулярно обговорюйте їх. Якщо помічаєте, що дитина чимось занепокоєна, запитайте, що саме її турбує.
 
6. Обмежуйте потік новин
 
Уважно слідкуйте за тим, що бачить і чує або читає в новинах ваша дитина, адже там часто можна побачити страшні кадри, які можуть викликати у дитини стан глибокого смутку.  
 
Наскільки це можливо, намагайтеся створювати позитивні відволікаючі фактори, наприклад, грати в якусь гру чи разом гуляти.