9 березня – день народження Тараса Шевченка. Але він не потребує ювілейних дат, щоб
бути актуальним. Його читають не тому що «треба», а тому що його слова
відгукуються. Вони про нас. Сьогодні. Зараз.
Шевченко народився
кріпаком у 1814 році, пережив заслання й заборону писати та малювати, і помер у
47 років – але встиг сказати те, що й досі звучить у кожному українському
серці.
Чи знаєте ви?
Тарас Григорович провів у кріпацтві 24 роки, а у засланні – ще 10. Попри сувору заборону «писати й малювати», він продовжував творити потайки на маленьких клаптиках паперу, які ховав за халявою чобота.
Чому він звучить сьогодні?
Тому що він писав не про
минуле – він писав про вічне протистояння між свободою і неволею, між своїм і
чужим, між мовчанням і словом.
💬Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
(«Кавказ», 1845)
Ці рядки читали на
Майдані. Їх знаходили під російськими плакатами на деокупованих територіях. Їм
понад 180 років – і вони не постаріли ні на день.
💬Кайданами міняються,
Правдою торгують.
(«І мертвим, і живим…», 1845)
Послання, написане до
«освіченої» еліти, яка зреклася свого. Є такі особи і сьогодні…
Талант Шевченка був
багатогранним: він залишив по собі близько 1300 художніх робіт, з яких до
нашого часу збереглося понад 800. Працюючи художником у Київській
археографічній комісії, він документував історію нашої землі, а в останні роки
життя мріяв оселитися у власній хатині на Дніпрових горах.
💬В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
(«І мертвим, і живим…», 1845)
Три слова – і вся
філософія суверенітету.
💬Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте.
(«Заповіт», 1845)
Не просто поетичний образ
– заклик, який українці виконують уже третій рік поспіль.
Читати Шевченка сьогодні –
це не обов'язок.
Це розмова з людиною, яка тебе розуміє. Яка вже пройшла через те, через що проходимо ми. І яка вірила: правда – переможе.
📖«Кобзар» та видання про мистецьку спадщину Тараса Григоровича є у фондах
нашої бібліотеки. Приходьте.
Тарас Григорович провів у кріпацтві 24 роки, а у засланні – ще 10. Попри сувору заборону «писати й малювати», він продовжував творити потайки на маленьких клаптиках паперу, які ховав за халявою чобота.
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
(«Кавказ», 1845)
(«І мертвим, і живим…», 1845)
(«І мертвим, і живим…», 1845)
(«Заповіт», 1845)
Це розмова з людиною, яка тебе розуміє. Яка вже пройшла через те, через що проходимо ми. І яка вірила: правда – переможе.
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар