Українські митці міцно тримають
культурний фронт – нові книжки видаються, пісні пишуться і презентуються на
різних майданчиках світу, кіно знімається.
Минулої суботи відзначався День українського кіно, тож з цієї нагоди ми
б хотіли поділитися з вами цікавою інформацією саме про цю галузь нашої
культури, а також переліком українських кінострічок, які відома інформаційна
платформа «Emerging Europe» назвала найкращими.
Кіно, як і інші галузі культури, допомагає
іноземцям краще зрозуміти і пізнати нашу видатну і героїчну Україну.
Не всі усвідомлюють, що Україна завжди
була важливою країною у розвитку кіноіндустрії. Київ, наприклад, свого часу був
одним із найважливіших культурних центрів колишнього Радянського Союзу. Під час
розвитку кіно у 1920-30-х роках саме київські кіностудії створювали
експериментальні, авангардні роботи, які штовхали нову індустрію до нових
висот. А наш видатний режисер Олександр Довженко суттєво сприяв розвиткові
теорії монтажу, а потім і нової кінотехніки. Інші українські режисери, такі як Дзиґа
Вертов і Сергій Параджанов, які не були українцями за походженням, та все ж значну
частину своєї кар’єри провели саме в Україні, також зробили нескінченний внесок
у світове кіномистецтво.
Протягом перших двадцяти років
незалежності в Україні державне фінансування кіно було, на жаль, мінімальним, проте
в останнє десятиліття стався «вибух» у кіновиробництві: почали з’являтися
незалежні кіностудії та дистриб’ютори, а після Революції гідності відновився
інтерес суспільства до рідних культурних продуктів.
За
останні п'ять років в Україні в середньому випускалося понад 30 фільмів на рік,
кілька з яких отримали міжнародне визнання. Україна приймає кілька
кінофестивалів, у тому числі фестиваль «Молодість» для перспективних режисерів
з усього світу.
До вашої уваги топ-5 найкращих
фільмів, знятих в Україні за останні сто років, за версією платформи «Emerging
Europe»:
1. «Людина з
кіноапаратом» (1929)
Ця стрічка вважається одним із
найважливіших фільмів, знятих у перші десятиліття існування кінематографа.
Німий документальний фільм без конкретного сюжету чи сюжетної лінії, який є
шедевром суто візуальної та емоційної оповіді. Фільм сповнений безцінних кадрів
міського життя Києва й Одеси, коли жителі знайомилися з
масштабними технологічними змінами, які відбувалися в той час. Образи
контрастують і накладаються один на одного.
Цей фільм по праву вважають
одним із найважливіших документальних фільмів в історії кіно.
2. «Тіні забутих предків» (1965)
Це сюрреалістичний погляд на життя
гуцулів. Параджанов,
народжений у радянській Грузії у вірменській родині, десятиліттями працював в
Україні, розвиваючи прихильність до її культури. Це знайшло
своє відбиття в «Тінях»: режисер наполягав на тому, що фільм не буде
дубльований російською під час прокату по Радянському Союзу. Це разом із
багатими традиційними костюмами та звичаями, зображеними у фільмі, надає йому
високого рівня автентичності. У фільмі, в якому зображено
історію двох закоханих із гуцульських родин, що ворогують, було застосовано абсолютно новий
підхід до етнографічного кіновиробництва. Стрічка вважається
одним із шедеврів українського кіно.
Це перша стрічка, знята Україною у
співпраці з Нігерією. До того ж це перший український фільм, знятий (майже
повністю) англійською мовою. Україна є популярним місцем для студентів з
африканських країн через її відносно низьку вартість навчання і високий рівень
освіти. «Легка, мов пір'їнка» досліджує життя спільноти африканських студентів
в Україні. Тут зображена історія нігерійської студентки-медика, яка навчається
в Україні і розривається між очікуваннями батьків і власними мріями стати
співачкою. Ці внутрішні конфлікти набувають нового характеру, коли розігруються
в незнайомому для героїні середовищі.
4. «Поводир» (2014)
5. «Мої думки тихі»
(2019)
Це фільм про звичайних людей і їхні звичайні
проблеми. У стрічці зображено багато проблем, з якими стикаються сьогодні
українці. Режисеру А. Лукічу було лише 27 років, коли фільм вийшов на екрани, і
він досі вважається одним із найцікавіших нових голосів українського кіно. Це
історія подорожі молодого чоловіка, якого супроводжує його матір. Герой не дуже
радіє такому попутникові, адже це обіцяє чимало неприємних ситуацій і розмов...У
фільмі добре передається дух сучасної України, відірваний від політики і
мейнстримового гламуру. Натомість маємо просту історію про матір і сина, їхні
мрії та прагнення.
Немає коментарів:
Дописати коментар