11-го липня 1941
року розпочалася виснажлива і тривала оборона столиці України від фашистських
загарбників, яка завершилася тільки 19 вересня – через 71 день…
Ще 22 червня Київ
атакував ворог і таким чином наша столиця стала прифронтовим містом з самого
початку війни. Гітлерівці були впевнені, що їм вдасться захопити Київ одразу ж,
але вони помилилися – наші герої відбивали ворожі атаки протягом довгих 2,5
місяців.
Отже, 11-го липня
фашисти, після захоплення Житомира (9 липня), були вже біля річки Ірпінь за 15
кілометрів від Києва. Війська південно-західного фронту отримали завдання
зупинити наступ німців, які вже підходили до столиці. Так, війська під
командуванням генерала Потапова та генерала Музиченка розпочали
контрнаступальну операцію і, хоча і ціною великих втрат, їм вдалося
пригальмувати ворога і провалити їхню спробу захопити Київ одразу після початку
війни.
Прості кияни
почали записуватися до добровольчих військ – до Червоної армії, до народного
ополчення і винищувальних батальйонів. Всього тоді воювати пішло близько 290
тисяч киян. Столичні заводи виготовляли бойову техніку, зброю та боєприпаси. У
Києві було сформовано 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного
ополчення, до складу яких увійшло майже 33 тисячі осіб. У першій половині
серпня 1941 року саме цим людям разом із бійцями Південно-Західного фронту
вдалося зупинити атаку ворога на столицю, адже втративши 100 тисяч своїх
військовиків, гітлерівці зрозуміли, що їм не вдасться швидко захопити Київ і
тимчасово відступили.
Однак це була
тільки короткочасна перерва, яка просто дала змогу нашим воїнам перепочити.
Незабаром бої на Південно-Західному фронті поновилися. Головною метою
гітлерівців тоді була Москва, до якої вони проривалися через Київ, але оборона
нашої столиці їх стримувала. І все ж таки німці змогли завдавати суттєвого
удару по війську Південно-Західного фронту і почали захоплювати одне українське
місто за іншим. 15 вересня ворог зміг об'єднати свої війська біля Лохвиці та
замкнути Київ у кільце, повністю його оточивши. 17 вересня наші війська вийшли
з Києва, а гітлерівці остаточно його захопили.
В ході операції з
оборони Києва Південно-Західний фронт втратив від 500 до 665 тисяч осіб,
більшість з яких потрапила у полон. Загинуло багато командирів і
політпрацівників.
Зараз ми знаємо,
що оборону столиці України 1941 року було провалено через некомпетентне
керівництво І. Сталіна. Проте, навіть попри катастрофічне завершення операції з
оборони Києва, вона була надзвичайно важливою з політичної та
військово-стратегічної точки зору. Більш як на два місяці нашим військовим
вдалося відтермінувати прохід німців далі на схід, завдяки чому стало можливо
здійснити евакуацію багатьох людей і цінного майна, а також підготуватися до
подальших бойових дій.
Героїчна оборона
Києва, безумовно, відіграла величезну роль у зриві плану Гітлера та його
офіцерів щодо швидкого захоплення СРСР.
Пам'ятаймо та
шануймо бійців, полеглих у боях 1941 року під час захисту нашої столиці!
Немає коментарів:
Дописати коментар