2 лютого – день
народження двох українських письменників, які належать до різних епох, але
однаково важливі для розуміння нашої літературної традиції: Валер’яна
Підмогильного та Євгена Гребінки.
Їх розділяє майже
століття, але поєднує уважність до людини, її характеру й вибору.
📘Валер’ян Підмогильний (1901–1937)
Письменник покоління
Розстріляного відродження, перекладач, інтелектуал.
Один із перших в
українській літературі, хто послідовно звернувся до урбаністичної теми та
психологічного аналізу особистості.
Його роман «Місто»
(1928) –
знаковий текст українського модернізму, у якому місто постає не лише простором
можливостей, а й морального випробування.
Ключова думка творчості
Підмогильного:
- людина формується у складному діалозі між внутрішніми
прагненнями та тиском середовища.
1937 року
Валер’ян Підмогильний був розстріляний у Сандармосі – разом із сотнями
діячів української культури.
Чому варто читати сьогодні:
- бо його тексти чесно
говорять про амбіції, страхи, компроміси й ціну успіху – теми, які залишаються
актуальними й нині.
📗Євген Гребінка (1812–1848)
Письменник українського
романтизму ХІХ століття, байкар, прозаїк, поет, активний учасник літературного
життя свого часу.
Його творчість стала
містком між усною народною традицією та новою писемною літературою. У байках і
прозі Гребінка поєднував гумор, моральні спостереження та фольклорні мотиви.
Він також відомий як
автор тексту пісні «Очі чорнії», що набула світової популярності (первісно –
поезія, написана в ХІХ столітті).
Гребінка писав і
українською, і російською мовами – що було типовим для
його часу. Втім саме його українські байки відіграли важливу роль у формуванні
нової української літератури, поєднавши народну мову, фольклорні мотиви й
класичні жанрові форми.
Ключова думка творчості
Гребінки:
- увага до людських вад і чеснот, поданих через прості,
зрозумілі образи.
Чому варто читати сьогодні:
- бо його тексти
допомагають побачити, як формувалася українська літературна мова й національна
оптика задовго до ХХ століття.
Валер’ян Підмогильний і
Євген Гребінка –
це два різні голоси, які разом створюють об’ємну картину української
літератури:
від фольклорних джерел
і романтизму –
до модернізму й психологічної прози.
Перечитувати їх
сьогодні –
означає краще розуміти не лише літературу, а й себе.
