«Мигдаль для
серця» – продукт універсальний. Його можуть вживати майже всі
категорії людей, за винятком тих, що мають індивідуальну непереносимість
душевного тепла або надлишкову увагу до себе. Щоденне споживання десяти-п’ятнадцяти
сторінок «мигдальних» творів забезпечує організм повноцінним комплексом думок
та емоцій, необхідних для відчуття наповненості життя.
Блог бібліотеки естетичного виховання імені Олександра Довженка для дорослих ЦБС Солом'янського району м. Києва
Сторінки
- Головна сторінка
- Про нас
- Наш Instagram
- Наш YouTube канал
- Наш Twitter
- Олександр Петрович Довженко
- На гостини до Довженка
- Олександру Довженку - 120
- Фільмотека Олександра Довженка
- Він вмів лиш правду говорити!
- Край, мій рідний край!
- Прочитано. Рекомендуємо.
- Віртуальні вікторини та ігри
- Вірші від бібліотекаря
пʼятниця, 31 липня 2020 р.
Дж. К. Роулінг – письменниця, яка подарувала нам магію
31 липня відзначає свій день народження одна з найвідоміших літераторок
сучасності, авторка серії культових романів «Гаррі Поттер» Дж. К. Роулінг.
Письменницю називають національним надбанням Сполученого Королівства; людиною,
яка змінила світ на краще за допомогою своїх «чарівних» книг.
Пропонуємо до вашої уваги 5
цікавих фактів про Дж. К. Роулінг, які ви, можливо, не знали.
1. Рукопис першої
книги Дж. К. Роулінг про Гаррі Поттера відхиляли 12 разів поспіль
Дж. К. Роулінг створювала перший рукопис книги «Гаррі Поттер і філософський
камінь», сидячи за столиками маленьких кафе Единбурга. Письменниця в той час переживала
фінансову скруту, але натхнення допомогло їй написати книжку, на яку вона
покладала великі надії. Так, зі сподіванням на успіх одного дня авторка поклала
рукопис дописаного твору про маленького чаклуна у теку і надіслала агентові з
публікацій. Яким же було розчарування Дж. К. Роулінг, коли у відповідь вона
отримала тільки коротку відписку про те, що агент не зацікавлений у «Гаррі
Поттері». Далі було ще гірше – від публікації книжки різні видавництва
відмовлялися ще 12 разів, грошей у письменниці вже майже зовсім не було, а надія
на успіх ставала все мізернішою. Та врешті-решт видавництво «Bloomsbury» відчуло
магію, яку ніс у собі твір про Гаррі Поттера і зголосилося видати книжку.
2. Дж. К. Роулінг
страждала на клінічну депресію, яка призвела до створення дементорів
Роулінг народила доньку у 25 років, але шлюб її був, як вона сама каже, «катастрофічним».
Життєві обставини призвели до виникнення у письменниці глибокої клінічної
депресії, що тривала декілька років. Літераторці потрібно було якось виживати разом
із донькою, а єдиним джерелом коштів у той час була мізерна грошова допомога
від держави.
Роулінг завжди було важко описати свій тодішній стан словами. Вона каже, що депресія
і смуток це абсолютно різні поняття. Але вона все ж знайшла спосіб описати свою
депресію на папері – вона створила персонажів «Гаррі Поттера» під назвою «дементори».
Дементори – це сліпі істоти, що харчуються хорошими спогадами людей, залишаючи
тільки самі тужливі і жахливі; осіб у дементорів немає, але є рот, через який
здійснюється найгірше – поцілунок дементора, або висмоктування душі.
3. Дж. К. Роулінг
обожнює амулетні браслети
Найбільшим скарбом для письменниці є амулетний браслет або браслет із так
званими «чармами» – маленькими тематичними підвісками, що збираються на одному
браслеті; вони відображають найважливіші події життя і мають певний сенс для
свого власника. Роулінг вважає, що такий браслет це дуже особиста і значуща
колекція спогадів за все життя. Протягом багатьох років вона формувала і носила
такий браслет із підвісками, але однієї жахливої ночі до її домівки у
Манчестері вдерся грабіжник і вкрав улюблену прикрасу письменниці. Роулінг
каже, що то була одна з найсуттєвіших страт у її житті; звісно, цю втрату
жодним чином не можна порівнювати з втратою близької людини, однак вона все ж
була дуже важкою для літераторки. Нового браслету купувати й формувати Роулінг
не стала, але після виходу її сьомої книжки із серії «Гаррі Поттер» директор
видавництва «Bloomsbury» подарував письменниці амулетний
браслет із підвісками у вигляді різних культових предметів із її книг.
4. Дж. К. Роулінг
це псевдонім, який письменниця була змушена взяти
Справжнє ім’я письменниці – Джоан Роулінг. Використання ініціалів замість
повного імені авторки було стратегічним рішенням видавців. Вони вважали, що
цільова аудиторія молодих хлопців не забажає читати книжку, написану жінкою.
Також видавці вважали, що їй потрібно було декілька ініціалів. Письменниця
погодилася і так з’явилася Дж. К. Роулінг, де «Дж» – перша літера її імені Джоан,
а «К» – перша літера імені її бабусі Кетлін. Роулінг, згадуючи той момент, тепер
жартує, що вона так відчайдушно хотіла, щоб її книгу видали, що ладна була
погодитися назватися будь-яким іменем, щоб тільки це сталося, навіть, якби їй обрали
псевдонім Енід Снодграсс.
5. Дж. К. Роулінг
не тільки письменниця, а ще й меценат
Кар’єра Роулінг не завершилася після виходу останньої книги про Гаррі
Поттера. Вона продовжує писати прекрасні твори і далі. А коли Роулінг не пише,
вона активно займається благодійністю. Письменниця створила дві власні
благодійні програми, спрямовані на поліпшення життя тисяч людей.
Перший благодійний проект Роулінг це «Volant», а другий – «Lumos» – некомерційна організація, мета якої забезпечити можливість для дітей в
усьому світі зростати в умовах безпеки і турботи. На додачу до власних
благодійних фондів, Роулінг також надає фінансову підтримку багатьом іншим
організаціям в усьому світі. 2011 року письменниця віддала на благодійність
близько 70% усього свого статку і таким чином із мільярдерки вона перетворилася
на просто багату людину 😊.
2015 року Джоан Роулінг отримала престижну нагороду від Британського
Товариства Червоного Хреста за її людяність і благодійну діяльність.
четвер, 30 липня 2020 р.
«Листи до полковника», Яна Дубинянська
Наступний уривок із книги «Листи до полковника» Яни Дубинянської
дозволить вам зрозуміти, чого слід очікувати від цієї книжки:
«Ми з
тобою майже десять років прожили в одній квартирі. І я до останку сподівалася, що… Гаразд, не буду. Знаєш, коли я збирала
речі, ділила наші пожитки на твої і мої, то знайшла пачку своїх листів до тебе
за всі ці роки. Я не взяла їх з собою, тату. Вони залишилися там, у твоєму
помешканні. Можливо, ти їх колись відшукаєш.
Ми так і не навчилися спілкуватися. Тепер уже зрозуміло,
що не навчимося ніколи. Скільки разів я хотіла розпитати тебе про те, як це
було: заколот, падіння твого режиму, світу, створеного твоїми власними руками…
Я прочитала на цю тему все, що могла: від офіційних монографій, де педантично
перераховані злочини Лілового полковника, до панегіриків екзальтованих юнаків, які
прагнуть відродити велику державу. Але я не знатиму правди, поки не почую твоєї
розповіді. Та вже, здається, ніколи. І, мабуть, розумію, чому.
Це було… дуже страшно?»
Дружба у літературі: топ-5 книг до Міжнародного дня дружби
30 липня у світі відзначається Міжнародний день дружби, встановлений
резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 65/275 від 3 травня 2011 року.
Нині у світі так багато труднощів і загроз: бідність, жорстокість, хвороби…
Усе це заважає нормальному розвитку суспільства, підриває міжнародний мир і
безпеку. Протистояти усім цим викликам і успішно долати життєві негаразди у
таких умовах дуже складно для кожної окремої людини. Але взаємна підтримка і
допомога завжди виручають у будь-якій скруті, а справжня дружба це те, що в
першу чергу дає нам підтримку й допомогу, робить нас ближчими одне до одного.
Основним задумом встановлення Міжнародного дня дружби було зміцнення зусиль міжнародної спільноти, спрямованих на
заохочення до діалогу між цивілізаціями, солідарності, взаєморозуміння і
примирення.
З нагоди такого доброго свята пропонуємо вам, наші любі читачі, добірку
книг про дружні стосунки між героями.
1. «Дім, в якому»,
Маріам Петросян
Дія роману відбувається в інтернаті для дітей з інвалідністю. У мешканців
закладу немає імен, тільки прізвиська. Вихованці Дому бояться реальності та
життя, що вирує поза межами Дому. Вони не бажають покидати інтернат, але ходять
чутки, що його планують закрити… Ця книга вчить бачити в людях перш за все
хороше, інколи заплющуючи очі на незначні недоліки, адже ідеальних людей не
буває. Ми маємо цінити тих, хто нас оточує, любити своїх друзів такими, як вони
є.
2. «Ловець
повітряних зміїв», Халед Госсейні
Це прониклива історія про дружбу і вірність, про зраду і спокуту. Афганські
хлопці Амір і Гассан – діти з різних світів. Перший – син багатої людини,
другий – син слуги його батька. Хлопці абсолютно різні, та попри все вони стали
нерозлучними друзями. У назві твору автор посилається на традиційну розвагу
афганських хлопців – змагання повітряних зміїв: ти біжиш за змієм і вітром, як
біжиш за власною долею. Але вона сама упіймає тебе…
3. «Міст у
Терабітію», Кетрін Патерсон
Все літо Джесс Еронс тренувався, щоб стати найкращим бігуном у п'ятому
класі. І досягнув би мети, якби його не випередила новенька, Леслі Берк. Але
цей програш не стає на заваді справжній дружбі, і діти цілими днями пропадають
у лісі, де вигадують чарівне королівство – Терабітію. А в реальному світі на
них чекають труднощі у школі, випробування на міцність, дрібні страхи і розуміння,
що треба завжди рухатися вперед. Зворушливий світ Терабітії, а також щемлива
історія дружби назавжди залишаться в пам'яті дітей і дорослих.
4. «Хлопчик у
смугастій піжамі», Джон Бойн
Неможливо залишитися байдужим до подій, описаних у книзі. Дев’ятирічний Бруно разом із сім'єю
переїжджає зі свого комфортабельного будинку в Берліні до нового дому у
загадковому місці Геть-Звідси, де його батька призначають комендантом
концтабору. Випадково він знайомиться з єврейським хлопчиком Шмулем, маленьким
в’язнем. Між ними зароджується справжня дружба, яку, однак, розділяє колючий
дріт… Це історія про любов і ненависть, жорстокість і самовідданість, про те,
що робить людину людино.
5. «Привіт, це
Чарлі, або Переваги сором’язливих», Стівен Чбоскі
Роман заснований на листах головного героя, сором’язливого хлопця Чарлі, невідомому
адресату. В них він описує все, що з ним відбувається в житті. Чарлі знайомиться
зі своїм однолітком Патріком, який своєю
чергою вводить його до своєї компанії. Разом з новими друзями герой пізнає
багато нового: наркотики, перший сексуальний досвід…. До того ж, Чарлі дещо
дізнається про Патріка і навіть намагається його врятувати. Та в кінці історії
герой змушений буде розпрощатися зі своїми друзями, що стане для нього
серйозною травмою.
середа, 29 липня 2020 р.
«Танок самотнього метелика», Наталя Куліш
Наталя Куліш – нове ім’я в сучасній українській літературі.
Перша книжка письменниці «Танок самотнього метелика» написана
в кращих традиціях жіночої прози. За емоційною напругою, увагою до художньої
деталі, до жіночих проблем її оповідання нічим не поступаються класикам жанру
Шарлотті Бронте, Джейн Остін, Маргарет Мітчел, Колін Маккалоу.
До української прози входить надзвичайно талановита письменниця. Її
оповідання – це вибух емоцій і пристрастей, нестримна чуттєвість і загострена
увага до інтимного життя сучасної жінки. Хоч би що писала Наталя Куліш,
предметом її уваги завжди буде любов в усіх її проявах.
Почуття в оповіданнях, що увійшли до книжки «Танок самотнього метелика», показані в
тісному взаємозв’язку з соціальними проблемами сучасного українського суспільства, що робить
її твори актуальними, а реалії впізнаваними.
Добірка книг про тигрів до Міжнародного дня тигра🐯
Щороку 29 липня у світі відзначається Міжнародний день тигра, заснований 2010
року
на Міжнародному форумі «Тигровий саміт», присвяченому проблемам
збереження популяції цієї красивої хижої тварини.
В ході заходу була розроблена і прийнята програма відновлення тигрячої
популяції, розрахована на 2010-2022 роки, метою якої є збільшення кількості
тигрів удвічі за означений період. На жаль, у дикій природі збереглося всього
не більше 5 тисяч особин, і це число продовжує постійно зменшуватися. Так, за
останнє сторіччя чисельність тигрів скоротилася у 25 разів, і сьогодні ці
тварини знаходяться під загрозою зникнення. У більшості випадків вони стають
жертвами браконьєрів. І ця проблема не може не хвилювати природоохоронні
спільноти всього світу.
Основна мета проведення Міжнародного дня тигра – інформування широкої
громадськості про проблему зникнення тигрів і способах їх захисту. З нагоди
цього Дня у різних країнах проводяться різні заходи: тематичні виставки, показ
телепередач, екскурсії в зоопарках, благодійні та просвітницькі акції й багато
іншого.
У цьому дописі ми пропонуємо вашій увазі невеличку добірку книг про тигрів. Ці книжки буде цікаво почитати і
дорослим, і дітям.
1. «Книга
джунглів», Редьярд Кіплінг
Один із найвизначніших творів англійського письменника, лауреата
Нобелівської премії з літератури Редьярда Кіплінґа. Історія про «людське
дитинча» Мауглі та його друзів ведмедя Балу, пантеру Багіру, а також їхнього небезпечного
ворога тигра Шер-Хана – самопроголошеного володаря Джунглів. На сторінках цієї
книги відкривається світ, де панують свої правила та закони. Відкрийте для себе
і своєї дитини неповторний світ джунглів!
2. «Життя Пі»,
Янн Мартел
Роман-притча, який розповідає історію Пі, сина власника одного індійського
зоопарку. Волею долі він разом із сім’єю змушений емігрувати до Канади. Під час
мандрівки їхній корабель зазнає аварії, і хлопець опиняється в рятувальному
човні: сам на сам із тигром, гієною, мавпою та зеброю. Що ж чекає на них
попереду?
3. «Бути як
Тигр», Пшемислав Вехтерович, Емілія Дзюбак
Тигряче життя – справа не з легких! Воно цікаве, захопливе, неймовірно
класне, але непросте. То треба підкрастися до когось, повзучи на череві по
землі, то когось переконати, вдаючись до тривалої ввічливої бесіди, аби він
дозволив себе з’їсти. А скільки ж потім доводиться виправдовуватися перед
знайомими! Суцільні проблеми. Та іноді буває так, особливо як стемніє, що
тигряче життя стає просто... чарівним.
4. «Історії про
тварин. Тигреня Сілія», Даніела де Лука
Дізнайтеся багато цікавого про життя тигрів! Матуся-тигриця занепокоєна...
Її улюблене тигреня – маленька Сілія – аж зовсім не схожа на інших. Воно
боїться всього навколо. Стара мудра мавпа дає пораду: тигреняті потрібен друг!
Чи зможе Сілія стати сміливою та хороброю? Адже у джунглях усюди чекає
небезпека...
5. «До нас на чай
заходив тигр!», Джудіт Керр
Бестселер серед дитячої літератури від британської письменниці і художниці,
яка зберігає популярність вже багато років. Це добра історія про гостинність і доброту,
а також про те, що потрібно бути готовим до найнеймовірніших речей ... навіть
візиту голодного тигра!
вівторок, 28 липня 2020 р.
«Поруч з тобою», Дара Корній, Наталка Доляк, Міла Іванцова🎕
Коли під однією обкладинкою збираються твори трьох авторок, кожна з яких
має свій творчий доробок і власний письменницький почерк, – збірка просто не може бути нецікавою!
Дара Корній, Наталка Доляк, Міла Іванцова – таке тріо, з яким не знудишся.
Письменниці, відомі своїми популярними романами, у запропонованих оповіданнях у
збірці «Поруч з тобою» знову говорять про щастя і втрати, про мудрість
і недолугість, про вірність і зраду, про компроміси і їхню ціну, про величність
простих непомітних людей і про несподівані повороти долі. Власне, про наше з
вами життя, як воно є.
Ви, без сумніву, впізнаєте в героях цих оповідок якщо не себе, то когось зі
знайомих, а можливо, знайдете підказку, як діяти у складних обставинах, адже всі
три авторки – жінки із солідним життєвим досвідом…
День хрещення Київської Русі – України
Починаючи з 2008 року, 28 липня в
нашій країні відзначається державне свято День хрещення Київської Русі – України.
Ця дата не випадкова, адже саме цього дня вшановується пам'ять святого рівноапостольного
князя Володимира.
Багато в чому встановленню цього
свята на державному рівні сприяла діяльність Міжнародної громадської
організації «День Хрещення Русі», яка працює в Україні з 2006 року й об'єднує
представників науки, культури, бізнесу, духовенства та інтелігенції.
Вперше
нове свято в
Україні відзначили 2007 року, однак тоді це
відбулося неофіційно.
Та вже в липні 2008 року
вийшов Указ Президента
України про створення державного свята «День хрещення Київської
Русі – України».
Традиційно цього дня з нагоди свята
проводиться низка культурних, богословських і просвітницьких заходів, основна
мета яких – зміцнити у суспільній свідомості уявлення про хрещення Русі як про
особливу історичну дату в житті слов'янських народів.
понеділок, 27 липня 2020 р.
«Підручник янгола», Олена Карпенко 👼
Цей уривок із книги «Підручник янгола», Олени Карпенко дозволить вам зрозуміти, про що ця книга:
Світло зірки мільйони років летить крізь вакуум і темряву… Навіщо? Просто, щоб ти його
побачив. І все. Це місія у зірок така: аби ти, побачивши їх, пізнав Прекрасне…
Коли душа розкрита, у
неї, мов у чашу, вливаються сила життя і промені мільярдів сонць із усіх
куточків Всесвіту. Вони розчиняють каламуть, що зібралася на дні чаші: злість,
суєту, заздрість, жадібність абощо. Поволі те, що в чаші, стає прозорішим, тож
світло проникає все глибше.
Це і є свобода – здається, що весь світ змінюється, сповнюючись любов’ю та
красою.
А коли вміст набуває кришталевої чистоти, то Господь, дивлячись у чашу,
бачить у ній Своє віддзеркалення…
Мандруємо іншими світами: топ-5 книг у жанрі фентезі🐲
Багатьом людям література дає можливість задовольнити їхню потребу втекти
на якийсь час від реальності – це допомагає їм упоратися із турботами повсякденного
життя. Навіть читаючи звичайні історії про звичайних людей, ми ніби
переносимося в ці історії, переймаємося тим, що відбувається у творі, і
забуваємо про наше реальне життя і проблеми. Уникання чогось неприємного у
своєму справжньому житті за допомогою читання чи інших цікавих занять називається
ескейпізмом. Цей ефект ще більш відчутний
у книгах у жанрі фентезі. У таких
книгах не діють закони науки та суспільства, натомість там діє закон безмежної
уяви автора. Письменники, що працюють у жанрі фентезі, розкривають різні теми,
створюючи власні світи, в яких дракони б’ються з ворогами на небесах, представники
різних цивілізацій проводять дипломатичні зустрічі з метою встановлення миру
між планетами, дивовижні створіння мешкають на Землі поруч із людьми… Дійсно,
чи є кращий спосіб перенестися подалі від побутових проблем, ніж поринути у
світ фентезі? Мабуть, ні :)
До вашої уваги
топ-5 книг у жанрі фентезі:
1. «Шістка
воронів», Лі Бардуґо
Дивовижний літературний витвір із цікавим сюжетом, неймовірними персонажами
і фантастичними пригодами. Шість небезпечних покидьків. Одне неможливе
викрадення. Казкова команда – мабуть, єдине, що залишилося між світом і його
руйнацією, – якщо вони, звісно, не повбивають одне одного раніше....
2. «Жорстокий
принц», Голлі Блек
Граційні й величні фейрі – неземні створіння, прекрасні і довершені, як
смертоносний меч тонкої роботи. Та водночас вони підступні й жорстокі, особливо
до людського роду. Джуд знає про це, бо один з них посиротив її з сестрами й
відвіз до Краю Фейрі. Вона – смертна, яка протягом десяти років зростала під
опікою вбивці у суспільстві, де людей зневажають і ненавидять. Дівчина ладна на
все, щоб знайти своє місце під сонцем. Навіть протистояти цькуванню юних фейрі
під проводом принца Кардана. Коли план Джуд провалюється, інший нащадок короля
пропонує їй захист напередодні змін у Краю Фейрі, але не задарма. От-от
спалахне полум’я палацового перевороту – і саме вона опиняється в центрі зрад
та інтриг. На карту поставлено долю не тільки Джуд та її сестер, а й усього
Краю Фейрі. Велика гра королів і принців, королев і корон починається.
3. «Каравал», Стефані
Ґарбер
Каравал – це магічне дійство, гра, в якій беруть участь не лише актори, а й
спеціально запрошені гості. Скарлет з дитинства мріяла потрапити на цю гру, аж
раптом за тиждень до власного весілля отримує запрошення від самого магістра
Каравалу Легенди. Шлюб – єдиний спосіб полишити ненависний острів, на якому
править її жорстокий батько. Гра – мрія всього її життя. Що обере Скарлет:
ризикнути й повірити у неможливе чи підкоритися долі?
4. «Ерагон», Крістофер
Паоліні
Одного разу звичайний сільський хлопчак Ерагон знайшов високо в горах
дивовижний камінь, який виявився драконовим яйцем. Ця таємнича знахідка змінила
все подальше життя хлопця. Йому судилося виростити дракона, взяти участь у
великій війні, відвідати фантастичні землі, стати на бій із чаклунами і чудовиськами.
У хитросплетіннях долі, магії та кохання Ерагон відродить колишню велич
вершників Дракона й кине виклик самій Імперії. Він стане першим вершником,
непідвладним ані королям, ані вождям. На суші й на воді, у небі й під землею
поруч з Ерагоном завжди буде його вірний дракон.
5. «На лезі
клинка», Джо Аберкромбі
Війна між Союзом і варварами Півночі неминуча. Союзу загрожує
король-самозванець Бетод, котрий зумів вогнем і мечем об’єднати північні
племена, а з півдня не менша загроза йде від кровожерних гурків. І от у цей
фатальний для держави час з’являється Перший з-поміж магів Баяз, котрого вже
давно вважали мертвим. Намагаючись врятувати своє дітище – Союз, він збирає
команду: мага Юлвея і північанина-дикуна Лоґена Дев’ятипалого, несамовиту
рабиню Ферро і самозакоханого офіцера Джезаля. Ситуацію ускладнює ще й
Інквізиція, очільник якої, архілектор Сульт, покладаючись на каліку-інквізитора
Ґлокту і йому подібних, планує захопити владу.
пʼятниця, 24 липня 2020 р.
«Волковиці», Марина Смагіна
Марина Смагіна народилася 1994 року. Наразі живе в Києві. Навчалася в КНУ
ім. Тараса Шевченка, вивчала англійську та китайську мови. Займалася також
перекладацькою і журналістською діяльністю. Пише вірші, деякі з яких увійшли до
авторської збірки «Тобі» (2013). Завдяки своєму дебютному роману «Волковиці»
письменниця стала дипломантом літературного конкурсу «Коронація слова» 2016 р.
Роман «Волковиці» – переможець «Коронації слова» 2016 р. у номінації
«Найкраще сучасне українське фентезі» – це яскравий приклад навернення до
автентичного джерела народної культури.
У «Волковицях» оживає давня карпатська магія з її ірреальними історіями,
часовими вирвами, непрощеними прокляттями, які пролежали на денці гірської ріки
Дзвінки майже сто літ і раптом вирвалися на волю. Хто воскресив їх і навіщо?
Адже, Волковиці – це не звичайне гуцульське село, і воно просто так не
відпускає того, хто опинився у ньому. Бо у Волковиці випадково не можна
потрапити. Село, якого не знайдеш на жодній мапі. Село, яке народилося
...завдяки чарам.
Чи зуміє звичайна студентка з великого міста розплутати таємничий клубок
родового прокляття, занурюючись з головою у вир подій сторічної давнини? Чи не
злякається вона тих невідомих сил та прадавніх чар, до яких потрібно
торкнутися, відкриваючи правду?
Александр Дюма (батько) – «це не людина, а сила природи»
«Вся людська мудрість
полягає у двох словах: чекати і сподіватися!»
А. Дюма
Александр Дюма (батько) – французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили
його одним із французьких авторів, яких читають найбільше у світі.
Майбутній письменник народився у французькому містечку Вільє-Котре 24 липня 1802 року у небагатій родині, котра, однак, мала хороші зв’язки,
завдяки яким згодом Александр отримав канцелярську посаду в Пале-Роялі (Париж). 1830 року відбулася Липнева революція, в результаті якої було повалено чинного
монарха, а на
престол вступив герцог Орлеанський, під керівництвом якого працював юний Александр. Дюма тоді відіграв суттєву роль у здійсненні перевороту і післяреволюційному
суспільному житті.
1832 року, в
результаті заворушень, що виникли під час поховання
генерала Ламарка, Дюма потрапив до опали,
йому загрожував арешт. Александр був змушений на
деякий час переїхати до Швейцарії, де він працював над підготовкою до видання
свого першого історико-публіцистичного нарису «Галлія та Франція». На сторінках
цього твору, опублікованого 1833 року,
Дюма продемонстрував прекрасне знання історії, а також розкритикував
монархію Луї Філіпа (герцога Орлеанського).
Дюма написав безліч
історико-пригодницьких романів і п'єс, які принесли йому неймовірний успіх і
всесвітню славу. Найбільш відомі його твори: «Три мушкетери» (1844), «Двадцять
років потому» (1845), «Віконт де Бражелон» (1848-1850), «Королева Марго» (1845),
«Граф Монте-Крісто» (1845-1846). Найбільшого успіху як драматург Дюма домігся завдяки
історичній драмі «Генріх III і його двір», яку
1829 року було поставлено на сцені театру Французької Комедії. У 1852-1854 роках світ побачив найоб’ємніший
твір Александра
Дюма – «Мої мемуари».
1851 року
Дюма виїхав до Бельгії, ховаючись від кредиторів. 1858-1859 роки він провів у
Росії, кілька років брав участь у боротьбі за
об'єднану Італію, долучившись до походу «Тисячі»
Джузеппе Гарібальді. Після довгих подорожей, які майже розорили його,
письменник повернувся нарешті на батьківщину.
5 грудня 1870 року Александр
Дюма помер у
Пюї (Франція). Його твори були видані та екранізовані в
багатьох країнах світу. Його літературна праця загалом
налічує близько 100 000 сторінок.
Підписатися на:
Дописи (Atom)