У київському метро тепер можна відвідати виставку віршів🚇

Київський метрополітен запрошує мешканців і гостей столиці завітати на літературну виставку😀. На сторінці facebook КП «Київський метрополітен» з’явилася «свіжа» новина про те, що на станції «Театральна»  відкрилася виставка «Поетичне метро». Не знаємо, як вам, а нам от уже дуже кортить відвідати цю незвичну виставку.
 
Відомо, що це спільний проєкт видавництва «Саміт-книга» і Молодіжної літературної платформи Національної спілки письменників України «Кабінет молодого автора».
 
Цей чудовий задум реалізували у кілька етапів. Спочатку усіх українських поетів закликали надсилати власні вірші про підземку (якщо в їхньому творчому доробку такі є). Потім із надісланих творів було обрано най-найкращі і саме з них було створено збірку «Поетичне метро» – першу в Україні книгу поезії сучасних вітчизняних авторів, присвячену Київському метро і усьому, що з ним пов’язано – історіям і подіям, які там трапилися; емоціям, як переживають у метро пасажири, і т. д.
 
Виставку ж на «Театральній» відкрито з метою ознайомлення широкого загалу із поезіями.
 
«Ми давно підтримуємо творчі проєкти, бо переконані, що метро – це не тільки транспорт, а частина життя столиці та її мешканців», – зазначає начальник Київського метрополітену В. Брагінський.
 
Виставка триватиме протягом місяця. А прихильники поезії зможуть придбати й саму книгу, яка незабаром має бути опублікована видавництвом «Саміт-книга».
 
На нашу думку, ідея класна. Їдеш зранку (ще напівсонний) на роботу, потрапляєш у підземку, де сотні людей кудись поспішають, настрій так собі, і тут… ВІРШІ. Дивуєшся, прокидаєшся, читаєш, захоплюєшся і настрій покращується😊.

Що світ ілюзій нам готує

 🎭Театр – життя, актори в ньому люди... У нашому випадку – ляльки😊😉. У Міжнародний день театру пропонуємо переглянути лялькову виставу за мотивами казки «Ріпка». Влаштовуйтесь зручніше😉

Хобі видатних літераторів

А чи цікаво вам, чим, окрім літератури, захоплювалися відомі письменники? Нам от цікаво 😃. У цьому дописі ми розповімо вам про те, що полюбляли робити у вільний від роботи час відомі письменники.
Дивіться відео і дізнавайтеся про хобі письменників.

Чому ми любимо детективні романи? 🔍 Топ-5 детективів від сучасних українських авторів

Детективні романи завжди користувалися великою популярністю серед читачів в усьому світі. Чому ж ми так любимо цей жанр? Можливо, читаючи про «темні справи», нам подобається відчувати ці «безпечні» хвилювання. Безпечні, адже, хоча ми і занурюємося в історію, співпереживаємо героям, однак, насправді ми знаємо, що ми в безпеці. Інколи нам усім хочеться гострих відчуттів. А, можливо, нам просто подобається «напружувати» мозок, розплутуючи загадковий злочин, описаний у книзі; відчувати себе справжнім слідчим. Хай там як, а детективи люблять усі. Ну або майже усі:). Протягом багатьох десятиліть в літературі домінували британські автори детективів, потім їх «наздогнали» американські письменники, чиї детективні романи почали «захоплювати світ». Нині українська література може похвалитися своїми власними чудовими детективними творами від вітчизняних письменників. МИ не пасемо задніх. У цьому дописі пропонуємо вам ознайомитися з добіркою з п’яти захопливих і дійсно крутих детективних історій, виданих протягом останніх років, від українських письменників.
 
1. «Порцеляновий погляд» (2020) Дмитро Безверхній

Ця книга-детектив від уманського письменника Д. Безверхнього зацікавить читачів, які полюбляють історичну літературу з художніми елементами.
1899 рік. Тиха провінційна Умань. До дружини відставного поліціанта Софії Павлівни Нрієвської приїжджає давня подруга, що вирушила у мандри багато років тому. Повернення жінки збурює спокійну заводь містечка. Здається, що буквально всі її колишні знайомі не раді цій події. І так само здається, що чи не всі, хто мав до неї стосунок, зітхнули з полегшенням після загадкової смерті гості. Крім, звісно, Софії Павлівни, яка взялася розслідувати смерть подруги, а заразом – видобути на поверхню чимало таємниць місцевих мешканців.
 
2. «Вигнанець і грішниця» (2020) Андрій Кокотюха

Це четверта книга ретро-циклу романів відомого українського письменника А. Кокотюхи.
1916 рік, Чернігів. Третій рік триває Перша світова війна. Детектив Платон Чечель, колишній поліцейський, мобілізований на військову службу. Але це прикриття: він виконує неофіційні завдання командування і розкриває військові злочини в тилу. Цього разу йому доводиться розслідувати вбивство мільйонера Гавриїла Логінова. Підозра падає на його кохану, доньку поміщика Юлію. Та дівчина категорично заперечує свою провину, якби Чечель не тиснув на неї. Чечель мимоволі втручається у сферу інтересів кримінального й політичного підпілля, і це призводить до ланцюга жорстоких убивств. Платон теж ледве уникає смерті. А тут іще Юлія безслідно зникає з монастиря, до якого подалася каятися в гріхах.
 
3. «Готель «Велика Пруссія»» (2019) Богдан Коломійчук

Цей роман сповнений карколомних пригод і шпигунських таємниць.
1905 рік. Кар’єра одного з кращих слідчих Галичини, львівського комісара Адама Вістовича, йде вгору. Щоб допомогти молодшому колезі, ад’юнктові Самковському, комісар береться за нібито тривіальну справу. Однак з’ясовується, що нитки її тягнуться далеко за межі Львова і навіть за межі імперії. Розслідування приводить Вістовича у Пруссію, де кілька впливових посадовців і підприємців об’єднуються з мафією, аби протистояти російським шпигунам. Раптом члени цього синдикату починають гинути за доволі жорстоких обставин. Вбивства стаються у Берліні, Позені й інших містах. У цій коловерті несподівано опиняється колишня дружина Вістовича, берлінська актриса Анна Каліш. Комісар береться за найнебезпечнішу справу в своєму житті.
 
4. «Експрес до Ґаліції» (2020) Богдан Коломійчук

Новий детективний роман Б. Коломійчука, в якому на читача чекають заплутані справи та небезпечні розслідування. Весна 1906 року. Під час відпустки у Швейцарії комісар львівської поліції Адам Вістович несподівано втягується у небезпечну шпигунську гру, в якій на карту поставлено не лише людські життя, але й долі імперій. Розшифрувавши секретний документ, Вістович дізнається занадто багато, як на звичайного детектива з далекого австрійського Львова. У цей же час з клініки в курортному Бадені зникає дивний російський пацієнт, якого розшукують розвідки одразу кількох країн, а у Венеції стається вбивство непримітного перекладача з німецької. Вістовичу доведеться з’ясувати, як пов’язані ці події і чому сліди, здавалося б, непов’язаних справ ведуть до Львова.
 
5. «На «Сьомому небі»» (2020) Наталка Доляк

Опинитися на сьомому небі можна далеко не завжди від щастя. Особливо коли йдеться про названу так телестудію, на яку влаштувалася працювати Зоя Кирпач. Телевиробничі будні хоч і дають змогу доторкнутися до творення такої захопливої екранної магії, але все ж виявляються дуже подібними на будні в інших сферах. Аж поки одного дня у студії не знаходять тіло однієї зі співробітниць каналу… Ставши однією з підозрюваних, Зоя береться за власне розслідування, щоб довести свою невинуватість, знайти вбивцю, а заразом і довідатись, наскільки глибоким може бути навіть «Сьоме небо».

Вода – це найбільші ліки на землі🌊

22 березня у світі традиційно відзначається Всесвітній день водних ресурсів або Всесвітній день води. Мета цього Дня – закликати до цінування водних ресурсів і підвищити рівень обізнаності щодо всесвітньої кризи водопостачання. Суть цього неофіційного свята – підтримати досягнення Цілі сталого розвитку (ЦСР) 6: чиста вода та належні санітарні умови для всіх до 2030 р.
 
Тема Всесвітнього дня води 2021 – «Цінність води для кожного з нас». Цінність води це значно більше, ніж просто її економічна ціна (вартість). Вода має величезне і складне значення для наших домогосподарств, для виробництва продуктів харчування, для культури, охорони здоров'я, освіти, економіки та цілісності нашого природного середовища. Якщо ми не усвідомлюватимемо, наскільки цінною є вода, не почнемо її оберігати, то ризикуємо бути обмеженні у використанні такого цінного невідновлюваного ресурсу, яким для нас є вода. Без всеосяжного розуміння істинної, багатоаспектної цінності води ми не зможемо гарантувати збереження цього дефіцитного ресурсу на благо кожного.
 
На сьогодні міське водопостачання забезпечується в Україні за рахунок підземних вод лише на 25%. Для більшості країн Європи використання підземних вод сягає 90%, що забезпечує задоволення потреб населення високоякісною питною водою. Ми схильні вважати, що брак питної води не стосується України, це проблема інших далеких країн. Але це помилкова думка. Попри те, що ми поки що не відчуваємо цього щодня, тиск на наші прісноводні запаси і навколишнє середовище збільшується. На жаль, майже в усіх регіонах нашої країни спостерігається жахливе забруднення водойм, що забезпечують наші міста і села питною водою. Погане очищення і хлорування водопровідної води ставлять під загрозу наше здоров'я; зміна клімату спричиняє додатковий тиск на наші водні запаси, які внаслідок високих температур стають маловодними, а деякі навіть і зовсім пересихають.
 
Практичні зусилля можуть допомогти поглибити розуміння громадян як проблем, пов’язаних з водою, так і рішень у цій сфері. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова в зобов'язання та дії в рамках загальної теми. В цей День в різних країнах проводяться заходи, присвячені підвищенню інформованості громадськості стосовно важливості збереження й освоєння водних ресурсів. Мета цієї роботи – привернути увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів і їх раціонального використання.

Поезія – душі порив, життя натхнення

Чи можна уявити життя без поезії? Мабуть, можна. Але яким би воно було? Життя без улюблених рядків Шевченка, Лесі Українки, Сосюри, Шекспіра, Гете, Дікінсон і багатьох інших геніїв слова; життя без пісні; життя без привітань до свят. Таке життя було б млявим, прісним, сумним…
 
Поезія об'єднує народи, культури і допомагає людям зрозуміти один одного. Протягом століть думки і почуття, зодягнені в поетичну форму, проникають у серця людей, нагадуючи, що ми всі одна велика сім'я і що ми, такі різні, насправді дуже схожі один на одного. 21 березня відзначається Всесвітній день поезії. З нагоди свята ми підготували поетичну відеовікторину. Візьміть у ній участь і перевірте себе на знання української поезії.

БібліоПоетична хвилинка🌼

Весна – пора поступових прекрасних змін у довкіллі. Усе навкруги наповнюється новими фарбами, звуками й ароматами. Оживає природа. Весна символізує оновлення життя і надії на майбутнє.
 
Нас ця чудова пора природних трансформацій надихнула на написання вірша (дивимося відео😊👇)

На які новинки від закордонних авторів чекати українському читачеві 2021 року?

Цього року різні українські видавництва обіцяють потішити читачів не тільки новими книжками вітчизняних письменників, але також і українськими перекладами літературних творів на будь-який смак від іноземних авторів. Ми відібрали ті, які зацікавили нас найбільше і хочемо розповісти про них у цьому дописі.
 
«Розмови з друзями» Саллі Руні

Це нова книга авторки бестселера «Нормальні люди» С. Руні. Проникливий роман, що спонукає до роздумів. Історія Френсіс і Боббі, двох студенток з Дубліна. Якось вони знайомляться із заміжньою парою, і трохи згодом у компанії виникають любовні трикутники, що можуть зруйнувати стосунки і дружбу. У книзі підіймаються такі важливі питання як любов, дружба, успіх, ревнощі і сексуальність. До речі, незабаром сервіс «Hulu» представить екранізацію цієї книги.
 
«Рудий на узбіччі» Енн Тайлер

Новий роман відомої  американської письменниці Е. Тайлер, чиїми книгами зачитуються мільйони людей в усьому світі. Головний герой твору Міка Мортімер, сорокарічний холостяк, комп’ютерний експерт і за сумісництвом доглядач багатоквартирного будинку в Балтиморі, веде розмірене, однак досить обмежене життя. Але одного разу вся ця стабільність руйнується – починається все з того, що подруга Мікі вирішує розірвати з ним стосунки, а потім у житті героя ще й з’являється юний хлопець, який запевняє, що він син Мікі… Оповідь в романі ведеться у теплій і трохи іронічній манері. У своїх книгах, в тому числі і в цьому творі, авторка ставить питання: а що буде, коли людина порушить хід свого звичного рутинного життя і спробує щось змінити.
2020 року «Рудий на узбіччі» був номінований на здобуття Букерівської премії.
 
«У розрідженому повітрі» Джон Кракауер

Оповідь у романі ведеться від першої особи. Це дуже сумна історія про сходження на Еверест. Близько двадцяти альпіністів-любителів вирушають у подорож, яка вартує великих грошей. В кожного є досвідчений інструктор,  а всі  маршрути добре сплановані. Усі попереджені про небезпеки, що чекають на них під час сходження на гору висотою 8848 метрів. Однак бажання здолати вершину свого життя перетвориться на трагедію. У розрідженому повітрі мозок втрачатиме мільйони клітин, тіло ослабне, а найдосвідченіші робитимуть одну помилку за іншою. Що ж насправді затьмарює розум за крок до смерті, і чи виправдовує себе мрія, яку здобувають ціною життя? Про це розкаже книга Дж. Кракауера.
 
«Тривожні люди» Фредрік Бакман

Цей роман – нагадування про те, що у кожного з нас свій власний біль, який завжди з нами. Хоробра восьмидесятирічна бабуся, ІКЕА-залежна подружня пара, вагітна жінка, що бажає звести рахунки з життям, мультимільйонер – ці та ще кілька людей стали заручниками грабіжника-невдахи. Він хотів легких грошей і вирішив вчинити пограбування, але удача ніколи не була його сильною стороною. І тепер він змушений ховатися від поліції в квартирі по сусідству. Заручники аж ніяк не входили в його плани. І тим паче не входили найпотаємніші історії, якими вони починають ділитися. Це дуже зворушлива історія, сповнена емпатії, гумору та мудрості. Тут підкреслюється велика сила дружби, прощення й надії.
 
«Нікелеві хлопці» Колсон Вайтхед

Цей роман минулого року отримав Пулітцерівську премію і став бестселером «New York Times», а також очолив більшість книжкових рейтингів у США. В основі сюжету – реальна історія про виправну школу під назвою «Академія Нікеля», яка діяла понад 100 років у Флориді. Її закрили 2011 р. після викриття тортур і насильства над вихованцями. У романі розповідається про двох хлопців, яких несправедливо засудили і відправили до цього закладу. Темношкірий Елвуд Кертіс заприятелював з Тернером, який теж не винен…
 
«Клара і Сонце» Кадзуо Ішіґуро

Це приголомшливий роман від автора книг «Не відпускай мене» і «Залишок дня» К. Ішіґуро. Ця історія від володаря Букерівської та Нобелівської премій запитує: що означає кохати? У цьому творі автор звертається до теми штучного інтелекту, людяності в тілі машини. Ризикнемо передбачити, що ідеальну істоту із запрограмованими цінностями буде протиставлено далеким від досконалості господарям.
 
«Телеграф Авеню» Майкл Шебон

Автор бестселерів «New York Times», лауреат Пулітцерівської премії, письменник М. Шебон переносить своїх читачів на Телеграф-авеню, що бере свій початок в Окленді, штат Каліфорнія. Над «Брукленд Рекордз», магазином вінтажного вінілу на Телеграф­авеню, яким володіють чорношкірий Арчі Столлінгз і єврей Нет Яффе, гуснуть хмари: неподалік заплановано будівництво величезного торговельного центру. Чоловіки хвилюються не тільки за свій бізнес – їхня дружба теж проходить випробування. Непростий період переживають і їхні дружини, самовіддані акушерки Ґвен і Авіва. Як грім з ясного неба з’являється Тіт, який стає кращим другом сина Нета, Джуліуса. До того ж Лютер, батько Арчі і колишній популярний актор, втрапляє у чергову халепу… Усі ці колізії розгортаються на строкатому тлі із джазу, кіно 70­х, кунг­фу, яскравих емоцій і таємних історій, з додаванням знаних імен і фактурних персонажів. Живий, добрий, атмосферний роман, який звучить, пульсує, виграє і зачаровує, як це завжди відбувається з творами М. Шебона.
 
Сподіваємося, що зможемо почитати ці та інші класні книжки рідною мовою вже найближчим часом. Чекаймо разом 😉.

Юрій Андрухович – знакова постать сучасної української літератури

«Можливо, сенс писання й полягає в тому, щоби після тривалої і майже фізично нестерпної муки тобі зненацька розвиднілося і – о, яке щастя! – врешті написалося речення.»

Ю. Андрухович

 
13 березня відзначатиме свій День народження Юрій Андрухович – відомий український поет, прозаїк, перекладач, есеїст, один із засновників постмодерністської течії в  українській літературі, яку умовно називають «станіславським феноменом».
 
Майбутній письменник народився 13 березня 1960 р. в Івано-Франківську. 1982 року закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові, а 1991 року – Вищі літературні курси при Літінституті. Був лідером відомої поетичної групи «Бу-Ба-Бу». Пізніше став одним із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають «Станіславським феноменом». Представники цього напрямку активно розробляють поетику «карнавального» письма. З 1991 року публікується у великих літературних журналах України. Автор збірок поезій: «Небо і площі», «Середмістя», «Екзотичні птахи і рослини» , «Пісні для Мертвого півня»; романів: «Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця. Замість роману»; книг есеїв: «Дезорієнтація на місцевості», «Диявол ховається в сирі» , «Тут похований Фантомас».
 
Західні критики визначають Ю. Андруховича як одного з найяскравіших представників постмодернізму. Його твори перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й  мовою есперанто.
Андрухович є автором 5-го перекладу українською мовою п'єси «Гамлет» Вільяма Шекспіра, а також антології перекладів американської поезії 1950-60-х років «День смерті пані День».

Юрій Андрухович є  лауреатом багатьох престижних літературних нагород. Зокрема літературної премії «Благовіст» (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), спеціальної премії в  рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), нагороди «За європейське взаєморозуміння» (2006), літературної премії Центральної Європи «Angelus» (2006), премії імені Ханни Арендт (2014) і Медалі Гете (2016) за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та поширення взаємодії між німецькою та українською культурами.

Тарасові слова – це правда жива

9 березня 1814 року народився видатний український поет і художник Тарас Григорович Шевченко. Та, мабуть, просто сказати «поет» це мізерно мало. Тарас Шевченко – це душа українського народу; Тарасове слово і нині роздається всією Україною, надихає і впливає на всіх нас. Напередодні 207-річчя від дня народження Великого Кобзаря пропонуємо вам переглянути відеодобірку його цитат, в також деякі з його картин.

Відеомайстерклас «Святкова бібліосмакота»

Книжка з печива, згущеного молока, шоколадної пасти? Мммм, цікаво. Ось такими новинками в книжковому світі вітають бібліотекарів зі святом весни🌷🌷🌷.😁😉 Це просто якась «Книжкова бібліосмакота».😋📚📙 Майстер-класне привітання.👍📙📖

Українська красуня 👩🌷

Якою повинна бути справжня жінка?
Справжня жінка сповнена внутрішньої краси, яка неодмінно робить її красивою і зовні також. Справжня жінка ніжна та чуйна; справжня жінка сильна, але сила її полягає в мудрості, доброті, співчутливості, вмінні підлаштовуватися під різні життєві ситуації, сила її в слабкості.
 
Кажуть, що українки – найкрасивіші жінки у світі. Краса ця, звісно, стосується не тільки зовнішності, хоча наші жінки дійсно були красунями споконвіку – ще в часи намиста і хусток українки вражали своєю яскравістю й самобутністю. Українські красуні – відмінні господині, які навіть удома, займаючись побутовими справами, вміють класно виглядати. І так було завжди.
 

Ми, українки, працелюбні, креативні, винахідливі і артистичні. Від Чернігова до Ялти, від Мукачева до Луганська, від Києва до Донецька – скрізь жили, живуть і будуть жити прекрасні й чарівні українки.
 
З нагоди 8 березня пропонуємо вам переглянути віртуальну арт-виставку портретів українських жінок, намальованих відомими художниками.

Наша Масляна – млинцем красна🥞

Наближається Масляна – веселе свято, що традиційно супроводжується народними гуляннями і цікавими обрядами. Що ми знаємо про свято? Які традиції пов’язані з Масляною? Які цікаві факти про це свято відомі? Дивимося відео та дізнаємося цікавеньке.

«Несправедливість, допущена стосовно однієї людини, є загрозою всім» (Ш. Монтеск'є)

1 березня в усьому світі щороку відзначається День «Нуль дискримінації», спрямований на боротьбу з будь-якими проявами дискримінації; популяризацію ідеї про етнокультурні й інші відмінності і про те, що кожна людина важлива і кожне життя цінне.
 
У День «Нуль дискримінації» організації, такі як ООН та інші, активно проводять різноманітні заходи, щоб звернути увагу на право кожного гідно жити повноцінним життям незалежно від віку, статі, статевої приналежності, національності, етнічної приналежності, кольору шкіри, зросту, ваги, професії, освіти, вірування тощо.
 
У багатьох країнах існують закони, спрямовані проти дискримінації, але це все ще є проблемою на всіх рівнях суспільного устрою в усіх країнах світу.
 
Символом цього Дня є метелик. Саме цей символ широко використовують для обміну своїми історіями та фотографіями як способу припинити дискримінацію та сприяти позитивним змінам.
 
Історія Дня
Вперше День «Нуль дискримінації» був відзначений ООН 1 березня 2014 року, після того, як ЮНЕЙДС, програма ООН щодо вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) та синдрому набутого імунодефіциту (СНІД), розпочала свою кампанію за нульову дискримінацію у Всесвітній день боротьби зі СНІДом у грудні 2013 року.
 
У цей День активісти проводять заходи, спрямовані на те, щоб досягти стану «нуль дискримінації», в тому числі за допомогою соціальних мереж. На підтримку кампанії з боротьби з утиском прав людини виступають уряди окремих держав, а в деяких країнах і представники бізнесу. В усьому світі проводяться концерти, фотовиставки, кінопокази, семінари, тематика яких пов'язана з проблемами дискримінації, в тому числі і дискримінації людей, хворих на ВІЛ і СНІД.
 
Викорінимо нерівність!