вівторок, 31 березня 2020 р.

«Вікно до собаки», Галина Ткачук 🐕

Якщо ви знайшли вікно до собаки – вам неймовірно пощастило! Тому що це початок пригод – таких карколомних, барвистих, несамовитих, про які ви досі могли хіба мріяти. Золота рибка виконає ваше заповітне бажання, а веселий і балакучий Ласло Здобич понесе вас крізь час і простір – може, аж до моря… Утім, нічого в світі не буває просто так, а за все – і добре, і погане – приходить відплата. І її ви, разом із героями книжки молодої письменниці Галини Ткачук «Вікно до собаки», теж пізнаєте сповна!
 
Пригодницька повість «Вікно до собаки», удостоєна першої премії конкурсу «Золотий лелека», не лише захопить маленького читача, а й дотепно, цікаво і красиво пояснить йому наслідки багатьох його бажань і вчинків.

Неочікувані факти про видатних письменників 😮

«Гуляючи» всесвітньою мережею, ми натрапили на деякі цікаві та часом абсолютно неочікувані факти про знаних в усьому світі письменників. Ділимося цікавинками
👀
1. З відомим романом Джона Стейнбека «Про людей і мишей» трапилася халепа, через яку роману могло і не бути. Річ у  тім, що перший рукопис цього твору з’їв собака автора. На щастя, на той момент Стейнбек ще не завершив свою працю і згодом відтворив написане. Проте відомо, що після того випадку письменник сказав своєму другові, що то, мабуть, був знак, який вказував на те, що роман потребував серйозних виправлень🐶.

2. Джордж Орвелл запозичив сюжет свого відомого антиутопічного твору «1984» з роману «Ми». 1946 року Дж. Орвелл робив рецензію на антиутопію «Ми» Євгена Замятіна для газети «Tribune» і, попри те, що він назвав сюжет «досить слабким та епізодичним», Орвелл через деякий час видав книжку «1984» із дуже схожим сюжетом. Події в «Ми» відбуваються у місті майбутнього, побудованого зі скла, для того щоб уряд, на чолі якого стоїть особа, котра нагадує Орвеллівського Великого Брата, міг наглядати за своїм народом завжди і всюди. В центрі сюжету – закохані одне в одного чоловік і жінка, які разом постають проти системи. Аж надто схоже на «1984», чи не так? Антиутопія Орвелла була опублікована через три роки після написання ним критичного відгуку на «Ми»😳.

3. У кімнаті Вірджинії Вулф завжди панував безлад. В. Вулф не раз публічно заявляла, що кожен письменник потребує простору, в якому зможе спокійно та вільно міркувати. Коли чуєш таке, одразу уявляєш затишну і красиву кімнату письменниці, однак в реальності все було інакше. Чоловік В. Вулф так описував «творчу майстерню» своєї дружини: «старі пера, шматки стрічок, використані сірники, іржаві скріпки, зім’яті конверти, зламані мундштуки і т. д.». Письменниця Віта Секвілл-Вест також казала, що у кімнаті, в якій творила Вулф, був неймовірний безлад😱.

4. Французький романіст Стендаль страждав на захворювання, яке зрештою назвали його іменем – синдром Стендаля. Симптоми цього захворювання включають: запаморочення, нестачу повітря, можливу втрату свідомості та прискорене серцебиття під час споглядання творів мистецтва. Цей психопатологічний розлад назвали іменем Стендаля, тому що письменник мало не втратив свідомість після того, як побачив базиліку Санта-Кроче у Флоренції .

5. Авторка «Буремного перевалу» Емілі Бронте мала неймовірно вірного собаку. 1848 року пес письменниці на ім’я Кіпер ішов за її труною до самого цвинтаря, а потім він ще кілька тижнів завивав у кімнаті Емілі🐕.

6. Справжня легенда світової літератури Лорд Байрон завжди подорожував разом зі своїми численними тваринами. Серед домашніх улюбленців Байрона, які подорожували з ним із його садиби в Англії до Венеції, було десять коней, троє мавп, троє павичів, восьмеро собак, п’ятеро котів, один журавель, один яструб, один орел і один ворон🐴.

7. Французький письменник XIX ст. Гі де Мопассан був одним із багатьох паризьких інтелігентів, котрі ненавиділи Ейфелеву вежу. Мопассан часто обідав у ресторані всередині вежі, тільки щоб її не бачити🗼.

понеділок, 30 березня 2020 р.

Сучасна дитяча проза або що почитати дітям під час карантину 👶

У бібліотеці є багато книжок не тільки для дорослих, але і для юних користувачів. Зі зрозумілих причин наразі взяти щось почитати у бібліотеці неможна, однак, зважаючи на ситуацію, ви можете знайти цікаві книжки в інтернеті. У нашому фонді є видання з класної серії «Сучасна дитяча проза». Кілька книжок саме з цієї серії сьогодні пропонуємо вашій увазі 📖.


«Місячний дракон», В. Куклін
У книжці йдеться про те, що на краю Заповітної галявини мешкає симпатичний Дракон, схожий на величезного барвистого метелика. Споживає він винятково місячне сяйво, а ще в нього закохані всі жінки. Однак сам Дракон закохався у примхливу Принцесу, яка постійно змушувала його виконувати її безглузді забаганки. На кого перетворюються злі принцеси, які не цінують справжні почуття? Відповідь на це запитання знайдете у цій книжці.

«Волелюбний Вітер», А. Григорук
Усі, хто люблять подорожувати, знають, що мандрувати в далекі казкові краї краще з Вітром, та не звичайним, а Волелюбним. Адже він літав за море, за гори, де зустрічав дивовижних звірів і цікавих людей, бував у будиночку Діда Мороза, подорожував разом із Цвіріньчиком і навіть бачив котів-вегетаріанців, які на своєму городі вирощують овочі. Вирушайте разом із ним у подорож, і ви побачите усе на власні очі!

«Страшна зброя», С. Махотін
Вас колись цікавило, чи закладає в мухи вуха, коли літак іде на посадку? А яка найстрашніша зброя є в арсеналі кожної дівчинки? У цій книжці ви прочитаєте кумедні історії про різні пригоди сучасних дітей. Дивно, але страшенно цікаво!

Не гайте часу, шукайте книжки онлайн та насолоджуйтеся захопливими історіями разом зі своїми малюками😉

«Березіль»: театр, у якому не боялися експериментів


31-го березня 1922 року у місті Києві було засновано один із перших українських радянських театрів «Березіль» під керівництвом відомого режисера і актора Леся Курбаса. Назва театру-студії символічна, так як давньоукраїнською мовою означає березень (слово «березіль» – з язичницького слов’янського календаря), а отже, це початок весни, початок нового мистецтва. І Лесь Курбас, і нове українське мистецтво були сповнені ентузіазму та нових ідей.

Театр виник як мистецьке об’єднання навколо групи акторів колишнього «Молодого театру», створеного 1918 року. У 1922-1926 рр. театр працював у м. Києві, а з 1926 по 1933 рр. базувався у м. Харкові. Перша вистава – «Жовтень» – у «Березолі» відбулася 7-го листопада.
Л. Курбас вважав, що місія театру полягає не в тому, щоб відтворювати життєві принципи, театр має утворювати принципи людей у суспільстві. Творчість «Березоля» формувалася під впливом таких течій мистецтва, як авангардизм, експресіонізм, конструктивізм і необароковий символізм. У театрі працювало 6 акторських студій, 400 акторів та співробітників; театр мав режисерську лабораторію, музей театру, 10 комітетів, а також видавав власний журнал.

1926 року Народний комісаріат освіти УСРР вирішив перевести «Березіль» як кращий театр республіки до тодішньої столиці – Харкова. У харківському періоді «Березолю» сяяла яскрава тріада митців – Л. Курбас, художник В. Меллер, драматург М. Куліш. В результаті їхньої творчої співпраці «народилися» такі вистави, як «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «Маклена Граса» (1933), які набули широкого розголосу в радянській Україні.
1933 року відбувалося руйнування «українізації», яке зачепило і «Березіль» також. Преса називала театр «шкідницькою організацією». Леся Курбаса звинувачували в «буржуазному націоналізмі», контрреволюційності та антидемократичній позиції. Наприкінці 1933 р. Л. Курбаса було звільнено з посади художнього керівника «Березоля», та, власне, і сам театр закрили. Після цього Курбас переїхав до Москви, де його було заарештовано і відправлено у заслання. 1937 року Леся Курбаса було страчено. Що ж до «Березоля», 1933 року його акторський колектив долучився до трупи Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (нині Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), керівником якого став М. Крушельницький. «Березіль» фактично нікуди не зник: попри те, що офіційно його було розігнано, насправді він пішов у підпілля, а сьогодні розквітнув. «Березолем» наразі називається «Мала сцена» нинішнього Харківського Українського академічного Драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

пʼятниця, 27 березня 2020 р.

«Найщасливіша дівчина на світі», Джессіка Нолл👸

Пропонуємо вашій увазі книжку, яка змушує замислитися над своїми вчинками і закликає звернути увагу на своїх близьких та рідних людей, бестселер за версією «The New York Times» – роман «Найщасливіша дівчина на світі» американської письменниці Джессіки Нолл.

Відома голлівудська акторка Різ Візерспун описала цю книжку як «одну з тих книжок, від яких просто неможливо відірватися».

🔸Головна героїня роману, Ані Фанеллі, підліток у престижній школі Бредлі; вона зазнала жахливого привселюдного приниження, що зламало її як особистість. Зараз, коли Ані має престижну роботу, дорогий одяг і вродливого нареченого-аристократа, – вона за півкроку до ідеального життя, якого так відчайдушно прагнула. Але в Ані є таємниця. Дещо глибоко заховане в минулому дівчини досі переслідує її, щось особисте й болюче, воно загрожує виринути на поверхню і все зруйнувати…

Унікальний стиль оповіді та несподівані сюжетні повороти роблять фінал цієї історії ще більш несподіваним. «Найщасливіша дівчина на світі» досліджує нестерпний тиск, який відчувають стільки жінок, що переживають «усе це», і презентує героїню, чий гострий, мов лезо, характер і вбивчі амбіції виявили скандальну правду. Та чи не зламає рішення в усьому зізнатися так старанно вибудуване життя? А може, дівчина врешті-решт стане вільною?

Якщо ми вас заінтригували, беріться до читання цієї захопливої книжки. Наразі (поки бібліотеки працюють дистанційно) ви можете знайти цифрову версію роману в інтернеті, а після завершення карантину приходьте до бібліотеки по друковану версію цього класного твору📔.

Театр, актори, ролі…🎭

«Ми збираємося разом, щоб плакати і згадувати; щоб сміятися і міркувати; щоб вчитися, стверджувати і уявляти»
Бретт Бейлі, театральний режисер із ПАР,
автор звернення до Всесвітнього  дня театру 2014 р.

Починаючи з 1961 року, центри Міжнародного Інституту Театру (МІТ), члени МІТ, театральні діячі, театральні організації, театральні університети і взагалі усі, хто люблять театр в усьому світі, традиційно 27-го березня відзначають Всесвітній  день театру. Це свято є важливим для усіх, хто розуміє важливе значення театрального мистецтва; свято слугує своєрідним закликом до дій з боку урядів, політиків та офіційних установ, які ще й досі не визнають важливість театру для широкого загалу і для кожної окремої особистості, а також його значення для економічного розвитку.

📍Всесвітній день театру традиційно відзначається під єдиним гаслом: «Театр як засіб взаємодії та зміцнення миру між народами».

Перший український стаціонарний театр було відкрито у Львові 1795 року, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського. Наразі в Україні діє понад 130 професійних театрів, серед яких національні, драматичні, музично-драматичні театри, театри драми і комедії, юного глядача, ляльок і театри-студії. Важливо відзначити, що попри всі негаразди, сучасний український театр плідно працює і розвивається.

Зазвичай в Україні з нагоди Всесвітнього дня театру проводяться театральні фестивалі, артисти отримують нагороди та державні звання, а глядачі йдуть на прем’єри вистав. Та цьогоріч, у зв’язку з карантином, святкові заходи не проводитимуться. Однак не будемо засмучуватися, адже ми завжди можемо переглянути улюблені вистави в Інтернеті💻.

День театру покликаний підкреслити важливість театрального мистецтва; звернути нашу увагу на те, що театр нас не просто розважає, він допомагає нам  рухатися далі, вчить, надихає та змінює нас.

Одразу після завершення пандемії та скасування карантину давайте купимо білети до театру і насолодимося цим прекрасним видом мистецтва 😊.

четвер, 26 березня 2020 р.

Весна пробивається золотом...🌞

Погода тішить нас сонечком, тож сподіваємося, що ви, наші любі користувачі, не сумуєте, займаєтеся корисними домашніми справами або приємно проводите дозвілля із книжкою в руках;). А ми пропонуємо вам трошки відволіктися та прочитати цікаву «весінню» поезію від сучасного українського поета і прозаїка Юрка Іздрика📜:

...весна пробивається золотом
лишає на дереві плями
вкриває імлою скло
вона авітамінозна
проте уперта мов трактор
і репається насіння
і вгору жене хлорофіл
як ми поведемося – хтозна
бо в кожного є ризик-фактор
і завше є фактор іскріння...

«Українська легко» – читаємо та вчимося📙

 Сумуєте під час карантину? Пропонуємо вам провести цей вимушений «відпочинок» з користю. Якщо вже так вийшло, що ми маємо залишатися вдома, щоб убезпечити себе та інших, давайте зробимо самі собі ласку та навчимося красиво та грамотно розмовляти рідною мовою – без суржику, русизмів і кальок. Чудовим помічником у цій справі буде книжка «Українська легко» Наталії Клименко та Павла Мельника-Крисаченка.
Це видання створене у співпраці з відомим інтернет-ресурсом «Мова – ДНК нації». За допомогою інфографіки тут показані правила та складні випадки вживання слів в українській мові. У книжці наведені наочні ілюстрації та стислі правила, приклади вживання й корисні статті. Автори книжки бажають наблизити той момент, коли у нашій країні буде модно володіти кількома мовами, проте розмовляти саме українською.

Якщо ви бажаєте вдосконалити своє знання рідної мови, прагнете запобігти некоректному вживанню слів, бажаєте вивчити нові фразеологізми і зробити свою мову більш урізноманітненою, ця книжка саме те, що вам потрібно!


середа, 25 березня 2020 р.

«Теплі історії до кави», Надійка Гербіш☕

У книжці «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш зібрані історії про почуття та настрої, сумніви та рішення, далеку дорогу і затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок; загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати і такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі та справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.

Нагадуємо, що бібліотеки Солом'янки залишаються з вами, наші любі користувачі, хоча поки що і дистанційно😞. Бажаємо вам приємних і затишних вечорів у компанії з гарними книжками🏡📔.

С. Кінг просить не порівнювати коронавірус із його «Протистоянням»😷

Ще в далекому 1978 році культовий американський письменник Стівен Кінг випустив книжку «Протистояння». У цьому постапокаліптичному романі йдеться про те, як вірус знищує майже все людство. На щастя, це дуже далеко від наслідків розповсюдження коронавірусу, з яким ми зараз маємо справу у реальному житті. Його дійсно можна пережити!

С. Кінг нещодавно написав у своєму twitter, що пандемія коронавірусної хвороби НЕ схожа на «Протистояння». Письменник каже: «Ні, коронавірус НЕ схожий на «ПРОТИСТОЯННЯ». Він і близько не такий серйозний. Коронавірус можна пережити із значно більшою вірогідністю. Зберігайте спокій та вживайте усіх обґрунтованих запобіжних заходів.» Цей твіт вказує на те, що Кінг вже, мабуть, ситий по горло порівняннями свого твору із коронавірусом.

У «Протистоянні» вигаданий вірус, що є летальним штамом грипу і створений як біологічна зброя, виривається на свободу. Попри те, що коронавірус наразі став причиною смерті понад 16 тисяч людей в різних куточках світу, його все ж не можна порівнювати з вигаданим Кінгом смертельним вірусом, який за сюжетом розповсюджувався по світу просто небувало швидко.

А ми нагадуємо, що дуже важливо зараз не панікувати, а якщо ви маєте якісь симптоми захворювання, не поспішайте робити найгірші висновки – натомість якомога швидше зверніться до лікаря. Не забувайте про важливість соціальної дистанції, намагайтеся не торкатися обличчя і мийте руки👐.

Будьте здорові та не сумуйте😉.

вівторок, 24 березня 2020 р.

«Червоний. Без лінії фронту», Андрій Кокотюха📘

Сьогодні пропонуємо вам звернути увагу (якщо ще не читали) на прекрасну книжку «Червоний. Без лінії фронту» авторства відомого сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи.

««Червоний. Без лінії фронту» підтвердив реноме Андрія Кокотюхи як вправного майстра в царині пригодницької літератури. Автор від разу до разу «нарощує» свою історичну компетентність, і його художні твори щоразу більше нагадують документальні романи. Сюжет побудований надзвичайно вдало – подаючи інформацію про одні й ті самі події з різних точок зору, ведучи розповідь від осіб з відмінними світоглядними переконаннями, автор розкриває цілу гаму емоцій, котрі супроводжували вчинки та переживання його героїв. Прочитаний текст провокує відчуття того, що йдеться про реальні події, реальних історичних героїв.»
Іван Патриляк,
доктор історичних наук, професор
Коротко про сюжет цієї неймовірної історії…
Повстанський командир Данило Червоний не пропав безвісти після зухвалої втечі з табору смерті. Вояк УПА вижив і переміг у нелюдських умовах вічної воркутинської мерзлоти. Щоб зрозуміти, як це йому вдалося, ми маємо повернутися на десять років назад і побачити Червоного юним ліцеїстом, який лише починає боротьбу за свободу. Його шлях по-своєму бачать та оцінюють друг юності Мирон, повстанка Марія, радянський диверсант і донька «ворога народу». Кінороман «Червоний. Без лінії фронту» – довгоочікуване продовження «Червоного», книжки, яка ще до успішної екранізації набула в Україні культового статусу.

Залишаймося вдома та читаймо🏠📚.

Дихай вільно👩⚕

Всесвітній день боротьби проти туберкульозу це міжнародна подія, мета якої полягає у підвищенні рівня суспільної обізнаності щодо туберкульозу та заходів, спрямованих на попередження і лікування цього захворювання. День боротьби з туберкульозом відзначається щороку 24-го березня за підтримки організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоровя (ВООЗ).

Історія.
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричиняється мікробактеріями туберкульозу, та яке найчастіше вражає легені. Захворювання передається від однієї особи іншій через аерозольні частинки, що виділяються з горла та легень хворої особи. Згідно з даними ВООЗ, найбільша кількість нових випадків туберкульозу була зареєстрована 2005 року в південно-східній Азії (рівень захворюваності там склав 34% від загальної кількості випадків захворювань в усьому світі). Однак приблизний коефіцієнт частоти захворювань  у Тропічній Африці приблизно вдвічі більший ніж у південно-східній Азії.

Всесвітній день боротьби проти туберкульозу відзначаться саме 24-го березня, тому що саме цього дня 1882 року лікар Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу – туберкульозну бацилу. Це стало першим кроком на шляху діагностування та лікування небезпечного захворювання. День боротьби  проти туберкульозу започаткували 1982 року, коли Міжнародний союз боротьби проти туберкульозу і хворобами легень запропонував заснувати цей День 24-го березня у зв’язку зі столітньою річницею відкриття Роберта Коха.

❕Важливо знати, що туберкульоз виліковний, якщо його виявлено своєчасно! Необхідно серйозно поставитися до перших ознак захворювання, щоб вчасно почати лікування на ранніх стадіях, та домогтися максимально позитивних результатів в плані одужання! В жодному разі не можна ігнорувати, а слід терміново звернутися до лікаря при виявленні основних симптомів туберкульозу, таких як:

- Зміна зовнішності. Загострення рис обличчя, блідість шкіри та «провалювання» щік. Очі набувають нездорового блиску.
- Підвищення температури тіла до 37-38⁰ С протягом місяця і більше. Ввечері температура, як правило, підіймається іноді до 38-38,5⁰С, що супроводжується ознобом.
- Сухий і вологий кашель понад три тижні, причини якого не пов’язані з застудою або грипом. На початкових стадіях відзначається сухий нападоподібний кашель. Однак з прогресуванням захворювання, коли гранульоми збільшуються до каверн, в легенях накопичується ексудат. Починається виділення мокротиння, і кашель з сухого перетворюється на вологий.
- Кровохаркання – є небезпечним симптомом туберкульозу! Вказує на той факт, що хвороба набуває інфільтративну форму.
- Біль у грудях. Больові відчуття різної інтенсивності в грудях, під ребрами і за лопатками іноді з’являються на початкових стадіях захворювання. Як правило, на ранніх етапах відзначається дискомфорт або слабкий біль. При прогресуванні туберкульозу больові відчуття стають більш вираженими, особливо при глибокому вдиханні.

Різноманітні організації, що борються проти цього захворювання, проводять різні заходи до Дня боротьби з туберкульозом:

- Організуються дискусійні групи та проводяться семінари, під час яких обговорюються шляхи попередження туберкульозу.
- Церемонії нагородження та інші урочисті заходи, спрямовані на вшанування тих, хто присвячують своє життя попередженню туберкульозу та боротьбі з ним.
- Фотовиставки, на яких представлені знімки, котрі підвищують рівень обізнаності про туберкульоз.
-  Благодійні акції задля залучення фінансування заходів, спрямованих на боротьбу з захворюванням, у країнах, які потребують фінансової підтримки.


понеділок, 23 березня 2020 р.

Історія мови: як українська мова стала мовою діловодства💼

Рівно 102 роки тому, 23-го березня 1918 року, Центральна Рада оголосила українську мовою діловодства УНР📃. За основу частково було взято правопис, укладений мовознавцем Іваном Огієнком.

Передісторія: на початку революції 1917 р. новоспечена влада не вважала мовне нормування за необхідність. Хоча офіційні документи видавалися українською, разом з нею постійно існували російська, польська, ідиш та інші мови. Обмеження представників нацменшин у мовному питанні не планувалися. Однак, наприкінці 1917 року почалася перша радянсько-українська війна, і в той час питання мови стало одним із найважливіших для перемоги, особливо після проголошення незалежності УНР. До того ж все частіше почали надходити повідомлення від громадян із різних міст і губерній про те, що державні службовці відмовляються спілкуватися з ними українською мовою, пояснюючи це відсутністю відповідної ухвали. Тоді то й було прийнято рішення прийняти таку ухвалу.
Ще до того, як усе діловодство було переведено на українську мову, Міністерство фінансових справ розпочало її активне офіційне застосування. Так, ще 1-го березня 1918 р. в. о. обов'язків міністра Михайло Ткаченко наказав замінити всі вивіски, написи, оголошення українськими та перекласти цінні бланки, рахункові книги й листування.

Стояла я і слухала весну…🍃

Попри всі негаразди, намагаймося зберігати спокій і налаштовуватися на позитив. За вікном, хоча і прохолодно, та все ж весна – пора відродження почуттів та емоцій, нових відкриттів і починань, пора кохання🌿. Ось вам поезія Лесі Українки для гарного настрою😊

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.

Леся Українка

субота, 21 березня 2020 р.

«Народжені бути вільними», Джесс П. Шаткін 📕

Прочитайте це, щоб навчитися розуміти своїх підлітків. Спілкуйтеся з ними більше. А зараз якраз є така можливість.😉

«Цю книжку провідного американського дитячого психіатра повинні прочитати всі, хто працює з підлітками чи виховує їх. Вона прояснює часто складний період життя і найважливіше – роз'яснює, що ми можемо зробити як батьки, педагоги і суспільство загалом для вбереження наших підлітків від небезпечних ризиків і підтримки їхнього безпечного й здорового майбутнього»
Дейв Левін, співзасновник національної освітньої програми
«Знання – це сила» в США (KIPP)
Підлітковий вік – страшне словосполучення для батьків, які пережили цей непростий період зі своїми дітьми чи тільки чекають на нього. Неконтрольована поведінка, конфліктність, загравання з небезпекою, вдавана байдужість – неповний перелік викликів, з якими татусям і мамусям доведеться жити, але в жодному разі не боротися. Чому? Бо на все є свої причини. Розібратися у них, а також у специфіці психологічного та фізіологічного розвитку підлітків, тонкощах спілкування з ними у період статевого дозрівання, допоможе книжка Джесса П. Шаткіна – визнаного американського спеціаліста, кандидата наук, фахівця у галузі громадського здоров'я, заступника директора з питань освіти в Центрі дослідження дитинства Гассенфелдської дитячої лікарні медичного центру Нью-Йоркського університету «Ланґон», викладача дитячої та підліткової психіатрії та педіатрії на медичному факультеті Нью-Йоркського університету.

Книжка є в бібліотеці, дзвоніть – замовляйте (така процедура отримання книжок під час карантину😷).

пʼятниця, 20 березня 2020 р.

«Мадам Пилінська і таємниця Шопена» Еріка-Еммануеля Шмітта📘

Ми продовжуємо робити для вас огляди книжок, якими не так давно поповнився фонду бібліотеки, і які одразу після завершення карантину ви зможете взяти почитати. Сьогодні оглядаємо роман «Мадам Пилінська і таємниця Шопена» відомого сучасного французько-бельгійського письменника і драматурга, філософа і сценариста.

Пєси, новели та романи Е.-Е. Шмітта завоювали найпрестижніші мистецькі нагороди, а книжки, вистави та фільми – всесвітню славу та любов публіки різних культур і континентів. У своїх творах письменник сміливо ставить найдражливіші філософські, релігійні питання, легко і витончено; якщо вірити критикам і журналістам, він – «Дідро ХХІ століття – серйозний інтелектуал, який, утім, ставиться до себе несерйозно», тобто з гумором і самоіронією. Письменник, що долає табу – межу людського мислення і розуміння, аби постійно знаходити нові сенси та цінності завдяки мистецтву літератури, театру і кіно.
У цій автобіографічній історії у ролі головного героя автор шукає розгадку генія Шопена та музики. Верленівський маніфест «Найперше – музика у слові!» набуває нового значення завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у житті автора ексцентричної жінки. Вона допомагає йому зрозуміти не лише музичне мистецтво, але нове мистецтво жити й творити-писати себе і світи. Молодий філософ у пошуках правдивого і справжнього у музиці потрапляє до великого світу літератури, десятиліттями відточує свій талант, аби осягнути словами те, для чого слів ще не існує...

Книжка для широкого кола читачів, а також усіх, хто прагне навчитися грати і писати.

Формула щастя 🍀

А чи знаєте ви, що сьогодні, 20-го березня, відзначається Міжнародний День Щастя? Це радісне свято було встановлене Всесвітньою організацією ООН 2012 року. А його ініціаторами стали найщасливіші люди на планеті – мешканці Королівства Бутан😀.

«Як бути щасливим?» Це питання актуальне завжди – в усі часи, за будь-яких умов. Відповідь на нього, мабуть, у кожного своя, та у цьому дописі ми б хотіли представити вашій увазі деякі поради від психологів щодо того, як все ж таки стати щасливою людиною. Читаємо, застосовуємо на практиці, стаємо щасливими😜.

1. Визначте параметри СВОГО ЩАСТЯ. Кожен має своє власне розуміння поняття «щастя». Для когось це подорожі, для когось – час, проведений разом з близькими людьми, а для когось – наявність улюбленої справи. Спершу потрібно зрозуміти, що робить щасливим саме вас; продумайте усі нюанси і деталі. Чим конкретно ви б хотіли займатися? Скільки часу хотіли б присвячувати собі, а скільки – сімї? Куди саме хотілося б поїхати? Який розпорядок дня вам потрібен для щастя? І т. д.

2. Не бійтеся змін. Зміни – це нормально, ми потребуємо їх, щоб рухатися далі по життю. Часто зміни неможливо передбачити, але важливо навчитися спокійно сприймати усе нове. Життя – це рух.

3. Зосереджуйтеся на хорошому. Якщо ви постійно думатимете про погане, то й почуватиметеся відповідно. Відчуття щастя потрібно тренувати. Так-так, це теж навичка. Спершу вам потрібно буде змушувати себе вірити у краще і зосереджувати увагу на хорошому – бути вдячними, цінувати маленькі успіхи і тішити себе різними дрібницями. Та трохи згодом це увійде у звичку.

4. Мінімізуйте спілкування з «токсичними» людьми. Чи бувало так, що після розмови з деякими колегами, сусідами чи навіть родичами ви відчували втому, роздратування або спустошення? Якщо таке траплялося і не один раз, то ці люди є «токсичними» для вас. Намагайтеся якомога рідше з ними контактувати і ваше життя суттєво покращиться, от побачите!

5. Оточуйте себе приємними людьми й речами. Створюйте навколо себе позитивну атмосферу. Наприклад, на своєму робочому місці розмістіть речі, які радуватимуть око та надихатимуть вас. Удома підтримуйте чистоту і затишок. Слідкуйте за власним зовнішнім виглядом – він має бути гарним, тоді і настрій буде гарним також. Оточуйте себе добрими, оптимістично налаштованими людьми, які заряджатимуть вас позитивом.

6. Не скаржтеся. Не варто постійно скаржитися і бачити в усьому тільки погане. Насправді, ніхто не зможе зробити нас нещасними, якщо ми самі цього не забажаємо. Не потрібно постійно шукати винних у своїх проблемах, натомість подумайте, як розвязати ці проблеми якомога швидше.

7. Творіть добро. Робіть приємності не лише для себе, але і для інших. Давайте будемо добрими! Відомо, що, коли ми комусь допомагаємо в житті, рятуємо когось чи просто робимо для когось щось хороше, це заряджає нас самих щастям і радістю. Вияв доброти може бути навіть у маленьких дрібничках. Спробуйте, і ви незабаром неодмінно відчуєте себе значно щасливішими.

8. Будьте вдячними. Цінуйте УСЕ хороше, що є у вашому житті. Не сприймайте це як даність. Здоров’я власне і близьких, гарна робота, хороша їжа, затишна домівка, улюблена тваринка поруч – це і є складові щастя, які ми часто сприймаємо за належне, але ми маємо розуміти, що цього всього може і не бути, тому ми повинні бути вдячними за це. Тоді і розуміння того, що ми дійсно щасливі, також прийде.

9.  Не намагайтеся завжди справляти гарне враження. Не варто докладати зусиль і напружуватися, щоб здаватися (і врешті-решт бути) не таким, яким ви є насправді, щоб подобатися іншим. Всім не догодиш, а намагання подобатися зрештою вас виснажать. Ви загубите себе! Будьте справжніми, живіть в гармонії з собою.

10. Поставте собі мету. Дослідження різних психологів доводять, що люди, котрі мають мету, почуваються щасливішими. Маючи мету, ви контролюєте свої дії і своє життя. Якщо ви чогось прагнете досягти, ви постійно рухаєтеся вперед і самовдосконалюєтеся.

Сподіваємося, що ці прості поради від психологів допоможуть вам покращити своє життя. А бібліотеки Соломянки, в свою чергу, бажають вам бути щасливими і здоровими😽.