День української писемності та мови: слова, що єднають📖🪶

Щороку наприкінці жовтня українці відзначають День української писемності та мови – свято, яке нагадує, що мова не лише засіб спілкування, а й частина нашої культури та історії.

 
Традиційно дата цього дня пов’язана з ушануванням Нестора Літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повісті минулих літ» – одного з найдавніших літописів Русі, де збереглося перше свідчення про розвиток нашої писемності.📜
 
Українська мова має глибоке коріння – від староукраїнських грамот XIV–XV століть до творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. Вона пройшла через заборони, цензуру, русифікацію – але вистояла. Сьогодні українська мова лунає у школах, кіно, літературі, наукових працях і піснях, залишаючись живою, сучасною та красивою.🌟
 
✨Чому це має значення
 
Українська мова є носієм культури, історії, самобутності. Писемність – це те, що дозволило фіксувати наші думки, нашу пам’ять, нашу літературу. У часи, коли мова часто була заборонена чи обмежена, писемність стала способом збереження традицій.
 
📚Книжкова добірка про українську мову та її красу

Книги, наведені нижче, допомагають краще зрозуміти походження, розвиток і силу нашої мови.
 
📘«Культура слова: Мовностилістичні поради» Олександр Пономарів
Праця відомого мовознавця. Простими словами пояснює, як уживати слова грамотно, уникати русизмів і берегти чистоту української мови.
 
📘«Історія української мови» Ярослав Радевич-Винницький
Видання 2020 року. Скорочений нарис історичного шляху української мови, її становлення й розвитку.
 
📘«Історія української мови. Історична фонетика. Історична граматика» Ольга Крижанівська
Навчальний посібник українською мовою, що охоплює етапи фонетичного й граматичного розвитку української мови.
 
📘«Історія української літературної мови» Іван Огієнко (2020)
Класичний нарис про еволюцію літературної норми української мови — від давніх текстів до сучасності, з акцентом на норми та зміни.
 
📘«Українська мова в таблицях» Олександр Авраменко
Популярне сучасне видання, що допомагає не лише учням, а й дорослим систематизувати знання про українську мову, правопис і синтаксис.
 
📘«Мова і політика» Лариса Масенко
Дослідження про роль мови в суспільстві та політиці, з прикладами, як вона впливає на ідентичність і державотворення.
 
📘«Про українську мову і українську школу» Михайло Грушевський
Збірка статей класика української історії початку XX ст., присвячених ролі української мови в освіті, її статусу як частини національної культури та боротьбі з русифікацією. Грушевський пояснює, чому рідна мова – ключ до самобутності, розвитку освіти та збереження традицій, з прикладами з історії та сучасності того часу.
 
📘«Українська мова для всіх» Галина Голосовська
Практичний посібник для початківців і тих, хто хоче освіжити знання: граматика, орфографія та вправи для щоденного використання.
 
📘«Палімпсести»Василь Стус
Художній твір – поезія, що показує, як українське слово стає символом гідності. Приклад сили мови в складні часи, з глибокими роздумами про ідентичність.
 
💬Мова – наш повсякденний світ
 
Українська мова – це цілий простір, у якому ми живемо.
Вона змінюється, росте, приймає нові слова, але зберігає серце – мелодійність, ніжність і глибину.
 
Тож шануймо її не лише у свята, а щодня – у розмовах, листах, книгах і думках.

Медіаграмотність: навчаємося розпізнавати фейки та маніпуляції🔍🛡️

У наш час інформація оточує нас звідусіль: новини в соцмережах, відео, меседжі, повідомлення – і не завжди те, що ми бачимо чи читаємо, відповідає дійсності. Саме тому медіаграмотність – вміння аналізувати, перевіряти і критично сприймати інформацію – стає не просто корисною навичкою, а ключовим інструментом для захисту від обману📱❌.
 
📊Чому це важливо
 
Згідно зі звітом Detector Media, рівень медіаграмотності в Україні 2023 року знизився: частка людей із показником «вище середнього» впала з 81 % до 76 %. Це другий рік поспіль на тлі війни – через втому від новин і зниження довіри до медіа (наприклад, тільки 25% вірять, що ЗМІ працюють на інтереси країни). Але є й позитив: менше людей (з 31% до 14%) мають високий рівень, зате покращилася перевірка фейків – 33% тепер шукають підтвердження в інших джерелах.
 
Організація UNESCO у партнерстві з Detector Media провела кампанію «Media Literacy is Freedom», яка охопила понад 12 мільйонів українців і включала відео, що транслювалися в торгових центрах, поїздах і на телебаченні.
 
Проєкт Learn to Discern (IREX) навчав громадян України медіаграмотності – і учасники після тренінгів значно поліпшили здатність розпізнавати фейкову інформацію.
 
✅Що ми можемо робити
 
👉Перш ніж поділитися новиною – запитати: хто автор? Чи є посилання на джерело?
 
👉Перевіряти заголовки: чи не перебільшений ефект? Чи не впливає емоція на об’єктивність?
 
👉Шукати підтвердження: чи є інші джерела з тією ж інформацією?
 
👉Думати критично: чи не використовує текст маніпуляцію (страх, бажання швидкої дії, «треба поширити негайно»)?
 
👉Захищати свої дані: не завжди інформація про нас призначена для поширення – цифрова безпека теж частина медіаграмотності.
 
📚Роль бібліотек
 
Бібліотеки – це не лише книжки. Це місця, де можна знайти перевірену інформацію, дізнатися, як перевіряти факти, як користуватись джерелами, і стати свідомим споживачем медіа.
 
Закликаємо вчитися не просто читати й слухати, а розуміти та аналізувати інформацію.
💡Що більше ми знаємо – то менше шансів бути обдуреними.

Перші кроки до книжок

До бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка ЦБС Солом'янського району м. Києва завітали другокласники школи-садочка «RIKIKI».
 
Діти познайомилися з новою літературою, обрали книги, які їм подобаються та з задоволенням їх читали.
 
Це важливо та корисно, адже діти змалку звикають до книги й бібліотеки як до дружнього місця. Вони вчаться самостійно обирати, що читати, розвивають цікавість і любов до історій – а це найкращий шлях до мислення й творчості.

Піратські пригоди в бібліотеці: квест і скарб для малят! 🏴‍☠️📚

17 жовтня до бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка ЦБС Солом'янського району м. Києва завітали учні початкових класів нашого партнера франко-української школи-садка «RIKIKI».
 
На дітей у бібліотеці очікував захопливий «Піратський квест», під час якого були активно залучені книги. Також дітлахи ознайомилися з читальною залою, в якій вони до того ж виконували цікаві завдання «на кмітливість та логіку» 🧩.
 
А ще наостанок провели для дітей інтерактивні читання уривка з книги «Піратські історії» Роузі Дікінс. Зрештою наші юні гості знайшли «піратський скарб», що принесло їм щиру радість і задоволення😄💎. Після цього діти записалися до бібліотеки й отримали свої перші читацькі квитки!
 
Чому такі заходи важливі? Вони показують дітям, як книги можуть стати частиною гри – через квест і читання, що розвиває уяву та бажання читати. Бібліотека перетворюється на веселе місце, де малюки вчаться працювати в команді й логіці, і просто відпочивають з користю.📖😊

Козацтву бути⚔️

Поза сумнівом козацтво для нас не просто сторінки в книгах, а частина серця й історії. У цьому дописі коротко про його минуле, образи в культурі, легенди та як ми це бачимо сьогодні.📖
 
Коротко про роль козацтва🐎
 
Українське козацтво – це більше, ніж просто воїни. З давніх літописів і досліджень відомо, що воно було складним явищем: армією, частиною політики, способом господарювання, правом і джерелом традицій. Саме ця багатогранність робить його важливим чинником нашої історії.
 
Походження терміну й ранні початки🔎
Слово «козак» має непросте походження – версії різні, але часто згадують тюркські впливи. Дослідження показують, як у степах Центральної та Східної Європи з'являвся тип вільних воїнів на кордонах імперій.
 
Ключові моменти історії: від Січі до сьогодення📜
З часів Запорозької Січі та Гетьманщини козаки брали участь в обороні, політиці й навіть у духовному житті (через ікони, пісні та обряди). У ХХ столітті ця тема не зникала: наприклад, 16 жовтня 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав закон про відродження козацтва – це показує, як козацька спадщина лишилася живою в часи нової держави.
 
Легенди та образи: Козак Мамай і народна пам’ять✨
Символи козацтва – як Козак Мамай чи народні пісні та билини – не тільки прикрашають мистецтво, а й допомагають тримати нашу ідентичність. Мамай у картинах і текстах показує прості риси: свободу, радість від життя, гру та тиху тугу. Ці образи – як м'який спосіб пам'ятати про своє коріння.
 
Сучасне переосмислення⌛
Сьогодні на козацтво дивляться по-різному: одні вчені бачать у ньому основу нашої ідентичності та легенд, інші – як справжню соціальну й політичну силу минулих часів зі своїми правилами та звичаями. Сергій Плохій у книгах пише, як козацькі історії впливали на наші національні ідеї в часи імперій і після. Інші автори дають повну картину в українській історії. Такий подвійний погляд – на реальні факти та міфи – найкраще допомагає розібратися в темі зараз.
 
📚До вашої уваги добірка літератури про козацтво. Кожна книга – гарний спосіб зазирнути в різні куточки теми, від історії до пригод:

📕«Як козаки Україну боронили» Юрій Мицик, Сергій Плохій
Науково-популярна книга про виникнення козацтва, його розквіт і занепад. Описує військовий устрій, побут, релігійне життя, звичаї Січі та як це впливає на сучасну Україну. Ідеально для тих, хто хоче солідний огляд.
 
📕«Велика книжка. Українське козацтво для маленьких патріотів» Олег Зав’язкін
Яскраве дитяче видання (16 сторінок) з ілюстраціями про побут, звичаї, зброю козаків та відомих ватажків. Чудово для першого знайомства з темою – просто й цікаво.
 
📕«Українське козацтво. Мала енциклопедія» авторський колектив (видавництво Генеза)
Комплексний довідник з 1648 статтями про походження козацтва, його роль в історії, військове мистецтво, громадський устрій, судочинство, господарство, побут, звичаї, духовність та міжнародні зв'язки. Також про видатних постатей і розвиток традицій аж до XIX–XX ст. та сьогодення. З ілюстраціями та картами – як зручний путівник на тему для широкого кола читачів.
 
📕«Українське козацтво» Віктор Лепко, Олексій Сердюк
Посібник для школярів, учителів та всіх, хто цікавиться історією: як козацтво з'явилося, розвивалося, боролося за свободу, з особливостями устрою та життя. Проста мова, для освіти.
 
📕«Українське козацтво. Золоті сторінки історії» Тарас Чухліб, Олена Бачинська, Віталій Щербак
Історичний твір з фактами та художніми образами: ключові події, битви та героїчні моменти козацької доби. Читається як пригода.
 
📕«Джури. Книга 1. Джури козака Швайки» Володимир Рутківський
Перша частина трилогії для дітей про пригоди юних козаків на Січі – поєднує історію з пригодами, показуючи повсякденне життя та виховання. Гарно для молодших читачів, щоб зацікавити темою.
 
📕«Історія Запорозької Січі» Віталій Щербак, Валерій Смолій
Унікальне видання з науково обґрунтованим описом утворення та розташування Січей (Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам’янська, Олешківська, Підпільненська, Задунайська), їхнього розвитку як «козацької республіки», культури громади та впливу на українське суспільство. Ключова книга для розуміння ролі Січі як центру козацького життя.
 
📕«Історія запорізьких козаків. Книга 3» Дмитро Яворницький
Третя частина класичної трилогії з архівними матеріалами про ключові битви, повстання (як антимосковське Петрика чи Полтавську битву) та геополітичні конфлікти запорізьких козаків у 1686–1734 рр. Фундаментальна праця для глибокого розуміння історії Січі та втрат автономії – на 608 сторінках з ілюстраціями.
 
Знання про козацтво через історію та літературу допомагає розібратися, звідки в нас взялися ідеї про свободу, спільноту та мораль. Це не просто минуле – це натхнення для сьогодення: вчить стояти за своє, цінувати друзів і традиції, а ще нагадує, як прості люди змінюють світ. У часи викликів такі історії дають сили й допомагають будувати майбутнє на міцному корінні.💪

14 жовтня 1926 року – народився Вінні-Пух🐻📚

·ᴥ·Сьогодні – день, коли майже століття тому світ уперше зустрівся з ведмедиком, що любить мед і дружбу. 14 жовтня 1926 року в Лондоні вийшло перше окреме видання книги A. A. Milne — Winnie-the-Pooh (видавництво Methuen). Книга миттєво здобула прихильність читачів і стала класикою дитячої літератури.
 
💡Кілька фактів і цікавинок:
 
Дата і видавець. Перше окреме видання опубліковане 14 жовтня 1926 року («Methuen», Лондон). Книга складалася з коротких оповідань про ведмедика та його друзів із Стоакрового лісу.
 
Ілюстратор. Відомі й дуже впізнавані ілюстрації створив Ернест Г. Шепард (E. H. Shepard) — саме його малюнки допомогли закарбувати образи Пуха, Крістофера Робіна та інших персонажів у пам’яті читачів.
 
Хлопчик, який усе почав. Справжній Крістофер Робін Мілн (1920–1996) був єдиним сином письменника. Саме його дитячі іграшки – ведмедик, ослик, поросятко, тигр і кенгуру – стали героями книги. Іграшковий ведмедик насправді звався Edward Bear (Ведмедик Едвард), але хлопчик змінив ім’я на Winnie-the-Pooh (Вінні-Пух) після того, як побачив у Лондонському зоопарку справжню ведмедицю Вінні. З роками Крістофер Робін став книгарем і мемуаристом, написав спогади про дитинство – і з ніжністю, і з ноткою суму згадував світ, який подарував мільйонам читачів казку.
 
Звідки взялася назва «Вінні-Пух» («Winnie-the-Pooh»)? Ім’я «Вінні» («Winnie») частково походить від ведмедиці Вінні (Winnie) – реальної ведмедиці в лондонському зоопарку, названа на честь міста Вінніпег (Winnipeg). Другу частину – «Пух» («Pooh») – пов’язують із лебедем, якого сім’я Мілнів кликала «Пух» («Pooh»). Так поєдналися дві дитячі історії – і народився знайомий усім ведмедик.
 
Походження персонажів. Багато образів у книзі були натхненні іграшками маленького Крістофера Робіна – справжні іграшки (частково збережені) стали музейними експонатами пізніше. Ідея з іграшками, а також тон розповідей зробили книжки Мілна одночасно простими й філософськими для дітей і дорослих.
 
✨📘Чому ця книжка стала такою важливою?
 
«Вінні-Пух» поєднує дитячу безпосередність і тонке спостереження дорослого автора: розповіді про дружбу, прості турботи та дивні філософські моменти роблять книгу трагікомічно людяною. Вони підказують: маленькі дива повсякденності – найважливіші. Саме цим пояснюється тривала любов читачів (і перекладів та екранізацій) у різних країнах.
 
📌Ще кілька цікавих фактів:
 
Перше видання містило ілюстрації Шепарда, а деякі історії раніше друкувалися в журналах. Лише 1926 року вони вперше були зібрані в одну книгу.

 

Оригінальні іграшки Крістофера Робіна збереглися – нині вони експонуються в Нью-Йоркській публічній бібліотеці.

 

🧸🍯Навіть якщо ви давно виросли з дитячих казок – спробуйте повернутися до «Вінні-Пуха». Ця книжка відкривається зовсім інакше, коли читаєш її дорослими очима: у простих словах про мед, дружбу й дощові дні раптом знаходиш філософію життя, затишок і тиху мудрість, що гріє серце.

Листопад у літературі: як письменники бачать кінець осені🍂

Осінь у літературі — це період роздумів, легкої туги та змін. Листопад, кінець пори, часто показують як час, коли все сповільнюється: минає літня метушня, опадає листя, а в душі лишається тепло спогадів і трохи смутку. Автори різних часів описували ці настрої по-різному – через пейзажі, спогади, символи урожаю чи довгі вечори після заходу сонця.
 
Як листопад звучить у слові – кілька влучних голосів🍁
 
🏵️«Бувають часи, коли ми всі люди осені.» – Рей Бредбері, «Щось лихе насувається» (Something Wicked This Way Comes).
Ця думка передає відчуття: осінь – іноді не просто сезон, а внутрішній стан, терпкий і рефлексивний.
 
🏵️«Осінній день, осінній день, осінній! /…/ Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.» – Ліна Костенко, вірш «Осінній день».
У цих рядках Костенко створює майже сакральний образ останніх айстр і сумної краси поля, де осінь звучить як ода і водночас як прощання.
 
🏵️«Осінь така мила, осінь славна… Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику…» – Павло Тичина, вірш «Осінь така мила».
У Тичини осінь – це домашнє тепло й турбота, пора затишку, що пахне димом, яблуками й родинним спокоєм.
 
🏵️«Шепоче дощ про тебе у траві /…/ Подовшали тривоги і листи, Ліси на глину, на пісок опали…» – Микола Вінграновський, вірш «Моя осінь» (зі збірки «Цю жінку я люблю»).
Його осінь – туманна й інтимна, сповнена меланхолії, коли природа говорить людським голосом.
 
🏵️«Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє, все, що є на сім світі найкращого, все зібрала на пишний убір.» – Леся Українка, вірш «Осінь».
Тут осінь – пишна й урочиста, як цариця у золотому вбранні, що збирає останні дари природи.
 
🏵️«Осінь-маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє…» – Максим Рильський, вірш «Осінь-маляр із палітрою пишною» (зі збірки «Троянди й виноград»).
Рильський бачить у листопаді гармонію кольору, лагідний перехід від щедрості літа до спокою зими.
 
Такі різні голоси показують: листопад у літературі – багатогранний образ.
Для когось це час роздумів і втрат; для когось – тепло сімейних дрібниць; для когось – момент спокою перед зимою.
Саме в цій різноманітності – сила осінньої поезії та прози.
 
Коли листя шарудить під ногами, а дощ стукає у вікно – відкладіть телефон, візьміть книгу й дозвольте словам зігріти вас.
 
Бо листопад – це не тільки кінець сезону, це нагода слухати себе й світ довкола🍂

Тиша всередині: книжки, що допомагають знайти спокій🧘🏻‍♀️

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я🧠. Щороку у цей День увесь світ нагадує: психічне здоров’я – це не розкіш, а фундамент нашого добробуту.
 
Цей день започатковано 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки ВООЗ. Мета – звернути увагу на виклики, з якими стикаються люди, та стимулювати суспільство дбати про себе й один одного.
 
Психічне здоров’я – це не лише відсутність розладів. Це здатність справлятися з життєвими стресами, підтримувати продуктивність, реалізовувати свій потенціал і будувати міцні стосунки. Особливо в умовах сучасних викликів – війни, економічної нестабільності, інформаційного перевантаження – турбота про ментальне здоров’я стає важливою частиною повсякденного життя.
 
📚Ось кілька книг, що торкаються тем психології, стресу та внутрішньої стійкості:

«Психологія стресу та стресових розладів» Олена Овчаренко
Навчальний посібник із поясненням, як виникають стресові реакції, коли вони переходять у патологію, й способів адаптації. Розкрито поняття стресу, його вплив на людей, напрями профілактики суїцидальної поведінки та стратегії подолання.
 
«Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров’я» Дарка Озерна
Книжка розкриває базові аспекти психічного стану в українському контексті: від зв’язку з фізичним здоров’ям і принципів роботи мозку до поширених розладів та колективної травми. Допомагає подолати стигму, з прикладами з нашої реальності та посиланнями на медичні протоколи – ідеально для тих, хто шукає спокій через розуміння себе.
 
«Управління стресом. Практичні інструменти самодопомоги» Олена Овчаренко
Посібник із вправами, техніками релаксації та стабілізації психічного стану, що допомагають уникнути або зменшити симптоми гострого стресу – від дихальних практик до когнітивних стратегій.
 
«Стіни в моїй голові» Володимир Станчишин
Авторський текст про тривогу, депресію, соціальні фобії – не обіцяє миттєвих рішень, але допомагає краще зрозуміти себе. Присвячено психічним розладам, з порадами, як жити з тривожністю, не втрачаючи себе.
 
«Чому зебри не страждають на виразку» Роберт Сапольскі
Класичне популярне видання, яке пояснює біологію стресу: чому наш мозок реагує, як реагує, і як це можна проживати. Описано фізіологію стресу, його вплив на здоров'я та чому люди страждають більше за тварин.
 
«Стрес. Як підтримати себе та дитину» Юлія Семикоп
Це практичний посібник для батьків і опікунів, які хочуть ефективно справлятися з емоційними викликами в повсякденному житті. Авторка ділиться науково обґрунтованими методиками, алгоритмами та перевіреними техніками, що допомагають дорослим долати стрес, тривогу чи паніку, а також навчати дітей керувати своїми станами – від розпізнавання емоцій до релаксаційних вправ.
 
🧘Поради для збереження душевної рівноваги
Ось кілька практик, які можна впровадити щоденно:
 
- Дихальні вправи та короткі паузи – зосередьтесь на вдиху й видиху протягом 1–2 хвилин, щоб збити напругу.
- Рух і прогулянка на природі – навіть 20 хвилин щодня дають фізичну розрядку і покращують настрій.
- Регулярний сон та фізіологічні ритми – лягай і вставай майже в один час, обмежуй екран перед сном.
- Обмеження інформаційного потоку – обирай час для новин і соцмереж, роби паузи.
- Запис емоцій/ведення журналу – проговорити або записати, що турбує, допомагає структурувати думки.
- Пошук соціальної підтримки – поговори з другом, звернися до психолога чи групи підтримки.
- Техніки релаксації/медитації – практики усвідомлення допомагають знизити тривогу.
 
Пам’ятаймо: психічне здоров'я – це не фіксована річ, а щось, що змінюється з часом. Його треба доглядати, як рослину: з увагою, турботою і регулярними паузами на відпочинок, роздуми та підтримку від близьких.
 
Дбайте про себе і своїх близьких. Ви – важливі💛

Книжки, які пахнуть осінню🍂📚

🍁Осінь – пора, коли світ сповільнюється: дощі шепочуть по дахах, листя малює золоті візерунки, а читання стає маленьким ритуалом. Нижче – добірка творів, які створюють саме той настрій: роздуми, ностальгія, людські історії під звук дощу й теплі відтінки вечора.

🍄«Зів’ялі квіти викидають» Ірен Роздобудько
Роман про пам’ять, втрати й тиху ностальгію: історії колишніх зірок кіно, притулок для самотніх артистів і осінні прогулянки зі спогадами. У притулку для самотніх акторів – тиша, що пахне ліками, неспішними прогулянками серед зів'ялих квітів і розмовами про кохання та втрати. Книга добре «лягає» на осінній настрій.
 
🍄«Мами» Марія Матіос
Глибокий, емоційний твір про материнство, втрати й силу виживання. Тон тихої скорботи й роздумів у книзі добре підійде для осінніх вечорів, коли світ стає більш інтимним і думки – глибшими. Історії п'яти жінок, об'єднаних найстрашнішим – втратою дитини, що лишає в прірві відчаю й безсилля.
 
🍄«Осінні узори. Новели та оповідання» Роман Іваничук
Збірка новел і оповідань з виразним пейзажем пам’яті й часу – класичне читання, яке відгукується золотавими образами й тихим сумом осені. Книжка про звичайних людей, добірка сюжетів з життя як сповідь автора – з вихопленими моментами, що пахнуть осіннім листям.
 
🍄«Золота осінь Гетьманщини» Валентин Чемерис
Історичний роман із назвою та атмосферою, що нагадують про «золоту» палітру осені: ідеально для тих, хто любить, щоб осінній настрій поєднувався з історичними роздумами. Розповідь про Гетьманщину XVIII ст., шлях Кирила Розумовського до влади після Мазепи – ера, що минає як золота осінь.
 
🍄«Осіння весна» Світлана Талан
Роман про тихі людські зустрічі в дощові дні й неочікуваний «подих весни» серед осінніх буднів – меланхолійно й водночас тепло. Життя шкільної вчительки Марії в сірості рутини шлюбу, де молодість минає, а дощі шепочуть про зміни: випадкова зустріч з коханим стає таємним романом, що дає другий шанс, але якою ціною?
 
🍄«Осіннє заціпеніння (Стрічання мертвих)» Олексій Жупанський
Повість у жанрі химерної прози, щільно насичена образністю «міжсезоння» – містичні, туманні вулиці й відчуття зупинки, що дуже пасує до осінніх вечорів. Магічний реалізм про моторошні події на День стрічання мертвих: мертві здіймаються, а осінь застигає в заціпенінні.
 
🍄«Літо, діти, осінь, зима, війна і весна» Богдан Куценко
Поетична збірка у циклах, де пори року перетворюються на метафори життя: літо – дитинство, осінь – роздуми, зима – війна, весна – відродження. Читання восени відгукується резонансом часу й настрою, коли все підсумовується й перегортається. Понад сотня віршів про фізику й метафізику, дорослішання з дітьми, війну як пору – з дивом і конечністю людського.
 
Осінь – це не тільки фон для історій; це спосіб читати їх інакше: повільніше, уважніше, з теплом й легким сумом. Запрошую до бібліотеки ім. О. Довженка – підберемо книгу, що саме зараз обійме ваш настрій.😉