День знань: день повернення пам’яті в минуле і крок у майбутнє🍂🕮

Вже завтра ми святкуватимемо урочисте і водночас трошки сумне свято – День знань або просто 1 вересня :). Це і перші дзвоники, що лунатимуть усією країною, і море різнокольорових квітів, і хвилювання учнів і батьків… 1 вересня для першокласників – це початок абсолютно нового тривалого етапу їхнього життя, а для випускників – це початок завершального етапу дитинства. Це дійсно і радісно, і сумно водночас.

Окрім шкіл 1 вересня навчальний рік розпочинається і в інших навчальних закладах: університетах, інститутах, коледжах, спеціальних школах, училищах. День знань відзначається не тільки в Україні, а й інших країнах – Білорусі, Вірменії, Казахстані, РФ, Молдові і Туркменістані.

Свято було встановлене 1 вересня 1984 року Верховною Радою СРСР. Цікаво, що до 1935 року у країнах СНД взагалі не існувало загального дня, у котрий би починали активну роботу усі навчальні заклади. Ініціатором ідеї перетворити 1 вересня на свято під назвою «День Знань» вважається відомий радянський педагог Федір Брюховецький.

Традиційно 1 вересня у школах проходять святкові лінійки, присвячені початку навчального року. З особливою урочистістю і трепетом зустрічають у школах першачків. Але окрема увага приділяється і школярам, які розпочинають свій останній рік у стінах школи,  – вчителі й батьки кажуть їм напутні слова. У середніх і вищих навчальних закладах, як правило, лінійки не проводять, однак урочистість моменту все одно залишається.

Часи змінюються, а разом з ними змінюються і традиції, але незмінним для Дня знань залишається те, що усі його учасники сповнені позитивних емоцій, увесь ранок з усіх дворів лунає гучна музика, ошатні діти крокують із квітами в руках. Це дійсно красиве дійство, що не лишає байдужими навіть тих, хто вже давно закінчили навчання і наразі не мають стосунку до школи, – коли бачиш малечу, яка йде 1 вересня до школи, мимоволі згадуєш і свої шкільні роки…

Ми вітаємо усіх школярів і студентів, а також їхніх батьків і вчителів зі Святом Першого дзвоника! Бажаємо успіхів у навчанні, натхнення і терпіння!

І пам’ятайте, що бібліотеки Солом’янки завжди з радістю допоможуть вам знайти необхідну книжку. Ми чекаємо на вас!😏

Пам'ятаємо заради майбутнього!🌻

Ми мусимо героїв пам'ятати! 🙏

29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Символом пам'яті загиблих українських бійців на сході країни стала квітка, символ Сонця, небесне Світило - Сонях. 🌻

Вшануємо пам'ять загиблих захисників.

Вітаємо зі святом, друзі!💙💛

З Днем Незалежності, Україно!

«Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі» (В. Еллан).

💁Вітаємо з Днем Незалежності і пропонуємо Вашій увазі цитати відомих людей про Україну.❤

А у нас поповнення 💖😉

Чи знаєте ви, що по-справжньому може зробити бібліотекаря щасливим? 😆🤸 Думаю, що вже здогадалися. А якщо ні, то дивіться. 💃

«Дзуйхіцу від сакури», Людмила Скирда🌸

Людмила Скирда – відома українська поетеса, автор більш як 20 книг, лауреат міжнародних літературних премій, критик, вчений-літературознавець, есеїст і культуролог – належить до числа щедро обдарованих представників української національної творчої еліти.

«Дзуйхіцу від сакури» – це третя книга Людмили Скирди, яку видали в Японії. Вона є своєрідною поетичною рефлексією на новий, незнаний світ, який відкриває для себе поетеса щодня і яким щиро захоплюється.

Відомий японський письменник Рей Наканісі у статті, присвяченій Людмилі Скирді, назвав японський період її творчості «поетичною дипломатією найвищої проби».

Найнезвичніші бібліотеки у світі

У сучасному світі в різних сферах постійно відбуваються стрімкі зміни. Бібліотечний світ не є винятком – там також все змінюється. Деякі незвичні бібліотеки ХХІ століття інколи можуть сильно здивувати і своїм виглядом, і принципом своєї роботи. В цьому дописі ми зібрали низку унікальних бібліопроектів з різних куточків світу, які пропонують користувачам книжки та інші матеріали для читання у дуже незвичний спосіб. Ці проекти доводять, що бібліотечна система поступово еволюціонує: багато новітніх бібліотек працюють за принципами, які докорінно відрізняються від принципів роботи традиційних публічних і університетських бібліотек. В деяких нових бібліотеках, наприклад, не потрібно реєструватися чи навіть показувати документи, що ідентифікують особу користувача, а в деяких і взагалі не вимагають повертати книжки.  Хоч би що там було, головне те, що такі сучасні бібліопроекти є ще одним доказом того, що книжки та бібліотеки дуже потрібні людям у XXI столітті, так само як і багато віків тому.

2009 року у США було засновано проект «Little Free Library» («Маленька безкоштовна бібліотека»). Задум організаторів проекту полягав у тому, щоб створити маленькі будиночки для вільного обміну книжками. Взявши початок у Вісконсині, сьогодні цей проект розповсюджений у багатьох країнах і налічує вже близько 12000 міні-бібліотек, які встановлюються різними ентузіастами.

Приклад такої бібліотеки це шпаківня в одному з парків Айови. Користувачі можуть брати будь-які з доступних книжок і за бажанням замінювати їх іншими.

А ця цікава інсталяція у вигляді підвісних мініатюрних книжкових будиночків є одним із арт-проектів, що неодмінно потішать будь-якого книголюба, який її побачить.

 У німецькому місті Луккенвальде напівзруйновану залізничну станцію було перероблено на міську публічну бібліотеку: похилі стіни цієї споруди облицьовані черепицею з мідно-алюмінієвого сплаву, завдяки чому вони красиво сяють на сонці.

Ще один проект, що також розташований у Німеччині (м. Магдебург), це нова бібліотека, що з’явилася на місці, де раніше стояла покинута будівля часів Німецької Демократичної Республіки. Ця тристороння відкрита конструкція вміщує у собі 20000 книг, розміщених на засклених полицях. Бібліотека відкрита 24 години на добу і працює за принципом довіри.

В усьому світі архітектори розробляють будівлі, які надають бібліотекам абсолютно нового вигляду. Наприклад, надсучасна бібліотека одного з університетів міста Мусасіно в Японії являє собою простір із звуконепроникними кабінами, що нагадують космічні кораблі. Такий дизайн бібліотеки забезпечує надзвичайно комфортабельні умови для дискусій між студентами і для читання.

У домівці дизайнерки меблів Саллі Троут із Техасу є бібліотека, висота якої сягає 12 метрів. Бібліотека простягається на всі три поверхи будинку, а до полиць на верхніх ярусах можна дотягнутися тільки за допомогою підвісних колисок, на кшталт тих, що використовують мийники вікон чи так звані промислові альпіністи.

Попри весь прогрес сучасного світу і незважаючи на те, що в наш час усю бібліотеку можна в електронному вигляді завантажити собі на комп’ютер, чотирилапий транспорт і досі доставляє книги до віддалених населених пунктів у деяких країнах. Наприклад, «бібліотеки на віслюках» функціонують у Зімбабве, Ефіопії та Колумбії.

А письменник Джамбін Дашдондог вже 20 років розвозить книги для дітей пустелею Гобі в Монголії на спині свого верблюда. Такі ж «бібліоверблюди» існують і в Кенії.

Під час протестів, що відбувалися деякий час тому на вулицях Нью-Йорку, там було організовано бібліотеку у наметі. В ній розмістилося 5500 книг.

Як бачите, у світі існують абсолютно різноманітні бібліотеки – від досить примітивних і застарілих до ультрасучасних. Та головне це те, що бібліотеки продовжують жити, вони потрібні і вони розвиваються.