🪶 ♪12 листопада – день народження Миколи Сингаївського, українського
поета, чиї рядки стали мелодіями, що лунають у серцях поколінь. Народжений 1936
року в селі Шатрище Коростенського району на Житомирщині в родині хліборобів
(молодший з 12 дітей), Микола Федорович виріс серед поліських лісів і полів, де
природа надихала на перші вірші. У 1961 році він закінчив філологічний
факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і почав
працювати в пресі, а згодом став відомим автором, чиї твори відображають
теплоту українського села, кохання та ностальгію.
🦪Справжня перлина його
творчості – пісня «Чорнобривці», слова до якої він написав 1957 року, коли був
студентом.
💡Історія
натхнення: За однією з версій, ідея виникла, коли поет побачив у
Києві велику клумбу з цими квітами біля гуртожитку, що викликало в нього гостру
ностальгію за рідним домом і матір'ю. Проте є й інша, більш романтична легенда:
ідея народилася під час його візиту до Франції, де він побачив чорнобривці та
згадав про матір, яка виховувала велику сім'ю в непрості часи.
Так чи інакше, вірш швидко знайшов
мелодію: композитор Володимир Верменич поклав його на музику, і 1960 року пісня
зазвучала вперше у виконанні Костянтина Огневого. Відтоді «Чорнобривці» стали
символом ніжної любові, материнської турботи та української душі – її
виконували зірки естради, а народ співає досі.
Ось фрагмент, що торкає до сліз:
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою...
💡Цікавий
факт: пісня народилася не одразу – Сингаївський створив
близько 10 варіантів, обравши найбільш нейтральний, без патріотичних мотивів.
Робота з Верменичем стала найдовшою серед їхніх спільних творів. А ще Микола
Федорович написав десятки інших "співучих" текстів, як «Полісяночка»
чи «Безсмертник», які теж стали народними хітами. Він пішов з життя 22 лютого
2013 року в Києві, але його слова живуть у кожному, хто співає про квіти й дім.
Такі історії нагадують, як слово може
зцілити й об'єднати.
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою...

Немає коментарів:
Дописати коментар