Міжнародний день сім’ї 👪

1993 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН було встановлено Міжнародний день сім’ї, який з того часу щороку відзначається 15-го травня.

Мета започаткування цього свята: - звернути увагу спільноти усіх держав на численні проблеми сім’ї; - підвищити рівень інформованості в питаннях, що стосуються родин; - поглибити знання соціально-економічних і демографічних процесів, що впливають на становище сімей.

На думку ООН, якщо порушуються права однієї сім’ї або когось із її членів, єдність усієї людської сім’ї перебуває під загрозою.

Сім’я це основний елемент суспільства, який зберігає основні цінності усього людства, культуру та історичну спадщину поколінь. Завдяки сім’ї міцнішає та розвивається держава і добробут усього народу, тому так важливо приділяти увагу проблемам сімей; сприяти зацікавленості сімей в одержанні освіти, у культурному розвиткові, у прищепленні «правильних» цінностей дітям.

Одним з основних джерел отримання знань і духовних цінностей завжди була і є книга, адже саме книга дає нам можливість поринути у світ культурного розмаїття, зазирнути в інші цивілізації та епохи. Читання книг усією сім’єю це надзвичайно важлива складова проведення дозвілля разом зі своїми найближчими людьми. Ще в давні часи читання та переказ книжок були суттєвим аспектом родинних взаємовідносин. Старше покоління в сім’ї відповідає за те, щоб наступні покоління любили читати, черпали знання з книг та потім вчили цьому вже своїх дітей.

У бібліотеках Солом’янки ви знайдете багато книжок для всієї родини, тож після завершення карантину мерщій до бібліотек. Що може бути краще, ніж увечері чи у вихідний день зібратися всією сім’єю, щоб почитати хорошу книжку, а потім разом обговорювати зміст? Спільне читання зробить нас ближчими одне до одного 😊. До речі, які книжки є улюбленими у вашій сім’ї 📖?

«Переможців не судять», Ніна Вадченко

Книга Ніни Вадченко «Переможців не судять» нікого не залишить байдужим.

Майстерно створені характери вже через кілька сторінок примушують повністю зануритися у світ складних стосунків жінок, які прагнуть свого щастя у великому місті. Художниця, співачка, журналістка… В романі переплітаються різні долі та прагнення: кохання, успіху, грошей. Правда та омана, пристрасть і зрада, дружба, співчуття… Та знову зрада! Віру у справедливість поновлює невтомна шукачка істини Інна Пономаренко.

Роман, створений як соціально-психологічна драма на детективній основі, до останньої сторінки утримує увагу читача. На вас чекають несподіванки! Не зазирайте у кінець – читайте уважно!

Мандрівка у минуле і сучасне 🎨

18-го травня відзначається Міжнародний день музеїв – щорічне свято музейних працівників в усьому світі. І, звісно ж, усі ті з нас, хто з нетерпінням чекає на найближчу нагоду відвідати краєзнавчий музей свого міста чи на зустріч із видатними витворами мистецтва, що є експонатами Лувру, також причетні до цього свята. А ми тим часом вирішили організувати для своїх читачів невеличку відеоподорож до п’ятьох із найвідоміших музеїв у світі. Дивимося відео, читаємо та мріємо про майбутню мандрівку.

Делікатний гумор від Марини Гримич у книзі «Ажнабія на червоній машині» 🚗

 Марина Гримич є авторкою понад 20 різножанрових романів – від белетристичних до історичних. Її твори мають струнку сюжетну архітектоніку і наповнені вишуканим гумором. Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова». Окрім письменницької діяльності Марина Гримич займається наукою, саме тому в її творах завжди присутній колоритний крос-культурний бекграунд. Нині мешкає в Бейруті.

Власне, про книжку

Словом «ажнабія» називають в арабських країнах іноземок. Дія роману «Ажнабія на червоній машині» відбувається в сучасному Лівані, відомому своїм міжконфесійним розмаїттям, і перегукується з середньовічними арабськими оповідками з «Тисячі й однієї ночі». В центрі сюжету опиняються дві ажнабії-українки – Павлина, заміжня за сунітом Ахмадом, та Віра (лагідно – Вірунчик), дружина шиїта Жаввада. Павлина береться допомогти Жавваду порозумітися з дружиною, однак та несподівано зникає, і в пошуках Вірунчика Ахмад, Жаввад, Павлина, а також таємничий дуруз Зіяд, що несподівано приєднався до компанії, об’їжджають червоною машиною увесь Ліван.

Книга пронизана делікатним гумором, який допомагає уявити специфіку міжетнічних шлюбів на Близькому Сході і розкрити секрети міжконфесійного та міжкультурного порозуміння.

Панас Мирний – «корифей української прози»

«Ти ще не знаєш, що то за втіха ті книжки! Там цілий мир, вищий, кращий від сього, у якому ми барахтаємося мов свині в барлозі»

(Панас Мирний)

13-го травня 1849 року у Миргороді, що на Полтавщині, народився відомий український прозаїк і драматург Панас Мирний (справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко). Батько майбутнього літератора працював бухгалтером у казначействі.

Освіту юний Панас здобував спершу в Миргородському парафіяльному училищі, а пізніше у Гадяцькому повітовому училищі, однак згодом він був змушений полишити навчання у закладі та взятися за самоосвіту, до того ж, хлопець почав працювати. 1863 року Панас Рудченко розпочав свою чиновницьку службу в суді; згодом він перейшов на роботу до повітового казначейства, а потім став помічником бухгалтера в Миргородському казначействі. Так, працюючи у різних містах рідної Полтавщини, провів Панас Мирний перші вісім років чиновницької служби. Та саме в цей період свого життя він почав займатися літературою.

Перші твори письменника (вірш «Україні» й оповідання «Лихий попутав») були опубліковані 1872 року за кордоном під псевдонімом Панас Мирний. Здебільшого виявив себе як письменник-реаліст. У творчому доробку Панаса Мирного переважає проза. Протягом 1870-1880-х рр. письменник дуже інтенсивно працював над новими творами, але, на жаль, цензура тоді переслідувала українське слово в Російській імперії, і через це його твори друкувалися здебільшого за кордоном. В середині 1880-х рр. в альманаху «Рада», який тоді видавав Михайло Старицький, було надруковано перші дві частини роману Панаса Мирного «Повія» і два його оповідання з циклу «Як ведеться, так і живеться». 1886 року в Києві виходить збірник творів письменника «Збираниця з рідного поля» та комедія «Перемудрив».  В той же час в західноукраїнських збірниках та журналах опублікували твори Мирного «Лови», «Казка про Правду та Кривду», «Лимерівна», переспів «Дума про військо Ігореве». Так, поступово письменник почав здобувати популярність в рідній Україні.

У період з 1872 по 1875 рр. Панас Мирний плідно працював над своїм найвідомішим і наймасштабнішим твором «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». На жаль, знову ж таки через цензуру, цей роман не був опублікований на Батьківщині письменника і вперше побачив світ у Женеві 1880 року. До речі, цей твір включено до списку «Від Сковороди до сьогодення: 100 знакових творів українською мовою» – переліку топ-100 найкращих українських літературних творів (за версією Українського ПЕН-клубу). Цей твір давав відповіді на складні питання тогочасної дійсності, розкривав причини і зображував наслідки руйнування патріархального селянського життєвого устрою.

1875 року Панас Мирний долучився до нелегальної діяльності революційного гуртка «Унія». Письменник відкрито висловлював протест і обурення діями тогочасної влади. Через це 1915  року Панаса Мирного розшукувала поліція. Коли Полтаву зайняли радянські війська і там було встановлено нову радянську владу, Панас Мирний вже перебував у похилому віці, однак все одно пішов служити до Полтавського Губфінвідділу.

28-го січня 1920 року Панаса Мирного не стало.

П’ять дивовижних літературних фактів 😮

Факт № 1. Найдорожча книжка, яку колись купували:

Усім відомий мільярдер Білл Гейтс придбав «Лестерський кодекс», один із наукових журналів Леонардо да Вінчі, за 30,8 млн. доларів США.

Факт № 2. Речення із 823 слів, написане Віктором Гюго:

У романі «Знедолені» (оригінал) Віктора Гюго ви можете знайти речення, що складається з 823 слів. Можливо, в інших літературних творах є і довші речення, та вони точно не набули такої відомості, як це.

Факт № 3. Забобонність Чарльза Дікенса:

Чарльз Дікенс був переконаний у тому, що, якщо він спатиме у положенні «головою на північ», це покращуватиме його письменницькі здібності. Він навіть завжди брав із собою компас під час мандрівок, щоб точно знати, що він спить головою у вірному напрямку. А ще письменник завжди торкався предметів тричі – на удачу.

Факт № 4. Л. Толстой завдячує успіхом свого твору «Війна і мир» своїй дружині:

Роман, який налічує понад 1500 сторінок, переписувався від руки 7 разів. А виконувала цю важку працю дружина письменника Софія. От так справжня любов.

Факт № 5. Одна з найвідоміших дитячих книжок, яку заборонили в Китаї:

Губернатор провінції Хунань у Китаї заборонив одну з найвідоміших дитячих книжок у світі «Аліса в Країні Чудес» Льюїса Керрола. На думку, губернатора, тварин не можна наділяти вмінням розмовляти, як люди (навіть у дитячих книжках); і взагалі прирівнювати тварин до людей це вкрай невдала ідея (знову ж таки – це тільки думка губернатора провінції Хунань 😊).

66 років тому Україна приєдналася до ЮНЕСКО

1946 року було створено Організацію Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Основні цілі цієї організації:

- сприяння зміцненню миру та безпеки за допомогою розширення співпраці держав і народів у сфері освіти, науки і культури;

- забезпечення справедливості і дотримання законності, загальної поваги до прав і основних свобод людини, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, для всіх народів, незалежно від раси, статі, мови, орієнтації або релігії.

Після того, як нарешті завершилася Друга світова війна, культурно-духовне відродження світу було вкрай необхідним. 16-го листопада 1945 року було підписано Статут ЮНЕСКО і сформовано підготовчу комісію. А вже 4-го листопада 1946 року цей Статут набув чинності після того, як його підписали представники 37 держав.

Україна долучилася до діяльності ЮНЕСКО 12-го травня 1954 року у рамках співпраці з ООН. 1962 року в Парижі було відкрито постійне представництво нашої держави при організації.

За час співпраці з ЮНЕСКО Україна виступала ініціатором багатьох міжнародних програм і проектів. Так, під час 26-ї сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО наша держава ініціювала масову міжнародну кампанію з викорінення неписьменності. Така програма набула визнання на міжнародному рівні та стала основою для 20-річної програмної діяльності ЮНЕСКО в цій галузі.

Крім того, українська ініціатива щодо використання засобів масової інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами слугувала поштовхом до розробки i прийняття 1978 року Декларації про раси i расові забобони. В рамках 29-ї сесії Генконференції ЮНЕСКО Україна ініціювала звернення до ООН з метою відзначення Міжнародного року захисту, збереження та відродження культурної спадщини. 56-а сесія Генеральної асамблеї ООН підтримала ініціативу – 2002 рік було проголошено ООН Міжнародним роком із захисту світової культурної спадщини. За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради.

 

Участь України в діяльності ЮНЕСКО дає доступ до використання інтелектуального потенціалу Організації, запозичення корисного міжнародного досвіду в культурно-освітній сфері, а також дає змогу отримувати певні кошти для проведення в Україні міжнародних заходів по лінії ЮНЕСКО та виконання українськими фахівцями різноманітних проектів у сфері її компетенції, а також у формі отримання стипендій, грантів, обладнання, науково-технічної інформації, консультативної допомоги та забезпечення за рахунок Організації участі українських фахівців у міжнародних заходах.

Урок англійської з біліотекарем

Story Time English with a librarian. 

Англійська – це просто та легко. 💞😊

Сьогодні історія про день народження хлопчика Ніка.🎂

Дивимося відео і вчимо нові слова, пов'язані з цим happy day. 🎉🎁

«Самум. Віта Ностра», Марина та Сергій Дяченки

«Віта Ностра» – це роман-ідея, роман-перетворення, роман про те, як стати дорослим, пізнати себе, про біль і страх. Істинний страх, коли боїшся, що щось може статися з твоїми близькими, коханими, рідними, беззахисними, та ще й через твою провину, змушує Сашу Самохіну вступити до дивного інституту Спеціальних Технологій, де студенти схожі на чудовиськ, а викладачі – на занепалих янголів. І життя її перетворюється на жахіття...

До книжки крім роману «Віта Ностра» увійшли також інші твори Марини та Сергія Дяченків, зокрема, роман «Одержима», повісті та оповідання «Самум», «Електрик» і «Хрущ».

Читаймо українською :)

Українська поезія до Дня пам’яті та примирення

 У День пам’яті та примирення, у річницю капітуляції нацистської Німеччини ми згадуємо та вшановуємо пам'ять усіх жертв Другої світової війни. Страшна біда – війна – забрала життя мільйонів людей. Наш з вами обов’язок не забувати тих, хто боровся за наше з вами майбутнє, буди вдячними героям і вчити своїх дітей бути вдячними їм також. Відомі українські літератори теж свого часу не залишилися байдужими до тих страшних подій і створили поезії, які просто не можуть не зачепити почуття. Пропонуємо вам почитати добірку віршів про війну та перемогу, адже вони є актуальними і в наш час, коли на Сході України знов ідуть бойові дії…

 

День матері: історія свята 👩

Нагадуємо, що 10-го квітня відзначається прекрасне родинне свято День матері. Що ми знаємо про це свято? Цей День, який відзначають у різних куточках світу, було засновано з метою вшанування материнства. В Україні це свято встановили 1999 року і припадає воно на другу неділю травня. А от світова історія Дня матері розпочалася значно раніше. 1908 року молода американка Анна Джервіс виступила з ініціативою вшановування усіх матерів у пам’ять про свою власну матір, котра передчасно померла. 1914 року свято отримало офіційний статус у США. Дати святкування Дня у різних країнах різняться, однак традиції скрізь подібні – люди дарують матерям квіти, вітальні листівки та різні приємні подаруночки.

Насправді, відзначати свято материнства і вітати своїх матерів люди почали ще у давні часи – відомо, що це робили давні греки та римляни, які влаштовували масові святкові події, під час яких вони вшановували богинь-матерів Рею і Кібелу. Також аналогом Дня матері можна вважати  ранньохристиянське свято Материнська неділя.

Цікавий факт: У День матері фіксується більше телефонних дзвінків, ніж у будь-який інший день року.

Витоки більш сучасного Дня матері в США ведуть свій початок ще від XIX століття. Перед початком Громадянської війни Анна Рівз Джервіс, матір вищезгаданої Анни Джервіс, сприяла започаткуванню «Клубів щоденної роботи матерів», в яких місцевих жінок навчали, як правильно виховувати дітей і як піклуватися про них. Пізніше ці клуби стали об’єднуючою силою під час війни. 1868 року пані Рівз Джервіс організувала День дружби матерів, мета якого полягала у єднанні матерів задля пропагування єднання держави. Після смерті пані Рівз Джервіс 1905 року її донька Анна Джервіс вирішила відновити святкування Дня матері і вивести це святкування на офіційний рівень задля вшанування жертв, на які йдуть матері заради своїх дітей. Отримавши фінансову підтримку від власника місцевого супермаркета на ім’я Джон Ванамейкер, у травні 1908 року Анна Джервіс провела перше офіційне святкування Дня матері у методистській церкві Західної Вірджинії. Цього ж дня у магазині пана Ванамейкера тисячі людей також провели святкування. Коли Анна побачила, який успіх мала її ідея, вона почала потужну кампанію на підтримку надання святу матері державного рівня. 1914 року це свято врешті-решт отримало офіційний статус в США.

В Україні шанування жінки-матері також є давньою традицією. Щоправда, радянська влада забороняла святкування Дня матері протягом довгого часу. І вже тільки у незалежній Україні День матері було відновлено і встановлено законодавством. Відбулося це 1999 року.

До речі, нагадуємо, книжка це завжди найкращий подарунок, і у День матері також 😉

Маршрути подвигу і пам’яті

8-го травня ми відзначатимемо День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні і День пам’яті та примирення. Чи варто казати, що ми не маємо права забувати про подвиги людей, які згуртувалися і постали проти єдиного для всього світу ворога – нацизму? Мабуть, варто, тому що забувати про ті страшні події це просто злочин. Ми повинні пам’ятати той жах, що відбувався під час Другої світової війни, пам’ятати і шанувати героїв, адже події, підсумки та наслідки тієї війни – це страшний урок для всіх нас, який ми зобов’язані засвоїти і пам’ятати, щоб не повторити такого лиха.

Всі ми дуже добре знаємо історію, але книжки про Другу світову війну і все, що з нею пов’язано, завжди можуть розповісти нам щось нове, змусити нас ще більше замислитися про минулі події, щось підказати, чомусь навчити. Ми б залюбки запросили вас до бібліотеки почитати книжки на цю тему, однак через карантин наразі зробити цього не можемо. Але ми можемо запропонувати вашій увазі віртуальну виставку книжок до Дня пам’яті та примирення.

«Війна і міф. Невідома Друга світова», під редакцією О. Зінченка, В. В'ятровича, М. Майорова

За багато років, що минули від завершення Другої світової війни, чи ми дізналися всю правду про неї? Багато наших знань досі в полоні міфів, табу та пропаганди. У книжці – вибрані 50 сюжетів від 15 авторів. Робота істориків ґрунтується на довготривалих дослідженнях і опрацюванні розсекречених документів. Її результати свідчать: ці сюжети – міф. Дізнайтеся про них і ви.

«Друга світова війна: український вимір», Ф. Левітас

Книгу присвячено суперечливим сторінкам минулої війни. Спираючись на новітню українську, англо-американську та німецьку історіографію, автор прагнув дати відповіді на найактуальніші питання Другої світової війни та розкрити роль і місце України в подіях 1939–1945 років. Основну увагу приділено питанням, які зумовлюють широкий науковий і пізнавальний інтерес у сучасному українському суспільстві: справжні причини Другої світової війни, особливості таємної міжнародної дипломатії, трагедія і подвиг перших років війни, ціна великої перемоги, історичне значення перемоги над нацизмом, українці-герої, проблеми національного примирення, війна як історичний феномен.

«Україна в огні», О. Довженко

Представлена у книзі кіноповість Олександра Довженка відображає події Другої світової війни, долі простих селян. Письменник показує всю глибину народного горя в окупації, торкається питання зрадництва.

«І один у полі воїн», Ю. Дольд-Михайлик

…1941 рік. У німецькому тилу працює офіцер барон Герман фон Гольдринг. Його бояться, йому заздрять, адже він, хоча ще дуже молодий, є дуже багатою і впливовою людиною: його родич – один із шефів СС. Але мало хто знає, що під маскою фашистського офіцера ховається зовсім інша людина – наш розвідник Григорій Гончаренко…

«У чорних лицарів», Ю. Дольд-Михайлик

У цій пригодницькій книжці ми дізнаємося продовження історії розвідника Григорія Гончаренка, розпочатої у попередньому романі автора «І один у полі воїн». Дія цього роману відбувається у повоєнні роки в Іспанії, в західній розвідшколі. Звичайна приватна подорож закордон обернулася для героя несподіваною зустріччю з тими, хто знав його, як барона Германа фон Гольдринга…

Читайте вдома, аналізуйте, міркуйте, пам’ятайте…

Майстер-клас до Дня матері

Даруйте ласку і тепло своїм матусям 💖. На День Матері зробіть поробку власного виробництва, і мамусі обов'язково це оцінять. 😍

«Страта», Марина та Сергій Дяченки

Марина і Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики та фентезі. Автори понад 80 повістей і 25 романів, свій жанр вони визначають як «магічний реалізм». Вони є володарями багатьох літературних премій; зокрема на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» у Глазго Дяченки отримали звання «кращих письменників-фантастів» Європи.

Роман «Страта» – перша книга з нової серії «Світи Марини та Сергія Дяченків», започаткованої видавництвом «Фоліо». У ній побачать світ майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською та чудово ілюстровані.

Про що ж книжка?

...Письменниця Ірена Хміль потрапляє до лабіринту світів, створених таємничим Моделятором – її колишнім чоловіком, геніальним винахідником. Вона розуміє, що треба рішуче втрутитись, бо «творіння» безумця вже не контролюється його волею і може спричинити катастрофу, яка зруйнує світ...

«Привид із Валової», Андрій Кокотюха

Андрій Кокотюха (нар. 1970 р. у м. Ніжин на Чернігівщині) – сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Він є автором 50-ти художніх, документальних і науково-популярних книжок. За його романами знімають художні фільми. Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажу в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). Неодноразовий лауреат і володар Гран-прі (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова».

«Привид із Валової» – друга книжка серії «Ретророман». Львів. 1909 рік. У кишені трупа, знайденого у будинку на вулиці Валовій, виявили візитівку Клима Кошового. Смерть сталася за досить дивних обставин, хоча офіційно це нещасний випадок. Але той дім має у Львові недобру славу. Кажуть, у ньому вже сто років блукає привид Чорної пані. Всякого, хто зустрінеться з нею, чекає загибель…

«За один лише цей роман департамент зв’язків з громадськістю львівської мерії мав би виплатити гонорар письменнику з Чернігівської області. Інший варіант – зробити його (роман) центральним об’єктом наступної піар-кампанії. Навіть бувалим туристам захочеться пройтись вуличками, описаними в книзі.»

Журнал «Exclusive Style»

5 книжок до Дня матері 🌹

10-го травня світ відзначає одне з найдобріших і найбільш зворушливих свят року – День матері. Цьому святу вже понад 100 років, а його мета – вкотре згадати самим і нагадати іншим про величезну роль матері у житті кожної людини. Саме від матері залежить виховання дитини, формування її світогляду, принципів і звичок, прищеплення любові до близьких, до природи, до рідної землі. Напередодні свята пропонуємо вашій увазі невеличку добірку книжок до Дня матері – вони усі різні, але об’єднує їх одне – тема матері.

«Жменька тепла для мами», Сашко Дерманський

У місті, де вже багато років панує холоднеча, так давно не було літа. Бридкий пан Прищ, який тримає мешканців міста у крижаному полоні, має намір повністю заморозити матусю маленької дівчинки Влади. Тепер юній героїні якомога швидше необхідно вигадати, як знешкодити джерело суцільного холоду і знайти джерело тепла, щоб усіх врятувати. Для цього дівчинка вирушає до Сніголісу, де, за чутками, ховаються відчайдухи, яких не лякає нелюдський мороз. Чи зможе Влада врятувати маму і все своє місто від злого пана Прища? Ми впевнені, що матусям разом із дітьми буде цікаво дізнатися відповідь на це запитання, тож шукайте книжку в онлайн-магазинах чи на сайтах і читайте :).

«Завіт Марії» Колм Тойбін

Це провокативна книга, що справляє незгладиме враження на читача. Літня мати Ісуса, що самотньо живе після розпинання сина, намагається розібратися в подіях, які лягли в основу Нового Завіту. Марія не бажає мати нічого спільного з авторами Євангелій, хоча ті всіляко оберігають її, надали їй притулок і їжу. Вона не згодна з тим, що її син – Син Божий і що його смерть була варта того, щоби прийняти її заради заснування нової релігії. І в той же час вона безжально судить себе.

«Яблуня» Людмила Таран

Це книжка-діалог, у якій відомі в Україні та закордоном жінки – мами і доньки – говорять про важливі моменти, згадують знакових людей та події, що залишили слід у житті. Це інтригуючі сюжети, які дивовижним чином перегукуються між собою, як і самі долі матерів: особисте постає свідченням епохи. Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко та Мар’яна Савка розповідають про найрідніших, котрі суттєво вплинули на їхнє життя і творчість.

«Книга про матір Українські поети 19-21 століття. Антологія»

У цій унікальній антології тематично підібрані та об'єднані поетичні твори 232-х українських поетів, що присвячені українській матері, яка на важких роздоріжжях історії самовіддано бореться за добро і світло в житті своїх дітей, за продовження роду, а значить – за збереження і відродження української нації. Мета, котрій служить «Книга про Матір» – прищеплювати любов до Батьківщини, до рідного краю, до власної матері.

«Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою»

У цій книжці представлені відверті діалоги великої акторки про її життя, родину, близьких людей, покликання, професію і країну з журналісткою Тетяною Терен і театральним критиком Анною Липківською. У цих текстах перед нами постає не лише жива легенда українського театру і кіно, а й дуже щира жінка, якій випав непересічний життєвий шлях. У розмовах згадуються ключові події та відомі особистості нашої культури, які для Ади Роговцевої були і залишаються друзями чи колегами. А ще у книзі йдеться також і про стосунки видатної акторки з дітьми, яким присвячений окремий розділ книжки.

Хто є автором книги?

Чи завжди Ви пам'ятаєте автора книжки, яку вже прочитали? 🤔😏 Перевіримо. Ми для Вас підготували завданнячко. 😎 Можливо, це Ви вже прочитали, а якщо ні, то буде добра нагода після карантину завітати до бібліотеки. Переходьте за посиланням. 

https://learningapps.org/watch?v=phc4ozq3320