Сенат
Вроцлавського університету (Польща) ухвалив рішення про присвоєння українському
письменнику, військовослужбовцю та громадському діячеві Сергію Жадану звання
doctor honoris causa.
У
мотиваційній частині рішення зазначається, що творчість Жадана є
«безкомпромісним і проникливим свідченням війни», а його тексти виходять далеко
за межі літератури – вони стають голосом епохи та інструментом опору
насильству. Окремо підкреслюється, що його роботи реагують на
суспільно-політичні зміни та дають голос тим, хто постраждав від війни
безпосередньо.
Університет
також наголошує, що ця відзнака має символічний характер – це жест солідарності
академічної спільноти Вроцлава з Україною.
Вручення
звання відбудеться 22 травня під час міжнародної конференції «Майбутнє вже тут.
Польща –
Україна –
Європа».
Сергій
Жадан –
автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат»,
поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена»,
«Список кораблів» та багатьох інших творів. Він також відомий як фронтмен
гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма», перекладач і
військовослужбовець бригади НГУ «Хартія».
До
речі, 2022 року
Сергій Жадан уже ставав лауреатом нагороди Форуму діалогу та співпраці Польща –
Литва імені Єжи Ґедройця.
Щиро
радіємо цій відзнаці й бажаємо Сергію сил, натхнення та якнайшвидшої Перемоги💙
3 березня відзначають Всесвітній
день письменника – день тих, хто працює зі словом не заради розваги, а
заради сенсу. Свято було засноване у 1986 році за ініціативи Міжнародного
PEN-клубу – організації, що об’єднує авторів і захищає свободу слова в усьому світі.🖋️
Письменник – це не просто людина, яка
вигадує сюжети. Це людина, яка зберігає пам’ять і чесність суспільства. Саме
через книги покоління дізнаються правду, переживають складні історичні досвіди
й вчаться називати речі своїми іменами. Коли руйнуються імперії, змінюються
політичні системи й переписуються підручники, слово залишається.
Письменники не завжди дають відповіді.
Часто вони ставлять складні запитання – про свободу, відповідальність, страх,
любов і справедливість. Але саме ці запитання допомагають суспільству не
втрачати моральний орієнтир.
📖Українські
автори, що формували свідомість
💠Тарас
Шевченко – «Кобзар»
Збірка, що стала символом української
ідентичності. Вперше видана 1840 року, вона не лише відкрила нову епоху в
українській літературі, а й стала голосом національної гідності.
💠Леся
Українка – «Лісова пісня»
Драматична поема 1911 року – про
свободу духу, відповідальність за вибір і незламність внутрішнього світу
людини.
💠Іван
Франко – «Мойсей»
Філософська поема 1905 року – роздуми
про лідерство, сумнів і долю народу.
💠Василь
Стус – «Палімпсести»
Поезія, над якою автор працював
протягом 1970-х років в умовах ув’язнення. Збірка була видана за кордоном 1986
року – вже після смерті поета. Це приклад того, як слово може бути формою
спротиву й внутрішньої свободи, яку неможливо обмежити стінами.
💠Ліна
Костенко – «Берестечко»
Історичний роман у віршах
(опублікований 1999 року), що осмислює трагедію поразки та відповідальність
перед історією.
🌍Світові
автори, які змінили хід думки
⏹️Джордж Орвелл –
«1984»
Роман 1949 року – глибоке дослідження
природи тоталітаризму, маніпуляції мовою та контролю над особистістю.
⏹️Альбер Камю – «Чума»
Опублікований 1947 року роман став
філософською притчею про відповідальність людини перед суспільством у часи
випробувань.
⏹️Гарпер Лі – «Убити
пересмішника»
Роман 1960 року – про справедливість,
моральну мужність і подолання упереджень.
⏹️Ернест Гемінґвей –
«Старий і море»
Повість 1952 року – про гідність,
витривалість і боротьбу людини зі стихією.
⏹️Тоні Моррісон –
«Кохана»
Роман 1987 року – болісне й чесне осмислення
історичної травми та пам’яті.
Книги – це голоси людей, які не
мовчали свого часу. І сьогодні гарний привід відкрити одну з них. Світ
тримається не тільки на подіях, а й на словах, які хтось колись сказав і залишив
нам.
