📚🏛️Книжки мають свої адреси: музеї письменників в Україні та світі

Що буде, якщо сторінки улюбленої книжки раптом отримають адресу?
 
Можна буде зайти у двері, якими колись користувався письменник, побачити його робочий стіл, книжки, особисті речі, сад за вікном – і зрозуміти, що література народжується не в абстрактному просторі, а в конкретних кімнатах і будинках.
 
Саме такими місцями є літературно-меморіальні музеї та будинки-музеї письменників. Деякі з них зберегли справжні помешкання авторів, інші відтворюють їхній побут, а іноді сам будинок настільки тісно пов'язаний із творчістю письменника, що стає частиною літературної історії.
 
В цьому дописі зібрали кілька таких місць – в Україні та за її межами.
 
🏡Дім Івана Франка у Львові

Родинний дім Івана Франка розташований на мальовничому пагорбі Софіївки – відомої львівської дільниці.
 
Це невелика двоповерхова вілла, збудована у «швейцарському» стилі за кошти родини Франків. Її будували протягом 1901–1902 років. Сім’я письменника оселилася тут 1902 року, і саме тут Іван Франко прожив останні 14 років життя.
 
Сьогодні тут працює «Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка – Дім Франка». Адреса музейного комплексу – вул. Івана Франка, 150/152.
 
У меморіальній експозиції зберігаються особисті речі Франка та його родини, фотографії, картини, подарунки друзів і гостей. Тут можна побачити й родинний салон-кабінет – найбільшу і найсвітлішу кімнату будинку, яка за життя письменника була водночас родинною вітальнею та його робочим кабінетом.
 
Цікаво, що в домі Франка була окрема бібліотека. Книжки завжди були однією з найбільших цінностей письменника. Сьогодні бібліотечні шафи музею заповнюють книжки, зібрані відповідно до каталогів Франка. Так вдалося відтворити частину його книгозбірні.
 
Тобто це не просто музей про письменника. Це родинний дім, у якому Франко жив і працював останні 14 років.
 
🏡Колодяжне – дім Лесі Українки

У селі Колодяжному на Волині розташований «Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки».
 
Колодяжне було справжнім родинним домом Косачів. 1882 року родина переїхала сюди, а Леся Українка прожила тут близько 25 років із перервами. Саме тут вона написала свої перші твори, перекладала, навчала молодших брата і сестер, приймала гостей і поверталася після подорожей та лікування.
 
На території садиби збереглися меморіальні будинки, дерева, посаджені Косачами, родинні речі та інші пам'ятки, пов'язані з історією родини.
 
Коли родина Косачів збільшилася, Петро Косач збудував два менші будиночки, які нині називають «Білим» і «Сірим». «Білий» будинок звели 1890 року. У ньому була окрема кімната Лесі – так звана рожева кімната.
 
Саме в цій кімнаті Леся Українка написала близько 80 поезій і підготувала до друку свою першу поетичну збірку «На крилах пісень», яку надрукували у Львові 1893 року. Тут же, у 19 років, вона уклала підручник стародавньої історії східних народів за німецькими та французькими першоджерелами.
 
Навпроти «Білого» будинку стоїть «Сірий», який у родині Косачів називали батьківським. Нині в ньому відтворено спальню, вітальню та кабінет Олени Пчілки.
 
Музей Лесі Українки у Колодяжному відкрили 1949 року. На місці великої садиби, зруйнованої під час Другої світової війни, згодом звели двоповерхову будівлю музею. Навколо зберігся сад, а з оригінальних насаджень – зокрема груша, посаджена наймолодшою донькою Косачів Ізидорою, та кущі кизилу.
 
Садиба допомагає краще уявити, в якому просторі Леся Українка жила і писала.
 
🏡Будинок Михайла Коцюбинського у Чернігові

На вулиці Коцюбинського, 3 розташована садиба Михайла Коцюбинського. Письменник придбав її 1898 року, коли переїхав із Вінниці, і влітку того ж року оселився тут із родиною. У цьому будинку він прожив свої останні 15 років життя – найбільш творчий період своєї біографії.
 
Сьогодні тут працює «Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського».
 
Це невеликий одноповерховий дерев'яний будинок, у кімнатах якого відтворено обстановку, в якій жив письменник із родиною. Меморіальні речі допомагають уявити його побут, уподобання та смаки.
 
В останні роки життя вітальня служила Коцюбинському і робочим кабінетом. Тут зберігаються письмовий стіл, бібліотека та меблі, які допомагають уявити, як працював письменник.
 
До речі, меморіальна бібліотека Коцюбинського налічує понад 1500 книг. Серед них – першодруки його творів та книги з автографами Бориса Грінченка, Івана Нечуя-Левицького, Івана Франка, Панаса Мирного та інших авторів.
 
А ще саме тут відбувалися знамениті літературні «суботи». У вітальні збиралися письменники, літератори та митці. Серед них музей називає Бориса Грінченка, Миколу Вороного, Володимира Самійленка та Михайла Жука. Тут бував і композитор Микола Лисенко, який виконував на роялі улюблені мелодії Коцюбинського.
 
Окреме місце в меморіальній садибі займає сад. Музей зберіг його у тому вигляді, яким він був за життя письменника. Тут ростуть дерева, які, за музейними даними, особисто посадив Коцюбинський. Є й ялинка, якій уже понад сто років.
 
І саме в Чернігові Коцюбинський написав свої найкращі твори – зокрема «Intermezzo», «Цвіт яблуні», «Дорогою ціною», «Fata morgana» та «Тіні забутих предків».
 
Музей зберігає не лише пам’ять про письменника, а й атмосферу літературного життя Чернігова початку ХХ століття.
 
🏠Квартира Павла Тичини у Києві

А тепер – не садиба і не окремий будинок, а звичайна київська квартира.
 
На вулиці Терещенківській, 5 працює «Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини».
 
Саме тут, у квартирі №3, Павло Тичина жив від 1944 року до смерті 1967-го. П'ять кімнат цього помешкання були свідками його творчих пошуків, поетичних злетів та переживань протягом більш ніж двох десятиліть.
 
Після смерті поета його вдова Лідія Петрівна Папарук дбайливо зберігала квартиру, архів, бібліотеку та обстановку помешкання, яку свого часу організував сам Павло Тичина. Її останньою волею було створення музею на базі квартири.
 
9 січня 1979 року була видана постанова про створення в Києві «Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини».
 
Для відвідувачів музей відкрив двері 27 січня 1980 року. Щоправда, спочатку меморіальні речі поета та його бібліотека розміщувалися не безпосередньо у квартирі №3, а в квартирі №1. Лише 1990 року експозицію повернули до квартири №3, де жив поет.
 
У п'яти кімнатах меморіальної квартири збережено інтер'єри, особисті речі, бібліотеку, музичні інструменти та художні роботи Павла Тичини.
 
Будинок №5 є пам'яткою архітектури й історії; його відносять до стилю пізнього конструктивізму.
 
Є тут і особлива деталь: музейна квартира зберігає не просто речі, пов'язані з Тичиною, а атмосферу його справжнього помешкання, яку після смерті поета допомогла зберегти його вдова.
 
Щоправда, є важливе уточнення для тих, хто захоче відвідати музей зараз: меморіальна експозиція наразі згорнута й недоступна для відвідування. Водночас музей продовжує працювати: тут проходять тимчасові виставки, концерти, майстер-класи та тематичні екскурсії.
 
🏡Садиба Івана Котляревського у Полтаві

На Івановій горі в Полтаві розташований «Музей-садиба Івана Котляревського» – меморіальний комплекс, створений на основі садиби, де 1769 року народився засновник нової української літератури.
 
Сучасний комплекс відтворили 1969 року, до 200-річчя від дня народження письменника. Під час реконструкції використали акварельний ескіз Тараса Шевченка, літографії, спогади сучасників та план садиби 1837 року. Проєкт відтворення здійснив архітектор В. М. Тертичний.
 
До комплексу входять батьківська хата, повітка, комора та колодязь-журавель.
 
У відтвореній хаті – п'ять невеликих кімнат: кабінет, світлиця, вітальня, кімната економки та кухня. У кабінеті можна побачити стіл, диван, шафу з книжками латинською, російською та французькою мовами, журнали та інші предмети.
 
Особливої уваги заслуговують автентичні деталі зі старої хати, вмонтовані в сучасну будівлю. Серед них – сволоки та частина сіней.
 
А ще тут зберігається знаменитий сволок із різьбленим старослов'янським написом:
 
«Создася дом сей во имя отца и сына и святаго духа. Аминь. Року 1705, месяца августа 1.»
 
Тобто на ньому зазначено точну дату – 1 серпня 1705 року.
 
Музей-садибу відкрили 1969 року. Сьогодні вона є пам'яткою національного значення та філією «Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського».
 
Це особливе місце: тут сучасний музейний простір поєднується з автентичними деталями старої садиби, документами, речами та пам'яттю про письменника, з творчості якого починається нова українська література.
 
🌍А як в інших країнах?
 
🏡Чарльз Дікенс – Лондон

У Лондоні, на 48 Doughty Street, розташований «Charles Dickens Museum» – будинок-музей Чарльза Дікенса.
 
Саме тут письменник жив із родиною від 25 березня 1837 року до грудня 1839-го. Це єдиний будинок Дікенса в Лондоні, який зберігся до наших днів.
 
Два роки, проведені на Doughty Street, були надзвичайно плідними для письменника. Тут він завершив «Посмертні записки Піквікського клубу», написав «Пригоди Олівера Твіста» та «Ніколаса Ніклбі».
 
Сьогодні в будинку працює музей, який зберігає одну з найважливіших у світі колекцій, пов'язаних із життям і творчістю Дікенса. Вона налічує понад 100 000 предметів – меблі, особисті речі, картини, фотографії, листи, рукописи та рідкісні видання.
 
Музей відкрили для відвідувачів 9 червня 1925 року. Відтоді будинок став місцем, де можна не просто дізнатися про письменника, а й буквально зайти до його колишнього лондонського помешкання.
 
🏡Вільям Шекспір – Стратфорд-апон-Ейвон

У Стратфорд-апон-Ейвоні зберігся будинок, відомий сьогодні як «Shakespeare’s Birthplace» – місце, пов'язане з дитинством Вільяма Шекспіра.
 
Саме тут жив і працював його батько Джон Шекспір, який був рукавичником. Тут він оселився ще до народження Вільяма разом із дружиною Мері Арден. 1564 року в родині народився Вільям.
 
Сьогодні відвідувачі можуть пройти кімнатами будинку, де жила родина Шекспірів, і побачити предмети з музейних колекцій. Тут також можна дізнатися більше про родину письменника та його дитинство.
 
Важливо, що точна дата народження Шекспіра документально не встановлена. Традиційно днем його народження вважають 23 квітня 1564 року, однак достеменно відомо, що 26 квітня того року його охрестили в церкві Святої Трійці у Стратфорд-апон-Ейвоні.
 
Будинок зберігає пам'ять не лише про майбутнього драматурга, а й про родину, у якій він виріс. Саме тому «Shakespeare’s Birthplace» – це не просто музей письменника, а місце, де можна побачити частину його дитячого світу.
 
🏠Йоганн Вольфганг Ґете – Франкфурт

У Франкфурті, на Großer Hirschgraben 21, розташований «Frankfurter Goethe-Haus» – батьківський будинок Йоганна Вольфганга Ґете, пов'язаний із його дитинством та юністю.
 
Саме тут 1749 року народився майбутній письменник. У цьому будинку він жив до 1775 року, перш ніж залишити Франкфурт.
 
Але тут є важлива історична деталь. Оригінальний будинок Ґете був повністю знищений під час бомбардування Франкфурта 22 березня 1944 року. Від нього залишилися лише фундамент, підвали та сходи до підвалу.
 
Після війни будинок вирішили відновити. У 1947–1951 роках його відбудували максимально точно, за історичним виглядом оригіналу, використовуючи збережені деталі та історичні матеріали.
 
10 травня 1951 року відновлений «Goethe-Haus» урочисто відкрили.
 
Сьогодні тут працює музей із постійною експозицією, присвяченою молодому Ґете та його життю у Франкфурті в 1749–1775 роках.
 
Це особливий приклад літературного музею: перед нами не просто старий будинок, який пережив століття, а відтворений історичний простір на місці справжнього батьківського дому Ґете.
 
І саме тому ця адреса – ще одна точка, де літературна історія має цілком реальне місце.
 
🏛️Музеєм стає простір, пов’язаний із життям письменника – місце, де він жив, працював і писав. Це допомагає побачити автора не лише через портрет у підручнику, а через реальний простір його життя. І тоді книжка автора стає ближчою.