П’ять книг про майбутнє людства, які варто прочитати

Ніхто напевно не знає, яким буде наступне десятиліття, століття чи тисячоліття. Однак багато письменників у різні часи уявляли і змальовували майбутнє у своїх творах, запрошуючи читачів взяти участь у своєрідній «подорожі у часі».
 
У цьому дописі до вашої уваги невеличка добірка книг про майбутнє, які варто прочитати кожному.
 
- «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд

Події книги розгортаються в антиутопічному майбутньому, де репресивна релігійна організація захоплює уряд США. Молодих жінок викрадають, позбавляють прав і змушують народжувати дітей, яких у них відбирають. Ти не маєш права читати, писати і бігати вранці. Тобі не можна працювати, володіти будь-чим і прагнути чогось. Тобі заборонено любити. Бо ти – Служниця… У Республіці Гілеад повноцінні права мають лише Командори та їхні Дружини, у яких є право обирати коханок для своїх чоловіків з метою  народження дітей. До цього здатна тільки кожна сота жінка в Гілеаді. Служниць збирають по всій країні, а потім вони проходять курс підготовки, аби бути гідними виносити дитя офіцера. Джун теж є Служницею. Колись вона мала коханого чоловіка і доньку. А тепер сенс її життя – коритися законам Гілеаду… Однак Джун не така, як усі. Жінка розуміє, що відбувається, вона хоче втекти і ще здатна любити…
 
- «Шосте Вимирання: неприродна історія» Елізабет Колберт

Поєднуючи науку та історію, авторка цієї книги висвітлює вплив людини на навколишнє середовище. 2015 року за книгу «Шосте вимирання» Е. Колберт отримала Пулітцерівську премію. У книзі письменниця наголошує на тому, що спалюючи викопні палива, ми впливаємо на атмосферу, океани та клімат; це призводить до вимирання мільйонів видів. Колберт поєднує яскраві описи природних чудес, таких як Великий Бар'єрний риф, і дикі враження, наприклад від відвідування печери кажанів, щоб пояснити сьогодення та можливе майбутнє Землі. Авторка шукає відповідь на питання, що станеться, якщо темпи вимирання прискоряться. Ця книга – не наукова праця. Вона радше є велетенською статтею для суспільно-природничого журналу зі світовим ім’ям.
 
- «Фізика майбутнього» Мічіо Кайку

У цій книжці, яка вийшла 2011 року, науковець Мічіо Кайку досліджує, як три великі наукові революції – квантова механіка, біогенетика і штучний інтелект, – що кардинально змінили світ протягом останніх ста років, змінять наше життя у XXI сторіччі. Спираючись на дослідження, які вже сьогодні проводять в наукових лабораторіях в усьому світі, Кайку передбачає майбутнє, в якому ми вже не будемо пасивними спостерігачами танцю Природи, а натомість перетворимося на активних хореографів матерії, життя й інтелекту. Це захоплива науково-популярна розповідь, що сплітає докупи найновіші досягнення провідних науковців світу. Книжка ґрунтується на інтерв’ю з понад 300 провідними науковцями, тими, що перебувають на передньому краї науки. Серед передбачень автора: космічні ліфти, контактні лінзи з підключенням до Інтернету та автомобілі, що літають.
 
- «1984» Джордж Орвелл

У цьому фантастичному антиутопічному романі, опублікованому 1948 року, Джордж Орвелл пропонує нам своє бачення життя 1984 року. У похмурому майбутньому громадяни постійно перебувають під наглядом і контролем Старшого Брата та Поліції Думок. Автор змальовує приголомшливий погляд на світ і попереджає про небезпеку тоталітаризму. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би так само чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий бодай найменший прояв свободи, нехай навіть у вигляді можливості мати свої власні глибоко приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?
 
- «Який чудесний світ новий!» Олдос Гакслі

Ця книга була опублікована 1932 року. В ній автор моторошно передвіщає розвиток репродуктивних технологій та психології, а також навчання уві сні. У майбутньому за версією Гакслі діти народжуються в лабораторіях, а суспільство перешкоджає індивідуальним діям і думкам; людей генетично продукують, фармацевтично анестезують і ретельно контролюють для пасивного служіння панівному ладу і «загальному добробуту».  Попри те, що світ мирний, головний герой, книги ставить собі питання: «Чи є там щось більше?» Ця книга, яка захоплювала і жахала не одне покоління читачів, залишається й дотепер на диво актуальною своїми застереженнями й пророцтвами, що збуваються і стають життєвими реаліями сучасного світу.

День читання Толкіна

25 березня відзначається День читання Толкіна. Цей День було встановлено Товариством Толкіна 2003 року для того, щоб висловити своє захоплення творчістю відомого англійського письменника, найбільш відомого як автор «Володаря перснів» і «Гобіта», Джона Рональда Руела Толкіна. Також мета Дня – заохотити якомога більше людей читати твори Толкіна та фентезі в цілому, сприяти популяризації та використанню книг письменника в закладах освіти та бібліотеках. Дата 25 березня була обрана не випадково – річ у тім, що це дата падіння Володаря Перснів (Саурона) і падіння Барад-дуру .

 
З нагоди Дня читання Толкіна ми підготували невеличку добірку цікавих фактів про письменника.
 
💠Дж. Р. Р. Толкін народився 3 січня 1892 р. в місті Блумфонтейн – на той час столиці Помаранчевої Вільної Держави, а нині адміністративному центрі Південноафриканської Республіки. На момент народження письменника саме там працював у місцевому банку його батько.
 
💠Толкін рано втратив батьків. Батько письменника помер від ревматизму, коли хлопцеві було лише чотири роки, а матір Толкін втратив, коли йому було дванадцять – жінка померла через діабет.  
 
💠Матір Толкіна запалила в ньому пристрасть до мов. Саме матір була першою вчителькою Толкіна. З основами латинської мови вона його познайомила ще у дошкільному віці і саме з цього почалася величезна любов письменника до мов. Ця пристрасть залишалася з ним протягом усього життя.
 
💠Зі шкільних років Толкін любив вигадувати власні мови. Для своїх книг він створив 14 вигаданих мов.
 
💠У Толкіна та його дружини Едіт була епічна історія кохання. Рональд познайомився з Едіт Бретт, коли йому було 16, а їй 19. Між ними зав’язалася міцна дружба, яка переросла в кохання. Однак опікун Толкіна, отець Френсіс, не схвалював стосунків і наполягав, щоб хлопець зосередився на навчанні. Згодом він заборонив Рональду бачитися з Едіт і навіть листуватися з нею до повноліття – наказ, якому Толкін не міг не підкоритися, враховуючи доброзичливість отця Френсіса до нього та його брата. Толкін та Едіт не спілкувалися протягом трьох років. Та одразу після повноліття Толкін відшукав Едіт і запропонував їй одружитися з ним. Едіт погодилася, розірвавши попередні заручини з іншим. Вони одружилися з благословення отця Френсіса. Хоча їхнє подружнє життя не обходилося без повсякденних суперечок, Толкін та Едіт залишалися відданими одне одному до її смерті 1971 року.
 
💠Толкін брав участь у Першій світовій війні. Після закінчення університету письменник добровільно записався до лав війська. Його зарахували до складу Ланкаширського стрілецького полку. Після 11-місячного вишколу він потрапив до 11-го батальйону зазначеного полку в складі Британського експедиційного корпусу. Під час Битви на Соммі (Франція) Толкін служив офіцером зв'язку. 27 жовтня того ж року його госпіталізували з окопною гарячкою, яка протягом наступних двох років давала рецидиви і вимагала лікування. Решту війни Рональд провів у тилу, в Англії, займаючись штабною роботою. Саме в цей час він почав працювати над міфологією та історією вимріяного в думках світу, що пізніше перетвориться на всесвіт, у котрому відбуваються події роману «Володар Перснів».
 
💠Толкін деякий час працював над Оксфордським словником англійської мови. Першою цивільною роботою Толкіна після війни була робота в Оксфордському словнику англійської мови, де він займався дослідженням етимології деяких слів.
 
💠Толкін вважав себе гобітом. З усіх вигаданих істот, яких створив письменник, він найбільше ототожнював себе з гобітами. Ось, що він написав з цього приводу: «Насправді я гобіт, у всьому, крім розміру. Я люблю сади, дерева та немеханізовані сільськогосподарські угіддя; я курю люльку і люблю хорошу просту їжу (неохолоджену), але ненавиджу французьку кухню; я люблю і навіть наважуюся носити в ці похмурі дні декоративні жилети. Я люблю гриби (поза полем); маю дуже просте почуття гумору (яке навіть мої вдячні критики знаходять нудним); я пізно лягаю спати і пізно встаю (якщо це можливо). Я мало подорожую.»
 
💠Легендарного Фродо спочатку звали Бінго. Коли Толкін взявся за написання продовження «Гобіта», племінника Більбо звали Бінго – на честь родини іграшкових ведмедів-коал, якими гралися його діти. Однак під час написання «Володаря перснів», твір набув “темнішого тону”,  і автор змінив ім’я Бінго на Фродо.
 
💠Толкін любив добре посміятися. Письменник був відомий своїм доволі хлопчачим почуттям гумору. Наприклад, кажуть, що він міг вдягтися як англосаксонський воїн із сокирою та ганятися за здивованим сусідом по дорозі.

У бібліотеці пройшов розважально-виховний захід для дітей

Незламність це наша національна особливість, яка притаманна не тільки дорослим українцям, але і нашим малюкам 🇺🇦💪🦸‍♀️ 🦸‍♂️. Напередодні, 21-го березня, держава-агресор цинічно обстріляла столицю України та низку інших міст і сіл, однак майже одразу після атаки, коли це дозволила безпекова ситуація, у бібліотеці  естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва відбувся розважально-виховний захід для вихованців дитячого садочка № 687 👧🧑‍.
 
❕Такі заходи обов’язково потрібно проводити для наших дітлахів з багатьох причин. Наша спільна мета полягає у тому, щоб виховувати майбутні покоління українців всебічно розвиненими в інтелектуальному й культурному сенсі, допомагати їм ставати освіченими і грамотними, читати українську та зарубіжну літературу, цікавитися різними речами. А візити до бібліотеки та участь у заходах, які тут проходять, неймовірно сприяють досягненню цієї важливої мети. А ще ми прагнемо створити простір, у якому і дорослі, і діти можуть морально відпочити та відволіктися від стресів, які ми всі зараз переживаємо.
 
Вихованці цього садочка були у нас уперше, тож зустріч розпочалася з короткої екскурсії бібліотекою, під час якої бібліотекарі розповіли юним гостям про особливості роботи закладу, ознайомили з абонементом і читальною залою, запропонували ближче познайомитися з книжками, погортавши їхні сторінки, а також ознайомили з кімнатою-музеєм О.П. Довженка.   
 
А далі на дітей чекав захопливий концерт, який для них провів добрий друг бібліотеки композитор, музикант і виконавець пісень Ігор Якубовський. Пан Ігор співав для дітей українські пісні, заохочував їх співати разом з ним, а також спілкувався з малюками на різні теми, розповідав різні цікавинки 🎶🎤. Після цього Ігор влаштував для дітей чудову емоційну і фізичну розрядку у вигляді запального рок-н-ролу під свій музичний супровід. Дітки таку ініціативу одразу ж підхопили і з задоволенням долучилися до танку 🕺.  
 
Після концерту ми запросили дітей до бібліотечної імпровізованої творчої майстерні, де ще одна наша добра подруга майстриня та волонтерка Олександра провела для них майстер-клас з виготовлення декоративних парасольок ✂️☂️. Ця активність діткам теж дуже сподобалася і вони завзято виконували усі вказівки Олександри, в результаті чого всі отримали прекрасні рукотвори власного виробництва 😊.
 
Дітлахи, здається, залишилися усім задоволені та обіцяли найближчим часом завітати до бібліотеки з батьками, тож чекаємо.

Рівні права кожному

21 березня відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації. У цей день 1960 року в Шарпевілі (Південна Африка) поліція відкрила вогонь і вбила 69 людей під час мирної демонстрації проти «законів апартеїду». Проголошуючи День у 1966 році, Генеральна Асамблея ООН закликала міжнародну спільноту подвоїти свої зусилля для ліквідації всіх форм расової дискримінації.
 
У країнах по всьому світу расизм позбавляє людей прав людини через їхню расову чи етнічну приналежність або через колір шкіри. Для того, щоб зупинити расизм, обов’язково потрібно знати його причини та наслідки.
 
Книжки про расизм допомагають людям не білої раси осмислити власний досвід, відчути себе важливими, знайти зцілення й усвідомити прогрес, якого все ж вдалося досягти у створенні рівноправного майбутнього. А ще книги на тему расизму мають на меті викликати співчуття до тих, хто стикається з расизмом і спонукати усіх нас до боротьби з расовою дискримінацією.
 
Важливий меседж, що міститься у книгах, які ми підібрали у цьому дописі, полягає у тому, що всі люди заслуговують рівних прав незалежно від кольору шкіри, національності, віри, статі тощо. Маємо пам’ятати важливі слова Мартіна Лютера Кінга: «Темрява не може розігнати темряву: на це здатне тільки світло. Ненависть не може знищити ненависть: тільки любов здатна на це. Ненависть примножує ненависть, насильство примножує насильство, а грубість примножує грубість».
 
Отже, читаймо книги та залишаймося людьми.
 
🔺1. «Убити пересмішника» Гарпер Лі

Прочитавши цю книгу хоча б раз у житті, ви неодмінно запам’ятаєте її назавжди. На відміну від багатьох інших книг про расову рівність чи в цілому книг про будь-яку несправедливість ця культова книжка це не історія про пригноблених, яких просто пригнічують без порятунку. Це історія про непохитність людини (Аттікуса Фінча) у її боротьбі за справедливість і допомогу пригнобленим. Чесний адвокат Аттікус Фінч захищає темношкірого хлопця, якого несправедливо звинувачують у страшному злочині. Герой стає прикладом для своїх дітей, демонструючи своїми діями те, що найважливіше завжди залишатися чесною і порядною людиною. Він  робить усе можливе, щоб захистити хлопця навіть попри те, що це викликає несхвалення багатьох мешканців міста. І вплив Аттікуса виходить далеко за межі роману, формуючи погляди суспільства у питаннях справедливості й расової рівності. Отже, основна ідея твору – всі люди створені вільними і рівними у своїх правах, незалежно від кольору шкіри, і справжні люди мають захищати тих, кого принижують і ображають. Всі ми рівні!
 
🔺 2. «Прислуга» Кетрін Стокетт

Цей роман є феноменальним бестселером. Дія відбувається у штаті Міссісіпі, США у 60-х роках минулого століття. На тлі бурхливого руху за громадянські права розгортаються події з життя трьох різних жінок. Ця книга допоможе зануритися у несправедливий світ міста Джексон 1962 року, де темношкірі служниці виховують білих дітей, однак водночас їм не довіряють столове срібло, побоюючись крадіжок. Так, Ейбілін виховує вже сімнадцяту білу дитину, долаючи нестримний душевний біль через трагічну смерть її власного сина. Мінні – невгамовна й нестримна жінка, з якою не варто сперечатися. Вона часто змушена змінювати господарів через свій складний характер, але без роботи вона не залишається, адже вона готує просто незрівнянні пироги. Біла дівчина на ім’я міс Скітер повертається до міста після завершення коледжу і бажає дізнатися, куди зникла її улюблена покоївка. Вона мріє стати письменницею і хоче розповісти світові про те, що коїться тут, на Півдні Америки. Ніхто б навіть подумати не міг, що ці три абсолютно різні жінки можуть стати подругами. Мало кому така дружба сподобалась б, однак кожна з цих жінок знаходить у собі хоробрість перейти межу і так вони починають покладатися одна на одну. Їх об’єднує пошук істини, загострене відчуття справедливості та непереборне прагнення до змін у своєму житті. Вони разом пишуть свою таємну книгу про нелегку долю та устав тогочасного життя і не знають, чи побачить вона колись світ…

🔺 3. «Я завжди писатиму у відповідь» Кейтлін Еліфіренка, Мартін Ґанда та Ліз Велч

Це історія про американську дівчинку та хлопчика з Зімбабве, а ще про лист, який змінив життя цих двох людей назавжди. Почалося все зі шкільного завдання. Кейтлін ніколи навіть не чула про Зімбабве, але якось учителька попросила її клас написати лист незнайомому учневі з іншої далекої країни. Дівчинка поставилася до завдання завзято і, прийшовши додому, в деталях написала своєму таємничому другу про свій улюблений колір і види спорту. Цей лист отримав Мартін із Зімбабве. Хлопець своєю чергою ніколи не чув про Пенсильванію. Прочитавши лист Кейтлін, він написав їй у відповідь, розповівши про своїх братів і сестер і про футбол, а ще хлопчик висловив у листі надію, що американська дівчинка напише йому знов. Ці листи стали початком листування тривалістю у шість років, яке змінило життя Кейтлін і Мартіна. Підтримуючи одне одного в біді та в радості, вони стали найкращими друзями. Ця дружба зробила кожного з них кращою людиною. Ця книга надихає шанувати розмаїття та творити добро. Це історія про великий світ і несподівано справжні стосунки.
 
🔺 4. «Підземна залізниця» Колсон Вайтхед

Події в цій захопливій різножанровій історії про втечу з рабства на плантації в Джорджії (США), відбуваються в ХІХ столітті. Твір тримає читача в напрузі від першої до останньої сторінки. Це жорсткий роман, який містить у собі «незручні» і неприємні гіркі істини. Життя головної героїні, темношкірої рабині-утікачки Кори, нагадує пекло – вона є вигнанкою навіть серед своїх. І коли вона начебто виривається з того жаху, в якому живе, ситуація стає для жінки ще гіршою.  Після втечі на Кору постійно полюють, її життя – це суцільний ризик. У цьому романі автор підіймає украй важливі питання: Що таке нація? Як вона твориться? Що таке свобода? А ще книжка наголошує на тому, що розплата за моральні злочини неминуча для всіх, незалежно від кольору шкіри.
 
🔺 5. «Малі великі справи» Джоді Піколт

Цей твір пропонує дослідження расизму (як явного, так і прихованого) в сучасній Америці.  Твір з багатогранними персонажами та захопливою моральною дилемою у своїй основі спонукає читача замислитися про багато важливих речей. Рут Джефферсон – досвідчена медсестра пологового відділення в лікарні. Вона чудова працівниця – двадцять років бездоганної роботи, жодної скарги… Та раптом жінка опиняється на лаві підсудних. Захисницею Рут стає Кеннеді Мак-Кворрі, біла державна адвокатка. Під час процесу Рут і Кеннеді мають завоювати довіру одна одної та зрозуміти: можливо, те, чого їх навчали впродовж усього життя, неправда. З неймовірним співчуттям і відвертістю авторка книги порушує такі питання, як расова дискримінація, привілеї, упередження, справедливість і людяність.

Благодійний масничний збір

📚Бібліотека естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва долучилася до ярмарку, що організував дитячий садок "Веселинка"  з нагоди Масниці з метою збору коштів на допомогу Збройним силам України.
 
🫶Цей захід вже став традиційною щорічною акцією, під час якої співробітники садочка, його вихованці та їхні батьки, а також бібліотекарі та мешканці Солом’янського району столиці об’єднуються заради важливої мети – шляхом донатів зробити свій внесок у допомогу нашій героїчній армії й таким чином взяти участь у нашій спільній боротьбі з ворогом.
 
☝️Ми вважаємо, що дуже правильно долучати до таких благодійних заходів дітей, адже таким чином ми виховуємо в них доброту, патріотизм, небайдужість і прагнення й бажання щось робити задля перемоги.
🌞🥟Цей чудовий масничний ярмарок подарував усім своїм учасникам позитивні емоції від виступу вихованців садочка, смачні млинці, гарні рукотвори та інші приємності. Основна мета заходу була досягнута – спільними зусиллями ми зібрали кошти, які будуть найближчим часом передані на потреби ЗСУ.

У Лондоні презентували книгу про війну в Україні, до якої увійшли правдиві історії про наших людей

Кілька днів тому у престижному університетському клубі Лондона «Oxford and Cambridge» відбулася презентація нової книги британсько-української письменниці Анни Шевченко «Навколо війни через 20 історій» («Around the war in twenty stories»).
 
До книги увійшло 20 реальних історій про звичайних українців, зокрема про те,
що їм довелося пережити після початку повномасштабної війни. Тут ви знайдете історію про вчительку, яка веде уроки у бомбосховищі; історію про відважних бібліотекарів, які ховали українські книги під час окупації Херсону; історію про вершницю-чемпіонку, яка втратила свого коня у Бучі; а ще історію маленької дівчинки Міланки, яка ділиться останньою цукеркою, яку вона вивезла зі свого розбомбленого міста; та інші щемливі історії про наших людей під час війни.
 
Анна Шевченко підкреслює, що всі історії, описані у книзі, правдиві; сама книга друкувалася під час артилерійських обстрілів за 40 кілометрів від фронту; уся команда – від авторки до людей, котрі перевозили книгу до Лондона, – працювала над книгою безкоштовно.  Усі гроші від продажу мали бути передані людям, історії яких описані у книзі, але всі вони відмовилися і натомість вирішили спрямувати кошти до обраних благодійних організацій: на фінансування протимінного обладнання для фермерів, на придбання ліків  для дитячої лікарні у Львові, на доставку засобів тактичної медицини на лінію фронту, на допомогу притулку для собак у Харкові та на підтримку дитячої бібліотеки в Херсоні.
 
Авторка планує активно розповідати про свою книгу на різних книжкових фестивалях, а також представити її в Європейському Парламенті в Брюсселі за участю Місії України в ЄС.
 
«Ця книга належить дуже багатьом людям – тим, хто довірив мені свої історії; команді друкарів, які друкували її під обстрілами; дизайнерці, яка створюючи обкладинку книги, паралельно шукала скло для своїх вікон, розбитих через вибух.
 
Перше друковане видання «Навколо війни через 20 історій» є благодійним проєктом – усі кошти від продажу будуть розподілені між благодійними проєктами.» – каже Анна Шевченко.
 
Про автора
Анна Шевченко – британсько-українська письменниця та завзята оповідачка.
Народилася в Києві. Закінчила з відзнакою Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Вона постійний експерт в багатьох ЗМІ по всьому світу.  Перекладач шістьох Британських Прем'єр-міністрів та радник з міжкультурних питань для двох із них. Експерт з політичного примирення та конфліктів Британської Урядової миротворчої організації.
Її роман «Спадок» («Bequest») вийшов у 20 країнах світу, отримав нагороди у Британії, Франції та Німеччині.
Її роман «Гра» став «Книгою місяця» у Франції, вибором бельгійських букіністів як «Книга року» та увійшов до п’ятірки найкращих іноземних книжок року в Україні.

Українські добровольці

14 березня відзначається День українського добровольця. Це свято відносно нове – воно було встановлене Верховною Радою України 2017 року задля вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
 
Дату 14 березня обрали не випадково – саме в цей день 2014 року з Майдану Незалежності в Києві до тренувальної бази у селі Нові Петрівці на Київщині вирушили перші п’ятсот добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Далі ці відважні люди вирушили на схід нашої держави, щоб захищати Батьківщину від загарбника.
 
Попри те, що сама ця пам’ятна дата є для нашого календаря новою, люди, яким вона присвячена, були в нашій країні споконвіку – український народ завжди був багатий на героїв, які мали достатньо сміливості, щоб за покликом серця ставати на захист рідної землі, яку віками хотіли і хочуть захопити наші вороги.
 
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, сотні тисяч українців добровільно пішли захищати Батьківщину – люди масово вступали до лав Збройних Сил України й територіальної оборони. Багато патріотів повернулися з-за кордону, щоб долучитися до захисту рідної землі, свідомо поставивши під загрозу своє власне життя і здоров’я, відмовившись від безпечного і безтурботного життя заради Батьківщини.  
 
Ми живемо у дуже важкий час, однак попри весь той жах, який нам доводиться переживати через російську агресію, ми з вами в жодному разі не маємо занепадати духом, адже ми є свідками виявлення неймовірного патріотизму наших людей, сміливості, сили духу та героїзму.
 
Наші добровольці мають бути прикладом для всіх, адже вони демонструють усьому світові, як потрібно боротися за свою свободу й незалежність, як відстоювати своє право на добробут і щастя.
 
Ми щиро вдячні усім героям і героїням, які зважилися на самовіддану боротьбу за нашу Батьківщину, за всіх нас.

Інтерактивний захід для дітей «Дитинство Тараса»

8 та 9 березня в Україні відзначаються Шевченківські дні, адже саме ці дати є роковинами народження і смерті видатного українського поета і митця Тараса Григоровича Шевченка. У ці дні традиційно проходять різноманітні заходи, присвячені вшануванню пам’яті видатного Кобзаря.
 
Тарас Шевченко для українців є символом національної ідентичності; це не просто геніальний поет, художник, прозаїк, драматург, політичний і громадський діяч, Шевченко – знакова постать національної пам’яті України. Він зробив величезний внесок у духовну скарбницю нашого народу і людства в цілому. Поза сумнівом Тарас Григорович вплинув не тільки на нашу літературу, але і на всю нашу культуру☝️.
 
Кандидатка філологічних наук і професорка Ірина Савченко дуже влучно сказала: «Шевченко максимально відображає духовність українця, як у позитивних, так і в негативних аспектах. Тобто, за його поезією можна скласти загальне уявлення про всі ментальні ознаки нашої нації.» 🇺🇦
 
🧑‍🦰👧📘Тож чи варто зазначати, чому так важливо розповідати юним поколінням українців про  Тараса Шевченка, про його надважливу діяльність, знайомити їх з його геніальними творами і прищеплювати дітям любов до його творчості? Звісно ж ми маємо це робити і з задоволенням робимо задля того, щоб наші діти з юних років розуміли, хто ми такі, чому ми саме такі і, що нам треба робити, щоб бути кращими. До того ж у своїх творах Шевченко використовував величезну кількість різноманітних художніх засобів, а мова його настільки прекрасна, що вивчення його поезій допоможе стати набагато більш грамотним і значно вдосконалити знання української мови.
 
💁‍♀️У бібліотеках Солом’янки було проведено низку заходів, присвячених Шевченківським дням, зокрема у бібліотеці  естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва відбулася інтерактивна екскурсія сторінками життя Т. Г. Шевченка для дошкільників «Дитинство Тараса».
 
На початку зустрічі бібліотекарі в інтерактивній формі ознайомили дітей з найважливішими фактами з життя Тараса, розповіли про його діяльність, про його погляди і про те, чому ж він є такою важливою особистістю для нашого народу. Читали дітлахам обрані поезії Шевченка.
 
Потім разом переглядали відео про дитинство Тараса і обговорювали цікаві моменти з цього відео;  також дивилися відео про картини Шевченка; а ще складали пазли з картин митця📺🖼️.
 
Дуже радісно і приємно, що наші юні гості виявили бажання поділитися своїми знаннями і читали на пам'ять вивчені вірші Кобзаря😊.
 
Розповівши діткам більш детально про професію художника, бібліотекарі запропонували юним гостям і себе уявити художниками і намалювати портрет Тараса Шевченка – вийшло дуже навіть непогано😀.
 
На останок наша добра подруга майстриня Олександра провела для дітей чудовий майстер-клас з виготовлення закладок-вишиванок для книг✂️✋.
 
Сподіваємося, що завдяки цьому заходу нам вдалося надихнути дітей більше цікавитися постаттю Шевченка і читати його твори, адже у цих творах Кобзар закликав палко любити найдорожче в житті – свою Батьківщину🙂.  

До бібліотеки на екскурсію завітали юні гості

У бібліотеці естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва пройшов цікавий пізнавально-розважальний захід для дітей, а саме екскурсія бібліотекою та майстерка 👦👧.
 
☝️Ми в бібліотеках Солом’янки переконані, що такі заходи є важливими і саме тому регулярно їх проводимо. По-перше, ми ставимо собі за мету таким чином викликати у дітей зацікавленість у читанні і прищепити любов до книг, заохотити дізнаватися більше і шукати інформацію про різні речі, а, відповідно, всебічно розвиватися в інтелектуальному і культурному сенсі, вчитися робити щось своїми руками, і звісно ж ми прагнемо в межах таких заходів створити максимально сприятливі умови і приємну атмосферу для культурного відпочинку наших юних гостей, що є надважливим у цей непростий час.
 
Отже, наша зустріч з дітьми розпочалася з екскурсії бібліотекою, під час якої малюки дізналися детально, в чому полягає робота бібліотекарів, познайомилися з каталогом, ознайомилися з кімнатою-музеєм О.П. Довженка, а також змогли погортати книжечки, які їх зацікавили, у читальній залі 📕📗.
 
Під час екскурсії встигли також разом почитати заздалегідь обрану бібліотекарями книгу «Будь собою». Саме цю книгу обрали не випадково, а тому, що вона допомагає юним читачам усвідомити, що кожна людина унікальна і потрібно поважати один одного, якими б різними ми не були. Діти з задоволенням прослухали матеріал книги і потім активно обговорювали зміст і відповідали на запитання.  А ще під час екскурсії діти відгадували термінові повідомлення від казкових героїв 🙂.
 
Далі на дітей очікувала прекрасна майстерка від доброї подруги бібліотеки, волонтерки і майстрині Олександри – під її керівництвом виготовляли «Дерево досягнень». Дітлахів захопив процес і вони натхненно і старанно виконували свою роботу ✂️📏🎀.
 
Наприкінці зустрічі дітки отримали свої перші читацькі квиточки і приємні солодкі подаруночки 🍬.