Диво-писанка

Вже цієї неділі християни східного обряду в Україні відзначатимуть одне з найголовніших релігійних свят – Великдень 🐣🍮🧺🕊️. Головними атрибутами цього чудового свята є смачні паски та писанки.
 
🏛У бібліотеці  естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва напередодні Великодня пройшов святковий майстер-клас, під час якого відвідувачі разом з майстринею-волонтеркою Олександрою робили писанкові візерунки та орнаменти на папері📃𓂃🖌⋆౨ৎ˚⟡˖ ࣪.
 
У цьому дописі ми б хотіли поділитися з вами фотографіями того, як це було, а також трохи зануритися в історію виникнення писанок.
 
Розмальовувати писанки це давня традиція нашого народу. Залежно від візерунка, вони є символами здоров’я, достатку чи сімейного щастя. Для українських вірян Великодня писанка – це оберіг, а не просто прикраса великоднього кошика 𓎥.
 
🛈 Писанка – це великоднє яйце, декороване символічним орнаментом. Розписи, схожі на ті, які можна побачити на великодніх яйцях, археологи знаходили ще на кераміці трипільської культури. Писанкарство як мистецтво розвинулося в часи Київської Русі.
 
📜 🪶Історія писанки як явища починається з далекого минулого. У язичників писанка була важливим елементом різних ритуалів й обрядів. Наші предки пов’язували писанку зі своїми уявленнями й віруваннями про створення світу, про сили природи, а також про родючість і відродження. Про те, що яйця розписували ще у дохристиянські часи, свідчать символи, якими їх прикрашають і нині – шестикутні зірки, свастики, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.
 
⏳Археологи знаходили керамічні яйця-писанки часів до прийняття християнства. Всередині цих яєць були кульки, що під час струшування постукували. Власники таких давніх керамічних писанок вважали їх сильним оберегом, який вони використовували для захисту від злих духів. Такі писанки були знайдені на території Києва та Новгорода. Саме ці міста в добу Київської Русі були центрами писанкарства. Загалом археологи стверджують, що згідно з їхніми знахідками, мистецтво виготовлення писанок було розповсюджене приблизно у двадцяти містах сучасної України.   
 
Наші далекі предки вірили в магічну добру силу писанки. Вважалося, що розписане яйце-оберіг має приносити щастя, добробут, а також захист від нечисті. Цікаво, що інколи писанки закопували в землю, сподіваючись, що це сприятиме багатому врожаю ✩₊˚.⋆☾⋆⁺₊✧.
 
☝️Процес виготовлення писанки доволі складний. У давні часи люди розписували писанки в чітко визначенні години, але спершу робили змовляння. Знаки й символи виписували відповідними кольорами – залежно від того, якої «допомоги» від писанки очікували.
 
З часом язичницькі символи на писанках здобули інше значення  і тлумачення та поступово змішалися з християнськими мотивами.
 
Цікаво, що в ХІХ столітті з’явилося багато етнографічних праць про писанкарство, наприклад «Український народний орнамент: вишивки, тканини, писанки», Ольги Косач (Олени Пчілки) 1876 року та інші 📙. У першій половині ХХ століття радянська влада викорінювала великодні традиції з суспільного життя, однак діаспоряни й мешканці західних регіонів все ж доклади максимум зусиль для збереження традиції писанкарства.
 
Після здобуття Україною незалежності люди почали все більше цікавитися мистецтвом писанкарства і відроджувати традицію виготовлення великодніх яєць.  
 
Нині найпоширеніші мотиви орнаментів на писанці це безкінечник  або кривулька; роза, тригвер, зірка, квадратний хрест; сорок клинів; павучок або розетки, млини, павутина; точки; рослини, ялинові гілки; колоски пшениці. Колись існувало понад сто таких мотивів орнаментів ⋆ ˚｡⋆୨♡୧⋆ ˚｡⋆.
 
Існує багато різних легенд, пов’язаних з писанками. Наприклад, згідно з однією з них, доля усього нашого світу залежить від кількості писанок які розписуються щорічно – поки писанки виготовляють, світ буде у безпеці, та коли люди цей звичай забудуть чи почнуть ігнорувати, світ буде знищено злими силами. Отже, нумо робити якомога більше писанок, друзі! 🤗