пʼятниця, 24 травня 2024 р.

Є мова – є нація

24 травня відзначаємо День слов’янської писемності і культури
🪶 🏛, а також вшановуємо пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила (мирське ім'я – Костянтин) і Мефодія – творців слов’янської писемності.
 
📜Брати Кирило та Мефодій дали слов’янам писемність рідною мовою. Саме Кирило й Мефодій були першими, хто переклали на слов’янську мову  такі книги, як Апостол, Псалтир, Чотириєвангеліє, Требник та інші книги, які використовувалися в церковних ритуалах. Кирило та Мефодій увійшли в історію, як ті, хто створили першу слов’янську письмову мову, яка надалі вплинула на формування літературних мов багатьох слов'янських народів.
 
📌Слов’янську писемність було створено в IX столітті (близько 862 року). Новий алфавіт назвали «кирилицею» на честь Костянтина (який, прийнявши чернецтво, став Кирилом), адже саме він створив спеціальну азбуку для мораван, і потім разом зі старшим братом Мефодієм переклав перші тексти з Євангелія і Псалтиря. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. Кирило та Мефодій докладали дуже багато зусиль для популяризації слов’янської писемності й літератури, а також вони зробили дійсно дуже великий внесок у розвиток освіти та культури словʼянських народів.
 
Зі створення власного, самобутнього слов’янського алфавіту (кирилиці) розпочалося утвердження культур слов’янських народів як рівноправних серед інших європейських культур. У цьому полягає величезна історична заслуга братів Кирила та Мефодія.
 
💁До Дня слов’янської писемності і культури ми підготували віртуальну виставку книг:
 
📘«Походження слов’янської писемності»  Михайло Брайчевський
У цій книзі автор розглядає дискусійну проблему формування слов'янської писемності у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. Завдяки теоретичній глибині та неймовірній ерудиції автора в поєднанні з його умінням просто і цікаво розповідати про складні речі, читати цю книгу буде легко і приємно. З цього видання читач дізнається про східнослов'янську писемність до 988 року, про проблеми давньослов'янської ієрогліфіки, зародки фонетичного письма, а також про життя й діяльність Кирила та Методія, їхні винаходи та про початки книжності.
 
📘«Українська мова та культура мовлення» Тетяна Гриценко
У цьому навчальному посібнику подано матеріал про українську мову, її значення в житті суспільства, функції мови, а також про традиційні і сучасні теорії щодо походження української мови. Розглянуто функціональні стилі української мови. Класифікація документів, правила оформлення ділових паперів, мовні кліше, звороти, найуживаніші у кожному типові документів: листи, договори, контракти тощо – все це допоможе осягнути писемну форму офіційно-ділового спілкування.
 
📘«Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу» Іван Огієнко
Улітку 1918 року український вчений, митрополит, політичний, громадський і церковний діяч Іван Огієнко виступив засновником і став першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету, в якому пізніше почав читати курс лекцій “Українська культура”. Саме за цими лекціями і видана ця книга. У ній містяться матеріали на тему культури давньої України, видання доповнене тематичними ілюстраціями.
 
📘«Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» Іван Огієнко (Діаспорне видання 1970 року)
Історично-літературна монографія. Працюючи над вивченням історії церковнослов'янської мови, автор цієї книги зрозумів, що йому також необхідно і детально дослідити життя й діяльність братів Кирила та Мефодія. Автор зазначив: «Без такої роботи не було жадної можливости вірно уяснити повстання азбуки й літературної мови у слов'ян, цеб-то якраз теї доби в історії церковнослов'янської мови, яка поклала свої такі виразні ознаки на все дальше життя церковної й літературної мови у слов'ян. Це все й привело мене до необхідности розпочати свою "Історію церковнослов'янської мови" власне з аналізу життя й діяльности апостолів слов'янських.»
 
📘«Українська мова мова вільних людей» С. В. Піддубний
Головний меседж цієї книжки визначають слова Пантелеймона Куліша: “Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”. У цій книзі читач знайде багато нових, цікавих і несподіваних відомостей про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, про молитву, пісню і навіть про те, куди предки автора культурно “відсилали” своїх недоброзичливців...
 
📘«Історія української літературної мови» Іван Огієнко
У цій книзі автор в історичному розрізі, доступно і переконливо показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу.
 
📘«Історія української культури» Олена Павлова, Тетяна Мельничук
Цей навчальний посібник репрезентує теоретичну реконструкцію генези української культури, закономірності й тенденції її розвитку. До кожної теми подано запитання для самоконтролю знань, список рекомендованої літератури, словник термінів, тематику індивідуальних завдань для самостійної роботи.
#Бібліотеки_Соломянки #День_слов'янської_писемності_і_культури #українська_мова #Кирило_та_Мефодій

четвер, 23 травня 2024 р.

«Весняний Київ у каштанів цвіті – найкрасивіше місто в цілім світі» 🌳❀𖤣𖥧𖡼⊱✿⊰𖡼𖥧𖤣❀ (онлайн-вікторина)

Наближаються останні вихідні весни 2024 року, а це означає, що вже цієї суботи та неділі столиця України відзначатиме свій День – День Києва
❁✿❀.
 
💡Вперше це свято відзначалося наприкінці травня 1982 року. До початку повномасштабної війни в Україні у День Києва традиційно проходили різні заходи, такі як концерти на центральних площах столиці, фестивалі, змагання з велоспорту, спортивно-благодійна акція «Пробіг під каштанами», марафон, міський турнір з кікбоксингу, фестиваль повітряних зміїв та багато інших цікавих заходів. Після 24 лютого 2022 року все змінилося – масштабні святкування не проводяться. Однак у столиці все одно відбудуться деякі тематичні заходи, присвячені Дню Києва.
 
У цьому дописі до вашої уваги добірка цікавих фактів про нашу прекрасну столицю, а також тематична вікторина «Як добре ви знаєте Київ».
 
👇Цікаві факти про Київ:
 
📌Найдавніша вулиця столиці – Володимирська. Її вік складає понад тисячоліття.
 
📌Найдовша вулиця столиці – Броварський проспект. Його довжина складає 14 кілометрів.
 
📌Найкоротша вулиця Києва – Інженерний провулок. Його довжина складає всього 50 метрів.
 
📌Найстаріше дерево Києва – Дуб Вільгельма Крістера. За приблизними підрахунками, його вік складає 600-700 років. Більш точно, на жаль, сказати неможливо.
 
📌Найбільш заселений район столиці – Деснянський, тут мешкає близько 355 000 осіб. Найменш заселений район Києва – Печерський, в ньому живе близько 139 000 осіб.
 
📌У Києві розташований один із найвищих монументів світу – пам’ятник «Батьківщина-Мати», який встановлено на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Висота монумента складає 102 метри.
 
📌У Києві розташований знаменитий музей мініатюр, у якому можна побачити підковану блоху, караван верблюдів у вушку голки, найменшу у світі книжку та ще багато дивовижних експонатів.
 
📌Найвища будівля Києва та України – ЖК на Кловському узвозі, 7. Його висота складає 168 метрів.
 
📌Найкрасивіша станція метро – “Золоті ворота”. Вона входить до десятки найгарніших станцій метро у світі.
 
Пропонуємо вам також відповісти на запитання вікторини нижче і перевірити, як добре ви знаєте Київ 😊

вівторок, 21 травня 2024 р.

4 реальних місця з улюблених дитячих книжок 🏰🏞️📘

Ви коли-небудь
мріяли побачити місця, описані у ваших улюблених книжках на власні очі? Чи хотіли б ви побувати там, де відбувалися захопливі пригоди улюблених книжкових героїв? Що ж, це цілком можливо, адже локації з деяких відомих дитячих книжок існують насправді💁.
 
У цьому дописі до вашої уваги топ-4 реальних місця з вигаданих історій.
 
🌟Станція «Паддінгтон», Лондон, а також інші круті місця, описані в серії дитячих оповідань Майкла Бонда про ведмедика Паддінгтона
Хто не любить милого і симпатичного ведмедика Паддінгтона? Сім'я Браун знайшла його на вокзалі «Паддінгтон». Ведмедик виявився дуже добрим і ввічливим, він обожнює бутерброди з мармеладом і чомусь постійно потрапляє в різні халепи.
 
Далеко не всі знають, що залізнична станція «Паддінгтон» це реальне місце. Станція розташована в однойменному районі округу Вестмінстер у північно-західній частині Лондона. Вхід до станції можна знайти на вулиці Прайд-стріт. Якщо потрапите на станцію, знайдіть Платформу 1 і озирніться навколо. Там, під великим годинником, ви зможете побачити бронзову статую ведмедика Паддінгтона. Поруч знаходиться «Магазин ведмедика Паддінгтона», де можна придбати сувеніри й подарунки.
 
🌟Ставок і атракціон «Conservatory Water» у Центральному парку, Нью-Йорк, описаний у книзі Елвіна Брукса Уайта «Стюарт Маля – хлопчик-мишеня»
«Стюарт Маля – хлопчик-мишеня» це класична книга 1945 року про хлопчика, схожого на мишеня. Стюарт з’явився в сім'ї Літтл, яка мешкає в особняку в Нью-Йорку. Попри свій мініатюрний розмір, Стюарт є сміливою та допитливою особистістю. Певний час йому вистачає пригод, в які він потрапляє поруч зі своїм будинком, але хлопчик-мишеня дорослішає і йому кортить цікавіших пригод, тож він починає відкривати для себе велике місто.
 
Пам'ятаєте ту частину книги (і фільму 1999 року), де Стюарт Літтл відважно бере участь у перегонах модельних вітрильників у Центральному парку? Ставок, на якому ці перегони відбувалися, реальний. Розташований він у східній частині Центрального парку. Між 73-ю та 75-ю вулицями можна знайти атракціон «The Conservatory Water», який орієнтований на дітей та любителів таких розваг. Тут можна взяти напрокат мініатюрні вітрильники або яхти з дистанційним керуванням і покерувати ними.
 
🌟Ферма Зелені Дахи, острів Принца Едварда, описана в книзі Люсі-Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»
Події у книзі відбуваються наприкінці 19-го сторіччя. Це історія про пригоди 11-річної сироти Енн Ширлі, яка переїхала до своїх родичів і оселилася разом з ними на їхній фермі на острові біля узбережжя Канади.
У цій книзі є багато пам'ятних моментів, пов’язаних з локаціями, наприклад,  героїня шукає розради біля «Озера Сяючих вод», а біля будинку є «Ліс з привидами». Чарівні пейзажі розбурхували уяву Енн понад 100 років тому і не дивно, що відтоді вони викликають інтерес у шанувальників твору.
 
Ферма «Зелені дахи» все ще існує на острові Принца Едварда. Це одна з найвідоміших пам'яток в Канаді, що пов'язані з літературою, і щороку це місце відвідують сотні тисяч туристів. У книгах про Енн містечко, де мешкають герої, називається Ейвонлі, але справжня назва містечка, Кавендіш. Шанувальники твору можуть завітати до будинку, де «мешкала» героїня, зайти до кімнат, прогулятися тими ж стежками, якими ходила Енн, відвідати і Ліс з привидами, і озеро і т. д.
 
🌟Станція «Кінгс-кросс» + Чарівний світ Гаррі Поттера – це реальні місця з надзвичайно популярних книг Джоан Роулінг про Гаррі Поттера
Залізничний вокзал «Кінгс-Крос» – це справжній залізничний вокзал, тупикова станція Лондонського залізничного вузла у північно-східній частині Лондона – Кемдені, поруч зі станцією Сент-Панкрас. Платформу 9 ¾ ми там, на жаль, не знайдемо, однак замість неї там знаходиться «Магазин Гаррі Поттера».
 
Якщо побачити на власні очі легендарну станцію фанатам книг про Гаррі Поттера здається замало, вони можуть прогулятися Хогсмідом або, скажімо, зазирнути до крамниці чарівних паличок Оллівандера, чи завітати до «Косого провулку». Усе це та багато іншого можна зробити  у «Чарівному світі Гаррі Поттера» – тематичному парку розваг, створеному для фанатів Поттеріани. Цей парк є частиною великого парку розваг «Universal Orlando», який розташований у місті Орландо, штат Флорида, США.
 
Якщо буде можливість відвідати ці легендарні літературні локації разом зі своїми дітлахами, обов’язково скористайтеся такою нагодою – враження будуть незабутні😊!

четвер, 16 травня 2024 р.

«Я вишию сорочку кольорову й по білім світі гордо в ній піду» 🪡 💛 💙

Кажуть, що коли одягаєш вишиванку, відчуваєш зв'язок з рідною землею та її багатою історією. Сьогодні, в День вишиванки, ми впевнені, що мільйони українців у різних куточках світу одягли чи ще одягнуть вишиті сорочки та неодмінно зможуть відчути цей зв'язок, почути мову наших пращурів та в одному моменті поєднати минуле, теперішнє і майбутнє. Вишиванка це річ, яка яскраво відображає національну традицію нашого народу, це не просто одяг, це національна гордість, вплетена у кожен стібок.
 
День вишиванки це відносно нове народне свято, що покликане сприяти єдності та культурному відродженню українського народу, а також сприяти збереженню давніх народних традицій та популяризації наших національних цінностей.
 
Свято відзначається щороку в третій четвер травня.
 
До Дня вишиванки бібліотека підготувала для вас відео з висловами про вишиванку та фотографіями нашого прекрасного національного одягу. 

вівторок, 14 травня 2024 р.

Василь Стефаник – «абсолютний пан форми...»

14 травня виповнюється 153 роки від дня народження відомого українського письменника, неперевершеного майстра новели, новатора в літературі, громадського діяча та політика Василя Стефаника.
 
У своїй творчості Василь Семенович Стефаник прагнув «сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще». Він писав про жорстоку експлуатацію галицького селянства, про родинні трагедії і страждання селян, про безвихідь, австроцісарську рекрутчину та еміграцію.
 
Василь Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русові (нині Івано-Франківської області) в родині заможного селянина. Одержав хорошу середню освіту. У студентські роки зацікавився літературною творчістю та громадським життям Кракова. Був членом таємного молодіжного гуртка, тісно спілкувався з представниками товариства письменників «Молода Польща». 1903 року Стефаник почав товаришувати з відомими українськими письменниками, такими як Михайло Коцюбинський, Леся Українка та інші; був також знайомий і з Іваном Франком.
 
Власні твори Стефаника почали публікуватися з 1899 року.
 
1910 року письменник, отримавши батьківську спадщину, переїхав з родиною до рідного села, де, власне, і жив до кінця життя. Письменник продовжував займатися літературною діяльністю, а також паралельно займався сільським господарством. Цікаво, що в період з 1908 по 1918 рік Василь Стефаник був депутатом австрійського парламенту від Російсько-української радикальної партії. У віденському парламенті він підтримував волелюбні прагнення народів, що входили до складу Австро-Угорщини, виступив проти анексії австрійським урядом Боснії та Герцеговини. 1919 року очолював урядову делегацію ЗУНР до Києва у зв'язку з проголошенням універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну (акт Великої злуки).
 
Як уже зазначалося вище, твори Стефаника почали виходити друком з 1899 року – перша збірка його новел «Синя книжечка» принесла письменнику загальне визнання і дуже позитивні відгуки літературних авторитетів. Передусім «Синя книжечка» привернула увагу зображенням у ній трагедії селянства.
 
1900 року світ побачила друга збірка Стефаника – «Камінний хрест», 1901 року вийшла третя збірка новел – «Дорога», а 1905 року вийшла четверта збірка під назвою «Моє слово». Власне, ці чотири збірки, в яких Стефаник вражав читача художньою правдою про трагічні людські долі, склали перший етап творчості письменника.
 
П’ята збірка під назвою «Земля» була опублікована 1926 року. У творах, що увійшли до цієї збірки і належать до другого етапу творчої діяльності Стефаника, описано трагічну долю галицького селянства під час світової війни, а також пробудження національної свідомості й поразку визвольних змагань. До 1933 року Василь Стефаник опублікував ще понад десять новел і белетризованих спогадів.
 
Ось, що сказав про Василя Стефаника український літературний критик і письменник Михайло Рудницький: «Стефаник знав до якої межі він може йти, коли брав перо. Він не вмів так сміливо, як Франко, передавати свої соціально-політичні ідеї в літературній формі, але хто зна, чи в деякі свої нариси він не поклав більше динамічної сили. Ця сила, наче електрична натуга у навислій хмарі, була показана в обставинах галицького села і в душі селянина».

четвер, 9 травня 2024 р.

Боронимо демократію та свої цінності разом з Європою 🇪🇺🇺🇦

9 травня відзначається День Європи. Це свято відзначається в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті
🌍🕊 🤝.
 
Євромайдан, підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС 2014 року, одержання нашою державою статусу кандидата на членство в ЄС – усе це яскраво демонструє упевнений курс України на європейську інтеграцію, наше непохитне прагнення стати частиною «родини» демократичних країн Європи.
 
Наш народ своєю боротьбою проти російських окупаційних військ та небажанням розділяти злочинні погляди й цілі держави-агресорки, поза сумнівом, довів свою європейську ідентичність.
 
🗨️Ось, що сказав про День Європи Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль: «Цей день насамперед – про єдність, взаємопідтримку та повагу. Україна довела, що поділяє європейські цінності. Щодня ми захищаємо їх, захищаємо нашу свободу від посягань російських варварів. Щодня ми наближаємо країну до членства у Європейському Союзі. Бо Україна – це Європа. Ментально й духовно».
 
🗨️А Президент України Володимир Зеленський зазначив наступне: «Наша Європа – це добровільне єднання націй, спільнот і мільйонів дуже різних людей, єднання цінностей. І в цьому – справжня європейська сила».
 
Ми вдячні всій Європі за безперервну підтримку й допомогу Україні в боротьбі з агресором і дуже чекаємо на той день, коли ми всі разом переможемо і на день, коли Україна стане членом ЄС🙏🤗.

вівторок, 7 травня 2024 р.

11 цікавих фактів про відомих письменників

Твори цих письменників знають і люблять мільйони людей, але ж завжди цікаво дізнатися щось про особисте життя улюблених авторів. У цьому дописі до вашої уваги цікаві та дивні факти про різних письменників. Гадаємо, деякі факти вас дійсно здивують.
 
1. Відомий американський прозаїк і драматург Кормак Маккарті користувався однією друкарською машинкою протягом 50 років.
Мабуть, пан Маккарті жив за принципом «Не викидати те, що працює». 2009 року улюблену друкарську машинку письменника продали за 250 000 доларів!
 
2. Дж. Р. Р. Толкін працював над Оксфордським словником англійської мови.
Першою цивільною роботою Толкіна після війни була робота в Оксфордському словнику англійської мови, де він займався дослідженням етимології слів, що починаються на літеру «W».
 
3. Джейн Остін мало не померла у віці семи років.
Джейн і її сестра Кассандра підхопили дифтерію, коли жили в Оксфорді. Двоюрідна сестра Джейн міс Купер надіслала листа матері Джейн. Коли вона приїхала, то вилікувала обох дівчат за допомогою рослинного лікарського засобу. Всі поціновувачі творчості письменниці мають бути вдячні її мамі за її порятунок.
 
4. Відомий український письменник і публіцист Іван Багряний за своє життя кілька разів утікав від радянської влади, яка намагалася затримати його за патріотичну позицію. А ще йому вдавалося втекти з-під арешту. Багряний завжди носив з собою ціанистий калій на випадок, якщо його все ж упіймають.
 
5. В автора популярного роману «Улісс» Джеймса Джойса була астрафобія – патологічний страх грому та блискавки.
  
6. Англійський поет Персі Шеллі був веганом.
Він був одним із перших веганів у літературі. Шеллі навіть написав власну брошуру, в якій пропагував веганство.
 
7. Українська письменниця Марко Вовчок, справжнє ім’я якої Марія Вілінська, мала десятки шанувальників серед чоловіків, її навіть називали фатальною жінкою. Чоловіки їхали до неї з різних куточків світу, кидали заради неї роботу, а Пантелеймон Куліш через неї розлучився з дружиною. Вілінська їхала за кордон без супроводу першого чоловіка, що було нечувано у тогочасному патріархальному суспільстві. А вдруге вона вийшла заміж за молодого друга свого сина.
 
8. В лорда Байрона було багато домашніх улюбленців.
Серед тварин письменника було 10 коней, 3 мавпи, 3 павичі, 5 котів, 8 собак, журавель, сокіл, ворона й орел. Байрон був фанатом тварин! Усіх цих прекрасних створінь можна було зустріти в маєтку Байрона у Венеції.
 
9. Американський письменник Трумен Капоте любив працювати в комфорті.
Автор творів «Сніданок у Тіффані» та «З холодним серцем» писав тільки лежачи на дивані. Кажуть, що він писав олівцем, використовуючи вільну руку, щоб, тримати чашку кави чи якийсь смаколик.
 
10. Вірджинія Вулф і Едіт Вортон ненавиділи «Улісса» Джеймса Джойса.
Вулф стверджувала, що коли читала цей твір то протягом перших трьох глав була захоплена, але далі знуджена та роздратована.
 
11. Англійський поет і художник Вільям Блейк стверджував, що, коли йому було чотири роки, він бачив Бога.
Блейк казав, що бачив Бога крізь вікно, коли був дитиною. Він також вірив в ангелів, додаючи їхні образи в свої поезії та картини.

пʼятниця, 3 травня 2024 р.

Диво-писанка

Вже цієї неділі християни східного обряду в Україні відзначатимуть одне з найголовніших релігійних свят – Великдень
🐣🍮🧺🕊️. Головними атрибутами цього чудового свята є смачні паски та писанки.
 
🏛У бібліотеці  естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва напередодні Великодня пройшов святковий майстер-клас, під час якого відвідувачі разом з майстринею-волонтеркою Олександрою робили писанкові візерунки та орнаменти на папері📃𓂃🖌౨ৎ˚˖ ࣪.
 
У цьому дописі ми б хотіли поділитися з вами фотографіями того, як це було, а також трохи зануритися в історію виникнення писанок.
 
Розмальовувати писанки це давня традиція нашого народу. Залежно від візерунка, вони є символами здоров’я, достатку чи сімейного щастя. Для українських вірян Великодня писанка – це оберіг, а не просто прикраса великоднього кошика 𓎥.
 
🛈 Писанка – це великоднє яйце, декороване символічним орнаментом. Розписи, схожі на ті, які можна побачити на великодніх яйцях, археологи знаходили ще на кераміці трипільської культури. Писанкарство як мистецтво розвинулося в часи Київської Русі.
 
📜 🪶Історія писанки як явища починається з далекого минулого. У язичників писанка була важливим елементом різних ритуалів й обрядів. Наші предки пов’язували писанку зі своїми уявленнями й віруваннями про створення світу, про сили природи, а також про родючість і відродження. Про те, що яйця розписували ще у дохристиянські часи, свідчать символи, якими їх прикрашають і нині – шестикутні зірки, свастики, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.
 
Археологи знаходили керамічні яйця-писанки часів до прийняття християнства. Всередині цих яєць були кульки, що під час струшування постукували. Власники таких давніх керамічних писанок вважали їх сильним оберегом, який вони використовували для захисту від злих духів. Такі писанки були знайдені на території Києва та Новгорода. Саме ці міста в добу Київської Русі були центрами писанкарства. Загалом археологи стверджують, що згідно з їхніми знахідками, мистецтво виготовлення писанок було розповсюджене приблизно у двадцяти містах сучасної України.   
 
Наші далекі предки вірили в магічну добру силу писанки. Вважалося, що розписане яйце-оберіг має приносити щастя, добробут, а також захист від нечисті. Цікаво, що інколи писанки закопували в землю, сподіваючись, що це сприятиме багатому врожаю ✩₊˚.☾⋆⁺₊✧.
 
☝️Процес виготовлення писанки доволі складний. У давні часи люди розписували писанки в чітко визначенні години, але спершу робили змовляння. Знаки й символи виписували відповідними кольорами – залежно від того, якої «допомоги» від писанки очікували.
 
З часом язичницькі символи на писанках здобули інше значення  і тлумачення та поступово змішалися з християнськими мотивами.
 
Цікаво, що в ХІХ столітті з’явилося багато етнографічних праць про писанкарство, наприклад «Український народний орнамент: вишивки, тканини, писанки», Ольги Косач (Олени Пчілки) 1876 року та інші 📙. У першій половині ХХ століття радянська влада викорінювала великодні традиції з суспільного життя, однак діаспоряни й мешканці західних регіонів все ж доклади максимум зусиль для збереження традиції писанкарства.
 
Після здобуття Україною незалежності люди почали все більше цікавитися мистецтвом писанкарства і відроджувати традицію виготовлення великодніх яєць.  
 
Нині найпоширеніші мотиви орнаментів на писанці це безкінечник  або кривулька; роза, тригвер, зірка, квадратний хрест; сорок клинів; павучок або розетки, млини, павутина; точки; рослини, ялинові гілки; колоски пшениці. Колись існувало понад сто таких мотивів орнаментів ˚ ˚.
 
Існує багато різних легенд, пов’язаних з писанками. Наприклад, згідно з однією з них, доля усього нашого світу залежить від кількості писанок які розписуються щорічно – поки писанки виготовляють, світ буде у безпеці, та коли люди цей звичай забудуть чи почнуть ігнорувати, світ буде знищено злими силами. Отже, нумо робити якомога більше писанок, друзі! 🤗

четвер, 2 травня 2024 р.

«Книжкова країна» у Києві – рай для книголюбів

Гарна весіння погода і багато-багато книг просто неба та в павільйоні  – чи це не рай для всіх, хто любить літературу
🌞 📚📖🧋? На ВДНГ пройшов масштабний книжковий фестиваль «Книжкова країна». Ця неймовірна подія зібрала разом різні видавництва, авторів, культурних діячів, експертів, зіркових гостей та всіх, хто захоплюється книгами 🤗.  
 
️Для відвідувачів фестивалю був доступний книжковий ярмарок, десятки освітніх заходів, майстер-класи на будь-який смак, дискусії, презентації, автограф-сесії і ще багато цікавого.
 
Так, наприклад, в межах фестивалю працювала ятка БФ «Бібліотечна країна», де психологиня та бібліотекарка підбирали книгу за запитом і виписували на неї «рецепт» 👩🏻🏫 👩🏻‍🔬 📝 🕮. На книги певних видавництв «за рецептом» діяла знижка 5%. Власне, до цієї ініціативи долучилися бібліотекарі Солом’янки.
 
Проєкт «Книга за рецептом» – це ініціатива Благодійного фонду «Бібліотечна країна».  Мета проєкту – за допомогою індивідуально підібраних книг покращувати психологічний та емоційний стан людини, що в наш час є дуже важливим.
 
Участь у заході стала для всіх нас професійним викликом і дала змогу виявити  сильні та слабкі сторони нашої бібліотечної роботи. Важливо було не розчарувати читача і дати коротку, але розгорнуту, влучну, а головне, не суб’єктивну, не упереджену рекомендацію книги. Нам потрібно було відчути стан людини, котра зверталася до нас за рекомендацією, опинитися з нею на одній емоційній хвилі та зробити так, щоб людина лишилася задоволена увагою до себе й вибором тих книг, який ми для неї зробили 🙂.
 
Хотілося б зазначити, що основним книжковим побажанням наших відвідувачів було бажання відволіктися від реальності та прочитати якийсь художній твір. Вагомою частиною запитів були також спеціальні книги, які допоможуть впоратися з тривогою, розв’язати певні психологічні питання та галузева література різних напрямків 📔🔍.
 
Ця ініціатива дала нам можливість переконатися в тому, що люди бажають, щоб з ними розмовляли і щоб їх слухали 🙋‍♂️. Зважаючи на те, що на фестивалі зібралися здебільшого любителі книг, бібліотекарям, звісно, було про що поговорити з відвідувачами 😊. Приємно, що майже з усіма вдавалося швидко встановити контакт – звісно ж з допомогою психологині.
 
Було дуже радісно бачити, що люди йдуть від нас з гарним настроєм, класною книжкою (а часто з кількома книжками) в руках і з відповідями на свої особисті запитання, які їм допомагала отримати розмова з психологом (•̀ᴗ•́ ).