2 січня народився Тадей Розеславович
Рильський (1841–1902) – український громадський діяч, етнограф, економіст і
публіцист, представник покоління інтелігенції, яке працювало для української
культури в умовах імперських заборон і суспільного тиску.
📍Походження
і вибір
Тадей Рильський народився 2 січня 1841
року в селі Ставище Сквирського повіту Київської губернії (нині –
Попільнянський район Житомирської області). Він походив із польської
шляхетської родини: його батьком був Розеслав Рильський, матір’ю – княжна Дарія
Трубецька.
Попри своє походження, Рильський
свідомо обрав шлях українофільства – культурної та громадянської позиції, що
передбачала глибоку повагу до української мови, традицій і селянського світу.
Цей вибір не був формальним: він визначив усе його подальше життя.
🌾Романівка
як простір праці
Значну частину свого життя Тадей
Рильський провів у селі Романівка на Житомирщині. Саме тут він працював як
дослідник і публіцист, уважно спостерігаючи за реаліями сільського життя.
Романівка стала для нього не просто місцем проживання, а середовищем, у якому
формувалися його погляди й тексти.
🤝🌱Діяч руху «хлопоманів»
Тадей Рильський був діячем руху
хлопоманів – середовища інтелектуалів, які в другій половині ХІХ століття
звернулися до життя селян як до основи національної культури. Для Рильського це
означало не романтизацію, а серйозне дослідження реальних соціальних,
економічних і культурних процесів.
💡У центрі його зацікавлень були:
- побут і традиції українського села;
- питання землекористування та економіки;
- публіцистичний захист культурних і соціальних потреб селянства.
Його тексти не були художніми, але
вони відігравали важливу роль у формуванні суспільної думки свого часу.
🏡Родина
і спадщина
Тадей Рильський – батько Максима
Рильського, одного з найвизначніших українських поетів ХХ століття. Водночас
варто пам’ятати: Тадей Рильський – не лише «батько поета», а самостійна
історична постать, чия праця стала частиною ширшого процесу становлення
української культури.
⭐Чому
його ім’я важливе
Тадей Рильський належить до тих
діячів, чия робота не супроводжувалася гучними деклараціями. Його внесок – це
послідовна, щоденна праця, заснована на відповідальності, освіті та повазі до
культури народу, серед якого він жив і для якого працював.
Саме такі постаті формують міцний, хоч
і не завжди помітний, фундамент культурної пам’яті.
- питання землекористування та економіки;
- публіцистичний захист культурних і соціальних потреб селянства.

Немає коментарів:
Дописати коментар