Пройшло вже багато років після закінчення Другої світової війни, але як і
раніше не можуть забути про неї люди.
Безпосередніх учасників і свідків тих подій стає все менше, проте цікавість до історії цієї війни не зменшується, і не тільки серед істориків та спеціалістів. Багато людей, що живуть в ХХІ столітті, намагаються осмислити ті страшні уроки, які піднесла війна, щоб не повторити їх.
Безпосередніх учасників і свідків тих подій стає все менше, проте цікавість до історії цієї війни не зменшується, і не тільки серед істориків та спеціалістів. Багато людей, що живуть в ХХІ столітті, намагаються осмислити ті страшні уроки, які піднесла війна, щоб не повторити їх.
Саме тому громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні
та колишніх республіках Радянського Союзу 11 квітня відзначають Міжнародний
день визволення в’язнів
фашистських концтаборів. Саме цього дня 1945 року в’язні концтабору Бухенвальд,
дізнавшись про наближення союзних американських військ, успішно здійснили
повстання, обеззброїли та захопили в полон біля 200 охоронців та взяли табір
під своє керівництво, врятувавшись від повного знищення.
У 1946 році системі фашистських концтаборів було винесено вирок Міжнародним воєнним трибуналом в Нюрнберзі як злочин проти людства.
У 1946 році системі фашистських концтаборів було винесено вирок Міжнародним воєнним трибуналом в Нюрнберзі як злочин проти людства.
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів у всьому світі
відзначається пам’ятними заходами, поминаннями загиблих, покладанням квітів до могил та місць поховання жертв фашизму.
Наша бібліотека спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин
Яр» долучилися до відзначення цього пам’ятного дня, провівши захід «Дзвони Бухенвальду» в школі № 229 для
учнів 8-х класів.
Із виступів представників бібліотеки та заповідника
«Бабин Яр» діти дізналися про страхіття війни, які не повинні повторитися для
наступних поколінь, про те, що кожна людина повинна бути відповідальною за мирне
і світле майбутнє своєї країни.
Виразно та душевно прочитаний вірш ученицею 8
класу став завершальним акордом нашої зустрічі:
Ми не бажаємо війни!
Хай над містами й нивами
Сіяє сонце з вишини,
Щоб ми були щасливими.
Люду трудящому воєн не треба.
Гуртуймо тісніше свої ряди
За незахмарене - чисте небо,
Проти смертей, сліз, нещастя й біди.
За мир - щоб сміятись,
За мир - щоб трудитись,
За мир - щоб троянди цвіли,
Щоб жито буяло і діти росли.
Щоб плачу дітей не чути,
Щоб війни не знявся вир.
Кожен будь готов замкнути
Ряд за рядом. Всі - за мир!
Немає коментарів:
Дописати коментар