Як виховати в собі толерантне ставлення до інших

16 листопада відзначається Міжнародний день терпимості (толерантності). Саме в цей день 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості.
 
У своєму повсякденному житті ми можемо стикатися з ситуаціями чи людьми, яких нам важко терпіти, оскільки вони думають або вчиняють не так, як ми чи не так, як нам би хотілося. Але цей аспект нашої особистості можна вдосконалити, навчившись поважати й цінувати різноманітність.
 
У цьому дописі до вашої уваги короткі корисні поради, які, можливо, допоможуть вам бути більш терпимими до інших.
 
1. Намагайтеся поставити себе на місце іншої людини.
Емпатія допомагає нам зрозуміти, що відчуває інша людина, і бути більш терпимими до дій або способів мислення, які відрізняються від наших власних.
 
2. Попросіть людину пояснити вам її точку зору.
Хороший спосіб змінити негативну ситуацію та проявити терпимість – попросити іншу людину висловити свою думку, наприклад, сказавши: «Розкажи мені більше про те, що ти думаєш. Чому у тебе виникла ця ідея?»
 
3. Не переходьте на особистості під час розмови.
Коли під час розмови з людиною нам стає важко бути ввічливими, точно не варто переходити на особистості, звинувачуючи співрозмовника в тому, що в нього/неї інша думка. Якщо ви не згодні з людиною, скажіть: «Я не згоден/не згодна. Я вважаю…» замість: «Ти помиляєшся. Твоя думка хибна…»
 
4. Не лінуйтеся дізнаватися більше про інших людей та культури.
Рівень нашої толерантності може зрости, якщо ми більше дізнаємося про культуру та особисті риси, погляди й традиції людей, з якими нам можливо потрібно буде взаємодіяти.
 
5. Якщо ви з кимось не згодні, інколи варто просто змінити тему розмови.
Ми всі різні і думаємо по-різному. Це не обов’язково означає конфлікт. Навпаки, щоб подолати складну ситуацію і бути толерантним, можна відкласти  суперечності, змінивши тему розмови.
 
6. Уважно вислухайте людину, перш ніж робити якісь висновки.
Вислухати людину корисно в будь-якій ситуації. Важливо не перебивати, дивитися співрозмовнику в очі та не робити поспішних висновків.
 
7. Пам’ятайте, що ми здатні змінити свої негативні емоції на позитивні.
Коли ми стикаємося з конфліктом, варто пам’ятати про те, що ми господарі власних емоцій.
 
8. Практикуйте повагу до думки інших людей і не сприймайте все на власний рахунок.
Повага до інших означає розуміння того, що вони мають такі ж права, як і ми. Це означає визнавати їхні відмінності, приймати й цінувати їх, а не засуджувати.
 
9. Будьте морально готові змінити свою думку, якщо виникає така необхідність.
Може статися так, що під час розмови ми розуміємо, що насправді ми помиляємося. Коли ми приймаємо це і не наполягаємо на своїй неправильній думці, ми не тільки толерантні, але й скромні. Розвивати цей аспект нашої особистості може бути важко, але це допомагає нам бути більш відкритими до інших.
 
10. Аналізуйте причини, які можуть викликати у вас нетерпимість.
Перший крок до того, щоб стати більш толерантними, – проаналізувати, чому ми буваємо не толерантними. Сімейне походження чи минулий досвід могли вплинути на те, як ми дивимося на ті чи інші речі. Якщо ми віримо, що завжди маємо рацію, нам слід заглибитися в себе, щоб з’ясувати, чи ми праві, чи можемо помилятися.

Приємні бібліотечні будні

 Знаєте від чого кайфують бібліотекарі? Від своєї роботи!❤ 📕 Ось так👇

Бібліозахід до Дня української писемності та мови

У бібліотеці пройшов освітньо-розважальний захід для вихованців садочка «Веселинка» до Дня української писемності та мови за участі композитора і виконавця пісень Ігоря Якубовського.
 
Розпочали захід з екскурсії бібліотекою для наших юних гостей. Під час екскурсії бібліотекарі розповіли дітям про День української писемності та мови, коротко розповіли про історію виникнення  української писемності.
 
Далі пограли з дітьми у мовну гру, під час якої, граючи, малюки виконували різні цікаві завдання. Також пограли у гру «Неслухняні літери».
 
А далі перед дітьми виступав наш гість пан Якубовський. Разом з дітками співали пісню про маму та багато інших чудових українських пісень, трохи повчили скоромовки, потанцювали, розповідали вірші та, звісно, заспівали пісню про Україну.  
 
Під час зустрічі діти висловили свою непохитну впевненість у нашій перемозі та беззаперечну підтримку нашим героїчним збройним силам.
 
Наприкінці діти отримали у подарунок від бібліотекарів ручки із закликом писати ними та розвивати українську писемність.

«Наука – магія, яка працює»

10 листопада відзначається Всесвітній день науки. Це свято було засновано 2001 року під егідою ЮНЕСКО. Заходи, що традиційно проходять у цей день, спрямовані на популяризацію науки, як інструменту миру і злагоди на Землі.
 
Тема Всесвітнього дня науки 2022 року – «Фундаментальні науки на користь сталого розвитку».
 
«Застосування фундаментальних наук життєво важливе для досягнення прогресу в медицині, промисловості, сільському господарстві, водних ресурсах, енергетичному плануванні, захисті довкілля, комунікаціях і культурі. Нам потрібно більше фундаментальної науки для досягнення порядку денного на період до 2030 року та його 17 цілей сталого розвитку», – зазначають представники Генеральної Асамблеї ООН. Всесвітній день науки 2022 року також робить свій внесок, відзначаючи цю тему.
 
Розуміння дуже важливого місця науки і технологій у суспільстві це одна з ключових цілей Всесвітнього дня науки. Цей День підкреслює важливість науки для суспільства та важливість залучення широкої громадськості до дискусій щодо нових наукових проблем і викликів. Також цей День наголошує на важливості й актуальності науки в повсякденному житті.
 
Будьмо обізнаними й освіченими заради розвитку, добробуту та миру!

Мово моя українська

9 листопада відзначається День української писемності та мови – свято розвитку державної мови. Цього року це свято, мабуть, має більше значення, ніж будь-коли, адже мова – це наша зброя, а після початку повномасштабної війни рф проти України і всього українського, зокрема і мови, ми маємо свою зброю, тобто мову, ще більше вдосконалювати і розвивати.
 
У цей день традиційно проходять різні заходи, спрямовані на заохочення українців розмовляти рідною мовою, поглиблювати і перевіряти свої знання з української мови. Серед основних заходів цього дня варто відзначити Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика та радіодиктант національної єдності.
 
Ми з вами є свідками того, як з кожним роком наша солов’їна мова розквітає: все більше людей спілкується українською. Наша мова посідає за кількістю її носіїв, відповідно до різних джерел, 25 або 22 місце у світі.
 
До Дня української писемності та мови ми підготували для вас тематичну вікторину «Рідна мова – мати єдності». Перевірте свої знання J

Переходьте за посиланням:

https://view.genial.ly/636a79f027399000127b7641/interactive-content-copy-ridna-mova-mati-yednosti

“А бої колишні і тривоги вічно хвилюватимуть наші серця”

Наша прекрасна столиця вже не вперше є ціллю ворожих загарбницьких військ. 2022 року рф заявила про те, що її армія захопить Київ за три дні. Завдяки нашим героїчним військовим їм це, звісно, не вдалося. Далекого ж 1941 року Київ був захоплений німецько-фашистськими військами – нашу столицю тоді здала радянська влада. За час окупації, яка тривала з осені 1941 р. по 6 листопада 1943 р., ворог убив понад 100 000 мешканців міста і військовополонених.
 
Київ і зараз залишається найбажанішою ціллю  для захоплення ворогом. Ми віримо, що рф ніколи не вдасться прорватися в нашу столицю, віримо в ЗСУ і в себе. Та забувати про ті страшні часи, коли Київ все ж був в окупації ворога, ми не маємо права – пам’ятаючи про це, ми ще відчайдушніше боротимемося за свободу столиці, за свою свободу.
 
6 листопада ми відзначаємо День Визволення Києва. Пригадаймо основні факти про Київ і киян в контексті Другої світової війни.
 
- Столиця України з самого початку Другої світової війни стала прифронтовим містом. Вже на світанку 22 червня фашистські бомбардувальники атакували Київ, однак всупереч планам ворога, місто-герой на Дніпрі відважно відбивало атаки понад 70 днів.
 
- Близько 200 000 киян стали на захист свого міста, вступивши до лав червоної армії, ще 90 000 вступили до народного ополчення і винищувальних батальйонів, до того ж 20 партизанських загонів вели активну боротьбу з ворогом у його тилу на Київщині.
 
- Під час першої спроби захопити Київ гітлерівські війська втратили 100 000 своїх солдатів і офіцерів, що змусило їх відмовитися від плану швидкого захоплення міста і тимчасово відступити.
 
- Попри те, що зрештою фашисти все ж захопили Київ, оборонці столиці змогли затримати просування ворога на схід більш ніж на два місяці, завдяки чому вдалося евакуювати на більш безпечні території багато людей і важливі підприємства, а також виграти час для мобілізації сил.
 
- Саме героїчна оборона Києва тоді посприяла зривові гітлерівського бліцкригу й затримала наступ ворога на московському стратегічному напрямі.
 
- Під час окупації від багатьох столичних будівель залишилися лише цегляні коробки. Багато киян жили в підвалах і землянках.
 
Зараз рашисти намагаються нищити нашу столицю, вони хотіли захопити її за три дні, а тепер намагаються зламати нас, руйнуючи важливі об’єкти, позбавляючи нас світла… Та ми з вами знаємо, що ніколи їм нас не зламати, не поставити на коліна! Київ вистоїть, окуповані міста і села звільнимо, росію переможемо!

Факти про ЄС 🇪🇺

1 листопада відзначається День народження Європейського союзу, адже саме в цей день 1993 року набув чинності Маастрихтський договір, на основі якого, власне, і утворився ЄС.
 
З нагоди Дня заснування ЄС ми підготували відеодобірку фактів про Cоюз. Сподіваємося, вам буде цікаво.

«Зелені хвилі теплі ловлю, Чорне море, тебе я люблю!»

31 жовтня відзначається Міжнародний день Чорного моря. Це свято, що має екологічний характер, було започатковано 1996 року, а передумовою для цього стало підписання 21 квітня 1992 року Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (Бухарестська конвенція) шістьма причорноморськими країнами – Болгарією, Румунією, Україною, Туреччиною, Грузією та рф. Було розроблено план захисту Чорного моря від забруднення, в якому було визначено політичні заходи, дії та графіки, необхідні для досягнення екологічних цілей Бухарестської конвенції. Чорноморський стратегічний план дій визнає, що для зменшення впливу забруднення на екосистему Чорного моря необхідні колективні дії з боку усіх причорноморських країн. Міжнародний день Чорного моря передбачає проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності громадськості про важливість регіонального співробітництва, необхідного для захисту Чорного моря. Святкові заходи включають різноманітні акції екологів і фахівців у сфері екології та захисту Чорного моря.

 

Після початку повномасштабної війни рф проти України в Чорному морі ведуться активні бойові дії. Як це може вплинути на екологію Кримського півострова і на біологічне різноманіття Чорного моря?

 

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим повідомляло про те, що внаслідок руйнівних дій російських загарбників на території тимчасово окупованого Криму та в Чорному морі у травні цього року загинула велика кількість дельфінів і птахів.

 

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Сергій Волошин зазначає: «Навіть побіжний аналіз вражаючих факторів військових дій, таких як: прямий фізичний вплив унаслідок вибухів і зіткнень, звукове (радіолокаційна дія) і шумове (звук набагато вище 85 децибелів) забруднення довкілля, хімічне забруднення (в результаті запуску ракет з підводних човнів) і вибухи (військових кораблів) і тому подібне, безумовно, вказує на те, що всі ці фактори, як окремо, так і в комплексі, можуть призводити і призводять до загибелі різних представників чорноморської фауни».

 

рф це одна з країн, які взяли на себе зобов’язання з захисту морського середовища Чорного моря від забруднення, однак саме ця держава-агресорка вже тривалий час порушує положення Бухарестської конвенції і завдає жахливої шкоди екосистемі Чорного моря.

 

Закликаємо міжнародну спільноту сприяти притягненню агресора до відповідальності заради миру і безпеки у світі.

ЮНЕСКО підтверджує руйнування понад 200 культурних об’єктів в Україні

Станом на кінець жовтня 2022 р. ЮНЕСКО підтвердила руйнування 207 культурних об’єктів в Україні від 24 лютого – 88 релігійних об’єкти, 15 музеїв, 76 будівель, що становлять історичний та/чи художній інтерес, 18 пам’ятників і 10 бібліотек.

 

ЮНЕСКО проводить попередню оцінку шкоди, нанесеної культурним цінностям шляхом перехресної перевірки інцидентів, про які було повідомлено, з кількома надійними джерелами.

 

Наразі ЮНЕСКО разом зі своїми партнерськими організаціями розробляє механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включаючи аналіз супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року.

 

Також відомо, що ЮНЕСКО формує базу руйнувань культурної спадщини в Україні. Для цього організація використовує супутникові знімки, зроблені до і після початку повномасштабної війни в Україні.

 

Найбільших ушкоджень чи руйнувань зазнали культурні об’єкти, що знаходяться на сході нашої держави, а також на Київщині. Так, на Донеччині підтверджено 59 пошкоджених культурних об’єктів, на Харківщині – 51, на Київщині – 30, на Луганщині – 25.

 

При цьому, на цей момент жоден із семи об'єктів всесвітньої спадщини в Україні не постраждав під час війни.

Разом до перемоги! Збираємо кошти для наших захисників

Дитячий садочок «Веселинка» провів акцію зі збору коштів для допомоги ЗСУ, до якої долучилася бібліотека ім. О. Довженка.
 
На території садочка пройшов благодійний ярмарок, під час якого мешканці і гості Солом’янського району охоче донатили кошти на армію в обмін на смаколики і сувеніри, вироблені працівниками «Веселинки», батьками вихованців садочка і самими вихованцями, а також працівниками бібліотеки ім. О. Довженка.
 
Завдяки проведеній благодійній акції вдалося зібрати кошти, на які придбали речі для наших героїчних військових, а саме спальні мішки й каремати, які вже відіслали на фронт (у напрямку Бахмута) за допомогою волонтерів. Разом із придбаними речами нашим захисникам передали також і дитячі малюнки.
 
Це найменше, що ми можемо робити для своїх армійців, але це дуже важливо. Працюємо, донатимо на армію, йдемо до перемоги!

Від Гомера до Роулінг: Вікторина на знання світової літератури

А чи добре ви знаєте світову літературу? Пропонуємо вам перевірити свої знання і водночас відпочити і відвернути свою увагу від тривожних думок і новин та взяти участь у вікторині на знання всесвітньо відомих літературних творів (переходьте за посиланням):
https://view.genial.ly/63541183eb74e8001797da72/interactive-content-copy-vid-gomera-do-rouling

«#Моя УПА»: 39 історій про нескорених борців за нашу незалежність

22 жовтня «Видавництво Старого Лева» видасть книгу журналістки і письменниці з Івано-Франківська Любові Загоровської «#Моя УПА». Це книга спогадів, у якій зібрано 39 розповідей про людей, які майже 100 років тому або воювали в лавах УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України. Книга про людей, яких переслідували,  арештовували, репресували, але які попри все залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі.

 

«#Моя УПА» – це книга-сповідь, у якій живі свідки подій, що відбувалися під час боротьби УПА за право бути українцями, діляться своїми емоціями і спогадами. Авторка почала збирати матеріали для цієї книги ще кілька років тому, а тепер – з початком повномасштабної війни в Україні, це видання буде надзвичайно актуальним, адже боротьба за свободу й незалежність України триває.   

 

Любов Загоровська каже, що протягом чотирьох років мандрувала країною і спілкувалася з майбутніми героями своєї книги. Ось, що письменниця каже про неймовірні історії, які вона почула і які переповіла в своїй книзі: «Можна прочитати про долі цих людей, аби усвідомити: історія рухається по колу. Сьогодні наша країна проживає той самий досвід, що і 80 років тому, коли було засновано УПА. Єдине залишається незмінним: українці як боролися, так і продовжують боротися за свою країну і свою Незалежність».

 

Герої історій, зібраних у книзі «#Моя УПА», розповідали про війну в якій брали участь, про полон і тортури. Ці історії багато в чому схожі на те, що ми чуємо зараз у новинах про звільнених полонених і про мешканців деокупованих територій. Історія і дійсно йде по колу…

«Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть»

14 жовтня ми відзначаємо День захисників і захисниць України, а також День Українського козацтва. Цього року це свято є особливо важливим, адже саме завдяки нашим відважним захисникам і захисницям, нашим героям і героїням ми залишаємося вільними і незалежними попри страшну агресію рф, яку ми відчуваємо на собі ще з 2014 року, і яка після початку повномасштабної війни в Україні набрала ще більших обертів. Вже вісім років наша армія усьому світові  демонструє свою неймовірну мужність і є безпрецедентним зразком героїзму, тож найменше, що ми можемо робити, це постійно дякувати нашим військовим, підтримувати їх і допомагати усім, чим кожен з нас може, а День захисників і захисниць України і День Українського козацтва це додатковий привід для гідного вшанування подвигів наших воїнів з боку суспільства і держави.
 
З нагоди цього Дня до вашої уваги відеодобірка цитат про українських воїнів і їхню відвагу та привітань для наших героїв і героїнь, а також добірка дитячих малюнків, яку для наших армійців зібрали бібліотекарі Солом’янки:

Музика – бальзам для душі

Нещодавно відзначався Міжнародний день музики. Кажуть, що музика заспокоює і лікує душу. І це дійсно так. В наш час музику визнають видом терапії, адже вона може викликати позитивні емоції, стимулює багато частин мозку і навіть здатна знизити кров’яний тиск і частоту серцевих скорочень. Ми точно знаємо, що музика часто допомагає нам боротися зі стресом, переживати важкі часи – саме такі як зараз. З початком повномасштабної війни, розв’язаної російською федерацією в Україні, у нас з’явилася ціла низка пісень, які нас мотивують, підтримують і просто є символом нашої боротьби та незламності. У цьому дописі пропонуємо до вашої уваги добірку ключових пісень, які протягом усіх цих важких місяців лікують нашу душу і які слухає та співає вся Україна і не тільки. Гадаємо, це особливо актуально напередодні Дня захисників і захисниць України і Дня Українського козацтва.
 
1. «Ой у лузі червона калина»

На початку повномасштабної війни лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк подарував друге дихання, друге життя пісні українських січових стрільців, заспівавши її на Софійській площі. Тепер ця пісня є справжнім світовим хітом, який співають діти і дорослі в різних куточках нашої планети.
 
2. «Вільні люди», Без Обмежень

Ця пісня вийшла у світ ще 2021 року, але саме після початку великої війни 2022 року вона стала неймовірно актуальною і популярною. 
 
3.«Обійми», Океан Ельзи

Цю пісню було презентовано ще дев’ять років тому, однак, мабуть, через рядки, з яких починається цей хіт «ОЕ», а саме «Коли настане день, закінчиться війна…», ми співаємо цю пісню знову і знову протягом цих важких місяців повномасштабної війни.
 
4. «Додому», Kalush feat Skofka

Цю пісню також було презентовано ще до початку повномасштабної війни – 2021 року, але після 22.02.2022 вона набула нового значення. Багато українців вимушено покинули Батьківщину і ця пісня стала для них дуже актуальною.
 
5. «Чути гімн», Skofka

Автор присвятив цей трек своєму другу з Рівненщини, який загинув за Україну. Skofka написав: «Поки буде "чути гімн" в усіх містах України, доти і буде жити Україна!»
 
6. «Українська лють», Христина Соловій

Це кавер на італійську повстанську пісню «Bella Ciao», але з оновленим текстом українською, присвяченим усім, хто бореться за Батьківщину.
 
7. «Stefania», Kalush Orchestra

Весною ця пісня принесла перемогу Україні на конкурсі Євробачення. Саме               під час цього конкурсу виконавці пісні закликали світ врятувати Маріуполь і «Азовсталь», намагаючись привернути увагу всесвітньої спільноти до війни в Україні і того горя, яке рф принесла на нашу землю.
 
Цей перелік «пісень війни», звісно, далеко не повний. Будемо раді, якщо ви в коментарях ділитиметеся з нами тими піснями, які допомагають вам у ці скрутні часи.

💛💙 🕮

Святкуємо свій день і приєднуємося до Всеукраїнського флешмобу #бібліотекаспільнодія.  Об'єднуємося, спільно діємо і перемагаємо.

Бабин Яр. Пам’ятаємо

Бабин Яр це місце трагедії, де 29 і 30 вересня 1941-го року, згідно з офіційними історичними свідченням, нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв. А 1 березня 2022 року рашисти завдали ракетного удару по території, де знаходиться меморіальний комплекс Бабин Яр і там знову загинули люди.
 
«Навіщо 80 років повторювати «Ніколи знову», якщо, коли бомба падає на Бабин Яр, світ залишається мовчазним? Ще п’ять життів втрачено. Історія повторюється», – написав президент у своєму twitter після тієї ракетної атаки.
 
Та мовчання і Бабин Яр, на жаль, мають довгу спільну історію…
 
Ми, українці, добре знаємо цю страшну історію – історію трагедії Бабиного Яру: під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами людей за етнічною ознакою – євреїв і циган, мирного населення і військовополонених, а також партійних і радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, психічнохворих, порушників комендантської години й тих, хто чимось не догодив владі «вищої раси», яка будувала свій «арійський мир».
 
Чи не те саме зараз вчиняють на окупованих територіях нашої країни росіяни, намагаючись збудувати вже свій «руський мир»?
 
З післявоєнних судових протоколів ми знаємо, що тоді, у вересні 1941 року, німці примушували жертв лягати обличчям донизу на закривавлені трупи вже розстріляних людей. Якщо вони не робили цього, їх били і збивали з ніг. Потім нацисти перелазили до жертв і стріляли їм у потилицю. Згідно з оперативним звітом, який німці надіслали до Берліна, вони розстріляли 33 371 єврея.
 
Протягом наступних двох років німці продовжували використовувати це місце як місце вбивств, стративши там ще 70 000 осіб.
 
Після деокупації Києва німці намагалися приглушити будь-які спогади про трагедію Бабиного Яру, а пізніше і радянський уряд робив те саме – 1961 року вони намагалися засипати яр, ненавмисно викликавши зсув, який спричинив нові людські жертви.
 
Повну історію того, що сталося, вперше розповів суспільству письменник Анатолій Кузнєцов, чий «Бабин Яр: роман-документ» був опублікований 1966 року під цензурою в Радянському Союзі. Також 1970 року вийшла і версія твору без цензури. Це сталося після втечі Кузнєцова з СРСР до Великої Британії.
 
Чому ж радянська влада мовчала?
Вбивство євреїв у Бабиному Яру та інших місцях не вписувалося в офіційну радянську версію війни. Радянська влада говорила про те, що вони називали «Великою Вітчизняною війною», як про історичну битву між фашизмом і комунізмом, і применшувала расовий та етнічний шовінізм нацизму. Тільки починаючи з кінця 1960-х років, групи євреїв, які пережили Голокост, почали неофіційно збиратися в Яру на річницю різанини, а в 1966 році вони повісили неофіційний пам’ятний знак. Та лише 1976 року на цьому місці було встановлено перший офіційний пам’ятник. 1991 року, після здобуття Україною незалежності, до 50-ї річниці розстрілу в Бабиному Яру встановили пам’ятник у формі менори. Це було перше офіційне публічне визнання євреїв, які були вбиті на цьому місці.
 
Коли цієї весни в Києві знову лунали постріли і в Бабиному Яру загинули люди, президент Зеленський закликав світ діяти і не мовчати, адже «Нацизм народжується в тиші».

Нове ілюстроване видання легендарного «Гаррі Поттера» матиме обкладинку у жовто-блакитних кольорах🟨🟦

Вчора український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович у своєму twitter написав: «П’ятий ілюстрований Гаррі Поттер буде в найправильніших кольорах 💙💛

Світова прем’єра – 11 жовтня! Вже ось-ось…»

 

Яка ж приємна новина! Вже 11-го жовтня світ побачить ілюстроване українське перевидання п'ятої частини серії фантастичних романів про Гаррі Поттера. Ілюстрації до нової версії книги «Гаррі Поттер та Орден Фенікса» створили Джим Кей і Ніл Пекер. Робота над цим перевиданням тривала два роки.

 

Нагадаємо, що роман «Гаррі Поттер та Орден Фенікса» вперше був опублікований 2003 року, проте вийшов він без ілюстрацій. Пізніше британське видавництво «Блумсбері Паблішинґ» замовило Джону Кею проілюструвати усі сім книжок класичної серії книг «Гаррі Поттер» британської письменниці Джоан Роулінґ, яка, до речі, висловила свою підтримку Україні та українцям.

 

Чекаємо з нетерпінням на жовто-блакитну книжку про улюбленого чаклуна!

Мир – це не все, але все без миру – ніщо

21 вересня відзначається Міжнародний день миру. Генеральна Асамблея ООН проголосила цей день як такий, що присвячений зміцненню ідеалів миру через дотримання 24 годин припинення вогню і відмови від будь-якого насильства. На жаль, як ми бачимо, російській федерації байдуже до загальноприйнятих у світі правил і звичаїв, і миру рф точно не прагне.
 
Хай там як, а ми віримо в перемогу ЗСУ над злочинною армією країни-агресора і сподіваємося, що мир повернеться до нашої прекрасної України якомога швидше.
 
З нагоди Міжнародного дня миру ми підготували добірку цитат відомих людей про мир:

Опубліковано програму «Bookforum 2022»

Ми вже писали про те, що з 6 по 9 жовтня 2022 р. проходитиме Львівський міжнародний літературний фестиваль і книжковий ярмарок «Book Forum Lviv». А нещодавно організатори фестивалю опублікували програму «Bookforum 2022». Отже, тепер відомо, що участь у фестивалі візьмуть такі спікери як Філіп Сендс, Ніл Гейман, Генрі Марш, Ювал Ной Харарі, Джонатан Літтель, Майкл Катакіс, Олександр Михед, Севгіль Мусаєва, Олена Стяжкіна, Вадим Карп'як та інші.
 
«Львівський BookForum 2022 стане майданчиком, що об'єднає Україну з культурною елітою світу заради висвітлення на весь світ гострих та незручних питань сьогодення»
 
Основним завданням форуму цього року організатори називають порушення питання покарання російських пропагандистів нарівні з військовими злочинцями на міжнародному рівні і сприяння організації міжнародного трибуналу для замовників і виконавців цієї страшної війни.
 
Ключові теми дискусій, які відбуватимуться в межах фестивалю:
 
- Як війна в Україні змінить Європу (спікери: Філіп Сендс, Тетяна Огаркова, Володимир Єрмоленко, Міша Ґленні);
- Імперіалізм та ідентичність (спікери: Олена Стяжкіна, Абдулразак Гурна, Ігор Померанцев, Лідія Качо, Джон Лі Андерсон);
- Пропаганда та покарання пропагандистів (спікери: Філіп Сендс, Бруно Масаеш, Пітер Померанцев, Люба Цибульська, Емма Вінберг)
- Нова реальність – нова творчість. Попередня презентація антології «Війна 2022»: щоденники, есеї, поезії (спікери: Мар’яна Савка, Тетяна Терен)
 
Протягом чотирьох днів учасники «Book Forum Lviv» дискутуватимуть також на інші цікаві й актуальні теми і  шукатимуть зрозумілі алгоритми дій.
 
Повну програму заходу можна переглянути за цим посиланням: https://bookforum.ua/events
 
Нагадаємо, що захід пройде у комбінованому форматі офлайн-онлайн. Офлайн у фестивалі зможуть взяти участь сто спеціальних гостей за особистими запрошеннями. Онлайн-дискусії із гістьми BFL зможе подивитися кожен охочий із будь-якої точки світу.