Надихаймося: 7 літературних героїв, які обожнюють читати

Багато письменників дотримуються вічного правила «Пиши про те, що знаєш», тож не дивно, що головні герої наших улюблених книг часто одержимі читанням. Письменники люблять літературу, а отже, їхні літературні персонажі теж люблять літературу – все закономірно і логічно 🙂.
 
Якщо письменники пишуть про те, що є для них близьким, то і нам – читачам – цікаво буде читати про те, що є близьким для нас. У цьому дописі до вашої уваги добірка персонажів відомих книг, які обожнюють читати книжки так само як ми з вами.
 
1. Герміона Грейнджер, «Гаррі Поттер» Дж. Роулінг

«Герміона вже поверталася до столу з важезною стародавньою книгою в руках.
 
– Мені навіть ніколи не спадало на думку шукати його тут! – схвильовано прошепотіла вона. – А я ж взяла її в бібліотеці ще кілька тижнів тому! Спеціально, щоб відволіктися від підручників для легкого читання.
 
– Легкого? – перепитав Рон»
 
Найяскравіша чаклунка у своїй віковій категорії, Герміона Грейнджер, безперечно, заслуговує на повагу, і великою мірою через її любов до читання, завдяки якій вона є такою розумничкою.   
 
2. Матильда Вормвуд, «Матильда» Р. Дал

«Щойно матір їхала з дому, Матильда приходила до бібліотеки. Дорога займала всього десять хвилин, і дівчинка аж дві години могла насолоджуватися читанням, тихенько сидячи в куточку і ковтаючи одну книгу за іншою. Прочитавши всі дитячі книги, які були в бібліотеці Матильда почала шукати щось іще»
 
Попри те, що Матильді всього п’ять років, вона дуже любить відвідувати бібліотеку. Дівчинка переконана, що добро і знання здатні все змінити на краще. Книги стають «найкращими друзями» Матильди і допомагають їй пережити усі життєві негаразди.
 
 
3. Бастіян Бальтазар Букс, «Нескінченна історія» М. Енде

«Хто ніколи не просиджував над книгою довгі години після школи з палаючими вухами і скуйовдженою шевелюрою ... Хто не читав захлинаючись, забуваючи про все на світі, не помічаючи, що давно вже зголоднів і задубів від холоду ... Хто ніколи не читав потайки під ковдрою при світлі кишенькового ліхтарика, після того, як мати чи батько, або ще там хтось із сім’ї давно вже погасили світло, наказавши тут же заснути, тому що завтра рано вставати... хто ніколи не проливав явно чи таємно гірких сліз від того, що скінчилася якась чудова книга і прийшов час попрощатися з її героями, з якими пережив стільки немислимих пригод, яких встиг полюбити назавжди, якими не втомлювався захоплюватися і так тривожився за їх долю і все гадав, пощастить їм чи ні, щосили сподіваючись, що все справдиться ... Адже без них тепер життя порожнє, позбавлене ​​будь-якого сенсу...
Так ось, той, хто не пережив усього цього сам, напевно, ніколи не зрозуміє, як Бастіян зробив те, що він зробив»
 
Усі ми інколи відчуваємо, як якась особливо хороша книга повністю нас захоплює. Але Бастіяна книга, яку він краде з антикварної крамниці, буквально затягує, і він стає її персонажем. Крадіжка це, звісно, дуже погано, але, чесно кажучи, ми трохи заздримо цьому хлопчику. От би і нам стати на якийсь час героями улюбленої книжки.
 
4. Елізабет Беннет, «Гордість та упередження» Дж. Остін

«– Міс Еліза Беннет, – промовила міс Бінглі, – зневажає гру. Вона багато читає і не визнає інших задоволень»
 
Що тут казати, у часи міс Беннет читання дійсно було одним з основних занять усіх добропорядних дівчат, тож не дивно, що вона захоплюється книжками. І це робить її ще більш чарівною.
 
5. Джо Марч, «Маленькі жінки» Л. М. Елкотт

« – Я люблю хороші, сильні слова, які щось значать, – заперечила Джо»
 
Джо дуже багато читає. Вона читає багато годин поспіль, їсть яблука і плаче. І вона не одна така, чи не так?
 
6. Люсьєн, «Пісочний чоловік. Прелюдії і ноктюрни» Н. Ґейман

«Більшість людей не усвідомлюють, наскільки важливими є бібліотекарі. Нещодавно я натрапив на книгу, в якій сказано, що мир і процвітання культури пов’язані виключно з кількістю бібліотекарів у ній. Можливо, трохи перебільшено. Однак культура, яка не цінує своїх бібліотекарів, не цінує ідеї, а без ідей… Де ми опинимося?»
 
Люсьєн є вірним і інтелігентним бібліотекарем, котрий зберігає книги та історії, які навіть ніколи не були написані. Він віддано захищає книги від усіх небезпек.
 
7. Френсі Нолан, «Дерево росте у Брукліні» Б. Сміт

«З цього моменту завдяки читанню перед Френсі відкрився цілий світ, він належав їй. Вона назавжди позбулася самотності, бажання мати близьких друзів. Книги стали її друзями, і для кожного настрою знаходилася своя книга. Коли хочеться тихо відверто поговорити, є поезія. Коли занудьгуєш у тиші – пригоди. Коли Френсі підросла, настала черга любовних романів, а якщо хотілося глибше заглянути в чуже життя, вона читала біографії. У той момент, коли Френсі виявила, що вміє читати, вона присягнулася все життя прочитувати по книзі в день»
 
Френсі знає, що для здійснення її мрії знадобиться багато наполегливої роботи, але вона втікає від усього світу через читання і свою багату уяву.
 
Усі ці літературні герої і героїні нагадують нам про те, що книги мають величезну силу. Книга дає нам знання і поради, книга розважає, книга відволікає, книга заспокоює. Читайте і ставайте щасливішими! 📘👍😊