пʼятниця, 12 січня 2024 р.

«Що б ми не говорили, люди вірять лише в те, що хочуть»

У цей день відзначаємо 75-річчя відомого японського прозаїка та перекладача Харукі Муракамі.
 
Харукі Муракамі народився 12 січня 1949 року в Кіото (Японія). Навчався на факультеті театрального мистецтва і здобув ступінь драматурга. Був власником і сім років курував джаз-клубом. Переламний момент стався у житті Муракамі 1978 року – під час перегляду бейсбольного матчу в голові 29-річного Харукі раптово промайнула думка: «Я можу написати роман».
 
Повертаючись додому після того матчу, Муракамі купив папір і ручку, і тієї ж таки ночі почав писати свій перший роман.
 
Це незвичайний початок незвичайної письменницької мрії, але коли йдеться про Муракамі, усе дивне є нормальним, а все нормальне є дивним.
 
За останні сорок років твори Муракамі були опубліковані більш ніж 50-ма мовами та розійшлися мільйонними тиражами. Журнал «TIME» 2015 року назвав Муракамі одним зі 100 найвпливовіших людей у світі; він, безперечно, є найвідомішим автором з Японії; лауреат численних престижних літературних премій.
 
Люди в усьому світі вже багато років з задоволенням читають твори Муракамі, завдяки чому він здобув неймовірну популярність. Така зацікавленість у романах письменника і читацька любов до них обумовлена тим, що у своїй творчості автор руйнує звичні японські цінності, наповнює твори психологічними, емоційними переживаннями, філософськими міркуваннями про себе та свій світ, про страждання особистості.
 
Після вторгнення рф до України Харукі Муракамі висловив підтримку нашій державі і на знак протесту проти російської агресії випустив спеціальний епізод свого радіошоу із закликом до миру та припинення війни.
 
Вітаємо письменника з Днем народження і пропонуємо вашій увазі добірку його цитат:
 
«Життя в містах привчає дивитися хіба що собі під ноги. Про те, що на світі буває небо, ніхто і не згадає…»
 
«Пам’ять зігріває людину зсередини, і водночас рве її на частини.»
 
«Якщо все буде так, як тобі хочеться, то жити стане нецікаво.»
 
«Світ без любові – все одно що вітер за вікном. Ні помацати його, ні вдихнути.»
 
«Все, що в нас зникає – навіть якщо воно зникає навіки, – залишає після себе дірки, що не заростають ніколи.»
 
«Поки вчишся чомусь новому, старіти не так болісно.»
 
«Найважливіше – не те велике, до чого додумалися інші, але те маленьке, до чого прийшов ти сам.»
 
«Коли довго дивишся на море, починаєш сумувати за людьми, а коли довго дивишся на людей – за морем.»
 
«Професія перш за все повинна бути актом любові. Але аж ніяк не шлюбом за розрахунком.»
 
«Як не старайся, коли боляче – болить.»
 
«Потрібно вихлюпувати почуття назовні. Гірше, якщо припинити це робити. Інакше вони будуть накопичуватися та укріплятися всередині. А потім – вмирати.»
 
«Я не люблю самотність. Просто не заводжу зайвих знайомств. Щоб в людях зайвий раз не розчаровуватися.»
 
«Людина, в якої відібрали свободу, обов’язково почне когось ненавидіти.»
 
«На що тільки не погодиться людина заради ще одного цікавого спогаду.»
 
«Бути чесним один до одного та бажати допомогти – ось головне.»
 
«Людині дарується надія, і вона використовує її як паливо, щоб жити далі. Без надії ніяке «далі» неможливо.»
 
«Часто трапляється, що саме з дрібниці починаються найважливіші у світі речі.»
 
«Помилки – це розділові знаки життя, без яких, як і в тексті, не буде сенсу.»
 
«Таке відчуття, що завдяки тому, що тебе зустрів, зміг трішки полюбити цей світ.»
 
«Справжній геній – людина, що живе в тому світі, який вона сама вигадала й побудувала.»

Немає коментарів:

Дописати коментар