«Загадка гробниці», Микола Хомич 📜

Поховані у глибині століть майже забуті тіні минулого… Наскільки небезпечно турбувати їх? Перед читачами роману Миколи Хомича «Загадка гробниці» постає панорамне історичне полотно, в якому головною стихією, що проникає з ХІ століття у століття ХХІ, постає любов. Це почуття, сплітаючись у вигадливий візерунок, назавжди поєднає долі Ярослава Мудрого й шведської принцеси Інгігерди, їхніх синів – Ізяслава, Святослава, Всеволода з Гертрудою Польською, Одою Штаденською і юною половецькою княжною Саакхан; залишить глибокий слід у долях правителів і простих людей, а також головних героїв роману – наших сучасників.

Під час розслідування загадок минулого герої роману знімають історичні завіси, за якими століттями ховалися політичні технології, спрямовані на стримування національної самосвідомості українців 🔍.

Цей історичний детектив розкриває перед читачами таємниці давньої та сучасної української історі.

«Всі ми пасажири одного корабля на ім’я Земля» (А. С. Екзюпері) 🐼🌳

У Міжнародний День Матері-Землі у різних країнах світу зазвичай проходять акції, спрямовані на заохочення людей до більш бережливого ставлення до природи. Цього року через карантин ми всі маємо залишатися вдома, однак це не привід забувати про важливість захисту довкілля, прищеплення дітям любові до тварин і рослин. Навпаки серйозні проблеми, з якими нині зіштовхнулися усі люди світу (в тому числі і вірус) це серйозна причина замислитися над тим, що ми робимо з нашою планетою. Можливо, природа мститься нам за погане ставлення до неї? У цьому дописі пропонуємо вам розглянути короткий перелік книжок про природу для дітей. Читайте разом із малечею, вчіть дітей любити й берегти природу!

1. «Сусіди по планеті», Паскаль Ведер д`Оріа, Ален Жос 🐅

Цей збірник познайомить юних читачів із природою нашої Землі. Разом із цим виданням дитина зможе здійснити захопливу подорож морями й океанами, річками та озерами, лісами і горами, побуває на екваторі і в тропіках, де зустріне різних тварин і зможе трохи поспостерігати за ними.

2. «Хто росте у парку», Катерина Міхаліцина 🌿

Це невеличка історія про важливі речі: про зростання і пошук себе, про схожість і несхожість та важливість мати поряд когось, хто хоч трохи і хоч у чомусь до тебе подібний. А ще – про дерева навколо нас, повз які проходимо, та не завжди знаємо, хто це тут росте. Тому книжка стане в пригоді всім, хто хоче знати на ім'я найпоширеніші паркові дерева, навчитися розрізняти їх: у казковій ігровій формі завдяки чудовим ілюстраціям так легко запам'ятати, як вони виглядають, яка у них кора, насіння, листя, цвіт.

3. «Велика ілюстрована книга про природу», Мінна Лейсі 🐰

Сторінки цієї книги насичені зображеннями дикої природи, що оточує, коли ви виходите за двері помешкань на відкрите повітря. Є птахи, звірі, комахи та рослини, яких можна побачити біля річки, на полях, чи будь-де. Є також сторінки сезонів та істот, яких слід шукати як стемніє. Дітям сподобається переглядати малюнки вдома, а потім знаходити побачене на прогулянках.

4. «Комахи. Звуки дикої природи», Вел Дейвіс 🐝

На кожній сторінці цієї книжки повзають і літають комахи – працелюбні бджоли, різнобарвні метелики, ненажерливі богомоли. А ще книжка надає можливість почути звуки жаркого літа: дзижчання джмелів, сюркіт цикад і цвіркунів, шипіння тропічних тарганів. Захопливий світ дикої природи чекає на вас!

 5. «Моя сім'я та інші звірі», Дарелл Джеральд 🐶

Книга відомого письменника-анімаліста, мандрівника та захисника дикої природи Джеральда Даррелла розповідає про роки, що їх автор провів разом із родиною на грецькому острові Корфу в Іонійському морі, де майбутній зоолог у десятирічному віці вперше відчув радість спілкування з природою навколо нас.

«Живи планета»

 Автор: Анастасія Колеснікова

22-го квітня у 192 країнах світу  відзначають найглобальніше свято на планеті – день Землі, яке підтримує Організація Об’єднаних Націй. Напередодні цього важливого для людства свята ми запропонували всім бажаючим взяти участь у конкурсі «Живи планета» та висвітлити своє ставлення, свої відчуття до природи, навколишнього середовища у будь-який зручний спосіб. Головне, щоб це була щира, від душі зроблена робота. 

Хочеться вірити в те, що кожна людина і маленькі, і дорослі розуміють на скільки це важливо любити, оберігати, шанувати, охороняти і не давати знищувати природу. Це наша головна мета! Земля все бачить і помилок не пробачає! Бережімо її!!!

А зараз ділимося чудовими, прекрасними, надихаючими роботами наших конкурсантів. Хочеться зауважити, що всі роботи – просто бомбезні і конкурсанти обов’язково отримають призи! Дякуємо тим, хто брав участь.  

Автор: Голубенко Кіра, 11 років

  "Прокидайся, моя Земле" 

Автор: Погорєлова Вікторія, 8 років 

"Всесвіт в моїх руках"

Автор: Голубенко Марина, 5 років 

Автор: Остапенко Оксана

Автор: Грищенко Аліна, 10 років

"Метелики вражають"

Автор: Тихонюк Олена, 33 роки

"Квіти мають душу"

Автор: Власенко Людмила, 54 роки

"Світ природи вражає"

Автор: Кузнецова Людмила, 65 років

"Природа вміє говорити"

Автор: Анатолій

"Квіткова краса"

Автор: Соколюк Віра, 55 років

«Життя попереду», Ромен Ґарі (Еміль Ажар) 📖

«Життя попереду» – одна з найбільш пронизливих, відвертих, драматичних і зворушливих книг другої половини ХХ століття. Десятирічний Мохамед – усі звуть його Момо – мешкає в паризькому районі Бельвіль, населеному арабами, чорношкірими африканцями і євреями, в притулку, який тримає мадам Роза, колишня ув’язнена табору Аушвіц. Матері більшості дітей, яких виховує Роза, – повії, які платять копійки за утримання своїх чад. Момо змушений самотужки боротися з життям і за життя, коли ж мадам Роза з часом стає абсолютно безпорадною, саме він допомагає їй виживати і залишається з нею до останньої години.

Роман, написаний 1975 року, був відзначений Гонкурівською премією, і таким чином Ромен Ґарі став єдиним письменником у світі, який двічі, але під різними іменами, ставав гонкурівським лауреатом.

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності 💡

21-го квітня 2002 року вперше організовано пройшло свято творчості та інновацій, яке відзначили більш ніж у 50 країнах світу. У квітні 2017 року Генеральна Асамблея ООН, підкреслюючи можливості творчості та інновацій в різних сферах діяльності людини на шляху досягнення завдань, поставлених Програмою сталого розвитку, прийняла резолюцію, згідно з якою був заснований Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності, що з того часу відзначається щорічно 21-го квітня.

Ініціатори й активісти заснування цього цікавого Дня пов'язують дату його святкування з Міжнародним днем ​​Матері-Землі, що відзначається 22-го квітня, а також із датою народження великого вченого, мислителя і винахідника Леонардо да Вінчі, що відзначається 15-го квітня. У першому випадку зв'язок вказує на можливості творчості та інновацій у справі творення і збереження нашої спільної домівки – Землі, а в другому – на внесок видатного винахідника у розвиток науки і творчих процесів.

Засновуючи нове свято, Організація Об'єднаних Націй прагнула привернути увагу представників влади, науки і техніки, систем освіти до питання розвитку творчого мислення, створення умов для реалізації всіляких інновацій та впровадження їх у різних сферах життя людства. Саме це, з точки зору ООН, є важливим фактором успішного сталого розвитку людства і способом подолання безлічі проблем, у тому числі глобальних, що стоять перед світом.

Завдяки впровадженню передових технологій, багато з яких є продуктом творчості та інноваційної діяльності, складаються умови для підвищення рівня життя в усіх куточках нашої планети. Інновації у сфері економіки сприяють розвитку економічного потенціалу, що має забезпечувати розв’язання проблем, пов'язаних із бідністю і голодом.

У своїх резолюціях і доповідях, присвячених пам'ятній даті ООН, котра відзначається 21-го квітня, постійно підкреслюється, що розвиток науки, техніки та інновацій повинен мати всеосяжний характер і служити на благо людству, орієнтуючись на його інтереси.

Державні структури повинні виділяти на розвиток технологій та інноваційної діяльності, а також на заохочення творчості певні суми з бюджету, а бізнес також міг би зробити цей напрямок одним зі сфер своїх інвестицій.

«Легенди Львова»

Міський Арсенал багато століть слугував охоронною спорудою для Львова. Колись давно в горі, на якій нині стоїть собор Св. Юра, була печера, де мешкав дракон. Легенда оповідає, що коли тільки відкрили залізничний маршрут Львів-Перемишль, на коліях став з’являтися загадковий поїзд-привид. Та ще багато цікавого знайдете на сторінках цієї книжки, в якій герої легенд загубили щось дуже важливе. Прочитавши легенди, знайдете головних героїв і допоможете їм відшукати все загублене.   

«Чорне сонце», Василь Шкляр 🌑

Василь Шкляр – один із найтитулованіших та найулюбленіших письменників нашої країни, «батько українського бестселера», автор знаменитого роману «Чорний ворон», який приніс йому широку славу та найпрестижніші літературні нагороди. Саме за цю книжку 2011 року авторові було присуджено Шевченківську премію, однак Василь Шкляр, уперше в історії цієї державної нагороди, не прийняв її на знак протесту проти антиукраїнської гуманітарної політики тодішньої влади. Твори Золотого письменника України перекладено багатьма мовами світу, зокрема англійською, португальською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою та ін.

Про що розповідає «Чорне сонце»?

У творі описана російсько-українська війна очима бійця полку «Азов». Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю та надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.

До цієї книжки, окрім власне «Чорного сонця», увійшли твори, різні за тематикою, настроєм і часом написання. Але всі вони – про Україну, якою вона була, якою є, і якою ще буде колись, адже в героях Шкляра ми впізнаємо тих, хто живе поруч із нами, змагаючись, борючись і завжди – навіть ціною власного життя – перемагаючи…

Віршики до Великодня 🎍

Вже за кілька днів українці та інші православні віряни святкуватимуть Великдень. Попри те, що цього року через карантин святкування відбуватиметься не так, як зазвичай – ми маємо залишатися вдома (!), великодній настрій нам все одно потрібен, і зовсім не обов’язково кудись іти, щоб Великдень пройшов добре. Пропонуємо вам великодні віршики для правильного налаштування J.

«Свято Пасхи недалечко», Н.Б. Куфко

Свято Пасхи недалечко,

Люди звичай бережуть, –

Розмальовують яєчка,

Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками, –

Це такі чудові дні:

В гості йти, під рушниками

Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю

Мати щирі почуття,

Людям зичити здоров’я

І щасливого життя.Святість – це чарівне слово,

Тільки треба так зуміть,

Щоб життя своє святково

У труді й добрі прожить.

***

«Писанка», К. Перелісна

Гарна писанка у мене,

мабуть, кращої й нема.

Мама тільки помагала,

малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

вісім хрестиків малих

і дрібнесенько ялинку,

й поясочок поміж них

Хоч не зразу змалювала

(зіпсувала п’ять яєць),

та як шосте закінчила,

тато мовив: „Молодець!”

Я ту писанку для себе,

для зразочка залишу,

а для мами і для тата

дві ще кращих напишу.

***

«Великдень», П. Воронько

На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна.

***

«Христос воскрес!», M. Верес

Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

В траві фіалочки зітхають

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Дзвенять пташки у полі, в лісі;

І дзвін співає до небес,

Де білі хмарки розплилися –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Макатон

Цікаво, чи використовували Ви макатон, коли були дитиною? Більшість людей – так. Вже тридцять років мовну програму Макатон застосовує понад 100, 000 людей, дітей та дорослих в більш ніж 50 країнах світу.

Насправді, це не звичайна мова. Не існує країни, в якій говорять на мові макатон через те, що вона вигадана. Але вона дуже корисна. У 1970 році три дослідники з Королівського коледжу для людей з вадами слуху винайшли мову для людей, які не могли чути, у яких були проблеми із навчанням, спілкуванням, а особливо для маленьких дітей, які повільно вчилися говорити.

Макатон включає жести рук та рухи тіла, вираз обличчя разом з вимовленими словами для спілкування. Більш ніж 7,000 ідей спілкування існує в макатоні.  Коли маленька дитина починає розмовляти, вона використовує макатон та слова, згодом макатон зникає повністю і залишаються лише слова. Людям же з вадами слуху та мови макатон допомагає брати участь в різноманітних іграх, читати та розповідати історії, виявляти свої емоції.

Маргарет Уолкер, Катерина Джонстоун, Тоні Корнфорт  створили не звичайну мову і сьогодні їх чудова ідея допомагає багатьом людям. До речі, назва мови – це перші літери імен дослідників. 

На жаль, в Україні мова макатон не адаптована й не ліцензована з різних причин. Для адаптації в Україні, отримання британської ліцензії потрібні фахівці, час, зусилля та гроші – говорить член «Ротарі клуб Полтава». Задля допомоги особливим дітям вони планують використовувати всі свої міжнародні зв’язки.  

«Місяць, обмитий дощем», Володимир Лис

Володимир Лис – відомий український журналіст, прозаїк і драматург. Його називають справжнім народним письменником і феноменом сучасності. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких титул «Золотий письменник України», багаторазовим призером «Коронації слова», автором уже легендарного «Століття Якова» – «Найкращого роману десятиріччя», що ліг в основу однієї з найбільш успішних екранізацій останніх років.

«Місяць, обмитий дощем» – це збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя – немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття і плин часу, про історичну долю України і таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова… Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, – автобіографічні. Це твори, над якими письменник працював протягом багатьох років передусім для того, щоб увічнити події, що вразили його.

Готуємося до Великодня разом із книжками ✨

Великдень це одне з найдавніших та найважливіших християнських свят, його називають найсвітлішим святом року. Українці відзначали Великдень ще задовго до становлення християнства на землі Русі – в ті часи наші пращури відзначали День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також раніше люди пов'язували це свято ще й з весняними польовими роботами. Існувала традиція випікати великодні «бабки» і всіляко прикрашати яйця, котрі ми знаємо як сучасні куличі, паски, писанки і крашанки.

Якщо ви не впевнені, що знаєте абсолютно усі великодні традиції, якщо хотіли би більш досконало вивчити історію свята, або якщо вам потрібна допомога у тому, щоб більш доступно і цікаво розповісти про Великдень своїм малим дітям, читайте нашу сьогоднішню невеличку добірку книжок про це світле свято і все, що з ним пов’язане.

1. «Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят», Ольга Вербенець, Віра Манько

Ця книжка поділитися з читачем секретами приготування обрядових великодніх страв, що виробилися впродовж століть. Крок за кроком розкаже про певну культуру харчування в цей час, звичаї, яких дотримувалися наші предки-хлібороби. З неї ви дізнаєтеся про головні атрибути Великодня, як їх виготовляли. Книга занурить вас в атмосферу свята, у барвисту карусель життя. Святкуючи по-українськи, ми продовжуємо життя унікальної автентичної культури, носіями якої всі ми потенційно є, бо Український Великдень житиме тільки з нами і завдяки нам.

2. «Великоднє диво», Зоя Жук

Готуватися до Великодня треба не лише дорослим, а й дітям. Розказати про зміст та значення цього свята допоможе збірка «Великоднє диво». Почитайте з дітками перед Святом оповіданнячка за євангельськими мотивами, переказані народні легенди й казки, розповіді про писанки. Такі книжки у домашній бібліотеці сприяють відродженню родинного читання. Спробуйте!

3. «Великдень через Збруч»

У цій збірці талановиті автори з Надзбруччя дарують читачам змогу зазирнути у потаємні куточки душ різних людей, яких, проте, завжди дещо об’єднує – це прагнення жити у злагоді (насамперед із собою) та з чистою совістю. Чи можливо полегшити власні переживання, подарувавши неприкаяній дитячій душі Царство Небесне? Чи справджуються бажання, загадані на Великдень? Як виправити давню помилку, що коштувала особистого щастя на цілі десятиліття? Чи настільки важливе фінансове забезпечення близьких людей, якщо вони роками не мають звичайної підтримки люблячого серця? Чому показна доброчинність завжди програє щирому служінню Богу і людям? Як святкували Великдень тоді, коли це могло коштувати роботи і навіть життя? Якими стравами здавна вітають найголовніше свято богослужебного року на західноукраїнських землях? Усе це і навіть більше чекає на вас на сторінках цієї збірки.

4. «Золоте колесо року», Оксана Лущевська

Це збірка оповідань і казок, присвячених народному святковому циклу. Героями цієї книжки є сучасні діти, котрі, як і читачі, мешкають здебільшого у великих містах. Видання розраховане на дітей молодшого шкільного віку.

5. «Українська народна писанка», Віра Манько

Знати про історію та символіку української писанки варто кожній освіченій людині, кожному патріоту, кожній дитині та їх батькам впродовж усього року. Тому що прадавні знаки на візерунках писанок несуть через віки потужну енергетику самобутності, захисту, народної мудрості. Книга ілюстрована старовинними світлинами, які демонструють національний одяг українців різних місцевостей та сучасними фото із прикладами найрозповсюдженіших писанкарських візерунків кожної області.

6. «Великдень (звичаї, обряди, страви)», Я. Музинченко

Видання допоможе підготуватися до найвеличнішого свята – Великодня, а також розповість про його релігійний сенс, символіку, українські звичаї та обряди, пов’язані з Великоднім циклом. З цієї книги ви дізнаєтеся, як традиційно в Україні готувалися до Великого посту і як саме постили; які особливості великопісних та Пасхальних богослужінь. А ще зможете навчитися великодніх пісень, веснянок та віршів і розписати писанку; приготувати смачні святкові страви та довідатися багато іншого.

7. «Великодні пригоди», Галина Теличук

Це незвичайне видання. «Великодні пригоди» – це персоналізована книга-гра для малюків. Погодьтеся, коли Весна запізнюється – це дуже неприємно! Адже скоро Великдень, та ні в кого немає весняного настрою! «Ніхто не хоче пекти кекси та паски, їсти шоколадні цукерки, фарбувати яйця та прикрашати будинки! Та і крашанки ніде сховати – навкруги самі лише голі дерева: ні тобі кущів, ні пахучих трав, ні барвистих квітів!», – жаліються маленькі та гарненькі символи Великодня – Курчатко Фру-Фру та Кролик Бо зі сторінок книжки. Але час ще є! У новій персоналізованій книзі-грі Галини Теличук «Великодні пригоди» видавництва «Fairy Tale» ці герої разом із вашим малюком обов’язково знайдуть Весну і весело зустрінуть Великдень. На дитину, яка буде головним героєм цієї великодньої історії, чекає багато ігор у компанії веселунчиків – Курчатка Фру-Фру і Кролика Бо та знайомство з Великоднем – великим родинним святом добра, тепла і злагоди.

Шукаємо книжки в інтернеті, читаємо та святкуємо, але пам’ятаємо, що цього року святкування має пройти в домашніх умовах!

Гаррі Поттер і прокляте дитя

У Лондонському театрі «Палас» з 30-го липня 2016 року з неймовірним успіхом іде п'єса «Гаррі Поттер і прокляте дитя». Сценарій п' єси за сюжетом Джоан Ролінґ, написаної у співавторстві з Джоном Тіффані та Джеком Торном, після карантину 😖 можна взяти додому і читати, перечитувати. 😊📖

Події у п'єсі розгортаються через дев' ятнадцять років після переможної битви за Гоґвардс.

Бути Гаррі Поттером нелегко, а надто тепер, коли він – працівник Міністерства магії, трудоголік, одружений батько трьох школяриків. Доки Гаррі Поттер бореться зі своїм минулим, яке ніяк не хоче відпускати, його молодшому синові Албусові доводиться миритися з тягарем свого знаменитого роду – спадком, якого він не обирав. У той час, як минуле зловісно змішалося з майбутнім, батько і син пізнають сумну істину: інколи темрява виходить звідти, де її ніхто не чекав.

Це один із найперших перекладів п'єси у світі після англомовного видання.

«Не вір, не бійся, не проси. Романи», Віктор Баранов 📚

Збірка українського письменника Віктора Баранова «Не вір, не бійся, не проси. Романи» об’єднує у собі два романи письменника: «Смерть по-білому» та «Не вір, не бійся, не проси». Ці твори наша критика кваліфікувала як літературу нової якості. Письмо автора пругке, динамічне, стилістично вигранене. Оповідь від першої особи забезпечує ефект безпосереднього звертання головного героя до читача, якому він і сповідується про переживане, про те, що діється в Україні та з Україною. Є такі твори, які не тільки мають успіх у читача, а й відкривають для літератури її нові можливості.  «Смерть по-білому» – саме такий твір.

🏆2007 року В. Баранова було відзначено Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя за значний внесок в українську літературу, зокрема романи «Притула» та «Смерть по-білому».

Культура робить націю безсмертною ⚜

15-го квітня багато країн світу відзначають Міжнародний день культури, для того щоб зайвий раз підкреслити важливість усіх сфер діяльності культурного світу. Це свято було засновано на честь прийняття 15-го квітня 1935 року міжнародного договору «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам’яток» – так званий «Пакт Реріха».

Вперше з ініціативою відзначати дату підписання Пакту як Міжнародний день культури 1998 року виступила Міжнародна ліга захисту культури. Пізніше надходили й інші пропозиції щодо заснування цього свята, а 2008 року за ініціативою суспільних організацій різних країн було створено Міжнародний рух за затвердження 15-го квітня Всесвітнім днем культури.

Попри те, що День культури було засновано не так давно, він все ж має вікову історію. Ідея створення організаційної охорони культурних цінностей належить видатному митцю та діячу світової культури Миколі Реріху, який вважав культуру головною силою на шляху вдосконалення людського суспільства, вбачав саме в культурі основу для єднання людей різних національностей та віросповідань. 1929 року Реріх підготував і  опублікував проект договору про захист культурних цінностей. Проект договору став всесвітньо відомим і ініціативу Реріха тоді підтримали Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Велз, Моріс Метерлінк, Томас Манн, Рабіндранат Тагор. У багатьох країнах були організовані комітети на підтримку Пакту.

До речі, ідея про проведення Всесвітнього дня культури також належить Миколі Реріху – ще 1931 року у Бельгії на конференції, присвяченій просуванню міжнародного договору про охорону культурних цінностей, він висловив пропозицію щодо цього і описав основне завдання Дня – широкий заклик до краси і знання, нагадування людству про справжні цінності. Врешті-решт 15-го квітня 1935 р. в Білому Домі у Вашингтоні лідери 21 держави підписали перший у світовій історії міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам’яток» (Пакт Реріха). В цьому договорі викладені загальні принципові положення про захист культурних цінностей та повагу, яку слід їм виявляти. Пакт відіграв важливу роль в подальшому формуванні міжнародно-правових норм і суспільної діяльності у сфері охорони культурної спадщини. Договір було використано як основу для багатьох документів сучасного міжнародного співробітництва у сфері охорони культурної спадщини, в тому числі в різних актах ЮНЕСКО.

Нині, коли світова спільнота переживає так багато нових глобальних економічних та екологічних криз, природних катаклізмів і військових конфліктів, турбота про культуру є особливо актуальною. Тільки її збереження і розвиток зможуть об’єднати людей незалежно від їх національності, віку, статі, суспільного чи фінансового статусу і т. д. Культура допоможе нам вирішити конфлікти. Прийняття державами Культури як національної ідеї це запорука Миру на Землі.