19 листопада 2026 року відзначатиметься Всесвітній день філософії. Цей день нагадує, що вміння ставити складні запитання і вести діалог – важлива частина нашого життя.
Бібліотека Довженка.ua
Блог бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва
Сторінки
- Головна сторінка
- Про нас
- Наш Instagram
- Наш YouTube канал
- Наш Twitter
- Олександр Петрович Довженко
- На гостини до Довженка
- Олександру Довженку - 120
- Фільмотека Олександра Довженка
- Він вмів лиш правду говорити!
- Край, мій рідний край!
- Прочитано. Рекомендуємо.
- Віртуальні вікторини та ігри
- Вірші від бібліотекаря
середа, 18 листопада 2026 р.
Навіщо людині філософія?👁️⃤
19 листопада 2026 року відзначатиметься Всесвітній день філософії. Цей день нагадує, що вміння ставити складні запитання і вести діалог – важлива частина нашого життя.
вівторок, 17 листопада 2026 р.
Студентські роки: час пошуків і відкриттів👨🏻🎓
17 листопада відзначають Міжнародний день студентів і День
студента в Україні. Для багатьох це нагода привітати студентську
молодь, згадати власні університетські роки, однокурсників, викладачів, перші
самостійні рішення, цікаві знайомства й, звичайно, нескінченні розмови про
майбутнє.
Але історія цієї дати має не лише святковий бік.
ℹ️Від студентського спротиву – до міжнародної пам’яті
17 листопада пов’язане з трагічними подіями 1939 року в
окупованій нацистами Чехословаччині. У жовтні того року в Празі відбулися
демонстрації проти окупації. Під час однієї з них був тяжко поранений
студент-медик Карлового університету Ян Оплетал. Він помер 11 листопада, а його
похорон 15 листопада перетворився на масову акцію протесту проти нацистської
влади.
У відповідь 17 листопада окупаційна влада закрила чеські
вищі навчальні заклади. Дев’ятьох представників студентського руху стратили без
суду, а понад 1200 студентів заарештували й відправили до концентраційного
табору Заксенгаузен.
1941 року в Лондоні представники студентських організацій
країн, що боролися проти нацизму, проголосили 17 листопада Міжнародним днем
студентів. Ця дата стала нагадуванням про мужність молодих людей, які не
змирилися з окупацією та насильством.
В Україні День студента офіційно встановили Указом
Президента від 16 червня 1999 року. Відтоді його щороку відзначають 17
листопада.
📖Студентство на сторінках
книжок
Студентські роки – особливий період життя. Це час, коли
людина не лише здобуває знання, а й поступово краще розуміє себе. Обирає
професію, перевіряє власні переконання, вчиться відповідати за рішення,
знаходить друзів, помиляється, закохується, змінює плани й часом відкриває для
себе зовсім несподівані дороги.
Література не раз зверталася до цієї теми. У романі «Юра» Марини Гримич студентське життя
київського юнака розгортається на тлі суспільних і політичних подій 1960-х
років. Це історія не лише про навчання, а й про дорослішання, сумніви та
непростий моральний вибір.
У романі «Антеро»
Тані Калитенко героїня вирушає до Фінляндії на академічне стажування. Нова
країна, інше середовище й родинна пам’ять спонукають її по-новому подивитися на
себе та власне минуле.
А ось збірка оповідань «Маркетер» Олега Сенцова повертає читача до студентських років
1990-х – голодних, веселих, часом абсурдних і сповнених невизначеності. Герої
навчаються, закохуються, шукають себе й намагаються зрозуміти, ким хочуть стати
після університету.
У романі литовського письменника Рімантаса Кміти «Хроніки Південного» простежуємо дорослішання
хлопця зі спального району Шяуляя. Спочатку він не надто замислюється про вищу
освіту, але поступово змінюється, відкриває для себе нове середовище, творчість
і студентське життя.
У романі Донни
Тартт «Таємна історія» група студентів-класиків захоплюється давньогрецькою
культурою. Інтелектуальні пошуки, вплив харизматичного викладача, дружба й
таємниці поступово приводять героїв до небезпечних рішень.
У творі Саллі Руні
«Нормальні люди» герої проходять шлях від шкільних років до навчання в
університеті. Їхні стосунки змінюються разом із ними, а питання дружби, кохання,
соціальних відмінностей і самооцінки стають особливо важливими.
Ще один роман Саллі
Руні – «Розмови з друзями» – розповідає про двох студенток із Дубліна, Френсіс
і Боббі. Їхнє знайомство з подружньою парою, старшою за віком, змушує по-новому
поглянути на дружбу, почуття, дорослішання та власні бажання.
У романі Харукі
Муракамі «Норвезький ліс» студентські роки головного героя Тору Ватанабе
припадають на кінець 1960-х років у Токіо. Це історія про перше кохання,
дружбу, втрати й непрості переживання молодості.
Ці книжки дуже різні, але кожна по-своєму показує:
дорослішання рідко буває простим.
📚Книжки, які залишаються з
нами
Можливо, у кожного є книжка, прочитана саме в студентські
роки, яка добре запам’яталася. Та, що допомогла подивитися на світ інакше або
просто стала компаньйоном під час безсонних ночей перед іспитами.
Студентські роки минають, але багато з того, що людина відкриває
у цей час, залишається з нею надовго. А книжки, прочитані тоді, іноді з роками набувають
зовсім нового значення.
Вітаємо студентів із Днем студента🎓!
Бажаємо цікавого навчання, добрих людей поруч і сміливості ставити запитання. І
нехай серед підручників завжди знайдеться місце для книжок, які читають просто
для себе.
пʼятниця, 13 листопада 2026 р.
📕🏴☠️Роберт Луїс Стівенсон: письменник, який відкрив шлях до острова скарбів
Сьогодні виповнюється 176 років від дня народження Роберта Луїса Стівенсона (1850–1894) – шотландського письменника, автора пригодницьких романів, оповідань, поезій та подорожніх нарисів 🪶.
четвер, 12 листопада 2026 р.
🌐Зручно для кожного: що таке юзабіліті?
12
листопада 2026 року відзначається Всесвітній день юзабіліті (World Usability
Day). Це нагода поговорити про те, з чим ми
стикаємося щодня, навіть не замислюючись над цим, – зручність користування
різними послугами, просторами та цифровими ресурсами.
💡Що
означає слово «юзабіліті»?
Юзабіліті
(від англійського usability) – це зручність і
простота використання певного продукту, послуги або системи. Інакше кажучи,
наскільки легко людині зрозуміти, як щось працює, знайти потрібну інформацію та
виконати необхідну дію.
Наприклад,
якщо на сайті легко знайти адресу й години роботи установи, потрібну книжку
можна швидко відшукати в електронному каталозі, а квиток придбати без зайвих
складнощів –
це ознаки продуманого юзабіліті.
Або
інша ситуація: людина вперше заходить до бібліотеки. Їй зрозуміло, куди
звернутися, де знайти потрібний відділ, як записатися та скористатися
послугами. Коли простір організований логічно, а інформація подана зрозуміло, користувачеві
легше зорієнтуватися.
Де ми зустрічаємо
юзабіліті?
Насправді
майже всюди:
📱У цифровому світі. Зручні сайти, мобільні
застосунки, електронні послуги та онлайн-каталоги допомагають швидко знаходити
потрібне й не витрачати час на пошуки.
🏛️У громадських просторах.
Зрозумілі вказівники, логічне розташування приміщень, доступна інформація та
продумана організація простору полегшують відвідування установ.
🛍️У повсякденних послугах.
Зрозумілі інструкції, прості способи оплати, чіткі правила та привітне
обслуговування роблять взаємодію з організаціями комфортнішою.
Зручність
–
це не тільки гарний вигляд чи сучасний дизайн. Головне – чи може людина без
зайвих труднощів скористатися тим, що їй пропонують.
✨Юзабіліті та доступність: чому це важливо?
Зручний
продукт або послуга мають враховувати, що люди різні. Хтось добре орієнтується
в сучасних технологіях, а комусь потрібні простіші пояснення. Хтось
користується сайтом за допомогою миші, а хтось – клавіатури чи
спеціальних допоміжних технологій.
Тому
під час створення сайтів, сервісів і громадських просторів важливо думати про
різні потреби користувачів. Доступність і юзабіліті тісно пов’язані, хоча це не
тотожні поняття: доступність допомагає зробити ресурс придатним для
використання людьми з різними можливостями, а юзабіліті – зробити саме
користування зрозумілим і зручним.
📚А як це
стосується бібліотеки?
Для
бібліотеки зручність починається з простих речей: користувач має знати, де нас
знайти, коли ми працюємо, як записатися, отримати потрібну книжку чи
скористатися бібліотечними послугами.
Не
менш важливо, щоб потрібну інформацію можна було знайти й онлайн. У
блозі бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка є сторінка
«Про нас» із контактами та графіком роботи, добірки книжок, віртуальні
вікторини й інші матеріали для читачів.
Ми
прагнемо, щоб бібліотека була зрозумілою та відкритою для користувачів – і
тих, хто приходить до нас особисто, і тих, хто знайомиться з нашою роботою
через інтернет.
🤖Тема 2026 року: етичний штучний інтелект
Щороку
Всесвітній день юзабіліті має окрему тему. 2026 року вона звучить так:
«Проєктування сталого майбутнього за допомогою етичного штучного інтелекту»
(Designing a Sustainable Future with Ethical AI).
Цьогорічна
тема нагадує: технології та штучний інтелект мають допомагати людям,
залишаючись безпечними, чесними й дружніми до довкілля. Адже важливо не лише
те, наскільки розумною є система, а й те, чи зручна вона для людей і чи можна
їй довіряти.
💛Зручність починається з
уваги до людини
Всесвітній
день юзабіліті нагадує: хороші послуги, сайти й простори не повинні
ускладнювати життя. Вони мають допомагати людині досягати мети –
зрозуміло, доступно й без зайвих перешкод. Іноді для цього не
потрібні складні технології. Достатньо чіткої інструкції, зрозумілого напису,
зручної навігації або уважного пояснення.
Тож
сьогодні гарна нагода звернути увагу на дрібниці навколо: чи зручний сайт, яким
ви користуєтеся, чи зрозумілі вказівники на вулиці й чи легко знайти потрібну
інформацію.
Адже
справжня зручність – це коли все працює для людини, а не людина
змушена пристосовуватися до незрозумілої системи.
Микола Сингаївський: поет, який подарував нам «Чорнобривці»🪶🏵️
Сьогодні виповнюється 90 років від дня
народження Миколи Федоровича Сингаївського (1936–2013) – українського
поета, письменника, перекладача, публіциста та журналіста.
Є пісні, які стають частиною родинних
традицій. Їх співають удома, на святах і згадують далеко від рідного краю. Саме
такою для багатьох українців стала пісня «Чорнобривці». Її слова написав Микола
Сингаївський, а музику – композитор Володимир Верменич. Перші рядки вірша поет
написав 1957 року, а вперше пісня прозвучала 1960 року у виконанні Костянтина
Огнєвого.
Та творчість Миколи Сингаївського
значно ширша за одну знамениту пісню. Він залишив по собі велику літературну
спадщину – поетичні збірки для дорослих і дітей, прозові твори, переклади,
публіцистичні статті та численні пісенні тексти.
🌿З
Полісся у велику літературу
Микола Сингаївський народився 12
листопада 1936 року в селі Шатрище на Житомирщині, у родині хліборобів. Його
дитинство минало серед поліської природи, сільської праці, народних пісень і
звичаїв. Саме цей світ – рідна земля, поля, ліси, людські долі – часто
з’являється в його поезії.
Писати вірші Микола почав ще школярем.
Перші твори друкувалися в районній та обласній газетах. 1956 року він вступив
на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса
Шевченка, а згодом продовжив навчання у Львівському університеті імені Івана
Франка, який закінчив 1961 року.
Його професійне життя було тісно
пов’язане з літературою та журналістикою. Сингаївський працював у редакціях
газет «Молодь України» та «Київська правда», у журналі «Ранок». Багато років
очолював дитячий журнал «Піонерія», а згодом працював у газеті «Демократична
Україна».
📖Поезія,
зрозуміла дітям
Особливе місце у творчості письменника
посідають твори для юних читачів. 1958 року вийшла його перша дитяча збірка
«Жива криничка». Згодом з’явилися книжки «Метелик у портфелі», «Перепілка щастя
носить», «Мій календар», «Журавлине літо», «Стежка до криниці», «Тепла земля»
та інші.
У цих віршах є те, що близьке дитині:
природа, зміна пір року, родина, шкільне життя, дружба, щоденні відкриття. Поет
умів говорити з маленьким читачем просто, образно і доброзичливо.
Його літературний доробок для дорослих
також охоплює різні теми. Серед поетичних збірок – «Гроно», «Мої сторони світу»,
«Заповітний хліб», «Синові в дорогу», «Лоза і камінь», «Листи до жайворонків».
🎵Поет,
чиї вірші ставали піснями
Микола Сингаївський мав особливе
відчуття мелодії. Не випадково його поезії так часто ставали піснями. Окрім
«Чорнобривців», широкого визнання набули «Безсмертник», «Полісяночка», «Сонце в
долонях», «В краю дитинства».
У пісні «Чорнобривці» поєдналися
прості й водночас важливі для кожної людини почуття – любов до матері, дому та
рідної землі. Мабуть, саме тому її досі добре знають і співають. Його пісенний
доробок налічує понад п’ятсот творів, створених у співпраці з українськими
композиторами.
📝Перекладач
і дослідник слова
Ще одна важлива сторінка діяльності
Миколи Сингаївського – перекладацька робота. Він перекладав поезію з
болгарської, польської, французької та новогрецької мов. Особливу увагу
приділяв болгарській літературі, зокрема дитячій поезії.
2012 року побачила світ його авторська
антологія «Доля у спадок», до якої увійшли вибрані поетичні переклади з різних
літератур світу. Це видання стало одним із підсумків багаторічної
перекладацької праці письменника.
Микола Сингаївський також писав
публіцистичні статті, нариси, літературні й мистецькі портрети. Його цікавили
люди, культура, суспільне життя, а журналістській роботі він присвятив майже
пів століття.
Пам’ять, що залишається в слові
Микола Сингаївський помер 22 лютого
2013 року в Києві. За свою літературну діяльність він був відзначений, зокрема,
премією імені Лесі Українки за твори для дітей та премією імені Миколи
Трублаїні.
Його ім’я пов’язане з українською
поезією, дитячою літературою, перекладацькою справою та піснею. А «Чорнобривці»
й сьогодні нагадують, що іноді прості й щирі поетичні рядки можуть залишатися
близькими багатьом людям довгі роки.
вівторок, 10 листопада 2026 р.
🌍Молодість і наука: цікавість, що змінює світ
10
листопада відзначається Всесвітній день науки заради миру та розвитку і
дата, пов’язана з історією міжнародного молодіжного руху.
Наука
починається не обов'язково в лабораторії. Іноді вона починається з простого
запитання: чому небо блакитне? Як працює людський мозок? Чи можна передбачити
рух планет? Чому одні рослини витримують посуху, а інші гинуть без води?
Саме
цікавість і бажання розібратися допомагають шукати відповіді. І часто першими
кроками до відкриттів стають звичайні запитання, які ставлять молоді люди.
🗓️Дві події – одна дата
Щороку
10 листопада відзначають Всесвітній день науки заради миру та
розвитку (World Science Day for Peace and Development). Його
проголосила Генеральна конференція ЮНЕСКО у 2001 році, а вперше на міжнародному
рівні відзначили у 2002 році.
Мета
цього дня –
нагадати про важливу роль науки в житті суспільства, сприяти поширенню наукових
знань, підтримувати міжнародну співпрацю дослідників і привертати увагу до
відповідального використання наукових досягнень.
Наука
потрібна не лише фахівцям. Вона стосується кожного з нас: від якості питної
води й безпеки харчових продуктів до розвитку медицини, енергетики, транспорту
та сучасних технологій.
Є
в цієї дати й інший історичний зв'язок.
10
листопада 1945 року в Лондоні завершилася Всесвітня молодіжна конференція, за
підсумками якої було засновано Всесвітню федерацію демократичної молоді (World
Federation of Democratic Youth). Учасники конференції представляли молодіжні
організації різних країн. Створення федерації було пов'язане з прагненням
об'єднати молодь різних країн у боротьбі проти фашизму. Учасники конференції
задекларували відданість ідеям миру, єдності та міжнародної солідарності. Після
завершення Другої світової війни ці прагнення мали особливе значення для
молодого покоління, яке прагнуло не допустити повторення трагедії війни.
Саме
з цією історичною подією пов'язують відзначення 10 листопада як Всесвітнього
дня молоді в традиції міжнародного молодіжного руху.
🔬Молоді
українські науковці: досліджувати, відкривати, змінювати
Українська
наука має багато талановитих дослідників, які працюють у різних галузях знань.
Їхні історії доводять, що наукова діяльність – це не щось далеке від
повсякденного життя. Це конкретна робота, яка допомагає краще розуміти світ і
знаходити відповіді на складні запитання.
Познайомимося
з кількома українськими науковцями:
🔭Катерина
Пожарська – математика, яка допомагає розвивати сучасні технології.
Українська
математикиня Катерина Пожарська, науковиця Інституту математики Національної
академії наук України, з вересня 2026 року продовжує кар'єру в Боннському
університеті (Німеччина). Там, як Junior Fellow Інституту чисельного
моделювання, вона обійняла п'ятирічну професорську посаду категорії W2.
2023 року вона
отримала
міжнародну
премію
Joseph F. Traub Information-Based Complexity Young Researcher
Award. Цю
відзнаку присуджують молодим математикам віком до 35 років за вагомий внесок у
теорію інформаційної складності. За словами самої науковиці, вона стала першою
українкою, яка здобула цю нагороду.
Упродовж
чотирьох років Катерина працювала в Технічному університеті Хемніца
(Німеччина), зокрема за підтримки стипендії Philipp Schwartz Initiative фонду
Александра фон Гумбольдта, призначеної для науковців, які перебувають під
загрозою.
Її
наукова діяльність пов'язана, зокрема, з теорією наближень, відновленням
функцій і розробленням алгоритмів. Такі математичні дослідження можуть мати
значення для розвитку обчислювальних методів і технологій машинного навчання.
🌌Дар'я
Добричева – дослідниця галактик і далеких світів.
Українська
астрофізикиня Дар'я Добричева – кандидатка
фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця Головної астрономічної
обсерваторії НАН України.
Вона
досліджує галактики, їхню будову та екзокомети. В одному з напрямів роботи
науковиця використовує методи машинного навчання для вивчення морфології
галактик, тобто особливостей їхньої форми та структури.
Це
приклад того, як сучасні цифрові технології допомагають астрономам
опрацьовувати великі обсяги інформації та знаходити цікаві об'єкти для
подальших досліджень.
🧬Федір
Гладких –
дослідник у галузі медицини.
Український
науковець Федір Гладких працює в галузях медицини, імунології та онкології.
Серед напрямів його наукових інтересів – кріомедицина, тобто
використання низьких температур у медичних і біологічних дослідженнях.
Він
двічі здобував звання «Молодий вчений року» – у 2022 та 2023 роках.
2024 року
його визнали найкращим молодим ученим Національної академії наук України за
результатами діяльності у 2021–2023 роках.
Його
приклад показує, наскільки важливими є дослідження, спрямовані на пошук нових
підходів до лікування захворювань і підвищення ефективності медичної допомоги.
Ці
три історії –
лише невелика частина сучасної української науки. За кожним дослідженням стоять
роки навчання, праці, перевірки гіпотез, пошуку доказів і співпраці з іншими
фахівцями.
💡Навіщо
суспільству потрібна наука?
Наукові
знання допомагають не просто пояснювати явища, а й розв'язувати практичні
проблеми. Ось
лише кілька прикладів:
Медицина.
Наукові дослідження допомагають розробляти вакцини, діагностичні методи,
лікарські засоби та вдосконалювати способи лікування.
Екологія.
Дослідження стану повітря, води, ґрунтів і клімату дають змогу оцінювати
екологічні ризики та знаходити способи захисту довкілля.
Технології.
Математика, фізика, інформатика та інженерія лежать в основі розвитку
комп'ютерів, засобів зв'язку, навігації та багатьох інших технологій.
Сільське
господарство. Селекція, генетика, ґрунтознавство та агрономічні дослідження
допомагають вирощувати культури, краще використовувати природні ресурси й
пристосовуватися до змін клімату.
Енергетика.
Наукові розробки сприяють підвищенню енергоефективності, розвитку відновлюваних
джерел енергії та вдосконаленню систем зберігання електроенергії.
Не
кожне наукове відкриття одразу знаходить практичне застосування. Іноді
фундаментальні дослідження десятиліттями залишаються основою для технологій,
про які їхні автори навіть не могли здогадуватися. Саме тому важливо
підтримувати не лише готові винаходи, а й саму науку, освіту та можливість
проводити дослідження.
Особливого
значення це набуває для України. Розвиток власної науки, підготовка фахівців,
підтримка молодих дослідників і співпраця з міжнародною науковою спільнотою є
важливими складовими майбутнього країни.
📖Книжки,
які допоможуть відкрити світ науки
Знайомство
з наукою не обов'язково починати зі складних підручників. Науково-популярна
література допомагає зрозуміти непрості явища доступною мовою, дізнатися про
історію відкриттів і побачити, скільки цікавого приховано у звичних речах.
Пропонуємо
кілька книжок українською мовою для юних читачів, підлітків і дорослих:
📚«100
фактів про науку», Алекс Фріт, Мінна Лейсі, Джером Мартін, Джонатан Мелмот
Пізнавальне ілюстроване видання для дітей, яке знайомить із різними науковими явищами через цікаві факти та запитання. Читачі дізнаються про природу, космос, живі організми, механізми та навколишній світ. Книжка допомагає зрозуміти, що наука присутня навіть у найзвичайніших речах.
📚«Коротка
історія науки», Вільям Байнум
Книжка британського історика медицини розповідає про розвиток наукових знань від давніх часів до сучасності. Автор знайомить із дослідниками, відкриттями та важливими етапами становлення різних галузей науки. Видання написане доступно, містить ілюстрації та буде цікавим як підліткам, так і дорослим.
📚«Коротка
історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу», Білл Брайсон
Це захоплива подорож у світ природничих наук. Автор розповідає про походження Всесвіту, будову Землі, атоми, еволюцію, динозаврів та історію наукових відкриттів. Книжка допомагає побачити зв'язок між фізикою, хімією, біологією, геологією й астрономією. Підійде старшим підліткам і дорослим.
📚«Астрофізика
для тих, хто цінує час», Ніл Деграсс Тайсон
Американський
астрофізик доступно пояснює складні питання про Всесвіт: Великий вибух,
галактики, темну матерію, темну енергію та місце людини в космосі. Невелика за
обсягом книжка стане гарним знайомством із сучасною астрофізикою для тих, хто
цікавиться зоряним небом і хоче краще зрозуміти, як влаштований Всесвіт.
📚«Тіло.
Інструкція з використання», Білл Брайсон
Як працює людський організм? Як взаємодіють між собою органи та системи? Що відбувається в нашому тілі щосекунди? Автор знайомить читачів із дивовижною складністю людського організму, розповідає про мозок, серце, імунну систему, органи чуття та багато інших аспектів людської біології. Видання поєднує наукову інформацію з цікавими фактами й гумором.
Ці
книжки можуть стати гарним початком знайомства з різними галузями знань і
нагодою побачити, що наука – це не лише формули,
терміни та лабораторні експерименти.
Цікавість
–
перший крок до відкриттів. Молодість – час пошуку й навчання.
Але здатність цікавитися і ставити запитання не має вікових обмежень.
Не
обов’язково ставати науковцем, щоб мислити критично, перевіряти інформацію і цікавитися
світом. Важливо вміти ставити запитання, відрізняти факти від припущень і не
боятися визнавати, що чогось ще не знаєш. А ще важливо, щоб молоді люди мали
можливість навчатися, досліджувати й реалізовувати свої ідеї. Наука
розвивається завдяки тим, хто не перестає цікавитися світом – і
серед них сьогодні є молоді українські дослідники.
Читайте,
досліджуйте, ставте запитання та відкривайте нове. Можливо, саме ваше
сьогоднішнє запитання колись стане початком важливого відкриття!
Пізнавальне ілюстроване видання для дітей, яке знайомить із різними науковими явищами через цікаві факти та запитання. Читачі дізнаються про природу, космос, живі організми, механізми та навколишній світ. Книжка допомагає зрозуміти, що наука присутня навіть у найзвичайніших речах.
Книжка британського історика медицини розповідає про розвиток наукових знань від давніх часів до сучасності. Автор знайомить із дослідниками, відкриттями та важливими етапами становлення різних галузей науки. Видання написане доступно, містить ілюстрації та буде цікавим як підліткам, так і дорослим.
Це захоплива подорож у світ природничих наук. Автор розповідає про походження Всесвіту, будову Землі, атоми, еволюцію, динозаврів та історію наукових відкриттів. Книжка допомагає побачити зв'язок між фізикою, хімією, біологією, геологією й астрономією. Підійде старшим підліткам і дорослим.
Як працює людський організм? Як взаємодіють між собою органи та системи? Що відбувається в нашому тілі щосекунди? Автор знайомить читачів із дивовижною складністю людського організму, розповідає про мозок, серце, імунну систему, органи чуття та багато інших аспектів людської біології. Видання поєднує наукову інформацію з цікавими фактами й гумором.
Підписатися на:
Дописи (Atom)












