🪶Леся Українка: сила слова і свободи 🇺🇦

🌟Сьогодні, 25 лютого, виповнюється 155 років від дня народження Лесі Українки – однієї з найвидатніших постатей української культури. Її ім’я впізнають мільйони, а її слово звучить понад століття, бо воно про свободу, гідність і внутрішню силу. Але Леся Українка це не лише «Лісова пісня» (хоч і вона справді надзвичайна). Насамперед це – мислителька, публіцистка, драматургиня, перекладачка й людина з надзвичайною інтелектуальною енергією.
 
Лариса Петрівна Косач, відома нам як Леся Українка, народилася 25 лютого 1871 року в родині освічених і культурних людей у Новограді-Волинському. Уже в дитинстві вона проявила рідкісний хист до мови, літератури та іноземних мов – навчилася читати в чотири роки, а в дев’ять написала свій перший вірш «Надія».
 
Гострий розум і любов до книги формувалися у творчій атмосфері: матір, Олена Пчілка, сама була письменницею та культурною діячкою, а родина – тісно пов’язана з інтелектуальними колами свого часу, зокрема з її дядьком Михайлом Драгомановим, який мав величезний вплив на світогляд племінниці.
 
Хвороба – туберкульоз кісток і суглобів – переслідувала Лесю з дитинства. Попри біль та обмеження, вона невтомно читала, творила й думала. Часті поїздки за кордон у пошуках лікування не зламали її духу, а навпаки – розширили культурний світогляд і збагатили літературну палітру, зробивши її справжньою європейською інтелектуалкою.
 
Леся – це не лише поетка. Вона писала публіцистичні тексти, листи і драми, займалася перекладами і навіть брала участь у літературних і громадських дискусіях свого часу. Її ранні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки» були помітними явищами української літератури наприкінці XIX – на початку XX століття.
 
Особливо варто згадати драму-феєрію «Лісова пісня», написану в 1911 році у Кутаїсі (сучасна Грузія) всього за рекордні 10-12 днів. Це не просто п’єса – це творення світу, в якому діють міфічні істоти, а людські пориви до свободи, кохання й самоствердження набувають символічної сили.
 
Листи Лесі Українки теж мають свою вагу: вони – не приватні записки, а інтелектуальні діалоги, що розкривають її світогляд, моральні пріоритети і гнучкість думки. Вони часто свідчили про глибоку самосвідомість і прагнення зрозуміти себе у ширшому контексті людської культури.
 
Життя Лесі Українки – це історія про людину, яка зробила слово своїм основним інструментом боротьби за свободу і творчу незалежність. Вона прожила лише 42 роки, але її спадок – це не просто поезія чи драми, а ціла філософія людської гідності, непохитної волі та віри у силу слова.
 
Сьогодні її поезії й драми звучать інакше, ніж колись у школі. Вони – не лише літературна класика, а живі свідчення духу, що не злякався ні болю, ні обмежень. Як мислителька, Леся Українка залишила нам приклад того, як слово може бути потужним джерелом людської свободи та національної ідентичності.
 
📚Цитати Лесі Українки для натхнення і роздумів
 
🌱«Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.»
— слова Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня».
 
💡«Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!»
— з поезії «Слово, чому ти не твердая криця...».
 
🪽«Хто визволиться сам, — той буде вільний, хто визволить кого, — в неволю візьме.»
— з драматичної поеми «Осіння казка». Слова Лицаря, що стали символом справжньої незалежності.
 
💛«Кохання — як вода: плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить.»
— слова Русалки з драми-феєрії «Лісова пісня». Яскраве порівняння стихійної сили почуття.
 
Ці цитати не лише літературно сильні – вони глибоко пов’язані з темами свободи, людської гідності та внутрішньої сили, які Лесі Українці були близькими впродовж усього життя.