Минулого тижня у блозі бібліотеки
естетичного виховання ім. Олександра Довженка ми занурилися у захопливі
таємниці життя письменників, відкриваючи для себе їхні незвичайні сторони.
Продовжуючи цю легку й цікаву тему, сьогодні пропонуємо вам посміхнутися, почитавши
про кумедні та дивакуваті вчинки та звички літературних геніїв, які роблять їх
ще ближчими до нас.
📖 Оскар Вайлд
Відомий ірландський драматург і
майстер парадоксів любив епатувати публіку. За спогадами друзів, він гуляв із
живим омаром на повідку замість собаки, зберігаючи серйозний вираз обличчя,
тоді як перехожі не могли стримати сміху.
📖 Віктор Гюго
Щоб завершити «Собор Паризької
Богоматері», письменник вдався до радикального методу: віддав свій одяг слузі,
залишивши собі лише плащ. У такому вигляді виходити на вулицю було неможливо – тож
він зосередився на писанні вдома.
📖 Марк Твен
Письменник із почуттям гумору
жартував, що народився з кометою Галлея (1835) і піде з нею. І справді, коли
комета повернулася 1910 року, Твен помер наступного дня після її найяскравішого
прояву.
📖 Франс Кафка
Хоча твори Кафки вражають похмурістю,
він мав добрий гумор. Кажуть, що одного дня, гуляючи Берлінським парком, він
побачив дівчинку, яка плакала через загублену ляльку. Не знайшовши її, Кафка
вигадав листа від ляльки, де та «писала, що подорожує світом», і щодня читав
дівчинці про нові пригоди. Зрештою, він подарував їй нову ляльку з листом: «Мої
подорожі змінили мене». Після його смерті за рік дівчина знайшла в ляльці
записку Кафки: «Все, що ти любиш, напевно
буде втрачено, але, зрештою, любов повернеться в інший спосіб».
📖 Чарлз Дікенс
Автор «Олівера Твіста» був одержимий
порядком і не міг писати, якщо меблі стояли «неправильно». Кажуть, що він
навіть уночі пересував стіл чи ліжко, щоб його голова дивилася суворо на північ
– вірив, що це впливає на здоров’я. Друзі жартували, що інколи йому легше було
перетворити дім на справжній хаос перестановок, ніж сісти за роботу без
ідеального розташування речей.
Ці кумедні історії додають тепла й
людяності до образів відомих письменників, доводячи, що їхнє життя може бути не
менш захопливим, ніж їхні твори.
