четвер, 1 липня 2021 р.

Книжки про мандрівки, або що почитати під час літньої відпустки


Літо у розпалі, карантинні обмеження пом’якшено, а погода підштовхує нас вирушати у подорожі і відпочивати так, як нам того хочеться. Кажуть, восени, локдаун повернеться і ми знов будемо змушені залишатися вдома, тож поспішайте скористатися моментом «свободи» і мерщій мандрувати. А   що буде найкращим і найнадійнішим «супутником» під час будь-якої відпустки? Звісно ж, книга. У цьому дописі ми підібрали для вас Топ-5 книг про подорожі, які надихнуть вас на майбутню відпустку і складуть прекрасну компанію під час літнього відпочинку.
 
1. «Рік у Провансі» Пітер Мейл
Дотепна і відверта розповідь Пітера Мейла – це наснажлива пригода й захоплива мандрівка Провансом для кожного читача. У товаристві любої дружини, разом із двома великими собаками автор книжки здійснив свою найзаповітнішу мрію – переїхав з галасливого великого міста до мальовничого села на півдні Франції, у старовинний прованський будинок. Вони поволі пізнають особливості тутешнього життя від традиційної кухні й місцевого французького діалекту до унікальної манери спілкування провансальців, адже сусіди повсякчас допомагають, розважають, плутають і не перестають дивувати британську родину. Книжка легко перенесе читача в казкову атмосферу Провансу – з його простими земними насолодами й незвичним ритмом життя, у якому визначальними є примхи природи, а не сюрпризи шалених буднів, як у мегаполісах.
 
2. «Їсти, молитися, кохати» Ґілберт Елізабет
Це надзвичайно щира розповідь жінки про духовне переродження і позитивні зміни у житті. Автор книги на власному прикладі довела, що навіть після найбільших криз можна не лише відновитися, а й відкрити в собі нові грані, можливості й рівні переживань. Героїня роману –  письменниця Ліз – розчарована у сімейному житті та зневірена в особистому щасті. Жінка втрачає головне: сенс і смак до життя. Аби набратися сил, Ліз вирішує подорожувати. На її шляху три країни: Італія, Індонезія й Індія. Там вона вчиться їсти зі смаком, молитися з відкритим серцем і кохати, наче вперше.
 
3. «Дзен і мистецтво догляду мотоцикла» Роберт Пірсіг
Оповідь про літню мандрівку батька з сином на мотоциклах, перетворюється на філософську одіссею, присвячену основоположним питанням життя. Стосунки оповідача з сином ведуть до потужного самоусвідомлення; мистецтво догляду мотоцикла веде до строгого і цим прекрасного процесу примирення науки, релігії й гуманізму. Ця класика, що резонує з двозначностями існування, є зворушливою і надзвичайною книжкою про життя.
 
4. «Подорожі з Чарлі в пошуках Америки» Джон Стейнбек
Послухати голос справжньої Америки, відчути запах трав і дерев, побачити кольори і світло – ось яку мету переслідував Джон Стейнбек, коли у сорок вісім років вирушив у подорож, щоб заново відкрити країну, про яку стільки років писав. Зі своїм пуделем Чарлі Стейнбек їздив і трасами, і сільськими дорогами, обідав з далекобійниками, натрапляв на ведмедів у Єллоустоуні та на старих друзів у Сан-Франциско, і всюди він відчував особливий дух своєї Америки. Згідно з заявою старшого сина письменника, справжньою причиною для поїздки було те, що Стейнбек знав про наближення смерті й хотів побачити свою країну востаннє.
 
5. «Кільця Сатурна» Вінфрід Георг Зебальд
Сьогодні багато критиків називають В. Ґ. Зебальда одним із найвизначніших та найталановитіших німецькомовних романістів кінця ХХ – поч. ХХІ століття. Його роман «Кільця Сатурна. Одне англійське паломництво», вперше опублікований у 1995 році, створений у типовій для автора манері, яка поєднує художню вигадку із вдумливою історико-культурологічною й філософською есеїстикою, витворюючи неповторну, надзвичайно поетичну оповідь про багатство культурних ландшафтів Європи і світу, які тисячами ниток вплітаються в долю окремих людей, регіонів і цілих народів. Зовнішній, сюжетний контур роману творить фіктивна подорож головного протагоніста східноанглійським графством Саффолк, яка окремими широкими мазками відтворює історію цього регіону, однак ця історія постає перед читачем не як абстрактна, безособова історія великих наративів та визначних дат, а як сукупність локальних, особистих, «банальних» історій окремих людей, будинків, місцевостей, творів мистецтва і епох. Та передусім роман Зебальда є філософською притчею про складну «діалектику» стосунків між простором, часом і людською пам'яттю, а також про здатність простору зберігати в собі сліди минулого, які слугують для людини своєрідними вказівниками і допомагають їй олюднювати простір та розуміти свій світ і світ інших людей.

Немає коментарів:

Дописати коментар