Часом достатньо лише
одного речення, щоб зрозуміти: цю книгу вже не захочеться відкладати. Саме
перші рядки знайомлять нас із героями, створюють атмосферу й викликають бажання
перегорнути наступну сторінку.
Недарма
літературознавці й читачі часто говорять про «сильний початок» – адже саме він
може стати тим містком, який веде до нового книжкового світу. Деякі вступні
речення настільки вдалі, що згодом стають впізнаваними навіть серед тих, хто ще
не читав сам роман.
До вашої уваги п'ять
книжок, які багато поколінь читачів пам'ятають саме завдяки їхнім незабутнім
початкам.
📘«Мобі Дік», Герман Мелвілл
Початок цього роману
вважають одним із найвідоміших у світовій літературі. Лише кілька слів – і
читач одразу знайомиться з оповідачем та відчуває, що попереду на нього чекає
незвичайна морська пригода.
𓂃🪶«Звіть
мене Ізмаїлом. Кілька років тому – байдуже, скільки саме, – зоставшися без
грошей чи майже без грошей і без ніякого цікавого діла, що тримало б мене на
суходолі, я надумав поплавати по морях, побачити трохи водяної частини нашого
світу. Це такий у мене спосіб розганяти нудьгу й пожвавлювати кровообіг. Коли я
помічаю в себе похмурі зморшки біля уст; коли в душі настає вогкий, мрячний
листопад; коли я ловлю себе на тому, що мимоволі зупиняюся біля кожної крамниці
з трунами, а побачивши на вулиці похоронну процесію, зразу пристаю до неї; а
надто ж тоді, коли мене так опанує хандра, що я мушу закликати на поміч
найміцніші моральні засади, аби не вибігти на вулицю та не збивати капелюхи з
усіх стрічних підряд, – отоді я вирішую, що треба негайно подаватись у море. Це
замінює мені пістоль і кулю.»
📗«Гордість і упередженість», Джейн Остін
Іронічний вступ
роману вже понад два століття залишається одним із найцитованіших у світовій
класиці. Він миттєво задає тон усьому твору й знайомить читача з гострим
гумором письменниці.
𓂃🪶«Загальновизнаною
істиною є те, що одинак – та ще й при грубеньких грошах – неодмінно мусить
прагнути одружитися.
Хоч як би мало було відомо про почуття та погляди такого
чоловіка, коли він уперше з'являється на новому місці, ця істина настільки
міцно сидить у головах навколишніх родин, що на новоприбулого дивляться як на
законну власність тієї чи іншої дочки.»
📘«1984», Джордж Орвелл
Перше речення цього
роману одразу створює відчуття, що зі звичним світом щось не так. Саме воно
відкриває двері до знаменитої антиутопії, яка й сьогодні залишається
актуальною.
𓂃🪶«Стояла
ясна та прохолодна квітнева днина, на годинниках пробило тринадцяту годину.
Вінстон Сміт, притискуючи підборіддя до грудей щоб сховатися від підступного
вітру, швидко ковзнув крізь скляні двері великого панельного будинку що звався
"Перемога", але не достатньо швидко щоб завадити вихру з піску та
пилюки увійти разом з ним.
У вестибюлі тхнуло вареною капустою та старими драними
килимками. В одному з його кінців був кольоровий плакат, завеликий щоб
розташувати його всередині квартири, прибитий кнопками до стіни. На ньому було
зображено лише величезне обличчя, більш ніж метр завширшки. Обличчя чоловіка
приблизно сорока п'яти років, з масивними чорними вусами та привабливо суворими
та прямими рисами обличчя. Вінстон пішов сходами. Не було сенсу намагатися
піднятися ліфтом. Навіть у найкращі часи він працював лише зрідка, а відтепер
черговий електрик вимикав його взагалі під час світлого часу доби. Це була
частина політики заощадження під час приготування до Тижня Ненависті.»
📙«Ребекка», Дафна дю Мор'є
Початок роману
огортає читача атмосферою спогадів, загадковості й легкої тривоги. Саме завдяки
цьому вступу книга стала одним із найвідоміших готичних романів ХХ століття.
𓂃🪶«Минулої ночі мені наснилося, що я
знову приїхала в Мендерлей. Ніби стою перед залізною брамою, що веде до алеї, і
якийсь час не можу ввійти, оскільки ґрати переді мною зачинені. На воротях –
замок і ланцюг. Уві сні я покликала сторожа, але мені ніхто не відповів, і,
придивившись уважніше крізь поіржавілі ґрати, я побачила, що в сторожці не було
ні душі.
Над димарем не вився дим, а крихітні заґратовані вікна
зяяли пусткою. Затим, як це буває у сновид, я раптом відчула в собі надприродні
здібності й, немов дух, пройшла крізь перешкоду, що постала переді мною.»
📘«Чужий», Альбер Камю
Перші слова роману
вражають своєю стриманістю й незвичним тоном. Вони одразу змушують замислитися
над характером головного героя та задають філософський настрій усьому твору.
𓂃🪶«Сьогодні
не стало нені. А може, вчора, не знаю. З притулку надійшла телеграма:
"Мати померла. Похорон завтра. Щиро співчуваємо". Не збагнеш.
Можливо, і вчора.»
Кожна велика історія
починається з першої сторінки. Іноді саме вона вирішує, чи залишимося ми з
книгою до кінця. А у вас було так, що після першого абзацу вже неможливо було
відірватися від читання?
📖 Якщо у
вас є книга, початок якої запам'ятався вам найбільше, поділіться☺️. Можливо,
саме вона стане наступним відкриттям для інших читачів.
Немає коментарів:
Дописати коментар