Художники Києва – рідному місту

Київ – столиця свободи, серце нашої держави. У Києві прекрасно все – мальовнича природа, красива архітектура в різних стилях, велика кількість освітніх і культурних закладів, безліч вишуканих і затишних ресторанів і кав’ярень, скверів і парків, сотні унікальних і цікавих вулиць. Усе це утворює єдиний міський організм, який живе і житиме вічно попри усі спроби його вбити. Київ вистоїть і надалі тішитиме українців й іноземних туристів своєю красою, особливою атмосферою і своєю величчю та силою.
 
Наша столиця дійсно багата на заклади освіти, в яких громадяни України й інших держав можуть отримувати нові якісні і глибокі знання в абсолютно усіх сферах, вдосконалювати свої навички для того, щоб надалі приносити користь Україні та світу. Багатий Київ і на заклади культури, в яких талановиті люди можуть демонструвати свої вміння й результати творчої діяльності, а поціновувачі прекрасного, відповідно, можуть насолоджуватися роботою талановитих діячів культури і мистецтва і завдяки цьому ставати кращими – добрішими, більш цивілізованими, просвітленими і людяними.
 
Цієї неділі столиця відзначатиме свій день – День Києва. З нагоди свята ми пропонуємо до вашої уваги відеовиставку картин талановитих митців, які колись працювали чи нині працюють у Києві.
 
Зі святом, столице! Зі святом, любі кияни!

Факти про слов’янську й українську писемність і культуру

Без мови і писемності не може існувати культура народу. Мова – це душа народу. Мова це і є народ. Писемність же має надзвичайно важливе значення для збереження історії народу, а, як сказав видатний кінорежисер Олександр Довженко, «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Тож, все тісно взаємопов’язано – мова, культура, писемність, історія і майбутнє. Ми з вами прагнемо щасливого майбутнього для себе, для України, тому маємо поважати і плекати і свою мову, і писемність, і культуру. Маємо ними пишатися.
 
24 травня в Україні відзначається День слов'янської писемності і культури. З нагоди свята до вашої уваги цікаві факти про слов'янську й українську писемність і культуру.

«Чому я закохана в тебе, застуджений Крим?»

18 травня в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу. 1944 року радянська влада вислала корінний кримськотатарський народ за межі Кримського півострова до Центральної Азії. Згідно з офіційною статистикою того часу було депортовано понад 180 тисяч людей, але самі кримські татари нарахували 423100 депортованих.
 
Московити тоді заявляли про якісь зради кримських татар, які вони самі вигадали, щоб хоч якось виправдати свої злочинні дії. Справжньою ж метою радянської влади було знищення кримськотатарського народу. На думку росіян, цей народ не мав права на існування. Схожі наративи тепер ми чуємо від московської влади стосовно українського народу.
 
До 1948 року московити вбили близько половини кримських татар! Половина цілого народу загинула від дій російських комуністів.
 
2014 року вже путінські кати знов увірвалися в життя кримських татар – анексія Криму, переслідування й арешти кримських татар, убивства… 2022 року росіяни вирішили масово знищувати також і українців і  принесли на нашу мирну землю свою криваву війну. Та попри весь жах, який зараз відбувається  по всій території України, в тому числі і в Криму, ми віримо в те, що наші Збройні сили, у лавах яких воюють українці, кримські татари та інші народи, зупинять російських нелюдів і звільнять усі тимчасово окуповані території України, включаючи Крим.
 
Щоб краще зрозуміти і пізнати кримськотатарський народ, доторкнутися до його історії, культури і світогляду, варто почитати книги про цей прекрасний народ. До вашої уваги невелика добірка книг  про кримських татар.
 
«Кримські татари. Від етногенезу до державності» Гюльнара Абдулаєва

Ця книга – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів довідатися й поміркувати про те, ким насправді є кримські татари і яким чином вони сформувалися як народ. І чому зараз вони змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність і цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.
 
«Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки). Нарис політичної історії» Ґульнара Бекірова

Цю книжку присвячено найтрагічнішому періодові історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, життю вигнанців на чужині та довгій, важкій і жертовній боротьбі за повернення на батьківщину. Детальний виклад історії кримськотатарського національного руху показує, що говорити доводиться водночас про два різноспрямованих опори: опір кримських татар злочинній політиці московської влади й опір злочинної влади справедливим вимогам національного руху. Попри перемогу кримських татар і їхнє повернення на батьківщину, обидва опори тривають.
 
«Процес 26 лютого» Микола Полозов

Книга відомого адвоката і правозахисника М. Полозова містить майже щоденну хроніку так званого «процесу 26 лютого» – сфабрикованої російською окупаційною владою політичної справи проти одного з лідерів кримськотатарського народу, політв'язня Ахтема Чийгоза, а також інших кримськотатарських політв'язнів.
 
«Кримський інжир. Демірджі». Укладачі: Алім Алієв, Анастасія Левкова

Ця книжка – результат другого письменницько-перекладацького конкурсу «Кримський інжир/Qirim inciri». В антології зібрано найкращі твори, подані на конкурс, – українською і кримськотатарською мовами, прозу і поезію, оригінали й переклади. Твори-оригінали дозволять доторкнутися до автентичної кримськотатарської культури, відчути кримську природу, заглибитися в темні сторінки історії півострова, зрозуміти світовідчуття кримчан сьогодні.
 
«Крим Керіма» Наталія Смирнова

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином – вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим. Як віднайти сенс, силу жити і віру в людей?

Маріуполь – незламне і нескорене місто України

Маріуполь – це наш біль, наша рана, і наша гордість. З першого дня повномасштабної війни в Україні, російські загарбники нищили постійними обстрілами це прекрасне місто. Там вже не лишилося цілих будівель. Рашисти цілеспрямовано створювали в місті гуманітарну катастрофу. Вбивали цивільне населення. Росіяни авіаударом знищили пологовий будинок і лікарню у центрі міста, а також знищили Маріупольський драматичний театр, де ховалися жінки та діти.
 
Захисники Маріуполя героїчно нищили рашистів попри дуже значну кількісну перевагу ворога. У квітні 2022 р. загарбники почали штурм маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь», у бомбосховищах якого ховалося багато цивільних громадян України. Комбінат було практично повністю зруйновано російськими авіанальотами. Тільки на початку травня окупанти погодилися на евакуацію цивільних, які перебували на комбінаті, але там залишилися наші захисники – поранені і знесилені герої. Утримання ними «Азовсталі» до цього терміну забезпечило Україні час на формування резервів, перегрупування сил й отримання допомоги від партнерів. Ми закликаємо світ усіляко сприяти визволенню захисників Маріуполя. Наші герої повинні жити!
 
До вашої уваги поезії про понівечене, але нескорене місто Маріуполь, яке обов’язково відродиться після нашої перемоги.

Вшановуємо пам'ять і читаємо твори українських письменників і поетів, які зазнали репресій в часи СРСР

В третю неділю травня в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій – День пам’яті і скорботи про жертв, які загинули чи постраждали в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму.
 
У цей день ми згадуємо про жахливі події в історії України, викликані насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, і проводимо різноманітні заходи, присвячені пам’яті про жертв політичних репресій.
 
Дуже багато талановитих українських літераторів також стали жертвами переслідувань і  репресій влади СРСР. Перелік письменників і поетів, яких заарештували за критику більшовицької диктатури і боротьбу з нею, дуже довгий, але в цьому дописі ми б хотіли окремо згадати про деяких з них.
 
Михайло Опанасович Драй-Хмара
 
Саме українському поету Михайлу Опанасовичу Драй-Хмарі належить крилатий вислів «ґроно п’ятірне» – символічні слова проти влади, які він написав у сонеті «Лебеді». За це його звинуватили у контрреволюційній діяльності та ув’язнили.
 
Поезіям М. О. Драй-Хмари притаманні загострені ліричні емоції та неповторна й особлива лексика, переповнена неологізмами. Талановитих людей, особливо українців радянська влада не любила, тож не дивно, що Михайло Опанасович став жертвою репресій. Заарештовували його декілька разів. Офіційна причина – «націоналістична контрреволюційна діяльність». На жаль, в таборах поет і помер. Сталося це 1939 року. Михайла Опанасовича реабілітували лише через 50 років після його смерті. А нам у спадок залишилися прекрасні збірки його поезій – «Проростень», «Сонячні марші» та «Залізний обрій».
 
Остап Вишня
 
«Фашист і контрреволюціонер» – саме так назвав відомого українського  письменника, класика сатиричної прози XX століття Остапа Вишню Олексій Полторацький. Далі було вже офіційне звинувачення у  контрреволюційній діяльності й тероризмі, арешт і табори ГУЛАГу. Письменника мали розстріляти, але його врятував щасливий випадок.
В табірному щоденнику Остапа Вишні з'явився запис: «А хто ж? Хто ж співає, крім українців? Скрізь тепер їхні пісні лунають – по тайгах, по тундрах… Аби не плакали – хай співають!»
 
Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр – усмішка. Ми в Україні дуже любимо творчість і шануємо пам'ять Остапа Вишні, частенько перечитуючи його чудові твори – «Перший диктант», «Як із Харкова зробити Берлін», «Українізуємось», «Моя Автобіографія», «Отак і пишу» та інші.
 
Микола Кіндратович Вороний
 
Інкримінували «контрреволюційну діяльність» і відомому українському письменнику й режисеру Миколі Вороному. Микола Кіндратович не вів жодної політичної чи антидержавної діяльності, та машина репресій все одно його не оминула. М. Вороного було заарештовано 31 березня 1934 року. 7 червня 1938 р. письменника розстріляли за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області. 1957 року ухвалою президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано.
 
У своїх творах Микола Вороний сповідував культ краси і був ідеологом модернізму; закликав до оновлення української літератури, написання «творів з незалежною свобідною ідеєю, з сучасним змістом».
Поетичні збірки Миколи Вороного: «Ліричні поезії», «В сяйві мрій», «Євшан-зілля», «За Україну!».
 
Микола Зеров
 
Відомому українському письменнику, лідеру «неокласиків» Миколі Зерову  злочинна радянська влада інкримінувала керівництво українською контрреволюційною націоналістичною організацією, за що, власне, і засудила його до десяти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. А потім, 9 жовтня 1937 року, був розстріл…
 
Та за життя Микола Зеров устиг написати багато прекрасних творів, в яких тримався думки, що українська література може розвиватися тільки за умови активного спілкування з традиціями європейських літературних шкіл і стилів, а також стимулював літераторів до глибокого вивчення власних і світових культурних традицій. Найпопулярніші твори М. Зерова: «Київ – традиція», «Чистий четверг», «Класики», «Князь Ігор», «Сон Святослава» «Обри» та ін.
 
Ми завжди пам’ятатимемо і шануватимемо пам'ять талановитих українців, письменників, яких убив радянський режим, так само як і всіх українців, яких в наш час безжально нищить путінський режим.

З українських бібліотек вилучається російська пропагандистська література

Кілька днів тому Міністерство культури та інформаційної політики України заявило, що воно активно працює над вилученням російської пропагандистської літератури з українських бібліотек.
 
Повномасштабна війна, яку розпочала росія на території України, не вщухає і рішення про вилучення з бібліотек нашої держави літературних творів, які містять російську пропаганду, є цілком логічним. Представники Міністерства культури та інформаційної політики додають, що російські пропагандистські книги будуть заміщені українською літературою і творами, виданими українськими видавництвами. Заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк назвала пропаганду «небезпечною зброєю» і додала: «Сьогодні російська брехня отруює все навкруги».
 
Міністерство також додає, що процес вилучення пропагандистської російської літератури з українських бібліотечних фондів відбуватиметься на підставі відповідних технічних рекомендацій. Зазначені рекомендації будуть затверджені Радою з питань розвитку бібліотечної справи при Міністерстві. У своїй заяві пані Петасюк наголосила, що вони «визначили чіткі критерії», за якими вилучатимуть російську літературу з українських бібліотечних фондів. Також  у повідомленні пані Петасюк зазначається, що до цього питання ставляться «ретельно і виважено», і Міністерство сподівається, що таке рішення матиме позитивний вплив на розвиток українського книговидавництва. Крім того, бібліотекарям рекомендовано створити дорадчі органи, які нададуть рекомендації щодо оновлення бібліотечних фондів в умовах російської військової агресії проти України.

Українська книжкова поличка

«Навіть під обстрілами хочеться думати не тільки про виживання, а й про книжки, про творчість – про все, що рятує нас від хаосу війни та розрухи й дає духовні сили»

Олена Зеленська

 
Під патронатом першої леді України Олени Зеленської у Національній бібліотеці Австрії стартував проєкт «Українська книжкова поличка». Мета проєкту – поширення української літератури в оригіналі й перекладах у провідних бібліотеках світу; розвиток культурних зв’язків між країнами та популяризація української літератури у світі.
 
Реалізацію проєкту здійснюють Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут книги.
 
В Республіці Австрія пройшла зустріч Посла України Василя Химинця з директоркою Національної бібліотеки Австрії Йоганною Рахінгер, рід час якої було досягнуто домовленості про розвиток і розширення українського сегмента закладу: бібліотека співпрацюватиме з українськими видавництвами та закуповуватиме в них книжки.
 
Проєкт було заплановано ще до повномасштабної війни росії проти України, однак зі зрозумілих  причин перемовини щодо його старту було призупинено. Та, на щастя, робота над «Українською книжковою поличкою» відновилася.

Чотири вагомих причини відкласти телефон і відкрити хорошу книгу

У вісімнадцятому столітті есеїсти Джозеф Едісон і сер Річард Стіл написали: «Читання для розуму – те ж саме, що фізичні вправи для тіла». Минуло кілька століть, а ця цитата залишається дуже актуальною і нині. Дослідження, проведені протягом останніх кількох десятиліть, довели велику користь читання.
 
Читання хорошої книги це не тільки приємне заняття, це також позитивний вплив на ваше психічне й емоційне здоров’я.
 
Доведено, що читання зменшує стрес і сприяє розслабленню
 
Читання книг, особливо художньої літератури, повністю залучає розум і уяву. Доведено, що будь-яка діяльність, що має медитативні якості, під час якої мозок повністю зосереджений на одному завданні, зменшує стрес і сприяє розслабленню. Під час дослідження, проведеного Університетом Сассекса, люди, які читали лише шість хвилин, демонстрували повільнішу частоту серцевих скорочень, меншу напругу м’язів і зниження рівня стресу. Доктор Девід Льюїс, нейробіолог, який проводив дослідження, стверджує, що читання – це більше, ніж просто відволікання, це активне залучення уяви, оскільки слова на друкованій сторінці стимулюють креативність і сприяють тому, що людина входить у стан зміненої свідомості. Поринути у зміст хорошої книги – це дійсно найкращий спосіб розслабитися.
 
Читання сприяє протидії зниженню розумового розвитку і хворобі Альцгеймера
 
Дослідження науковців доводять, що читання сприяє  хорошому стану здоров’я мозку в похилому віці. У людей, які протягом усього життя регулярно читали, з віком спостерігалися вищі показники розумових здібностей. Ті люди, які читали рідше протягом усього життя, відчували спад розумової діяльності. Також вченими виявлено позитивний зв’язок між читанням і зниженням ймовірності розвитку хвороби Альцгеймера. Як і серце, мозок є м’язом, про який потрібно піклуватися, щоб функціонувати на повну потужність протягом усього життя.
 
Лікарі призначають читання як терапію при певних психічних розладах
 
Читання книг із саморозвитку виявилося ефективним методом протидії розвитку психічних захворювань. У Великобританії лікарі застосовують бібліотерапію, або лікування за допомогою книг, для допомоги пацієнтам із психічними розладами. Лікарі прописували пацієнтові читання як обов’язкову частину терапії при тривозі і депресії.
 
Люди, які часто читають, більш чуйні
 
Читання може допомагати людям ставати більш чуйними та підвищити їхню самосвідомість. Зокрема, читання художньої літератури може покращити розуміння інших людей, а також покращувати стосунки. Коли читачі захоплюються сюжетною лінією, вони співпереживають персонажам. Це покращує розуміння поведінки інших людей. Крім того, коли читачі обирають романи, дія яких відбувається в місцях з культурами, відмінними від їхньої власної, вони ще більше розвивають усвідомлення різноманітних людських популяцій і точок зору.
 
Читання – це справді велика сила. Читання допомагає ставати добрішими, розумнішими і здоровішими. Тож читаймо!

День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї

29 квітня, у День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї, Європейський Союз вшановує пам’ять тих, хто загинув і постраждав внаслідок застосування хімічної зброї.
 
Заборона хімічної зброї сьогодні є загальносвітовою нормою. З моменту набрання чинності Конвенції про хімічну зброю 1997 року майже 99% запасів хімічної зброї, задекларованих державами, які нею володіли, було знищено. Однак нинішні реалії демонструють, що не всі держави дотримуються загальновизнаних норм щодо заборони на використання хімічної зброї.
 
Ця жахлива зброя була застосована росією в Сирії, спричинивши сотні жертв, у тому числі дітей. 2020 року під час замаху на російського опозиційного політика Олексія Навального на території росії було використано отруйну нервово-паралітичну речовину «Новичок». Цей вид зброї також використовувався у Великобританії, Малайзії та Іраку.
 
З початком повномасштабної війни росії проти України було вже кілька повідомлень про ймовірне застосування хімічної зброї  військами рф. Так, 12 квітня 2022 р. засновник полку «Азов» Андрій Білецький повідомив, що внаслідок застосування хімічної зброї російською армією у Маріуполі постраждали три бійці «Азова». На додачу до цього, заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що ризик застосування хімічної зброї росією існує і він доволі високий.
 
Відомо, що в арсеналі росії є така хімічна зброя: Новичок, Зарин, Іприт, VX, Люїзит, Зоман.
 
Ми закликаємо світ допомагати Україні у протистоянні російській агресії і в тому числі в убезпеченні цивільних громадян і військових від хімічної зброї, яку росія може застосувати у будь-який момент.

«Атомний Вій опустив бетонні повіки»

36 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася найстрашніша в історії людства ядерна катастрофа – аварія на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 2022 року світ знову у небезпеці від немирного атому, а причиною цієї небезпеки є росія, яка прийшла з війною до України. Близько п’яти тижнів ЧАЕС перебувала під окупацією ворога, який, судячи з усього, взагалі не усвідомлює усієї страшної загрози, яку несе атомна електростанція. Росіяни копали окопи у «рудому лісі», підіймали своєю ворожою технікою радіоактивний пил і нищили обладнання станції. Нині окупантів на ЧАЕС вже немає, однак вони і досі тримають під контролем ще одну українську атомну електростанцію в Енергодарі. Там російські невігласи стріляють в атомні блоки, ведуть бої на майданчиках ядерних об'єктів, перешкоджають енергопостачанню. Українська влада і український народ постійно закликає світову спільноту сильніше тиснути на росію і змусити окупанта припинити агресію і піти з України та зокрема не наражати світ на небезпеку повторення чорнобильської катастрофи.

 

Ми, українці, дуже добре усвідомлюємо загрозу і протягом 36 років робили і робитимемо і надалі усе для того, щоб трагедія Чорнобиля не повторилася, але нам необхідна допомога світу у боротьбі з росією, яка постійно наражає усіх нас на небезпеку від немирного атома своїми обстрілами і ракетними ударами.

 

Вшановуючи пам'ять усіх постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, пропонуємо до вашої уваги вірш Ліни Костенко, присвячений чорнобильській катастрофі:

 
Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер?
Яка орда нам гідність притоптала?
Якщо наука потребує жертв, —
чому ж не вас вона перековтала?!
 
Загидили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
нікого з вас довіку не простять!

Поезія, що надихає і підтримує

«Це моя і твоя Україна. І весь світ нас з тобою знає. Нас з тобою весь світ поважає, бо ми биті, та не подолані» - це рядки з вірша «ЦЕ МОЯ І ТВОЯ ВІЙНА» сучасної української поетеси Анастасії Дмитрук, яка стала дуже популярною після того, як світ побачив її вірш «Никогда мы не будем братьями» – вірш-звернення до росіян, який був написаний у березні 2014 року як реакція на російську анексію Криму. Саме цей вірш став початком громадянської лірики поетеси. З того часу Анастасія Дмитрук написала багато віршів, присвячених нашим захисникам, адже, як каже сама поетеса, саме наші мужні воїни стали її музами. Починаючи з 2014 року і особливо з початком повномасштабної війни в Україні, поезії Анастасії Дмитрук надихають і підтримують мільйони українців у боротьбі за свободу.
 
У цьому дописі до вашої уваги кілька поезій Анастасії Дмитрук

Як поговорити з дитиною про війну?

Триває другий місяць повномасштабної війни в Україні. Ми точно знаємо, що переможемо, але зараз ми розуміємо, що, на жаль, легкою і швидкою перемога не буде. У перші дні повномасштабної агресії росії проти України багато людей виїхало у більш безпечні місця – за кордон чи західні регіони нашої держави, які тепер також все частіше обстрілюють загарбники. Люди виїжджали з надією на те, що війна не затягнеться надовго і вони повернуться додому – до свого звичного життя – вже найближчим часом, однак війна триває… Останніми днями все більше українців повертається до своїх домівок попри те, що загроза не минула. У більшості регіонів України, навіть відносно безпечних, часто лунають сирени, чутно вибухи. Для дітей, які досі перебували на більш спокійних територіях, прибуття до неспокійних місць стає непростим випробуванням. Діти можуть відчувати страх, тривогу, сум і злість. У цьому дописі до вашої уваги кілька порад (опублікованих на сайті Unicef), які допоможуть підтримати і заспокоїти дитину, яка змушена жити у стані війни.
 
Отже, 6 порад щодо того, як поговорити з дитиною про війну:
 
1. Дізнайтеся, що дитина вже знає про нинішню ситуацію, і що вона про це думає
 
Оберіть вдалий час і місце для такої розмови – наприклад, під час сімейного обіду. Перед сном на тему війни з дитиною краще не розмовляти. Запитайте у дитини, що вона знає про те, що зараз відбувається, і що вона про це думає. Інколи легше почати таку розмову, займаючись якоюсь справою – малюючи разом, читаючи книгу тощо. Важливо не применшувати і не ігнорувати занепокоєння дитини. Якщо вона ставить питання, яке може здатися вам занадто складним, важливо не просто сказати «Заспокойся», а натомість дати правдиву відповідь відповідно до віку.
 
2. Розмовляйте спокійно
 
Діти мають право знати, що відбувається, але інформацію потрібно подавати обережно, використовуючи мову, що відповідає віку дитини. Дивіться на реакцію і продовжуйте розмову, враховуючи рівень занепокоєння дитини.
Якщо ви також стурбовані, це нормально, однак пам’ятайте, що діти «підхоплюють» емоційний стан батьків, тож намагайтеся не ділитися усіма своїми страхами і тривогами з дітьми. Розмовляйте спокійно і стежте за мовою свого тіла.
 
3. Не формуйте упередження і ненависть
 
Не варто формувати в дитини відчуття ненависті чи упередженість до певного народу. Краще уникати слів і словосполучень, таких як «погані люди», «зло» тощо. Краще зосередити увагу на співчутті до інших людей, які, наприклад, втратили свої домівки, чи дітей, які втратили батьків.
 
4. Сконцентруйте увагу на тих людях, які допомагають іншим
 
Важливо розповідати дитині, що люди активно допомагають одне одному, виявляючи при цьому доброту і сміливість. Знаючи про це, дитина почуватиметься більш комфортно. Якщо ваша дитина також виявить бажання долучитися до добрих справ, підтримайте її.
 
5. Час від часу повертайтеся до розмови про війну
 
У дітей можуть виникати нові запитання і тривоги. Обов’язково регулярно обговорюйте їх. Якщо помічаєте, що дитина чимось занепокоєна, запитайте, що саме її турбує.
 
6. Обмежуйте потік новин
 
Уважно слідкуйте за тим, що бачить і чує або читає в новинах ваша дитина, адже там часто можна побачити страшні кадри, які можуть викликати у дитини стан глибокого смутку.  
 
Наскільки це можливо, намагайтеся створювати позитивні відволікаючі фактори, наприклад, грати в якусь гру чи разом гуляти.

«Книжковий арсенал» у травні 2022 р. не відбудеться через війну

Вчора організатори міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» повідомили про те, що, на жаль, через повномасштабну війну РФ проти України проведення фестивалю, яке було заплановане на травень 2022 року, доведеться скасувати.
 
 Також у повідомленні сказано, що таке рішення є важким, але абсолютно зрозумілим і очевидним. Зараз команда Мистецького арсеналу працює за трьома ключовими напрямками:
 
- інформування світової книжкової спільноти про російсько-українську війну;
- реалізація і переформатування відповідно до вимог часу фіналу проєкту  “Україна—Шотландія: Літературний проєкт співпраці”;
- трансформація проєкту “Література на експорт” відповідно до нових умов. Тепер він спрямований на поширення каталогів наших видавців за кордоном.
 
Разом з тим, команда Мистецького арсеналу обіцяє після перемоги обов’язково повернутися до діяльності, яку любить найбільше і неодмінно провести ХІ Книжковий Арсенал «з його неповторною атмосферою свободи висловлювань, дискусій, зустрічей читачів та письменників і теплих обіймів під мирним небом у дворі Старого арсеналу».
 
Чекатимемо з нетерпінням!

Бібліотеки, які були зруйновані чи пошкоджені Російськими загарбниками

48-й день повномасштабної війни, яку веде Російська Федерація проти України.
 
48-й день обстрілів, бомбардувань, руйнувань і вбивств українських громадян.
Весь світ знає, що відбувається – Росія в Україні вбиває мирне населення і тварин, нищить житлові будинки, церкви, лікарні, школи, дитячі садочки, музеї, бібліотеки…
 
Саме бібліотекам, які зазнали ушкоджень або були зруйновані російськими військовими, хочемо приділити в цьому дописі окрему увагу.
 
Згідно з даними, представленими Українською бібліотечною асоціацією, яка спільно з Благодійним фондом «Бібліотечна країна» фіксує пошкодження, яких зазнали бібліотеки в ході повномасштабної війни, перелік українських бібліотек, які обстріляли росіяни, виглядає наступним чином:
 
1. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка
2. Центральна бібліотека ім. В. В. Маяковського ЦБС Київського району м. Харкова
3. Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
4. Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва
5. Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського
6. Чернігівська міська бібліотека для дітей ім. О. П. Довженка
7. Старобільська дитячо-юнацька бібліотека, Луганська обл.
8.Сєвєродонецька міська публічна бібліотека, Луганська обл.
9. Шуліківська сільська бібліотека, Луганська обл.
 
Наразі нам відомо, що цей список не повний. На цей момент в Україні вже є й інші бібліотеки, які постраждали від дій російських загарбників.