Слова, які несуть мир🕊️ 🪶

21 вересня світ відзначає Міжнародний день миру, встановлений Організацією Об’єднаних Націй 1981 року. Цей день закликає до глобального припинення вогню, ненасилля та мирного співіснування. За даними ООН, він присвячений просуванню миру як фундаментальної цінності для людства, особливо в часи конфліктів, де мільйони людей страждають від війни. Мир – це не лише відсутність бойових дій, а й гармонія в суспільстві, внутрішній спокій взаєморозуміння, пробачення, доброта, співчуття та повага до інших. Поезія, як форма мистецтва, часто стає голосом миру, допомагаючи осмислити його значення через емоції та образи.
 
📜Чому поезія про мир важлива
 
Слово має велику силу. Поезія може бути джерелом надії, об’єднання, підтримки, коли слова важать більше, ніж будь-які порожні промови. У важкі часи саме поети здатні промовляти до серця особливою щирістю – мовою ритму, образів і символів. Поезія дозволяє прожити внутрішній біль, висловити мрію про спокій, нагадати собі й іншим про те, що мир можливий.
 
З нагоди цього дня ми підготували добірку поетичних творів, присвячених темі миру.
 
📚Добірка поезій про мир:
 
Микита Лукаш – вірш «Я маю в серці мрію щиру…» – про щире прагнення до життя без війни, про святе небо, яке ми всі хочемо над головою:
 

Я маю в серці мрію щиру:

Хай тихо стане в нас від миру,

І буде тихе щастя скрізь

Без криків, пострілів і сліз.

Нам разом в мирі жити треба –

Одна земля й одне в нас небо!

Одна зима, одне і літо –

Нам разом в мирі треба жити!

Країни рідної сини,

Хоч різні в нас думки і сни.

І різні сльози й різний сміх,

Та мрія є одна на всіх.

Хоч різні ми, але так схожі,

Бо кожен, кожен з нас не може

Без миру в Україні жити,

Де мирне небо й мирне жито.

Без мирних справ і мирних слів,

Чи то є Харків, чи то Львів;

Чи захід то, чи то є схід –

У мирі нам всім жити слід!

За все дорожча й важливіша

В країні рідній мирна тиша,

Тому я мрію палко й щиро:

Хай стане тихо в нас від миру!

 
Надія Красоткіна – вірш «Голубко біла, ти лети у світ» – змальовує голуба як уособлення миру, спокою й віри в щасливе майбутнє:
 

Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому.

Бо голуб миру, кажуть з давніх літ,

Приносить радість родові людському.

Бо що ж дорожче в світі є за мир?

Та й за життя — ціннішого немає.

Коли піснями сповнений ефір,

Сміються діти і душа співає.

Коли панує щастя і любов,

Танцює понад квітами комашка,

У світі мир — основа із основ,

І символ миру — білосніжна пташка.

Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому!

Неси всім щастя, передай привіт

Усім народам, людові земному...

 
Валерія Клименко – «Є у мене мрія невеличка» – дитяча мрія про повернення додому, кінець горя й війни.
 

Є у мене мрія невеличка,

Щоб коли прокинусь —

не було війни.

І ота хатинка білоличка

Забуяла квітом по весні.

Щоб усі додому повернулись,

Всі, кому прийшлось під час війни

У далекім краї опинитись,

України-неньки ріднії сини!

Щоби діти більше не лякались,

Не страждало наше щоб село,

А дорослі до роботи брались,

Щоб ще краще в нас життя було!

А ще я хочу знов почути море,

Тихий шепіт трав та пісню солов’я,

Хай покине врешті Україну горе,

Всім бажаю тільки щастя я!

 
Д. Морондель – «Хай буде мир» – поезія у формі щирого молитовного звернення, де лунає заклик до припинення воєн, тиші гармат, спокою для матерів і радості дітей.
 

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир

й замовкнуть війни злі.

І сльози щастя

на своїх обличчях

Відчують всміхнені

усюди матері.

Хай буде мир.

Веселі будуть діти,

Спокійними скрізь

стануть всі жінки

І перестануть думати ночами,

Що десь коханий гине на війні.

Хай буде мир

й замовкнуть всі гармати.

Доволі крові, сліз,

нещастя й бід…

Хай відпочине, змучений боями,

До праці звичний чоловічий рід.

«Хай буде мир!» —

звертаються до Бога,

Чоло зросивши потом трударі,

Бо хочуть, щоб сміялись

дзвінко діти

На нашій древній галицькій землі.

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир

й замовкнуть війни злі!

Хай у міцних обіймах всі народи

Ідуть у майбуття через віки.

 
Іван Давиденко – вірш «Голуб миру» – оспівує надію на мир, який, наче птах, прилетить і принесе радість:
 

Злітає голуб миром полонений,

Нема для нього жодних перешкод.

У небі він, як чародій натхненний,

Єдна народи у один народ.

Літає він омріяним прекрасним,

Піднявши вість з мирними словами.

Як символ миру з покликом незгасним,

До людей із щирими серцями.

У нього мова словом небагата,

Підкорить всі народи і без слів.

Зуміє слово миру передати,

Для спільних мрій, думок і почуттів.

Сідає голуб миру на доріжку,

Яка його в обійми прийняла,

Прозорі краплі освіжають ніжки,

Які земля ріднесенька дала.

Узявши сили у земних краплинах,

Піднявши вість непохитну й щиру.

Що має стукіт від сердець єдиних,

Над землею лине. Голуб миру.

 
Також тема миру розкривається у поезіях закордонних авторів:
 
Пабло Неруда – «Keeping Quiet» («Тиша») – вірш закликає на хвилину замовкнути, аби відчути єдність, відмовитися від насильства й дати шанс миру.
 
Венделл Беррі – «The Peace of Wild Things» («Мир диких істот») – поет знаходить спокій і мир серед природи, що не знає людських страхів і воєн.
 
Макс Ерманн – «Desiderata» («Бажане», «Дезидерата») – поетична настанова про внутрішній мир, доброту й терпимість – спосіб будувати гармонійний світ.
 
Сара Тісдейл – «There Will Come Soft Rains» («Прийдуть тихі дощі») – природа переживе війни й людське самознищення, та справжній мир – у її спокої.
 
Вілфред Оуен – «Strange Meeting» («Дивна зустріч») – солдат зустрічає загиблого ворога й усвідомлює марність війни – глибокий антивоєнний крик.
 
Рабіндранат Тагор – «Where the Mind Is Without Fear» («Де розум вільний від страху») – мрія поета про світ, де немає страху й розділень, а панують свобода та мир.
 
Мая Енджелоу – «On the Pulse of Morning» («На пульсі ранку») – поема закликає до єдності й миру, до нового початку, де народи долають розбрат.
 
Ленгстон Г'юз – «I Dream a World» («Я мрію про світ») – бачення світу, де любов, свобода й мир панують для всіх людей, незалежно від кольору чи походження.
 
Зігфрід Сассун – «Everyone Sang» («Усі співали») – символ радості після війни – несподіване відчуття миру й свободи, передане через спів.
 
Ці твори показують, як поезія може нести мир, надихаючи на діалог і розуміння. Читайте поезію миру й добра. Нехай мир панує в кожному серці! 🤍