Англійська з бібліотекарем: читаємо, вчимося, розвиваємося

Читаємо та вивчаємо англійську разом із бібліотекою ім. О. Довженка😊.

 What's happening on the farm? Let's peep inside the book. New book-new words - new emotions. Join us😉.

Посмішка – найкоротший шлях від людини до людини 😀

У першу п’ятницю жовтня, тобто саме сьогодні, відзначається Всесвітній день усмішки. Цей День започаткував Гарві Болл – американський графічний дизайнер, який також є і «батьком» легендарного смайлика, без якого ми тепер просто не уявляємо свого життя😊. Відоме нині в усьому світі зображення смайлика з’явилося 1963 року і є найбільш упізнаваним символом гарного настрою та доброзичливості.

З плином часу Гарві Болла почало непокоїти аж занадто комерційне застосування його творіння і той факт, що його первинне значення і мета були втрачені у вирі ринкових відносин. Саме це і спонукало пана Болла заснувати Всесвітній день усмішки. Він подумав, що буде добре, якщо ми всі хоча б один день на рік присвячуватимемо усмішкам і добрим вчинкам. Усміхнене обличчя не знає ні політики, ні географії, ні релігії. Задум Г. Болла полягав у тому, щоб щороку хоча б на один день про усе це забували і всі люди на нашій планеті. За його ініціативою перша п’ятниця жовтня з того часу (з 1999 року) є Всесвітнім днем усмішки. Так, свято смайлика тепер відзначається в усьому світі – завзяті ентузіасти проводять різноманітні акції та флешмоби.

Після смерті Гарві Болла 2001 року на його честь було створено Всесвітній фонд усмішки Гарві Болла. Цей фонд щороку є офіційним спонсором Всесвітнього дня усмішки.

 

Посміхнімося і ми :). 

Есе бібліотекаря: «Сучасні бібліотеки: можливості, завдання і складнощі»

Бібліотека імені Олександра Довженка нещодавно взяла участь у конкурсі «Есе бібліотекаря», організованому Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих міста Києва. Ми з радістю хотіли б поділитися з вами, наші любі користувачі й підписники, власне, самим есе і дипломом учасника цього прекрасного конкурсу. Отже, есе бібліотекаря на тему «Сучасні бібліотеки: можливості, завдання і складнощі»:

 

Один із «П’яти законів бібліотечної науки» індійського мислителя і бібліотекознавця Ш. Р. Ранганатана говорить: «Бібліотека – це організм, що росте». На нашу думку, цей закон є абсолютно вірним й актуальним для сучасної бібліотеки.

 

Бібліотеки були й залишаються цінним джерелом інформації, і задля збереження за собою цієї позиції, сучасні бібліотекарі мають всіляко розвиватися і самовдосконалюватися, адже тільки так вони зможуть відповідати мінливим, як і світ, очікуванням своїх користувачів. Бібліотекарі повинні прийняти виклик «нового часу» та найбільш ефективним чином скористатися новими можливостями осучаснити бібліотеки та їхню роль. Сучасний бібліотекар це спеціаліст, який поєднує в собі традиційні навички бібліотечного працівника і новітні технічні засоби інформації та зв’язку; це фахівець зі здатністю до самоосвіти, яка дозволяє йому застосовувати технології в управлінні використанням знань і їхній організації. Сьогодні новітня технологія й управління використанням знань – це два аспекти, що роблять бібліотекаря сучасним.

 

Бібліотекарі минулих часів, як і бібліотекарі сучасності, завжди займалися і продовжують займатися пошуком інформації, її відбором, одержанням, організацією і наданням користувачам. У наш «час цифрових технологій», коли доступ до знань можна отримати значно швидше і простіше, ніж раніше, роль і завдання бібліотекарів суттєво змінюється. Сучасні бібліотеки мають бути центрами знань для користувачів. Бібліотеки, з-поміж іншого, це навчальні заклади, а отже сучасні бібліотеки мають зробити управління знаннями, їхню організацію й використання своєю сильною стороною.

 

Збільшення інформації та знань людини, а також їхня доступність у різних форматах зобов’язують сучасних бібліотекарів застосовувати різні методи, за допомогою яких їхні бібліотечні ресурси стають доступними й такими, якими можна ділитися, відповідно до їх завдання і мети. Тож, давайте розбиратися, за допомогою яких сучасних методів бібліотекар може вдосконалити управління використанням знань і їхню організацію в рамках бібліотечних послуг.

 

Онлайн каталог загального доступу – це електронна форма традиційного бібліотечного каталогу; онлайн база матеріалів, що знаходяться у бібліотеці. Це ефективна пошукова система, яку можна використовувати для пошуку книжки чи іншого бібліотечного матеріалу, відомостей про цей матеріал, його доступність у конкретній бібліотеці тощо.

 

Служби обслуговування користувачів: основна місія управління використанням знань в рамках бібліотеки це надання послуг користувачам з метою покращення передачі даних, їхнього використання і формування серед користувачів. Завдання сучасних бібліотекарів – подбати про те, щоб такі послуги розвивалися відповідно до потреб користувачів. Загальна інформація про кожного користувача і його інтереси може бути доступна у внутрішній базі даних бібліотеки. Таким чином, бібліотекарі зможуть більш ефективно і швидко підбирати необхідні матеріали для кожного користувача (звісно, такі бази даних формують виключно з дозволу самих користувачів). Також важливим аспектом у сучасному обслуговуванні користувачів бібліотек є віртуальні довідки і онлайн форми зворотного зв’язку.

 

Веб-сайти і соціальні мережі: це дуже важливий аспект сучасної бібліотечної діяльності; це платформа, на якій зібрана вся необхідна і корисна інформація та інформаційні ресурси закладу. Веб-сторінка бібліотеки (і її сторінки у соціальних мережах) пропонує користувачам багато корисної інформації на різні теми. За допомогою бібліотечного веб-сайту користувачі можуть завжди бути в курсі усіх подій, пов’язаних із бібліотекою, а також усіх важливих подій у світі літератури, культури й суспільства в цілому – де б вони не знаходилися. Сучасні бібліотекарі повинні приділяти особливу увагу розробці та інформаційному наповненню своїх інтернет-сторінок.

 

Чому це так важливо? В наш час більшість бібліотек у світі, в тому числі і в Україні, мають власні веб-сайти, сторінки у Facebook, Twitter, Instagram і т. д. Таким чином, бібліотеки наочно демонструють користувачам, що вони не є пережитком минулого, вони актуальні та потрібні. На своїх сайтах/сторінках у соціальних мережах бібліотеки розповідають про заходи, які вони регулярно проводять; про культурні та суспільні заходи в цілому; про книжки, що вийшли нещодавно чи мають вийти найближчим часом; анонсують цікаві культурні й соціальні події; дають рекомендації щодо того, що варто почитати (залежно від смаку й інтересів), який захід відвідати; а також пропонують увазі користувачів різноманітну цікаву й корисну інформацію на різні теми.

 

Веб-портали допомагають бібліотекарям бути ближчими до своїх користувачів. Особливо актуально це було і є в умовах карантину, коли завітати до бібліотеки фізично спочатку було взагалі неможливо, а нині можливість відвідувати бібліотеку є обмеженою (необхідно дотримуватися усіх рекомендацій МОЗ). У цей непростий час бібліотеки і їхні  співробітники постійно залишалися разом зі своїми користувачами і безперервно продовжували свою роботу, хоча і в дещо незвичному – віддаленому – форматі.

 

Веб-сайти бібліотек це не тільки інформативно-освітні текстові матеріали – це також і багато фотографій, які не лише описують, а й візуально зображають «бібліожиття»; і гумор та розваги, і багато іншого. Саме цей аспект дозволяє тим користувачам, які і досі вважають, що бібліотекарі це занадто серйозні пані похилого віку, які завжди сфокусовані на збереженні тиші та дисципліни у своїх закладах, і не мають уявлення про новітні технології, зрозуміти, що сучасні бібліотекарі зовсім інші. Вони не уявляють свого життя без комп’ютера й інтернету, активно ведуть блоги та сторінки бібліотек у соціальних мережах, а ще вміють розважатися. Сучасні бібліотекарі «в темі».

 

Звісно, без складнощів процес переходу до сучасних технологій у бібліотечній сфері не минувся. Бібліотекарям потрібно було швидко вчитися новому, опановувати новітні технології, підлаштовуватися під новий час із усіма його можливостями і викликами. До того ж, інтернет це не лише універсальний помічник для всіх нас, це також певною мірою серйозний опонент бібліотеки, адже деякі люди вважають, що інтернет може замістити чи навіть витіснити бібліотеку. Та це не так. Сучасні бібліотекарі щодня працюють над тим, щоб довести, що інтернет це не замінник бібліотеки, а тільки пошуковий інструмент, що використовується на додаток до традиційних джерел бібліотеки, та це вже окрема тема, яку можна розвити ще на декілька сторінок.

 

Підсумовуючи усе вищесказане, можемо зробити висновок, що сучасний бібліотекар це не та людина, яка сидить за своїм робочим столом і постійно викрикує: «Зберігайте тишу», бібліотекар – це привітний працівник, який каже своїм користувачам: «Я з радістю відповім на Ваші запитання». А сучасна бібліотека вже вийшла за рамки фізичної будівлі, це ціла інформаційна платформа, доступна у всесвітній мережі.

Перевтілення: із бібліодівчинки у дюймовочку👧

Ми вже представляли вам, наші любі користувачі та підписники, свою роботу «Кармен», котра взяла участь у конкурсі «ПЕРВТІЛЕННЯ» , що проводився з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Для участі у конкурсі, окрім Кармен, бібліотека ім. О. Довженка обрала ще один образ. Ми перетворили нашу бібліодівчинку на героїню казки видатного данського письменника Ганса Крістіана Андерсена «Дюймовочка», якій цього року виповнюється 185 років.

Дюймовочка – це крихітна дівчинка, яка з’явилася на світ із бутона квітки, що розпустився. Дівчинка за розміром була не більшою за палець людини.

👸Дюймовочка красива і талановита, а ще вона добра, щира та чуйна. Крихітка здатна дарувати усім живим істотам радість і щастя. Однак, вона настільки маленька, що не може існувати самостійно у нашому величезному і часто дуже небезпечному світі.  Та попри всі негаразди, мініатюрна красуня не занепадає духом, натомість вона демонструє неймовірну мужність, стійкість до складнощів і терплячість.

Перевтілення: бібліотекарі перетворюються на персонажів улюблених книг💃

30 вересня в Україні щорічно відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Ми щиро вітаємо з цим чудовим святом усіх співробітників і користувачів бібліотек😀! Вже традиційно співробітники бібліотечної системи Солом’янського району влаштовують з нагоди свого професійного свята цікаві конкурси, мета яких полягає не тільки у тому, щоб розважити себе та колег, а також (і це головне) – підтримати і посприяти просуванню читання і книги та залученню населення до читання📚.

Цього року бібліотеки ЦБС Солом’янського району м. Києва провели конкурс «ПЕРЕВТІЛЕННЯ», в рамках якого самі бібліотекарі та їхні близькі перевтілилися у літературних персонажів книг-ювілярів 2020 року за допомогою костюмів та образів.

Бібліотека ім. О. Довженка для участі у конкурсі обрала образ головної героїні книги французького письменника Проспера Меріме «Кармен» (1845). Цю чудову новелу про прекрасну іспанську циганку було написано рівно 175 років тому. Пізніше саме цей твір став основою для знаменитої на весь світ однойменної опери Жоржа Бізе. Кармен – це один із найпопулярніших образів у світовому мистецтві. Це дійсно один із найбільш упізнаваних і найулюбленіших жіночих образів.

🌹Часто, коли люди бачать темноволосу й темнооку дівчину з червоною квіткою у волоссі, на рівні асоціацій виникає ім’я Кармен, а разом із іменем згадується і все, що з ним пов’язано – волелюбність дівчини, її гордість, чарівність, самобутність, незвична краса, екстравагантність, а також хитрість і підступність. Саме ці якості полонили героя твору Хосе і вражають інших чоловіків.

Разом з тим, Кармен – занадто чуттєва. Вона представниця кочового племені, що не має коріння, уподобань і навіть віри, тож циганка живе миттєвими поривами: якщо вона любить, то любить тут і зараз; якщо чогось не хоче, то не захоче ніколи. Кармен не звикла ні в чому себе обмежувати і, якщо хтось намагається підлаштувати її життя під якісь рамки, він стає її ворогом. Смерть дівчини трагічна, але природна в розумінні самої Кармен: вона покірно віддається на волю чоловіка, що має право вбити її, але не погоджується йти проти своєї внутрішньої суті.

Кармен – цілісна натура, яка безмежно любить свободу і виступає проти будь-якого насильства та гніту. Саме ці риси характеру справили враження на композитора Ж. Бізе, який продовжив розвиток образу у свій опері. Та «життя» образу Кармен не скінчилося із прем’єрою опери, його було продовжено в поезіях різних літераторів, численних балетних постановках і кінематографічних версіях.

Кармен – це вічний образ.

Ми маємо право знати більше: Міжнародний день загального доступу до інформації

28 вересня відзначається Міжнародний день загального доступу до інформації. Ця пам'ятна дата була заснована ЮНЕСКО 2015 року.

Дотримуючись принципів Програми сталого розвитку суспільства, розрахованої на період до 2030 року, в ЮНЕСКО звернули увагу на важливість такого принципу і стовпи демократичних основ сучасного суспільства, як доступність інформації для громадськості. Цей принцип був проголошений ще у Загальній Декларації прав людини, 19 стаття якої чітко говорить про те, що людина має право і свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію. Безумовним обмежувачем в даному випадку виступає лише закон, який може вводити поняття державної або військової таємниці, а також обмежувати інформацію та ідеї відповідно до норм права.

З нагоди святкування цієї дати за участю ЮНЕСКО традиційно організовуються різні заходи (форуми, конференції) за участі представників держав, що є членами ЮНЕСКО.

Основні завдання, які прагнуть виконати організатори, – підвищення рівня інформованості громадян про їхнє право на інформацію; нагадування представникам державної влади про необхідність забезпечення законодавства в галузі права на інформацію. ЮНЕСКО підкреслює, що вільний доступ до інформації сприяє побудові більш відкритого та ефективного суспільного устрою, дозволяє громадянам більш широко володіти знаннями для повноцінної участі в житті суспільства і держави, перешкоджає корумпованості владних структур, забезпечує підзвітність урядів і органів місцевого самоврядування.

Та варто враховувати той факт, що грамотне володіння інформацією і її отримання вимагає від суспільства певного рівня знань, умінь і навичок, особливо з урахуванням переходу на цифрові технології зберігання і передачі інформації. Тільки розвинене суспільство здатне реалізувати своє право на вільний доступ до інформації, так як її недостатньо отримати. Вона вимагає аналізу і осмислення для того, щоб бути використаною на благо. Суспільство і держава повинна піклуватися про те, щоб навчити своїх громадян правильно шукати, одержувати, аналізувати і використовувати інформацію. Особливу роль в реалізації права громадян на інформацію відіграють засоби масової інформації. Наявність вільних незалежних ЗМІ – це також одна із запорук успішності реалізації права громадян на доступ до інформації.

«Стиль життя: подорожі, мандрівки, відпочинок» (віртуальна виставка книг)📚🧳

«Світ – це книга. А ті, хто не подорожували світом, прочитали у цій книзі тільки одну сторінку»

Аврелій Августин

Чи любите ви подорожувати? Насправді подорожувати, мабуть, люблять усі, тим паче, що у мандрівок є багато переваг. Наприклад, завдяки подорожам ми вивчаємо наш світ з його численними культурами, народами, звичаями і традиціями; дізнаємося більше про власну батьківщину; пізнаємо самих себе; стаємо більш толерантними і відкритими для усього нового і незвичного для нас; отримуємо безцінний досвід і переживаємо багато незабутніх емоцій і моментів; стаємо більш упевненими у собі та незалежними; отримуємо корисні знання у різних сферах; вдосконалюємо свої мовні навички; ми отримуємо мотивацію.

27 вересня відзначається Всесвітній день туризму, встановлений 1979 р. Метою свята є пропаганда туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвиток зв'язків між народами різних країн.

У зв’язку з карантинними обмеженнями, що нині діють в усьому світі, подорожувати тепер дуже складно та й небезпечно – залишається тільки чекати на той щасливий день, коли COVID-19 «відступить» і всі кордони знову будуть повністю відкритими. А поки що ми пропонуємо вам здійснити подорож за допомогою книг. У бібліотеці ім. О. Довженка ви завжди можете почитати книги чи журнали про різноманітні цікаві місця світу, про мандрівки і відпочинок. Пропонуємо вашій увазі невеличку віртуальну книжкову виставку (усі книги, представлені в цьому дописі, доступні у бібліотеці).

1. Серія книг «Міста світу» («Все про… (місто)»)

У цій неймовірно цікавій серії книжок доступні видання про одні з найвідоміших і найбільш відвідуваних столиць світу – Нью-Йорк, Рим, Париж, Стамбул. Міста бувають маленькі і великі; цікаві і не дуже; ті, що мають своє обличчя і безликі – словом, міста бувають різні. Але є серед них одна категорія – Видатні міста. У кожній книзі з цієї серії зібрані найрізноманітніші відомості про місто, якому присвячена книга, – про його історію, визначні пам'ятки, про людей, які його прославили. Кожне видання надасть вам найнеобхіднішу інформацію про місто, щоб ви змогли відчути подих історії, невимовний шарм, яким дихає кожен камінь, кожен пам'ятник міста, що описується.

2. «Непал або подорож в Гімалаї» Валентина Розуменко

У книзі узагальнено побачене й почуте під час подорожі до славетних і підступних Гімалаїв. Докладно, у захоплюючій формі розповідається про дивовижні всесвітньо відомі пам’ятки культури й історії Непалу, його мужніх мешканців-горян, звитяги мандрівного життя членів української експедиції та взаємини, що склалися у них із місцевими жителями.

3. «Знайомтеся – Україна. Туристичними стежками України»

Туристична галузь в Україні динамічно розвивається. Щороку нашу державу відвідують у середньому 17 млн іноземців. За даними Всесвітньої організації туризму, Україна посідає сьоме місце за кількістю відвідувань щороку. Туристична галузь має надзвичайно важливе значення для економіки та іміджу нашої держави. Книга розповідає про туристичні об'єкти України, мальовничі місця, заповідники та інше.

4. «Київ у світлинах забутих фоторепортерів»

Ця книга розповідає про талановитого київського фотомитця Андрія Левченка. Його творчість припала на 50-60 рр. ХХ століття. На світлинах майстра найцікавіші миті з життя повоєнного Києва, етапи відновлення міста. Це перша спроба ознайомити киян з унікальним доробком А. Левченка та привернути увагу до надбання інших фотомайстрів того часу.

5. «Шукай. Мандруй. Фотографуй. Легенди Києва»

Цікавий формат книги про неповторний Київ полягає у тому, що видання не просто знайомить нас з історичними пам’ятками столиці. Тут одні лише ілюстрації спонукають до екскурсій та пошуку, адже вони переплітаються у минулому й сучасності. Майдан Незалежності був колись Козиним болотом; у Маріїнському парку була в’язниця; кладязь пам’яток – Поштова площа тощо. Містичні і навіть фантастичні легенди древнього міста практично дають завдання – їхати, знаходити та досліджувати історію Києва, значно збагативши свій світогляд. А спеціально відведені для фото сторінки книги залишать реальний спогад про ваші мандри.

6. «Шукай. Мандруй. Фотографуй. Легенди Львова»

Маленьким дослідникам хочеться знати відповіді на всі на світі питання. А пізнання історії своєї країни, її прадавніх і легендарних місць назавжди запам’ятаються малюку, якщо це буде подано цікаво та нестандартно. У даному випадку книга-дослідження пам’яток історичного міста Львів стане справжньою знахідкою. Яскраві ілюстрації, дивовижні персонажі на сторінках великої за форматом книги можна розглядати дуже довго. А ще цікавіше разом із нею пройтися містом, знайшовши відповіді на подані завдання.

7. «Вулицями Кам'янця-Подільського» О. Будзей

Оповідь про історичні місця Кам'янця-Подільського охоплює не тільки окремі вулиці, а й оборонні споруди міста, храми, будинки, їх архітектуру, а також події, пов’язані з ними, цікаві факти із життя людей, які мешкали чи працювали в цих будинках.

8. «Прогулянка Волинню та Луцьком» П. Троневич, О. Карлина

Волинь – давня історична земля України, розташована в центрі Європи. Звідси беруть свій початок ріки Балтійського і Чорного морів, через Волинь проходили найважливіші торговельні шляхи Європи. Волинь – це територія, де сходяться три держави, три народи – українці, поляки й білоруси, об’єднані спільними етнічними й культурними коренями. Багатокольорове видання містить інформацію про історію і сучасність Волинської землі, опис міст й історичних місць області, пам’яток культури і природних багатств краю; до видання додається докладна карта Волинської області і карта Луцька.

Femme Fatale, або образ фатальної жінки у світовій літературі

Вони сильні та могутні, хитрі та підступні, прекрасні та жахливі водночас. Фатальні жінки… Вони змушують чоловіків втрачати розум, величезні статки та навіть життя; вони зачаровують, заманюють і полонять, а потім розбивають серця. Їх називають Femme Fatale.

У світовій літературі образ фатальної жінки для своїх творів обирало і обирає дуже багато авторів. Книги розкажуть про таких жінок усе – вони красиві, таємничі та жорстокі; їхні чари звабливі, але такі небезпечні. Пропонуємо вашій увазі перелік фатальних жінок, що є героїнями відомих літературних творів:

1. Леді Макбет («Макбет» Вільям Шекспір). Красива і жіночна, чарівливо приваблива, однак безжалісна і жорстока.

2.  Маргарита Наваррська (Маргарита де Валуа) («Королева Марго» Александр Дюма-батько). Пристрасна і кривава, фатальна жінка епохи Ренесансу, ключова фігура політичних інтриг.

3. Кармен («Кармен» Проспер Меріме). Красива й дещо дика іспанська циганка Кармен водночас проста і хитра, чарівна і небезпечна.

4. Ребекка Вінтер («Ребекка» Дафна дю Мор'є). Сильна, підступна, непереможна Реббекка, про яку неможливо забути навіть після її смерті.

5. Саломея («Саломея» Оскар Вайлд). Містична красуня, яка одним своїм танком змушує віддавати усе, що маєш.

6. Леді Вінтер («Три мушкетери» Александр Дюма-батько). Сама невинність і чистота зовні, а насправді підступна спокусниця та вбивця.

7. Цирцея («Одіссея» Гомер). Одна з найбільш ранніх фатальних жінок у світовій літературі. Прекрасна богиня, яка заманювала чоловіків і перетворювала їх на свиней.

8. Камілла («Камілла» Шерідан Ле Фаню). Надприродно красива жінка-вампір, яка в буквальному сенсі жадає крові і отримує її.

Тиждень українського кіно: «Поводир» – один з найкращих фільмів сучасності🎞

В рамках тижня українського кіно ми не могли не звернути вашу увагу на вітчизняний історичний драматичний фільм Олеся Саніна «Поводир, або Квіти мають очі» (англ. «The Guide»), що вийшов на екрани 2014 року. В основу сюжету стрічки покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика й українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору.

Сюжет

Україна, 1930-і роки. Американський інженер Майкл Шемрок разом із сином приїздить до Харкова допомагати будувати соціалізм. Тут він закохується в актрису Ольгу Левицьку, на яку давно накинув оком впливовий співробітник НКВС.

За трагічних обставин американець гине, а його сина рятує від переслідувачів сліпий кобзар. Не маючи інших шансів вижити на чужині, хлопець стає поводирем. Їхня подорож, сповнена небезпечних пригод, відбувається на тлі найдраматичніших сторінок української історії та руйнування людських доль…

Цікаво, що основою сюжету кінострічки стала історія про розстріляний з'їзд кобзарів у Харкові в 1930-х роках, щодо достовірності якої історики висловлюють сумніви. Жодних документальних підтверджень того, що такий з'їзд відбувався і що його розстріляли, не знайдено.

Переглядаємо стрічку:

Тиждень українського кіно: «Фокстер і Макс» – нова українська кінофантастика🎬

Тиждень українського кіно триває і сьогодні ми рекомендуємо вам переглянути український фантастичний сімейний фільм «Фокстер і Макс» про пригоди хлопчика та собаки-супергероя від режисера Анатолія Матешка. Фільм вийшов у прокат 2019 року.

Стрічка розповідає про дванадцятирічного хлопчика на ім’я Макс, який утік із дому і переховувався під мостом. Там він знайшов балончик з нано-фарбами і намалював графіті собаки. Яким же було здивування Макса, коли його малюнок раптом ожив і перетворився на собаку-наноробота з суперможливостями. Однак після цього на хлопця і його дивопса почав полювати небезпечний злочинець, який ладен на все, аби тільки заволодіти цією могутньою технологією. Школяр Макс потрапив у вир пригод, завдяки яким він знайшов справжніх друзів.

Цікаво, що роль собаки-супергероя Фокстера виконав vlogger YouTube, учасник телевізійного шоу «Україна має талант. Діти», харизматичний пес Амадей. У фільмі використано багато сучасних девайсів, а також справжніх роботів.

Переглядайте цю чудову стрічку усією родиною: 

Тиждень українського кіно: «Тарас. Повернення»🎥

Ми продовжуємо знайомити вас із цікавими українськими кінострічками в рамках тижня українського кіно. Незабаром у кінотеатрах відбудеться прем’єра довгоочікуваної стрічки Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» – масштабної історії про останні місяці заслання видатного українського поета Тараса Шевченка в російській царській армії, що в середині ХІХ ст. окупувала казахські степи.

Поет отримує звістку від друзів про помилування його царем Олександром II. Однак військове керівництво Новопетрівського форту не поспішає повідомляти про це Тарасові, й не видає наказ про звільнення. До того ж, до форту прибуває таємний агент з Петербурга…

Прем’єра фільму для широкої аудиторії запланована вже на 24 вересня 2020 року. Чекаємо з нетерпінням, а поки що пропонуємо вам переглянути офіційний трейлер:

Тиждень українського кіно: «Іван Сила» – реальна історія про легендарного спортсмена🎦

12 вересня в Україні відзначалося свято, присвячене наймасовішому виду мистецтв – кіно. День українського кіно був встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і традиційно відзначається щорічно у другу суботу вересня. Впродовж цього тижня – тижня українського кіно – ми пропонуватимемо вашій увазі прекрасні стрічки, створені українськими майстрами кінематографу, які неодмінно варто переглянути.

Сьогодні переглядаємо фільм «Іван Сила» (2013 р.) – український художній фільм Віктора Андрієнка. Знятий за книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу».

Ця стрічка оповідає незвичайну історію життя Івана Фірцака, який народився в червні 1899 року в селі Білки Іршавського району на Закарпатті. У 18 років він став артистом чехословацького цирку і побував в 64 країнах світу, дивуючи всіх своїми перемогами. Чемпіон Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби, чемпіон Європи з культуризму. За неймовірну силу він отримав прізвисько Іван Сила – Кротон.

Іван Фірцак виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу. З рук британської королеви він отримав шолом і пояс, оздоблені золотом і діамантами. Американська преса називала його найсильнішою людиною XX століття. 1937 року в самому розквіті своєї слави він повернувся на батьківщину.

О. Генрі: майстер гостросюжетних новел із неочікуваним фіналом

Відомий нині в усьому світі американський письменник-прозаїк О. Генрі (справжнє ім'я Вільям Сідні Портер) народився 11 вересня 1862 року в Грінсборо (штат Північна Кароліна, США), в сім'ї лікаря. У 17 років Вільям почав працювати у місцевій аптеці, отримавши диплом фармацевта. Через три роки поїхав до Техасу, де пробував себе у різних професіях – працівник на ранчо, співробітник земельного управління, касир і рахівник у банку.

Свої перші літературні спроби зробив ще до початку 1880-х років. 1894 року В. Портер почав видавати гумористичний тижневик «Роллінг Стоун», що майже повністю складався з його власних нарисів, жартів, віршів і малюнків. Та на жаль, журнал проіснував лише рік. В той самий час, коли закрився журнал, Портера звільнили з роботи у банку і звинуватили у недостачі. Він зумів вийти з-під варти під заставу і переїхав до Х'юстона, де, власне, і розпочав свою професійну журналістську й літературну діяльність. Отримавши виклик до суду, вирішив сховатися, але згодом все ж повернувся додому через хворобу дружини. Його було заарештовано і засуджено до 5 років в'язниці за звинуваченням у розтраті. 1898-1901 роки письменник провів у в'язниці штату Огайо, де працював аптекарем при тюремній лікарні, а в години нічних чергувань писав оповідання, які нелегальним шляхом надсилалися до журналів. Тоді ж виник і псевдонім «О. Генрі».

Роки, проведені за ґратами, можна вважати періодом формування письменницької індивідуальності О. Генрі. Після дострокового звільнення він переїхав до Нью-Йорка, де поступово вибудував зв'язки з найбільшими газетами і журналами, видав свої перші книги і врешті-решт став одним із найпопулярніших американських авторів.

Усі події непростого і навіть драматичного життя письменника знайшли відбиття у сюжетах його творів. Неповторний майстер блискуче побудованої, «закругленої» фабули, з її характерною «подвійною» розв'язкою (перша – помилкова, друга – несподівана), створив безліч виразних «образів-масок».

Його творчий спадок включає понад 280 оповідань, скетчів, гуморесок. За життя автора вийшло близько 10 збірок: «Чотири мільйони», «Палаючий світильник», «Серце Заходу», «Голос великого міста», «Шляхетний шахрай», «Шляхи долі» та інші; приблизно стільки ж вийшло після смерті письменника.

Помер О. Генрі 5 червня 1910 року в Нью-Йорку.

Попри те, що ставлення критиків до творчості письменника є неоднозначним, любов читачів до нього незмінна: нині О. Генрі, як і раніше, в багатьох країнах займає міцне місце серед авторів, яких постійно перечитують.

Найцікавіші цитати О. Генрі: